Постанова від 07.08.2025 по справі 908/2379/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2025м. ДніпроСправа № 908/2379/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.11.2023 (суддя Сушко Л.М.; повне судове рішення складено 20.11.2023) у справі № 908/2379/23

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Терраскейп-тех-компані», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст грошових вимог і ухвали місцевого господарського суду.

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/2379/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Терраскейп-тех-компані».

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про визнання грошових вимог у справі № 908/2379/23 у сумі 67486462,46 грн, які складаються з 29898286,60 грн податкових зобов`язань, 7474571,65 грн і 30117994,00 грн суми від`ємного значення ПДВ та ґрунтуються на двох податкових-повідомленнях рішеннях, прийнятих контролювальним органом внаслідок порушення боржником вимог податкового законодавства.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 09.11.2023 відмовив у задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання грошових вимог у справі № 908/2379/23.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, на яких ґрунтуються грошові вимоги контролювального органу, є неузгодженими через їх оскарження у судовому порядку, тому визначені ними грошові суми не набули статусу податкового боргу, у зв`язку з чим відхилив такі грошові вимоги.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.11.2023 у справі № 908/2379/23 скасувати і ухвалити рішення, яким грошові вимоги визнати у повному обсязі.

Скаржник зазначив, що грошові обґрунтовані податковим повідомленням-рішенням № 440/Ж10/31-00-04-02-04/35625082 від 01.03.2023, яким визначено податкове зобов`язання боржника у розмірі 29898286,60 грн і 7474571,65 грн штрафних санкцій, є узгодженим, оскільки боржник оскаржив до Київського окружного адміністративного суду інше рішення № 4410/2110/31-00-04-02-04/3562508 від 01.03.2023, тому відмова місцевого господарського суду в цій частині є неправомірною.

На думку скаржника, податкове повідомлення-рішення № 00102040203 від 19.03.2021 також є узгодженим, оскільки постановою апеляційного адміністративного суду від 19.03.2021 зазначене рішення частково скасоване, своєю чергою постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її прийняття. Крім того, правомірність зменшення суми від`ємного значення, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 00102040203 від 19.03.2021, на 219707,40 грн, підтверджено постановою Верховного Суду від 05.06.2023.

Скаржник зауважив, що з огляду на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20, господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання. У зв`язку із зазначеним, скаржник доходить висновку, що процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень, якими контролювальний орган обґрунтовує грошові вимоги у справі про банкрутство, не є підставою для відмови у визнанні грошових вимог.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Терраскейп-тех-компані», арбітражний керуючий Шиман Євген Олександрович, у відзиві заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Ліквідатор зазначив, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, водночас податкові повідомлення-рішення, на яких ґрунтуються грошові вимоги контролювального органу у даній справі, є неузгодженими, оскільки проходять процедуру судового оскарження, тому такі грошові вимоги у справі про банкрутство підлягають відхиленню.

Ліквідатор зауважив, що оскільки податкове повідомлення-рішення № 00102040203 від 19.03.2021 частково скасоване внаслідок процедури судового оскарження, воно в силу положень пункту 60.5 статті 60 Податкового кодексу України є відкликаним, тому не може слугувати доказом наявності грошового зобов`язання боржника у справі перед контролювальним органом. Своєю чергою, податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суду грошового зобовязання, що встановлено судовим рішенням, всупереч вимог пункту 5 розділу ІІ Порядку складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень № 1204, контролювальний орган не приймав.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.07.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.11.2023 у справі № 908/2379/23.

У судовому засіданні 07.08.2025 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 17.08.2023 відкрив провадження у справі № 908/2379/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Терраскейп-тех-компані».

Господарський суд Запорізької області постановою від 26.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайсмаркет» визнав банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру у справі № 908/3613/21.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Терраскейп-тех-компані» податкового законодавства ухвалило такі податкові повідомлення-рішення:

-ППР «форми В4» № 00102040203 від 19.03.2021 на суму 30117994,00 грн, що є сумою завищення від`ємного значення ПДВ;

-ППР «форми Р» № 440/Ж10/31-00-04-02-04/35625082 від 01.03.2023 на суму 29898286,60 грн, що є податковим зобов`язанням, і 7474571,65 грн, що є штрафними санкціями.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 21.02.2022 у справі № 640/8979/21визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України № 00102040203 від 19.03.2021 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму у розмірі 219707,40 грн. Верховний Суд постановою від 25.01.2024 постанову Окружного адміністративного суд міста Києва постановою від 21.02.2022 у справі № 640/8979/21 залишив без змін.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України 12.09.2023 звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про визнання грошових вимог у справі № 908/2379/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Терраскейп-тех-компані» у сумі 67486462,46 грн, які складаються з 29898286,60 грн податкових зобов`язань, 7474571,65 грн і 30117994,00 грн суми від`ємного значення ПДВ та ґрунтуються на податкових-повідомленнях рішеннях № 00102040203 від 19.03.2021 і № 440/Ж10/31-00-04-02-04/35625082 від 01.03.2023.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.10.2023 відкрив провадження у справі № 320/36810/23 про оскарження податкового повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України № 440/Ж10/31-00-04-02-04/35625082 від 01.03.2023.

Господарський суд Запорізької області постановою від 07.12.2023 відкрив ліквідаційну процедуру у справі № 908/2379/23.

6.Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про визнання грошових вимог у справі про банкрутство, які ґрунтуються на заборгованості боржника з виконання податкового зобов`язання, визначеного контролювальним органом шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень.

Предметом апеляційного розгляду є питання правомірності відмови місцевого господарського суду у визнанні грошових вимог до боржника у справі про банкрутство в частині нарахованих контролювальним органом штрафних санкцій.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі.

Кредитором є юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац 1 частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок Верховного Суду в постанові від 20.06.2019 у справ № 915/535/17).

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, яким відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктами 14.1.156, 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено таке:

- податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

- податкове повідомлення-рішення письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Натомість згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020, прийнятої за результатами розгляду справи № 904/1693/19, дійшла висновку, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень Податкового кодексу України, дає змогу дійти висновку про те, що для визначення статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, тому вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника. Верховний Суд дійшов висновку, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. При цьому неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

В податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (пункт 37.2 статті 37 Податкового кодексу України).

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 380/7694/20 наведено висновок, що за загальним правилом обов`язок з обчислення суми податкового зобов`язання і зазначення такої у відповідній податковій декларації покладено на платників податків (крім випадків, передбачених Податковим кодексом України). Строк для сплати податкового зобов`язання становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (крім випадків, встановлених цим Кодексом). Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов`язання з відповідного податку та/або збору, обов`язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган. За змістом статті 58 Податкового кодексу України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених Податковим кодексом України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов`язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов`язанням платника податків.

Таким чином, у разі добросовісного виконання платником податків податкового обов`язку, платник податків уникає наслідків порушення податкового законодавства (зокрема, покладення на нього штрафних санкцій визначених Податковим кодексом України), а податковий орган може належно виконати обов`язок з реєстрації, перевірки та обліку платників податків тощо. Водночас у випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, контролювальний орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 15.12.2020, прийнятої за результатами розгляду справи № 904/1693/19, положення пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлюють загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язують з цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку.

Своєю чергою, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 зазначив, що для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

Крім того, положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони на звернення кредитора з конкурсними грошовими вимогами до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 25.07.2023, прийнятої за результатом розгляду справи № 922/5231/21.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України на підтвердження наявності перед ним у Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайсмаркет» грошових зобов`язань, надало два податкових повідомленнь-рішення «форми В4» № 00102040203 від 19.03.2021 і «форми Р» № 440/Ж10/31-00-04-02-04/35625082 від 01.03.2023.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Надаючи оцінку наданим податковим органом доказам, місцевий господарський суд помилково керувався не моментом виникнення основного зобов`язання і штрафних санкцій, а моментом їх документального оформлення. Водночас апеляційний господарський суд зазначає, що згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 16.04.2024, прийнятої за результатом розгляду справи № 926/869-б/23, якщо основне податкове зобов`язання і момент його невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов`язань податковим органом, такі вимоги, у тому числі штраф за невиконання податкового зобов`язання, повинні вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.

Апеляційний господарський суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення «форми В4» № 00102040203 від 19.03.2021, яким визначено сума завищення від`ємного значення ПДВ на 30117994,00 грн, частково скасоване судовим рішенням у справі № 640/8979/21, відповідно до якого адміністративний суд визнав протиправним податкове повідомлення-рішення в частині завищення суми від`ємного значення на 219707,40 грн.

Таким чином, правомірним є завищення суми від`ємного значення за податковим повідомленням-рішенням «форми В4» № 00102040203 від 19.03.2021 на суму 29898286,60 грн.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України, у зв`язку з невиконанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-дістрібьюшн», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Терраскейп-тех-компані», постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 у справі № 640/8797/21, прийняло 01.03.2023 податкове повідомлення-рішення «форми Р» № 440/Ж10/31-00-04-02-04/35625082, яким визначило податкове зобов`язання боржника у справі № 908/2379/23 у сумі 29898286,60 грн і 7474571,65 грн штрафних санкцій.

Таким чином, прийняття податкового повідомлення-рішення № 440/Ж10/31-00-04-02-04/35625082 стало невиконання податкового повідомлення-рішення № 00102040203 з урахуванням рішення у справі № 640/8797/21.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що визначені податковим повідомленням-рішенням № 440/Ж10/31-00-04-02-04/35625082 грошові вимоги підлягають задоволенню, оскільки завищення суми від`ємного значенні відбулося у червні-серпні 2020 року, що встановлено Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 640/8979/21.

Своєю чергою, грошові вимоги у розмірі 30117994,00 грн, які ґрунтуються на податковому повідомленні-рішенні «форми В4» № 00102040203 від 19.03.2021, підлягають відхиленню, оскільки після перегляду адміністративним судом у справі № 640/8979/21, визначена цим повідомленням сума від`ємного значення визначена податковим зобов`язанням у податковому повідомленні-рішенні № 440/Ж10/31-00-04-02-04/35625082 від 01.03.2023. Тобто, визнання грошових вимог у сумі 30117994,00 грн на підставі податкового повідомлення-рішення «форми В4» № 00102040203 від 19.03.2021, призвело б до подвійного стягнення.

Стосовно доводів ліквідатора про порушення контролювальним органом обов`язку з прийняття нового повідомлення-рішення, після часткового скасування податковому повідомленні-рішенні «форми В4» № 00102040203 від 19.03.2021, наслідком чого має бути відмова у визнанні грошових вимогах, що ґрунтувалися на цьому рішенні, апеляційний господарський суд зважає на такі обставини.

Відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно з пунктом 60.4 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що грошові зобов`язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження, а не отримання нового податкового повідомлення-рішення, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов`язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом. Норми Податкового кодексу України хоча і передбачають направлення нового податкового повідомлення-рішення у випадку зменшення в судовому порядку суми грошового зобов`язання, водночас воно має інше юридичне значення та наслідки. Зокрема, на таке рішення не розповсюджується процедура узгодження грошового зобов`язання та/або виникнення права на його повторне оскарження. Аналогічні висновки містяться, зокрема в постановах Верховного Суду від 07.12. 2020 у справі №826/15527/17, від 12.08.2021 у справі № 804/3114/16.

Таким чином, боржник у дані справі мав обов`язок впродовж десяти днів з моменту набрання чинності рішенням суду у справі № 640/8979/21 виконати зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням № 00102040203 від 19.03.2021, невиконання чого власне і стало підставою прийняття 01.03.2023 податкового повідомленні-рішенні № 440/Ж10/31-00-04-02-04/35625082.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування рішення і ухвалення нового рішення.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги покладаються на боржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.11.2023 у справі № 908/2379/23 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.11.2023 у справі № 908/2379/23 скасувати частково.

Визнати грошові вимоги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України у справі № 908/2379/23 у сумі 29898286,60 грн податкового зобов`язання і 7474571,65 грн штрафних санкцій.

В іншій частині у визнанні грошових вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 27.08.2025

Головуючий суддяЮ ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяО. ІВАНОВ