Рішення від 27.08.2025 по справі 914/1595/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2025 Справа № 914/1595/25

За позовом: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

до відповідача: Торгового заготівельно-виробничого підприємства Інес, смт. Новий Яричів Львівської області

про стягнення 136 000, 00 грн

Суддя Никон О.З.

Секретар судового засідання Жовток Х.І.

За участю представників:

від позивача: Сигляк І.Я. представник;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача: Торгового заготівельно-виробничого підприємства Інес про стягнення штрафу та пені на суму 136 000, 00 грн.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 26.05.2025 відкрито загальне позовне провадження.

Подальший хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 30.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.08.2025.

15.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 27.08.2025 представник позивача зазначила про пропуск процесуального строку на подачу відзиву на позов, підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Щодо відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 26.05.2025 роз`яснено відповідачу про його обов`язок зареєструвати електронний кабінет.

23.06.2025 від відповідача засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов.

Ухвалою суду від 25.06.2025 відзив на позовну заяву залишено без розгляду, враховуючи відсутність у відповідача електронного кабінету та доказів скерування відзиву позивачу. Зазначену ухвалу відповідач отримав 10.07.2025.

Надалі ухвалою від 30.07.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 27.08.2025.

Відповідач отримав ухвалу 12.08.2025.

15.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позов.

Суд встановив, що відповідач 14.08.2025 зареєстрував електронний кабінет.

Слід зазначити, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 06.06.2025. Тобто останній день для подачі відзиву на позов - 23.06.2025.

Згідно з частиною 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Тому відзив на позов, який подано поза межами встановлено судом строку, після закриття підготовчого провадження та без зазначення причин пропуску строку, суд залишає без розгляду.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не сплатив добровільно суму штрафу, який накладено рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення) № 63/31-р/к від 30.04.2020. Також за прострочення сплати штрафу відповідачу нараховано пеню відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відзив на позовну заяву залишено без розгляду, тому такому оцінка не надається.

Обставини справи.

Рішенням адміністративної колегії відділення № 63/31-р/к від 30.04.2020 (далі рішення) визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які передбачені пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон); на відповідача накладено штраф на суму 68 000, 00 гривень.

Рішення з повідомленням відділення № 63-02/1868 від 05.05.2020 надіслані відповідачу 06.05.2020 та отримані ним 07.05.2020.

Відповідач оскаржив рішення відділення до Господарського суду Львівської області.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі № 914/1640/20, у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування пунктів 1, 3 резолютивної частини рішення № 63/31-р/к від 30.04.2020 відмовлено.

Поряд з цим, як ствердив позивач, відповідач не сплатив накладений на відповідача штраф на суму 68 000, 00 грн. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача накладений на суму 68 000, 00 грн штраф та нараховану за прострочення пеню на суму 68 000, 00 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Згідно з частиною 3 статті 56 Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Рішенням адміністративної колегії відділення № 63/31-р/к від 30.04.2020 накладено на відповідача штраф на суму 68 000, 00 гривень.

Відповідач отримав рішення 07.08.2025, тому останній день для сплати штрафу 08.07.2020.

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафу у добровільному порядку.

Частиною 7 статті 56 Закону передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Закон України «Про захист економічної конкуренції», на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності. Отже цей закон не регулює цивільно-правових відносин.

Порядок, розмір і період нарахування пені, як гарантії сплати штрафу накладеного на відповідача передбачено вимогами спеціального закону, яким є Закон України «Про захист економічної конкуренції».

В частині 5 статті 56 Закону встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 7 статті 56 Закону передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Крім того, статтею 42 Закону визначено, що суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Суд зазначає, що стаття 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює строки притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету України, а не судом у вирішенні спору про стягнення у судовому порядку накладеного за рішенням органу АМК штрафу та нарахованої за його несплату пені.

Крім того, зазначена стаття 42 Закону встановлює строки притягнення саме до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тоді як Закон України "Про захист економічної конкуренції" відносить до заходів відповідальності штраф і не визначає пеню як міру (захід) відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відносячи її сплату до порядку виконання рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України (розділ IX Закону).

Чинне законодавство не містить такої підстави для відмови в позові органів Антимонопольного комітету України, як сплив строку давності на момент прийняття судом рішення зі справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2019 у справі № 911/9/19, від 08.10.2020 у справі № 909/759/19.

Крім того, штраф у спірних правовідносинах є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в цьому випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції» та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Позивач нарахував відповідачу 68 000, 00 грн пені, тобто врахував приписи статті 56 Закону, обмеживши її розміром штрафу, накладеного рішенням. Також при розрахунку позивач врахував зупинення нарахування, враховуючи оскарження рішення відповідачем.

Оскільки рішення відділення № 63/31-р/к від 30.04.2020 є чинним та обов`язковим до виконання, відповідач не надав суду доказів сплати штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням, у добровільному порядку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача до державного бюджету України 68 000, 00 грн штрафу та 68 000, 00 грн пені за прострочення сплати зазначеного штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 207, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Торгового заготівельно-виробничого підприємства Інес (місцезнаходження: 80465, Кам`янка-Бузький р-н, Львівська обл., селище міського типу Новий Яричів, площа Єдності, будинок, 22; ідент. код: 25554739) в дохід загального фонду державного бюджету України 68 000, 00 грн штрафу та 68 000, 00 грн пені.

3. Стягнути з Торгового заготівельно-виробничого підприємства Інес (місцезнаходження: 80465, Кам`янка-Бузький р-н, Львівська обл., селище міського типу Новий Яричів, площа Єдності, будинок, 22; ідент. код: 25554739) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (місцезнаходження: 79026, місто Львів, вул. Коперника, будинок 4; ідент. код: 20812013) 2 422, 40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Никон О.З.