Постанова від 20.08.2025 по справі 337/4651/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 337/4651/23

провадження № 61 -11129св24

Верховний Суду складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

відповідач: Комунальне підприємство «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 до Комунального підприємства «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, та стягнення середнього заробітку

за касаційною скаргою Комунального підприємства «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2024 року у складі судді Сидорової М. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 липня 2024 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Кухаря С. В., Трофимової Д. А.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_16 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 звернулись до суду з позовом, у якому просили встановити факт простою у виконанні ними своїх трудових обов`язків у Комунальному підприємстві «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради (далі - КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР) за період з 01 червня 2022 року до 01 вересня 2023 року, а саме: ОСОБА_8 - за період з 01 листопада 2022 року до 01 вересня 2023 року, ОСОБА_9 - за період з 01 червня 2022 року до 11 листопада 2022 року, ОСОБА_13 - за період з 01 жовтня 2022 року до 01 вересня 2023 року;

стягнути з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь позивачів кошти за час простою, розраховані як середній заробіток за ці періоди, а саме: на користь ОСОБА_24 - 90 998,88 грн, ОСОБА_25 - 328 788,18 грн, ОСОБА_3 - 169 365,28 грн, ОСОБА_4 - 189 000,00 грн, ОСОБА_26 - 189 000,00 грн, ОСОБА_6 - 226 323,58 грн, ОСОБА_7 - 279 837,88 грн, ОСОБА_8 - 122 968,80 грн, ОСОБА_9 - 128 801,64 грн, ОСОБА_10 - 241 181,78 грн, ОСОБА_11 - 189 000,00 грн, ОСОБА_12 - 132 771,19 грн, ОСОБА_13 - 99 565,38 грн, ОСОБА_14 - 141 750,00 грн, ОСОБА_23 - 210 198,24 грн.

Як на обґрунтування заявлених вимог позивачі посилалися на те, що вони перебувають у трудових відносинах з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР.

З 26 лютого 2022 року територія Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області є тимчасово окупованою представниками збройних формувань держави-агресора РФ. Через окупацію та активні бойові дії позивачі вимушені були покинути свої домівки та переміститися до неокупованих територій України з реєстрацією внутрішньо переміщених осіб, що унеможливило виконання ними трудових обов`язків. Вказані обставини фактично поставили позивачів в умови простою, оскільки вони не мали можливість продовжити роботу оскільки на їх робочому місці виникла ситуація, небезпечна для їх життя та здоров`я і навколишнього природнього середовища не з їх вини.

Разом з тим, відповідач припинив нарахування та виплату заробітної плати. При цьому наказ про оголошення простою відповідач не видавав, переведення на інше місце роботи не пропонував.

Про початок фактичного простою позивачі повідомляли роботодавця в усній та письмовій формі. Роботодавцю було достеменно відомо про позивачів, які вимушено евакуювалися та вимушено зупинили свою роботу навесні 2022 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Хортицький районний суд м. Запоріжжя рішенням від 09 квітня 2024 року позов задовольнив частково. Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_24 середній заробіток за період з 01 червня 2022 року до 01 серпня 2023 року в розмірі 90 998,88 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_25 середній заробіток за період з 01 червня 2022 року до 01 серпня 2023 року в розмірі 319 697,27 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_3 середній заробіток за період з 01 червня 2022 року до 01 серпня 2023 року в розмірі 169 365,28 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_4 середній заробіток за період з 01 червня 2022 року до 01 серпня 2023 року в розмірі 189 000,00 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_26 середній заробіток за період з 01 червня 2022 року до 01 серпня 2023 року в сумі 189 000,00 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_6 середній заробіток за період з 01 червня 2022 року до 01 серпня 2023 року в розмірі 226 323,58 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_7 середній заробіток за період з 01 червня 2022 року до 01 серпня 2023 року в розмірі 279 837,88 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_8 середній заробіток за період з 01 листопада 2022 року до 01 серпня 2023 року в розмірі 122 968,80 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_9 середній заробіток за період з 01 червня 2022 року до 01 листопада 2022 року в розмірі 128 801,64 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_20 середній заробіток за період з 01 червня 2022 року до 01 серпня 2023 року у розмірі 241 181,78 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_11 середній заробіток за період з 01 червня 2022 року до 01 серпня 2023 року в розмірі 189 000,00 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_12 середній заробіток за період з 01 червня 2022 року до 01 серпня 2023 року в розмірі 109 340,98 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ШвидкоїС. 0. середній заробіток за період з 01 жовтня 2022 року до 01 серпня 2023 року в розмірі 99 565,38 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_14 середній заробіток за період з 01 червня 2022 року до 01 серпня 2023 року у розмірі 141 750,00 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_23 середній заробіток за період з 01 червня 2022 року до 01 серпня 2023 року в розмірі 210 198,24 грн з подальшим вирахуванням із вказаної суми податків та обов`язкових платежів.

В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 витрати на правову допомогу по 1 000,00 грн кожному.

Стягнув з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР на користь держави судовий збір в сумі 13 420,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що фактично підприємство відповідача з дати оголошення воєнного стану знаходилось на території активних бойових дій, а з 26 лютого 2022 року - на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження, тому виїзд з окупованого міста та невиконання позивачами своїх обов`язків як працівників лікарні було об`єктивним і необхідним. Позивачі не з власної волі були позбавлені можливості безпечно для себе перебувати у місті Токмак і виконувати свої трудові обов`язки у спірні періоди на підприємстві відповідача.

Військова агресія РФ проти України, введення воєнного стану, перебування населеного пункту, де фактично було розташоване підприємство, під окупацією, обстріли, не є тими обставинами, що звільняють роботодавця від обов`язку з оплати праці працівників, враховуючи те, що роботодавець не зупинив чи не припинив діяльність юридичної особи, не призупинив дію трудового договору з позивачами, не запровадив простій і не визначив певних особливостей виконання працівниками своїх обов`язків на час воєнного стану.

Заробітна плата мала бути виплачена позивачам на умовах, визначених трудовим договором відповідно до статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідач не надав доказів на підтвердження розміру заробітної плати позивачів, тому суд визначив розмір заборгованості виходячи з середнього заробітку позивачів з урахуванням наданої ними інформації.

Підстав для встановлення факту простою відносно позивачів немає.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Запорізький апеляційний суд постановою від 24 липня 2024 року апеляційну скаргу КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР залишив без задоволення, а рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, «Токмацька БЛІЛ» ТМР просить скасувати рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 липня 2024 року в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, суд апеляційної' інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Плати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 905/857/19 та постановах Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 367/569/23, від 31 травня 2021 року у справі № 242/3052/18, від 16 серпня 2018 року у справі № 242/5780/16-ц, від 17 січня 2024 року у справі № 182/5/22, від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18, від 03 квітня 2024 року у справі № 420/645/23, від 21 вересня 2023 року у справі № 639/2672/22, від 03 листопада 2021 року у справі № 387/326/20.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Звертаючись із позовом позивачі не надали доказів того, що на підприємстві виник простій. Відмовляючи у задоволенні вимог по встановленні факту простою, суд неправомірно застосував положення частини третьої статті 113 КЗпП та стягнув середній заробіток.

Позивачам було відомо, що лікарня працює, вони за власним бажанням залишили територію лікарні і відмовились виконувати свої посадові обов`язки.

Відповідач повідомляв позивачів про можливість оформлення відпусток або призупинення трудових договорів. Комунальне підприємство здійснювало свою роботу, надавало послуги населенню, могло забезпечити позивачів роботою і виплачувати заробітну плату, зокрема, уклало договір з НСЗУ за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на тимчасово окупованій території». Цей пакет передбачав саме фінансування оплати праці робітників, які продовжували виконувати свої посадові обов`язки на тимчасово окупованій території.

Наказом МОЗ України від 07 березня 2022 року № 427 «Щодо забезпечення безперервної роботи» постановлено завдання керівникам закладів охорони здоров`я в період дії воєнного стану забезпечити безперервне надання медичної допомоги, нарахування та виплату заробітної плати працівникам відповідно до вимог законодавства.

Не підтвердженими є аргументи позивачів про неможливість працювати на тимчасово окупованій території та пошкодження будівель. Приміщення лікарні в м. Токмак не зазнало пошкоджень в результаті воєнних дій і мало обладнане укриття.

Стягуючи середній заробіток, суд не перевірив чи наявні у позивачів докази виконання ними роботи, яка не була оплачена. Обраховуючи середній заробіток виходив із відомостей довідок ОК-5, ОК-7, які підтверджують лише страховий стаж позивачів і не можуть бути прийняті як докази щодо розміру заробітної плати.

Стягнуті судові витрати на правничу допомогу є завищеними, оскільки ця справа є незначної складності, процесуальні документи не є об`ємними, стосуються усіх позивачів та фактично дублюють один одного.

У вересні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Коломієць І. В. як представника позивачів, мотивований законністю і обґрунтованістю судових рішень.

Токмацька міська територіальна громада перебуває в окупації, а твердження відповідача про те, що позивачі за власним бажанням покинули територію лікарні і відмовились виконувати свої посадові обов`язки свідчить про намагання примусити їх до співпраці з окупаційною владою.

З лютого 2022 року лікарня неодноразово піддавалась обстрілам, не було електро-, водопостачання, медикаментів, частина будівель була пошкоджена, в лікарні знаходились військові РФ.

Правовідносини, у справах, на які посилається відповідач, не є подібними з цією справою.

Відповідач не спростував інформації з довідок OK-5, ОК-7 щодо розміру заробітної плати, інших доказів не надав.

Судові витрати позивачів на правову допомогу в суді касаційної інстанції склали 15 000,00 грн, яку вони просять стягнути на користь одного позивача - ОСОБА_1 .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2024 року зупинено виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, за виключенням стягнення на користь позивачів середнього заробітку за один місяць.

26 серпня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини справи, встановлені судами

КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР розташоване в м. Токмак Запорізької області.

З 26 лютого 2022 року територія Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області до теперішнього часу є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора РФ, (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»), ОСОБА_24 з січня 2018 року перебуває у трудових відносинах з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР та з 06 грудня 2023 року переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці). 3 19 травня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою та фактичним місцем її проживання/перебування є м. Запоріжжя. Нарахування та виплата їй заробітної плати припинене з 01 червня 2022 року.

ОСОБА_2 з січня 2018 року перебуває у трудових відносинах з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР та 21 грудня 2018 року переведена на посаду лікаря-терапевта соматичного відділення КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР. З 16 червня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем її проживання/перебування є м. Запоріжжя. Нарахування та виплата їй заробітної плати ОСОБА_3 з січня 2018 року перебуває у трудових відносинах з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР та 31 грудня 2021 року переведена на посаду сестри медичної стаціонару (палатної) хірургічного відділення лікарні. З 29 червня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем її проживання/перебування є с. Великі Лази Закарпатської обл. Нарахування та виплата їй заробітної плати припинене повністю з 01 травня 2022 року.

ОСОБА_4 з січня 2018 року займає посаду сестри медичної стаціонару (перев`язувальна) хірургічного відділення на 0,5 ставки та посаду сестри медичного стаціонару (перев`язувальна) для хворих з гнійними захворюваннями хірургічного відділення 0,5 ставки КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР. 313 квітня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем її проживання/перебування є м. Запоріжжя. Нарахування та виплата їй заробітної плати припинене повністю з 01 травня 2022 року.

ОСОБА_5 з січня 2018 року займає посаду фельдшера-лаборанта клініко- діагностичної лабораторії КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР. З 20 квітня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем її проживання є м. Запоріжжя. Нарахування та виплата їй заробітної плати припинене повністю з 01 травня 2022 року.

ОСОБА_18 з січня 2018 року займає посаду лікаря-педіатра-неонатолога акушерсько-гінекологічного відділення КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР. З 03 травня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем її проживання/перебування є м. Дніпро. Нарахування та виплата їй заробітної плати на вказаному підприємстві припинене повністю з 01 квітня 2022 року.

ОСОБА_7 з 02 січня 2018 року займає посаду лікаря-невропатолога соматичного відділення КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР. З 26 квітня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем його проживання/перебування є м. Кам`янське Дніпропетровської обл. Нарахування та виплата йому заробітної плати припинене повністю з 01 червня 2022 року.

ОСОБА_8 з січня 2018 року займає посаду сестри медичної з фізіотерапії поліклініки КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР. З 28 вересня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем її проживання/перебування є м. Запоріжжя. Нарахування та виплата їй заробітної плати припинене повністю з 01 листопада 2022 року.

ОСОБА_9 з січня 2018 року перебуває у трудових відносинах з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР. З 18 квітня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем її проживання/перебування є м. Запоріжжя. Нарахування та виплата їй заробітної плати припинене повністю з 01 травня 2022 року.

Гребінець 0. П. з січня 2018 займає посаду сестри медичної з фізіотерапії поліклініки КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР. З 18 червня 2022 рокує внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем його проживання/перебування є м. Запоріжжя. Нарахування та виплата йому заробітної плати припинене з 01 травня 2022 року.

ОСОБА_11 з січня 2018 року перебуває у трудових відносинах з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР, 31 грудня 2021 року переведена на 1,0 ставку посади сестри медичної поліклініки (дерматовенерологічного кабінету) поліклініки КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР. З 09 вересня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем її проживання/перебування є м. Дніпро. Нарахування та виплата їй заробітної плати припинене з 01 травня 2022 року.

ОСОБА_12 з січня 2018 року займає посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими (палатна) соматичного відділення КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР. 13 квітня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем її проживання/перебування є с. Пасічна Івано-Франківської обл. Нарахування та виплата їй заробітної плати припинене повністю з 01 квітня 2022 року.

ОСОБА_27 з січня 2018 року займає посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими (палатна) хірургічного відділення КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР. З 17 жовтня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем її проживання/перебування є м. Тернопіль. Нарахування та виплата їй заробітної плати припинене повністю з 01 жовтня 2022 року.

ОСОБА_14 з січня 2018 року перебуває у трудових відносинах з КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР, 31 грудня 2021 року переведена на 0,75 ставки посади акушерки жіночої консультації КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР. З 19 квітня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем її проживання/перебування є смт. Малокатеринівка, Запорізької обл. Нарахування та виплата їй заробітної плати припинене повністю з 01 травня 2022 року.

ОСОБА_23 з січня 2018 року займає посаду сестри медичного стаціонару (палатна) соматичного відділення КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР. З 12 квітня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем її проживання/перебування є м. Запоріжжя. Нарахування та виплата їй заробітної плати припинене повністю з 01 травня 2022 року.

Листом від 20 грудня 2022 року № Ко-11-2Ел Токмацька міська військова адміністрація (далі - Токмацька МВА) на скаргу співробітників КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР про відсутність виплати заробітної плати повідомила, зокрема, про те, що за інформацією директора лікарні ОСОБА_28 вказані у скарзі працівники працювали в різних структурних підрозділах КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР та були відсутні на робочому місці за адресою: вул. Центральна, 55Ж в м. Токмак. Про свою відсутність адміністрацію підприємства не повідомили, тому у табелі робочого часу зазначені неявки з нез`ясованих причин. На адресу кожного заявника було направлено повідомлення з вимогою надати пояснення щодо причин відсутності на робочому місці, але жодних пояснень підприємство не отримувало. У зв`язку з цим відсутні підстави для нарахування та виплати їм заробітної плати. Після з`ясування обставин та виявлення, що причини були поважні, табель обліку використання робочого часу необхідно скорегувати.

03 січня 2023 року стався частковий обвал будівлі, балансоутримувачем якої є лікарня. Приміщення не використовувалось для надання медичної допомоги, надавалось в оренду фізичним та юридичним особам за адресою: м. Токмак, вул. Центральна, 55Б. Корпус, колишнього приміщення протитуберкульозного диспансеру, де на той час знаходився військовий госпіталь збройних сил РФ, пошкоджено внаслідок військовий дій. Також 03.01.2023 частково пошкоджено скло у вікнах будівель лікарні, де знаходилась поліклініка, КДЛ, педіатричне відділення. Вказані пошкодження не відобразилися на стані надання медичної допомоги. Жоден працівник та хворий не постраждали. Пошкоджені вікна відновлені (лист КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР від 27 жовтня 2023 року №02/78вс).

Листом від 10 квітня 2023 року за № ПС\3\792-ЗВ-23 Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці на звернення ОСОБА_8 , яке надійшло з Урядової «гарячої лінії» щодо можливих порушень вимог законодавства про працю КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР повідомило, зокрема, про те, що проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану тимчасово припинено. Керівництву КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР направлено листа для консультаційної підтримки роботодавців та попередження порушення прав працівників.

Пологівська районна військова адміністрація (далі - Пологівська РВА) надала відповідь на звернення ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які надійшли на гарячу телефонну лінію Запорізької облдержадміністрації щодо вирішення питання виплати заробітної плати. Зазначила, що відповідно до реєстраційних документів КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР, місцем провадження діяльності та надання медичних послуг лікарні є місто Токмак, вул. Центральна, 55Ж. Лікарня продовжує діяльність з надання медичних послуг, простій (призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами) підприємством не оголошувався. За інформацією Токмацької МВА автори звернення були відсутні на робочому місці, про причини своєї відсутності адміністрацію лікарні не повідомили, тому в табелі обліку робочого часу зазначені неявки з нез`ясованих причин. У зв`язку з цим відсутні підстави для нарахування та виплати заробітної плати. Працівникам було направлено повідомлення з вимогою надати пояснення щодо причин відсутності на роботі та станом на час надходження звернення на «гарячу лінію» таких пояснень підприємство не отримувало. (Листи від 27 квітня 2023 року №047-03/3-047-УГЛ, № 044-04/К-044-ОКЦ, № 051-04/К-051 -ОКЦ).

01 травня 2023 року Токмацька МВА на звернення ОСОБА_1 щодо вирішення питання виплати заробітної плати, повідомила, що за інформацією керівництва КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР Віталія Пасєвіна, підприємство з дня повномасштабної агресії РФ проти України працює та рішень про запровадження простою не приймалось.

15 травня 2023 року Департамент охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації на звернення ОСОБА_1 щодо невиплати працівникам КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР заробітної плати, повідомив, що з метою перевірки вказаних фактів, у голови районної державної адміністрації, начальника Пологівської районної військової адміністрації взяті пояснення.

24 травня 2023 року Пологівська РВА розглянула колективне звернення працівників КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР від 09 травня 2023 щодо відновлення прав працівників та повідомила, що лікарня продовжує діяльність з надання медичних послуг, простій (призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами) на підприємстві не оголошувався. За інформацією Токмацької міської військової адміністрації заявники були відсутні на робочому місці, про причини своєї відсутності адміністрацію лікарні не повідомили, у зв`язку з цим немає підстав для нарахування та виплати заробітної плати. На адресу кожного заявника були направлені повідомлення з вимогою надати пояснення щодо причин відсутності на роботі. Станом на час надходження звернення, пояснень від працівників щодо їх відсутності, підприємство не отримувало, крім ОСОБА_29 , з якою 15 листопада 2022 року припиненні трудові відносини на підставі її заяви від 11 листопада 2022 року.

Національна служба здоров`я України (НСЗУ) листом від 20 липня 2023 року №25173/4-15-23 повідомила, що 08 лютого 2022 року між (НСЗУ) і КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР укладено договір №1714-Е122-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій зі строком дії до 31 грудня 2022 року. Договором передбачено перелік медичних послуг, загальну орієнтовну ціну договору. В подальшому укладено договір від 15 лютого 2023 року №3608-Е223- Р000 зі строком дії до 31 грудня 2023 року.

Також проінформовано, що надавач послуг щомісяця зобов`язаний подавати до НСЗУ, зокрема, інформацію про стан розрахунків із заробітної плати за попередній місяць. При цьому фактична вартість медичних послуг за пакетом медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на тимчасово окупованій території» визначається з урахуванням поданої інформації про стан розрахунків із заробітної плати. Станом на 19 липня 2023 року надавач послуг жодного разу не подав до НСЗУ інформацію про стан розрахунків із заробітної плати, відтак, оплати за договором №3608-Е223-Р000 від 15 лютого 2023 року не здійснювались.

Інформація про стан розрахунків із заробітної плати та залишку коштів на банківських рахунках подана КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР лише станом на 01 лютого 2023 року Згідно з наданою інформацією сума залишку коштів на банківських рахунках підприємства складає 181 450 911,00 грн, фонд оплати праці за місяць (всього) - 253 068,00 грн, кількість працівників, яким нараховано заробітну плату (всього) - 20 осіб, у т.ч. фонд оплати праці за місяць керівників - 26 492,00 грн, кількість керівників, яким нараховано заробітну плату - 1 особа, фонд оплати керівників структурних підрозділів - 75 136,00 грн, кількість керівників структурних підрозділів, яким нараховано заробітну плату - 4 особи, фонд оплати лікарів - 9 397,00 грн, кількість лікарів, яким нараховано заробітну плату - 1 особа, фонд оплати праці працівників середнього медичного персоналу - 30 616,00 грн, кількість працівників середнього медичного персоналу - 3 особи, фонд оплати праці інших працівників - 111 427,00 грн, кількість інших працівників, яким нараховано заробітну плату - 11 осіб (лист НСЗУ від 28 липня 2023 року № 26290/6-15-23).

З дня повномасштабної агресії РФ проти України КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР знаходиться на тимчасово окупованій території України на вул. Центральна, 55Ж в м. Токмак, і не релоковане на підконтрольну Україні територію. Штатний розпис як в паперовому, так і в електронному вигляді залишився на тимчасово окупованій території`на підприємстві (лист в.о. директор КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР від 15 липня 2023 року, лист директора КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР від 26 липня 2023 року).

25 серпня 2023 року представник позивачів звернулась до керівника КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР і Токмацької МВА з претензією (вимогою) про виплату коштів за час простою позивачам із зазначенням розрахунку заробітку за період простою.

Наказом в.о. директора КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР від 05 грудня 2023 року №12- адм/вс «Про призупинення дії трудового договору», призупинено дію трудового договору з 06 грудня 2023 року до відновлення можливості виконувати роботу або до припинення чи скасування воєнного стану з працівниками КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР, у тому числі з ОСОБА_30 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_26 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_31 .

Згідно з цим наказом, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівників про необхідність стати до роботи.

Підставою для видання наказу було, зокрема, введення в Україні воєнного стану, знаходження підприємства на тимчасово окупованій території, яка неодноразово піддавалась ракетним та бомбовим ударам та у зв`язку з абсолютною неможливістю забезпечення працівника роботою (бойові дії, пошкодження приміщень внаслідок бойових дій) та виконання такої роботи працівником.

Допитані в суді першої інстанції як свідки позивачі ОСОБА_24 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_26 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_32 . 0. ОСОБА_23 , ОСОБА_33 повідомили, що після вторгнення збройних сил РФ на територію м. Токмак, вони та інші працівники продовжили виходити на роботу, проте умови праці були жахливі. У лікарні знаходились військові рф, які проводили обшуки, погрожували зброєю. Директор лікарні виїхав на підконтрольну українській владі територію одним з перших. З травня 2022 року лікарнею фактично почав керувати директор, який був призначений окупаційною владою. Наразі у лікарні фактично розташований військовий госпіталь, де лікують військових РФ. У зв`язку із окупацією міста, загрозою для життя та здоров`я вони виїхали з міста Токмак на підконтрольну українській владі територію, про що повідомили керівництво.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зміст касаційної скарги з урахуванням принципу диспозитивності свідчить про те, що судові рішення оскаржені тільки в частині задоволених позовних вимог, а тому переглядаються лише в цій частині.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Частинами першою, четвертою та п`ятою статті 43 Конституції У країн и встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частиною першою статті 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною третьою статті 15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Аналогічне положення закріплено в частині п`ятій статті 97 КЗпП України.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами (стаття 22 Закону України «Про оплату праці»).

Зазначені норми трудового законодавства свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год ЗО хв 24 лютого 2022 року строком на ЗО діб. В подальшому указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє по цей день.

У пункті 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30- 34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно з частинами другою-четвертою статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

У постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 905/857/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що нормами трудового законодавства не передбачено підстав для звільнення роботодавця від виплати працівникові заробітної плати у випадку обставин непереборної сили. Виплата заробітної плати працівнику - це обов`язок роботодавця. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано. Обов`язок роботодавця виплатити працівнику заробітну плату не є відповідальністю у розумінні статті 617 ЦК України, від якої може бути звільнений роботодавець унаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, положення частини першої статті 617 ЦК України не можуть бути підставою для звільнення роботодавця від обов`язку виплатити працівнику невиплачену заробітну плату.

КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР розташоване в м. Токмак Запорізької обл., яке з лютого 2022 року є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора рф.

Встановивши, що позивачі виїхали з міста у зв`язку із його окупацією та з метою захисту свого життя і здоров`я, а тому з незалежних від них причин не могли виконувати свої трудові обов`язки, врахувавши, що керівництво лікарні не надало жодних роз`яснень та інструкцій щодо дій при виконанні працівникам трудових обов`язків, у т.ч. у разі загрози їх життю та здоров`ю під час активних бойових дій, ракетних, бомбових ударів та окупації міста, не призупинило дію трудового договору з позивачами, не запровадило простій на підприємстві, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР порушило трудові права позивачів на оплату праці, яка мала бути виплачена на умовах, визначених трудовим договором відповідно до статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Також правильними є висновки судів, що військова агресія рф проти України, введення воєнного стану, перебування населеного пункту, де фактично було розташоване підприємство, під окупацією, обстріли, не є тими обставинами, що звільняють роботодавця від обов`язку з оплати праці працівників.

Доводи касаційної скарги про те, що суди відмовили у встановленні факту простою, але водночас стягнули на користь позивачів середній заробіток, а також те, що КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР не призупиняло своєї роботи, не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій. Трудові договори з позивачами не були розірвані чи призупинені, а отже, працівники залишалися в трудових відносинах з роботодавцем, на якого покладено обов`язок забезпечувати реалізацію трудових прав працівників, зокрема право на оплату праці. Невжиття роботодавцем належних організаційно-правових заходів з працівниками, які не мали змоги виконувати свої обов`язки з незалежних від них причин, не може бути підставою для позбавлення їх права на отримання оплати праці.

Відповідно до статті 141 КЗпП, в якій визначаються обов`язки роботодавця, роботодавець, зокрема, повинен правильно організовувати працю працівників. Поряд із цим, зрозуміло, що в умовах окупації агресором роботодавець не може забезпечити виконання умов трудового договору, особисту безпеку працівників, усунути загрози життя і здоров`я працівників. Роботодавець не може вимагати від працівників - українських громадян залишатись на окупованій ворогом території України і продовжувати виконання трудових обов`язків в умовах тимчасової окупації. Саме тому Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» введено механізми регулювання трудових відносин, які релевантні умовам тимчасової окупації або територій активних бойових дій. Зокрема, таким механізмом є призупинення трудового договору. В контексті цієї справи в нормативному регулюванні дії трудового договору на підприємстві, яке опинилось на окупованій території, мають застосовуватись публічно-правові засади, зокрема, що надане суб`єкту (роботодавцю) право є водночас його обов`язком. Якщо ж роботодавець рішення щодо дії трудового договору не прийняв, негативні правові наслідки його бездіяльності не можуть бути покладені на працівника, як на слабкішу сторону трудових відносин.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 травня 2025 року зробив висновок, що у КЗпП України відсутня норма права, яка б у цій ситуації регулювала питання виплати середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору, оскільки це не є ні простоєм, ні звільненням працівника. Разом з тим, з урахуванням положень статті 43 Конституції України, найбільш подібним (аналогічним) до цієї ситуації є застосування частин першої, другої статті 235 КЗпП України

Відновлення порушеного права працівника на працю повинно здійснюватись не тільки визнанням наказу про призупинення дії трудового договору з працівником незаконним й поновленням дії трудового договору, а так само виплатою роботодавцем працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, застосовуючи норми статті 235 КЗпП України.

У цій справі позивачі вимушено не виконували трудових обов`язків з незалежних від них причин у зв`язку із збройною агресією рф, окупацією міста і лікарні, з якою не були припинені (зупинені) трудові відносини сторін, а тому, з урахуванням положень статті 43 Конституції України, позивачам підлягає виплаті саме середній заробіток.

Оскільки відповідач не надав доказів розміру заробітної плати позивачів, суди правильно визначили розмір середнього заробітку виходячи із інформації, яка міститься в Індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Відомостях з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.

Щодо судових витрат

Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачами у зв`язку із зверненням до суду першої інстанції, позивачі надали договори про надання правової допомоги, копію акта прийому передачі виконаних

робіт/правничих послуг від 25 березня 2024 року на загальну суму 30 000,00 грн, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 25 березня 2024 року № 19 про прийняття адвокатом Коломоєць І. В. від позивачів оплату правничої допомоги на загальну суму 30 000,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув із відповідача на користь позивачів понесені ними витрати на правничу допомогу в сумі по 1 000,00 грн кожному.

Крім того, у відзиві на касаційну скаргу, представник позивачів просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_24 витрати на правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанції, у розмірі 15 000,00 грн.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивачів надано розрахунок судових витрат від 06 вересня 2024 року, акт прийому-передачі виконаних робіт від 06 вересня 2024 року, квитанцію до прибуткового касового ордера, відповідно до якої адвокат Коломоєць І. В. отримала від позивачів оплату за надання правничої допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт адвокат надав такі послуги: вивчення касаційної скарги, підготовка і направлення відзиву, вартість якої становить 15 000,00 грн.

Заперечень щодо стягнення витрат на правничу допомогу та щодо їх розміру відповідач не подав.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, взявши до уваги акт виконаних робіт за договором, відсутність клопотання відповідача про зменшення таких витрат, вимоги адвоката Коломоєць І. В. про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, понесених на стадії касаційного розгляду, у розмірі 15 000,00 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судові рішення в оскаржуваній частині відповідають вимогам закону, й підстав для їх скасування немає.

Оскільки виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2024 року було зупинено ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, за виключенням стягнення на користь позивачів середнього заробітку за один місяць, його виконання необхідно поновити.

Керуючись статтями 400,410,416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради залишити без задоволення.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 липня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Поновити виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2024 року.

Стягнути з комунального підприємства «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов