Герб України

Ухвала від 27.08.2025 по справі 910/10414/25

Господарський суд міста києва

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.08.2025Справа № 910/10414/25

Суддя Привалов А.І., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колиба"; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 2) ОСОБА_4

про визнання недійсними договору та статутного капіталу, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колиба"; ОСОБА_2 ; 2) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договору та статутного капіталу, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з частинами 1-2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частинами 1, 2 ст.58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Частинами 3, 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Як установлено судом, позовну заяву підписано представником позивача - адвокатом Кулачко Т.М., на підтвердження повноважень якого було надано ордер серії АА №161554 від 10.08.2025, що виписаний на підставі договору про надання правової допомоги № 01-1 від 10.06.2025.

За відсутності копії договору суд позбавлений можливості визначити обсяг повноважень адвоката, які йому надані довірителем.

Відповідно, суд дійшов висновку, що адвокат за наданим суду ордером наділений повноваженнями, перелік яких визначений ст. 20 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", та не наділений будь-якими іншими повноваженнями.

Суд зазначає, що стаття 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не визначає серед професійних прав адвоката права підпису позовної заяви, вказана норма наділяє адвоката повноваженнями лише щодо складання заяв та їх подання, при цьому відсутні правові підстави ототожнювати наведені формулювання із наданням адвокату права підписувати позовні заяви від імені довірителя.

Отже, представником позивача, відповідно до статті 60 ГПК України, не надано документів, що підтверджують його повноваження на підписання позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява не містить правого обґрунтування підстав заявленого позову в частині визначення порушених права позивачки оспорюваними правочинами та яким чином обраний спосіб захисту їх відновить.

Суд звертає увагу позивача, що у своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19.

Крім того, Верховний Суд (див. наприклад постанови від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18) неодноразово зазначав, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Вказана позиція Верховного Суду не врахована позивачем під час визначення складу учасників даної справи.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачці строк на усунення недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:

- доказів наявності у особи, яка підписала позовну заяву відповідних повноважень (належним чином засвідчену копію договору про надання правничої допомоги);

- письмового правового обґрунтування підстав заявленого позову в частині визначення порушених права позивачки оспорюваними правочинами та яким чином обраний спосіб захисту їх відновить;

- клопотання в порядку ст. 50 ГПК України з обґрунтуванням щодо підстав залучення ОСОБА_5 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набрала законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Привалов

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення27.08.2025
Оприлюднено29.08.2025
Номер документу129794250
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі

Судовий реєстр по справі —910/10414/25

Ухвала від 04.09.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

Ухвала від 27.08.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні