Рішення від 27.08.2025 по справі 911/2192/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2025 р. Справа № 911/2192/25

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Сузір`я

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт

про стягнення 75 058,72 гривень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.07.2025 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Сузір`я (далі також СТОВ Сузір`я/позивач) до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (далі також ДП Укрспирт/відповідач) про стягнення 75 058,72 гривень, з яких: 57 810,38 грн інфляційних збитків та 17 248,34 грн 3% річних.

Господарський суд Київської області ухвалою від 09.07.2025 у справі №911/2192/25 прийняв позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Сузір`я до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, а також встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач не скористався наданим статтею 165 ГПК України правом та відзив на позовну заяву не подав, як і не надав відповідач жодних доказів у справі.

У розрізі зазначеного та можливості відповідача реалізувати свої процесуальні права судом враховано, що ухвалу про відкриття провадження у цій справі відповідачу було доставлено як до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електоннний суд», так і засобами поштового зв`язку за адресою місцезнаходження юридичної особи згідно відомостей ЄДР.

Також ухвалу про відкриття провадження у цій справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua.

З огляду вказаного вище суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.

17.07.2025 через канцелярію господарського суду Київської області від СТОВ Сузір`я надійшло клопотання про приєднання доказів, а саме: таблиці розрахунку сум 57 810,38 грн інфляційних збитків та 17 248,34 грн 3% річних, яку з технічних причин, за доводами позивача, не було приєднано до позовної заяви в електронному суді.

Судом прийнято вказане клопотання позивача та додану до нього таблицю, що фактично є не доказом у справі, а розрахунком заявлених до стягнення сум, ідентичним до вже долученого позивачем до матеріалів цієї справи при формуванні 04.07.2025 позовної заяви в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

04.04.2011 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Сузір`я як позикодавцем та Державним підприємством Ковалівський спиртовий завод як позичальником укладено договір безвідсоткової фінансової поворотної допомоги №04/04-11 (далі договір), пунктом 2 якого сторони погодили, що допомога за цим договором є сума коштів у розмірі 270 000,00 грн, відтак згідно укладеної надалі додаткової угоди від 13.12.2011 сторони погодили, що позичальник зобов`язується повернути 270 000,00 грн на розрахунковий рахунок позикодавця в термін до 13.12.2012.

Копії вказаного договору та додаткової угоди до нього додано до позовної заяви.

Покликаючись на обставини належного виконання власних договірних обов`язків та невиконання позичальником кореспондуючого обов`язку з повернення 270 000,00 грн СТОВ Сузір`я звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Державного підприємства Ковалівський спиртовий завод про стягнення заборгованості згідно договору безвідсоткової фінансової поворотної допомоги №04/04-11 від 04.04.2011 в розмірі 270 000,00 грн.

За результатами розгляду вказаного позову Господарський суд Тернопільської області рішенням від 26.01.2015 у справі №921/1306/14-г/1 ухвалив стягнути з Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір`я» 270 000,00 грн боргу та 5 400,00 грн судового збору.

Надалі ж, як зауважив позивач:

- Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 16.01.2023 у справі №921/1306/14-г/1 замінив боржника Державне підприємство «Ковалівський спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 00375059) на його правонаступника Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (код ЄДРПОУ 37199618) у виконавчому провадженні №47544314;

- оскільки мало місце несвоєчасне виконання боржником грошових зобов`язань, встановлених рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2015 у справі №921/1306/14-1/1, до правонаступника такого боржника ДП «Укрспирт» подано позовну заяву про стягнення 134 197,02 грн інфляційних втрат та 24 797,63 грн;

- Господарський суд Київської області рішенням від 18.09.2023 у справі №911/2098/23 позовні вимоги задовольнив частково та ухвалив стягнути з ДП «Укрспирт» на користь СТОВ «Сузір`я» 131 565,71 грн інфляційних втрат, 24 311,40 грн 3% річних за період прострочення з 01.06.2020 до 01.06.2023.

З огляду зазначеного вище, оскільки станом на дату подання цієї позовної заяви наказ Господарського суду Тернопільської області від 04.03.2015 у справі №921/1306/14-1/1 в рамках виконавчого провадження №47544314 боржником не виконаний, позивач звернувся до суд із позовом у цій справі та вимогами про стягнення з ДП «Укрспирт» 57 810,38 грн інфляційних збитків та 17 248,34 грн 3% річних, нарахованих на 275 400,00 грн боргу з 01.06.2023 по 01.07.2025.

На підтвердження обставин невиконання в примусовому порядку грошового обов`язку, встановленого рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2015 у справі №921/1306/14-1/1, позивач надав копію листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за №86276 від 30.06.2025.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Приписами ст. ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 610, 612, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, відповідно до ст. ст. 73, 74 та 75 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту наявної в матеріалах цієї справи копії листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за №86276 від 30.06.2025 слідує, що у межах виконавчого провадження №47544314 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/1306/14-г/1 від 04.03.2015 про стягнення з ДП Ковалівський спиртовий завод на користь СТОВ «Сузір`я» 275 400,00 грн заборгованості (правонаступник первісного боржника: ДП Укрспирт (ЄДРПОУ 37199618)) кошти не надходили, документи про припинення боргових зобов`язань за виконавчим документом у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

З огляду наведеного, оскільки обставини стосовно наявності у ДП Укрспирт обов`язку сплатити 270 000,00 грн боргу встановлено рішенням від 26.01.2015 та ухвалою від 16.01.2023, прийнятими Господарським судом Тернопільської області у справі №921/1306/14-г/1, суд дійшов висновку, що такі обставини не потребують доказування та, у сукупності із листом державної виконавчої служби, свідчать про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення ДП Укрспирт грошового зобов`язання у сумі 270 000,00 грн.

Отже, станом на дату звернення позивачем до суду у цій справі боржником за наказом від 04.03.2015 з примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2015 у справі №921/1306/14-г/1 про стягнення з ДП Ковалівський спиртовий завод на користь СТОВ Сузір`я 270 000,00 грн боргу та 5 400,00 грн судового збору (загалом 275 400,00 грн) є ДП Укрспирт.

Вказаних обставин під час розгляду цієї справи відповідачем не заперечено та не спростовано, як і не надано жодних доказів на підтвердження виконання відповідного грошового обов`язку перед позивачем станом на дату ухвалення рішення у цій справі.

Відповідно до ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стосовно ж здійсненого позивачем у цій справі нарахування сум 3% річних та інфляційних втрат, зокрема бази такого нарахування та періоду слід зазначити таке.

Так, згідно доданої як до позову, так і окремо під час розгляду цієї справи таблиці розрахунку позивач здійснив нарахування 57 810,38 грн інфляційних збитків на 275 400,00 грн боргу за місяці червень-грудень 2023 року, січень-грудень 2024 року та січень-червень 2025 року, тоді як 17 248,34 грн 3% річних нараховано на 275 400,00 грн боргу з 01.06.2023 по 01.07.2025.

Тобто позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати як на підтверджену та присуджену до стягнення рішенням суду у справі №921/1306/14-г/1 суму боргу - 270 000,00 грн, так і на розподілений до стягнення з боржника судовий збір у сумі 5 400,00 грн.

Водночас у позовній заяві СТОВ Сузір`я зауважило, що має право на стягнення 3% річних та інфляційних збитків за весь період прострочення виконання зобов`язання за договором, яке підтверджене відповідним рішенням суду, за період з 01.06.2023 по 01.07.2025.

Пояснюючи ж означений період, у позовній заяві СТОВ Сузір`я зазначило про те, що днем початку розрахунку у цій справі слід вважати 01.06.2023, оскільки Господарський суд Київської області рішенням від 18.09.2023 у справі №911/2098/23 ухвалив стягнути з ДП «Укрспирт» на користь СТОВ «Сузір`я» 131 565,71 грн інфляційних втрат, 24 311,40 грн 3% річних за період прострочення з 01.06.2020 до 01.06.2023.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України унормовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Так, зі змісту рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2023 у справі №911/2098/23 слідує, що предметом позову вказаної справи була вимога СТОВ «Сузір`я» про стягнення з ДП Укрспирт, зокрема, 24 797,63 грн 3% річних, нарахованих за період з 07.07.2020 до 07.07.2023 на 275 400,00 грн боргу.

Задовольняючи ж частково таку вимогу, суд у вказаній справі здійснив обрахунок 3% річних за вказаний позивачем період - з 07.07.2020 до 07.07.2023, попри те лише на 270 000,00 грн боргу, оскільки 5 400 грн судового збору відноситься до складу судових витрат та його сплата не є зобов`язанням у розумінні ст. 509, 625 ЦК України.

Вказане слідує зі змісту мотивувальної частини рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2023 у справі №911/2098/23, у якій судом виснувано, зокрема, що:

- позивачем необґрунтовано здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму заборгованості в розмірі 275 400,00 грн з урахуванням стягнутого судового збору за рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2015 у справі № 921/1306/14-г/1;

- правомірним є нарахування інфляційних втрат та 3% річних лише на суму основного боргу в розмірі 270 000,000 грн, стягнутого рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2015 у справі № 921/1306/14-г/1;

- позивачем правомірно заявлено період нарахування трьох відсотків річних за період з 07.07.2020 до 07.07.2023;

- відповідно до розрахунку інфляційних втрат позивачем здійснено розрахунок за період липень 2020 травень 2023, відтак позивачем фактично нараховано та заявлено до стягнення суму інфляційних втрат в межах трирічного строку від дати звернення до суду із даним позовом.

Водночас предметом позову у цій справі є вимога СТОВ «Сузір`я» про стягнення з ДП Укрспирт, зокрема, сум 3% річних, нарахованих загалом за період з 01.06.2023 по 01.07.2025, тобто до якого включено дні з 01.06.2023 по 07.07.2023, стосовно яких вже є рішення, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ураховуючи наявність рішення, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №911/2192/25 в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача сум 3% річних, нарахованих з 01.06.2023 по 07.07.2023 на 275 400,00 грн.

Висновуючи вказане, судом враховано, що кінцева дата періоду нарахування через прийменник «до» визначає кінцеву календарну дату чинності чи виконання чого-небудь та включає таку дату, що за своїм змістом є тотожним прийменнику «по», а тому суд у справі №911/2098/23 здійснював обрахунок 3% річних саме по 07.07.2023 включно, що також слідує з логічного арифметичного результату отриманої суми річних, яку суд присудив до стягнення 24 311,40 грн.

Що ж до вимог позивача про стягнення з відповідача сум:

- 3% річних, нарахованих з 08.07.2023 по 01.07.2025 на 275 400,00 грн боргу;

- інфляційних втрат, нарахованих з 01.06.2023 по 01.07.2025 на 275 400,00 грн боргу, слід зазначити таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц (провадження №14-184цс20) вказала, що набрання законної сили рішенням про присудження не змінює і не припиняє того зобов`язання, до примусового виконання обов`язку з якого присуджений боржник.

Тобто наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум, попри те базою (основою) для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями, у тому числі розподіленими згідно рішення судовими витратами.

Висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц та від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, на які здійснило посилання СТОВ «Сузір`я» у позові, судом не приймаються до уваги, позаяк обставини таких справ не є релевантними до правовідносин, які виникли між сторонами у цьому спорі за фактичними обставинами спору та доказовою базою.

Отже, нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму, до якої включено присуджені рішенням суду у справі №921/1306/14-г/1 до стягнення 5 400,00 грн судового збору, є безпідставним, а тому у цій справі суд здійснював розрахунок заявлених до стягнення сум таким чином:

- 3% річних - з 08.07.2023 по 01.07.2025 на 270 000,00 грн боргу;

- інфляційних втрат, нарахованих з 01.06.2023 по 01.07.2025 на 270 000,00 грн боргу.

Здійснивши вказаний обрахунок, суд встановив, що арифметично правильний розмір сум 3% річних та інфляційних втрат складає 16 066,85 грн та 56 029,95 грн відповідно, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 248,34 грн 3% річних та 57 810,38 грн інфляційних збитків підлягають частковому задоволенню у розмірі 16 066,85 грн та 56 029,95 грн відповідно.

Витрати позивача по сплаті судового збору, у відповідності до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №911/2192/25 в частині позовної вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Сузір`я (53700, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, селище Широке, вул.Спортивна, будинок 11а, ідентифікаційний код 31433536) про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, ідентифікаційний код 37199618) сум 3% річних, нарахованих з 01.06.2023 по 07.07.2023 на 275 400,00 грн, закрити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, ідентифікаційний код 37199618) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Сузір`я (53700, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, селище Широке, вул. Спортивна, будинок 11а, ідентифікаційний код 31433536) 16 066 (шістнадцять тисяч шістдесят шість) грн 85 коп. 3% річних, 56 029 (п`ятдесят шість тисяч двадцять дев`ять) грн 95 коп. інфляційних втрат та 2 326 (дві тисячі триста двадцять шість) грн 81 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.08.2025.

Суддя В.А. Ярема