Вирок від 27.08.2025 по справі 758/7962/25

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7962/25

Провадження №

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2025 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючий-суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025100070001188, відомості про яке внесено до ЄРДР 12.05.2025 року стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні №12025100070001188, відомості про яке внесено до ЄРДР 12.05.2025 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, надійшов до Подільського районного суду міста Києва 30 травня 2025 року. Висунуте обвинувачення суд вважає доведеним та відповідно до якого ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

12.05.2025 близько 13:00 екіпажем управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Рубін 751» у складі поліцейського УПП у м. Києві ОСОБА_6 , командира роти УПП у м. Києві ОСОБА_7 , які наділені повноваженнями, визначеними ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», в тому числі здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, під час відпрацювання території обслуговування УПП у м. Києві, поблизу адреси: м. Київ, вул. Кирилівська, 86, було виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі і в спосіб, передбачені ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейськими було перевірено документи ОСОБА_4 та за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» було встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у активному розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому, на місце події прибув додатковий екіпаж УПП у м. Києві ДПП України «Рубін 704» у складі поліцейських ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . В ході спілкування з ОСОБА_4 поліцейськими було повідомлено останньому, що він перебуває в активному розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 в зв`язку з неуточненням даних.

Таким чином, в межах покладених на Національну поліцію завдань, в зв`язку з запровадженням та продовженням дії в України правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації, ОСОБА_4 було повідомлено, що його буде доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних та підстав перебування у розшуку. В ході розмови з поліцейськими УПП у м. Києві ДПП НПУ, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел на надання неправомірної вигоди патрульним поліцейським, з метою уникнення доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 13 годині 00 хвилин, перебуваючи на вул. Кирилівській, поблизу будинку №86 у м. Києві, останній усно запропонував командиру роти УПП у м. Києві ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за не доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Від прийняття вказаної неправомірної вигоди поліцейський ОСОБА_7 відмовилися, роз`яснивши ОСОБА_4 те, що його дії є неправомірними і за їх вчинення передбачена кримінальна відповідальність за ст. 369 Кримінального кодексу України.

В подальшому, ОСОБА_4 було запропоновано сісти у службовий автомобіль Національної поліції Шкода Рапід 6768, на що він погодився, сівши на заднє сидіння вказаного автомобіля. Поліцейський УПП у м. Києві ДПП НПУ ОСОБА_8 також сів у вказаний автомобіль на заднє сидіння разом з ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, у подальшому, з метою уникнення доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , пропонуючи поліцейському ОСОБА_8 не помітити те, що він піде у невідому напрямку, знаходячись на задньому сидінні службового автомобіля працівників поліції діючи умисно, будучі попередженим про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, о 13 годині 49 хвилин 12 травня 2025 року поклав грошові кошти в сумі 24320 гривень у чохол від службового принтера, що перебував між передніми сидіннями вищевказаного автомобіля, для поліцейського УПП ОСОБА_8 , таким чином надавши службовій особі неправомірну вигоду за невчинення нею дій в межах повноважень у власних інтересах.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 виконав усі дії направлені на реалізацію свого злочинного умислу щодо надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дії, з використанням службового становища.

У подальшому, поліцейський ОСОБА_8 , негайно, у межах своїх повноважень, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про запобігання корупції» вжив невідкладних заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочину, шляхом повідомлення по телефону про даний факт на спецлінію 102.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, тобто у наданні неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе за ч. 1 ст. 369 КК України визнав повністю та показав, що дійсно 12.05.2025 року вдень, поблизу б.86 по вул. Кирилівській в м. Києві, будучи обізнаним від поліцейських про те, що він перебуває в активному розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 в зв`язку з неуточненням даних, висунув пропозицію про надання неправомірної вигоди поліцейським за невжиття заходів щодо подальшого доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отримавши на цю пропозицію відмову, та будучи попередженим про те, що його дії є неправомірними, продовжив свої умисні дії, направлені на надання неправомірної вигоди службовій особі: сидячи в службовому автомобілі поклав грошові кошти в сумі 24320 гривень у чохол від службового принтера, що перебував між переднім сидінням вищевказаного автомобіля, для поліцейського. Про вчинене щиро шкодує, просив застосувати щодо нього покарання у вигляді штрафу.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин.

Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як надання неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

В судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі 1 700 (однієї тисячі сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 28 900 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот) гривень.

Під час виступу в судових дебатах обвинувачений наголосив суду на тому, що він щиро кається у вчиненому та просив врахувати його вік, наявність дитини на утриманні та призначити покарання у вигляді штрафу.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого корупційного кримінального правопорушення (злочину), конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав), особу обвинуваченого, а саме: вік (34 роки), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, з середньою освітою, здійснює підриємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, щиро кається.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Отже, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, наявності обставин, які пом`якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд погоджується із запропонованим покаранням обвинуваченому, а саме у виді штрафу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання, яке буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, а саме штрафу в розмірі 1 700 (однієї тисячі сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження, який застосовано до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до такого висновку.

Так, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 14.05.2025 року, справа № 758/6958/25, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 280 грн., що 14.05.2025 року внесена заставодавцем ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. Під час судового розгляду, ОСОБА_4 надав згоду на звернення застави на виконання вироку.

На підставі викладеного, враховуючи наявність підстав для часткового звернення застави, внесеної заставодавцем ОСОБА_4 на виконання вироку, те, що запобіжний захід у вигляді застави обвинуваченим ОСОБА_4 не був порушений, а термін дії обов`язків - закінчився, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню до набрання вироком законної сили, а внесений розмір застави підлягає частковому зверненню на виконання вироку та частковому поверненню заставодавцю ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлявся.

Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відповідно до положень ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів у вигляді грошових коштів, у сумі 24 320 грн. купюрам номіналом у 1000 грн - 24 шт., 100 грн. - 1 шт., 50 грн - 4 шт., 20 грн. - 1 шт, що поміщено до сейф-пакету ICR0097424 на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України,- застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави.

Dvd-r диск з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 700 (однієї тисячі сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 28 900 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот) гривень.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 у вигляді застави, до набрання вироком законної сили, залишити без змін, а після набрання вироком законної сили - скасувати.

Після набрання вироком законної сили, заставу в розмірі 28 900 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок., внесену ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, з призначенням платежу «у справі №758/6958/25» згідно з квитанцією №0.0.4367730501.1 від 14.05.2025 року, перерахувати у рахунок сплати штрафу ОСОБА_4 за вироком суду у справі №758/7962/25 (отримувач коштів ГУК у м.Києві/Подільс. р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЄАП), рахунок отримувача UA358999980313060106000026008, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Заставу, визначену ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 14.05.2025 року, справа № 758/6958/25, у розмірі 1380 (одна тисяча триста вісімдесят) гривень 00 копійок, внесену 14.05.2025 року заставодавцем ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили, повернути ОСОБА_4 .

На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України грошові кошти у сумі 24 320 грн. купюрами номіналом у 1000 грн - 24 шт., 100 грн. - 1 шт., 50 грн - 4 шт., 20 грн. - 1 шт, що поміщено до сейф-пакету ICR0097424 - в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність держави.

Речовий доказ: dvd-r диск з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 днів з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано або змінено, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_10