Постанова від 27.08.2025 по справі 420/1896/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1896/25Суддя першої інстанції: Андрухів В.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 07.03.2025

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Данн.» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

В С Т А Н О В И В:

20.01.2025 товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Данн.» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000011/1 від 16.01.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000028.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів, є необґрунтованими та не можуть впливати на числові значення заявленої митної вартості товару. На думку позивача, до митного оформлення було надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та дозволяли митному органу застосувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів у відповідності до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 позов задоволений з підстав того, що позивачем, для оформлення товару за першим методом, надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано оскаржуваним рішенням резервний метод та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Апелянт вказує, що зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МК України, стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.04.2024 між ТОВ «Данн.» (покупець) та Компанією Alltag und Gerдtetechnik GmbH (Швейцарія, продавець) укладено договір поставки товару №AUG-00D/5, за умовам якого продавець зобов`язується передати у строки покупцеві товар та документи, що відносяться до нього, а покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплатити продавцю за нього обумовлену грошову суму. Товар, що поставляється за цим договором сантехнічні вироби та комплектуючі до них. Сторони можуть домовитись про постачання інших категорій товарів за цим договором. /а.с.27-32/

30.12.2024 сторони підписали специфікацію до Договору поставки №AUG-00D/5, якою визначили товар, його кількість, ціну та здійснення оплати товару. Також, специфікацією визначено, що поставка товару здійснюється на умовах DPU Kyiv відповідно до Incoterms 2020. /а.с.35/

З метою митного оформлення імпортованого товару, 16.01.2025 позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію №25UA500580000298U7 на імпортований товар. /а.с.40-44/

На підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано документи: пакувальний лист (PackingList) №209/12/2024 від 30.12.2024; рахунок фактуру (інвойс) (Commercial Invoice) №209/12/2024 від 30.12.2024; коносамент (Bill of Lading) №245682850 від 26.10.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №42600 від 13.01.2025; сертифікат походження товару (Certificate of origin) №209/12/2024 від 30.12.2024; договір поставки №AUG-00D/5 від 01.04.2024; специфікацію №42600 від 30.12.2024; договір про надання послуг митного брокера №ТЕ08122023/1 від 08.12.2023.

Митну вартість поставлених товарів, позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються.

Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митній декларації, Одеська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: згідно п.1.4, п.3.1 та 3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою;

у пакувальному листі відсутня інформація щодо якісних характеристик (матеріал виготовлення) та відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.

На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов`язано декларанта протягом 10 днів (за наявності) надати додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

16.01.2025 позивачем додатково надано Одеській митниці: прайс продавця від 27.12.2024 б/н, в якому, як вказує митний орган, відсутня інформація щодо заявлених якісних характеристик, торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Constanta Румунія в наданій копії митної декларації країни відправлення від 26.10.2024 №310120241026612991; комерційні пропозиції б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 15.01.2025 № 17/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника.

За результатами розгляду документів, 16.01.2025 Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000011/1, відповідно до якого здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товарів та застосовано резервний метод, а саме: товар №1 скориговано до рівня 6,73дол.США/кг., ніж заявлено декларантом 1,54 дол.США/кг.; товар №2 скориговано до рівня 8,02 дол.США/кг., ніж заявлено декларантом 2,29 дол.США/кг.; товари №№3-9 скориговано до рівня 4,02 дол.США/кг., ніж заявлено декларантом 1,81 дол.США/кг. /а.с.64-65/

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000011/1. /а.с.135-136/

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст.57 МК України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000011/1 від 16.01.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000028 від 16.01.2025.

В даному випадку, із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано за основним методом з тих підстав, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з наведеним, Одеською митницею для визначення митної вартості товару застосовано метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

При цьому, за наслідком проведення митних процедур, відповідачем встановлено, що, у наданих до митного оформлення документах, зокрема в комерційному інвойсі та специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельних марок, виробників, моделей та артикулів товарів; у пакувальному листі відсутні інформація щодо якісних характеристик та посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію; прайс-лист продавця не містить інформації щодо торговельної марки та виробника товару, а зазначені умови поставки не відповідають умовам поставки в наданій копії митної декларації країни відправлення; у висновку експертного дослідження зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості і без зазначення торговельної марки іншого виробника.

В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Перевіривши матеріали справи та надаючи оцінку обставинам, які викликали у відповідача сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару, судова колегія зазначає наступне.

Так, у рішенні митний орган зазначив, що в комерційному інвойсі та специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою.

Вказані доводи є необґрунтованими, оскільки, у графах 31 митної декларації №25UA500580000298U7 позивачем було зазначено торговельні марки товарів (KOER, ITAL, EUROPRODUCT), країну виробництва (CN) та виробників товару (ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD; NINGBO OPSON PIPE INDUSTRY CO LTD; YUHUAN SUNSHI HVAC EQUIPMENT CO. LTD). При цьому, опис товару зазначено в специфікації від 30.12.2024 до договору поставки №AUG-00D/5 від 01.04.2024, коносаменті від 26.10.2024 та пакувальному листі від 30.12.2024. Зазначені документи були подані позивачем до Одеської митниці та надавали можливість митному органу співставити ідентифікаційні дані імпортованого товару.

Стосовно зауважень митного органу про відсутність у пакувальному листі інформації щодо якісних характеристик товару та посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару, колегія суддів зазначає, що пакувальний лист не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, оскільки є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Щодо зазначених умов поставки у прайс-листі продавця, які не відповідають умовам поставки в наданій копії митної декларації країни відправлення, колегія суддів зазначає, що такі зауваження митного органу не стосуються умов поставки імпортованого товару позивача, оскільки відповідно до п.2.1 договору поставки №AUG-00D/5 від 01.04.2024 сторонами узгоджено, що умови поставки товару визначаються у специфікації. Разом з тим, у специфікації від 13.01.2025 та інвойсі від 30.12.2024 зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах DPU Kyiv, що відповідає умовам поставки, зазначеним у графі 20 митної декларації.

Доводи митного органу, як на підставу для коригування митної вартості, на те, що у наданому висновку експерта щодо ціни на товар не зазначено торгівельної марки товару є безпідставними, оскільки, висновок експерта не є обов`язковим документом, в розумінні ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів. При цьому, колегія суддів приймає до уваги пояснення позивача, що експертне дослідження було проведено щодо товару торгівельних марок та характеристик аналогічних відносно імпортованого позивачем товару, а в скрінах експертного дослідження зазначено найменування виробника та ідентифікуючі ознаки товару.

Крім того, колегія суддів зазначає, що довідка про оцінку майна експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому вона не містить інформацію про ціноутворення, позаяк вказані дії виходять за межі професійної діяльності оцінювача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.

Позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту, було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.

При цьому, ст.53 МК України врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, яка не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20.03.2024 у справі № 815/762/18.

Відповідно до ст.ст.189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Частина 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Таким чином, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з цим, враховуючи, що саме прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500580/2025/000028 від 16.01.2025, вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню, як документ, що має похідний характер від рішення про коригування митної вартості.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, при вирішенні справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.А Шевчук

Суддя: О.В. Яковлєв