Рішення від 18.08.2025 по справі 487/4540/25

Справа № 487/4540/25

Провадження № 2/487/2520/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18.08.2025 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Нікітін Д.Г., за участю секретаря судового засідання Марченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

03.07.2025 року до Заводського районного суду м.Миколаєва надійшла позовна заява ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 .

Відповідно до позову, представник позивача просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №4964781, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 19.08.2021 року у розмірі 27420,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 3000,00 грн, заборгованість за процентами -23850,00 грн., заборгованість за комісіями - 570,00 грн. Також просила стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 19.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №4964781, за умовами якого відповідач отримала кредит..

Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору на зазначену нею банківську картку.

29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги за кредитними договорами, у т.ч. за договором №4964781 від 19.08.2021.

Також, 10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги за кредитними договорами, у т.ч. за договором №4964781 від 19.08.2021. Відповідно до реєстру боржників, що є додатком до Договору відступлення права вимоги, ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової вимоги до відповідача.

Заборгованість за договором відповідачем не погашається, у зв`язку із чим утворилась заборгованість за договором про споживчий кредит №4964781 від 19.08.2021 у загальному розмірі 27420,00 грн..

Посилаючись на вищенаведене, представник позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Ухвалою суду від 04.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача до судового засідання не з`явилася, у позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, відзив до суду не надала.

З відома позивача у відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 19.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4964781, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит шляхом переказу на картковий рахунок у розмірі 3000 грн..

Відповідач підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який був відправлений на зазначений нею у договорі номер телефону.

Згідно доданих до позову розрахунків заборгованості, складених ТОВ «Мілоан», заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №4964781 складає 27420,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 3000,00 грн, заборгованість за процентами -23850,00 грн., заборгованість за комісіями - 570,00 грн.

15.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено 29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги за кредитними договорами, у т.ч. за договором №4964781 від 19.08.2021.

Також, 10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги за кредитними договорами, у т.ч. за договором №4964781 від 19.08.2021. Відповідно до реєстру боржників, що є додатком до Договору відступлення права вимоги, ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової вимоги до відповідача.

Із змісту позову вбачається, що відповідач зобов`язання за договором позики належним чином не виконує, внаслідок чого, утворилася заборгованість, яка за розрахунком позивача ТОВ «Коллект Центр» становить 27420,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 3000,00 грн, заборгованість за процентами -23850,00 грн., заборгованість за комісіями - 570,00 грн.

Відповідно достатті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 6ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦКУкраїни встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другої статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639ЦКУкраїни передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19; від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

Частиною першою статті 526ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦКУкраїни встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини третьої статті 11ЗакономУкраїни«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

З матеріалів справи судом встановлено, що договори про надання фінансових послуг укладено в електронному вигляді, з застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позикодавців подала заявки на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позик, після чого позикодавці надіслали останній за допомогою засобів зв`язку на указаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використала для підтвердження підписання договорів.

Таким чином, ці правочини відповідно до Закону України«Проелектроннукомерцію» вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20 (провадження №61-2303св21).

За умовами договорів відповідач отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на зазначений нею банківський картковий рахунок.

За нормами статей 525, 526ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 625ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першоїстатті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081ЦКУкраїни клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Наявним у справі доказами підтверджується набуття ТОВ «Коллект центр» права вимоги до відповідача за вказаними вище договором позики, який укладений останньою в електронній формі та умови яких позикодавцем були виконані.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала та отримані кошти згідно умов договору не повернула, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №4964781 в загальному розмірі 27420,00 грн., яка підтверджена розрахунками позивача.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових, суд зазначає наступне.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04 червня 2021року по справі №380/887/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 13000 грн та 2422,40 грн сплаченого судового збору за поданням даного позову.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01.07.2024 року, укладений між ТОВ «Коллект центр» та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс"; заявку на надання юридичної допомоги №1243 від 01.05.2025; витяг з акту №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 надано правову допомогу у виді консультації з вивченням документів вартістю 4000 грн.., складання позовної заяви про стягнення богру для подання до суду вартістю 9000 грн.

Таким чином, враховуючи, що дана справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною, ціна позову не перевищує ста прожиткового мінімуму для працездатних осіб, незначні обсяги виконаної роботи, види наданих послуг, надання правничої допомоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в даній справі зводилося до складання позовної заяви. Виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.10,18,23,76,279,258,259,263-265,280-281, 352,354 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором про споживчий кредит №4964781 від 19.08.2021року в загальному розмірі 27420,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 3000,00 грн, заборгованість за процентами -23850,00 грн., заборгованість за комісіями - 570,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місце знаходження вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ: 44276926

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Д.Г. Нікітін