Ухвала від 26.08.2025 по справі 278/4390/24

Справа № 278/4390/24

У Х В А Л А

Іменем України

26 серпня 2025 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Буткевича М.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника стягувача ОСОБА_1 адвоката Думітращук В.А. про виправлення описки та роз`яснення ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 06.09.2024,

ВСТАНОВИВ:

Представник стягувача звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просить виправити описку в резолютивній частині вищезазначеної ухали суду шляхом доповнення її змісту фразою «використовуючи актуальні показники середньої заробітної плати у відповідний період». Крім того, просить роз`яснити державному виконавцю зміст резолютивної ухвали суду та порядок її виконання.

Суд, розглянувши заяву, виходить із наступного.

Відповідно до ст. 269 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені у судовому рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. При цьому суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність (постанова Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 22-ц/354/11).

Таким чином, диспозиція ст. 269 ЦПК не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення. Отже, доповнення резолютивної частини судового рішення текстом, який змінює зміст судового рішення, не допускається.

Оскільки заява представника стягувача містить прохання внести зміни до резолютивної ухвали суду шляхом його доповнення реченням, яке змінює її зміст, така заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Як роз`яснив Верховний Суд в ухвалі від 17.04.2024 у справі № 711/10061/15-ц, виходячи зі змісту положень ст. 271 ЦПК суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини. Незрозумілим слід вважати таке судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз`яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Суть роз`яснення судового рішення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в такому роз`ясненні.

Оскільки заява представника стягувача фактично містить прохання роз`яснити ухвалу суду шляхом внесення змін до її резолютивної частини, така заява задоволенню не підлягає.

Крім того суд звертає увагу представника стягувача на те, що роз`яснення змісту судового рішення здійснюється для всіх учасників справи, при цьому законодавство України не передбачає роз`яснення судом порядку виконання судового рішення або роз`яснення змісту судового рішення окремо для певного учасника справи.

Керуючись ст. ст. 260, 269, 271, 353 ЦПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Думітращук В.А. про виправлення описки та роз`яснення ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 06.09.2024 у цивільній справі №278/4390/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя М.І. Буткевич