Рішення від 19.08.2025 по справі 917/911/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2025 Справа № 917/911/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Архат», 08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, 52, код ЄДРПОУ 31364117,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліра-Агро», 37045, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Теплівка, вул. Молодіжна, 8, код ЄДРПОУ 38276297,

про стягнення 4 298 382,50 грн,

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін: згідно протоколу.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Архат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліра-Агро» про стягнення 4 298 382,50 грн, з яких 3 078 743,38 грн заборгованість за договорами поставки № 054/2704 від 27.04.2022 р., № 054/2504 від 25.04.2023 р. та № 054/0804 від 08.04.2024 р., 449 954,28 грн пеня, 769 684,84 грн штраф.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.05.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

24.06.2025 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.05.2025 р.

Ухвалою від 07.08.2025 р. відкладено судове засідання на 19.08.2025 р.

Сторони представництво в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання (довідки про доставку ухвал суду в електронні кабінети сторін містяться в матеріалах справи).

Позивач надав суду клопотання про проведення засідання без участі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Архат», яке судом задовольняється.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Також згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, враховуючи що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав оплату за договорами поставки № 054/2704 від 27.04.2022 р., № 054/2504 від 25.04.2023 р. та № 054/0804 від 08.04.2024 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеними договорами та законом.

Відповідач відзив на позов не надав, натомість звернувся до суду із заявою від 03.07.2025 р. (вх. № 8842 від 04.07.2025 р.), у якій фактично визнав позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Архат» у даній справі та, посилаючись на тяжкі умови діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліра-Агро» під час воєнного стану, просив розстрочити виконання рішення.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

27.04.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Архат» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліра-Агро» було укладено Договір поставки № 054/2704, згідно з яким Постачальник (ТОВ «АПК «Архат») зобов`язувався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні Покупцеві (ТОВ «Аліра-Агро») - товар (товари), а Покупець зобов`язувався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму, визначену в додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 7.3 Договору датою поставки Товару вважається дата відвантаження Товару та складання первинних документів, які є юридичним доказом здійснення господарської операції згідно цього договору та додатків до нього.

На виконання зазначених норм Договору поставки № 054/2704 від 27.04.2022 р. позивач передав у власність відповідача Товар на суму 2 433 043,44 грн, що підтверджується видатковими накладними № 21 від 27.04.2022 р., № 44 від 04.05.2022 р., № 45 від 04.05.2022 р., № 54 від 12.05.2022 р., № 62 від 02.06.2022 р., № 71 від 03.06.2022 р., № 78 від 07.07.2022 р., № 81 від 08.07.2022 р., № 95 від 19.09.2022 р.№ 96 від 19.09.2022 р., № 116 від 28.10.2022 р. та № 133 від 10.11.2022 р. (а.с. 21-26), підписаними сторонами.

Пунктом 7.2. Договору № 054/2704 від 27.04.2022 р. визначено, що Покупець за цим Договором зобов`язується провести 100% оплату за Товар грошовими коштами на розрахунковий рахунок Постачальника за ціною, в терміни та на суму, визначену в додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктами 8.2 та 8.3 Договору оплата здійснюється Покупцем на підставі цього договору та рахунку-фактури, виставленого Постачальником на вартість партії товару, визначеної у Специфікації. При здійсненні платежу Покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, або номер та дату видатково-прибуткової накладної, за якою партія товару постачалася, або номер та дату рахунку-фактури, виписаної Постачальником на оплату поставленої партії товару. Загальна вартість Товару повинна бути сплачена Покупцем у строк, встановлений в Додатках до цього Договору.

25.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Архат» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліра-Агро» було укладено Договір поставки № 054/2504, згідно з яким Постачальник (ТОВ «АПК «Архат») зобов`язувався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні Покупцеві (ТОВ «Аліра-Агро») - товар (товари), а Покупець зобов`язувався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму, визначену в додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 7.3 Договору датою поставки Товару вважається дата відвантаження Товару та складання первинних документів, які є юридичним доказом здійснення господарської операції згідно цього договору та додатків до нього.

На виконання зазначених норм Договору поставки № 054/2504 від 25.04.2023 р. позивач передав у власність відповідача Товар на суму 2 592 079,54 грн, що підтверджується видатковими накладними № 33 від 25.04.2023 р., № 42 від 03.05.2023 р., № 51 від 09.05.2023 р., № 53 від 15.05.2023 р., № 64 від 25.05.2023 р., № 66 від 01.06.2023 р., № 79 від 09.06.2023 р., № 97 від 03.07.2023 р., № 102 від 12.07.2023 р., № 109 від 28.07.2023 р., № 141 від 01.11.2023 р. та № 142 від 03.11.2023 р. (а.с. 15-20), підписаними сторонами.

Пунктом 7.2. Договору № 054/2504 від 25.04.2023 р. визначено, що Покупець за цим Договором зобов`язується провести 100% оплату за Товар грошовими коштами на розрахунковий рахунок Постачальника за ціною, в терміни та на суму, визначену в додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктами 8.2 та 8.3 Договору оплата здійснюється Покупцем на підставі цього договору та рахунку-фактури, виставленого Постачальником на вартість партії товару, визначеної у Специфікації. При здійсненні платежу Покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, або номер та дату видатково-прибуткової накладної, за якою партія товару постачалася, або номер та дату рахунку-фактури, виписаної Постачальником на оплату поставленої партії товару. Загальна вартість Товару повинна бути сплачена Покупцем у строк, встановлений в Додатках до цього Договору.

08.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Архат» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліра-Агро» було укладено Договір поставки № 054/0804, згідно з яким Постачальник (ТОВ «АПК «Архат») зобов`язувався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні Покупцеві (ТОВ «Аліра-Агро») - товар (товари), а Покупець зобов`язувався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму, визначену в додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 7.3 Договору датою поставки Товару вважається дата відвантаження Товару та складання первинних документів, які є юридичним доказом здійснення господарської операції згідно цього договору та додатків до нього.

На виконання зазначених норм Договору поставки № 054/0804 від 08.04.2024 р. позивач передав у власність відповідача Товар на суму 239 864,40 грн, що підтверджується видатковими накладними № 18 від 08.04.2024 р. та № 51 від 07.06.2024 р. (а.с. 14), підписаними сторонами.

Пунктом 7.2. Договору № 054/0804 від 08.04.2024 р. визначено, що Покупець за цим Договором зобов`язується провести 100% оплату за Товар грошовими коштами на розрахунковий рахунок Постачальника за ціною, в терміни та на суму, визначену в додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктами 8.2 та 8.3 Договору оплата здійснюється Покупцем на підставі цього договору та рахунку-фактури, виставленого Постачальником на вартість партії товару, визначеної у Специфікації. При здійсненні платежу Покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, або номер та дату видатково-прибуткової накладної, за якою партія товару постачалася, або номер та дату рахунку-фактури, виписаної Постачальником на оплату поставленої партії товару. Загальна вартість Товару повинна бути сплачена Покупцем у строк, встановлений в Додатках до цього Договору.

Позивач вказує, що відповідач розрахувався за отриманий товар не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліра-Агро» 4 298 382,50 грн, з яких 3 078 743,38 грн заборгованість за договорами поставки № 054/2704 від 27.04.2022 р., № 054/2504 від 25.04.2023 р. та № 054/0804 від 08.04.2024 р., 449 954,28 грн пеня, 769 684,84 грн штраф.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір поставки № 054/2704 від 27.04.2022 р., договір поставки № 054/2504 від 25.04.2023 р., договір поставки № 054/0804 від 08.04.2024 р., видаткові накладні № 21 від 27.04.2022 р., № 44 від 04.05.2022 р., № 45 від 04.05.2022 р., № 54 від 12.05.2022 р., № 62 від 02.06.2022 р., № 71 від 03.06.2022 р., № 78 від 07.07.2022 р., № 81 від 08.07.2022 р., № 95 від 19.09.2022 р.№ 96 від 19.09.2022 р., № 116 від 28.10.2022 р., № 133 від 10.11.2022 р., № 33 від 25.04.2023 р., № 42 від 03.05.2023 р., № 51 від 09.05.2023 р., № 53 від 15.05.2023 р., № 64 від 25.05.2023 р., № 66 від 01.06.2023 р., № 79 від 09.06.2023 р., № 97 від 03.07.2023 р., № 102 від 12.07.2023 р., № 109 від 28.07.2023 р., № 141 від 01.11.2023 р., № 142 від 03.11.2023 р., № 18 від 08.04.2024 р. та № 51 від 07.06.2024 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за договорами № 054/2704 від 27.04.2022 р., № 054/2504 від 25.04.2023 р. та № 054/0804 від 08.04.2024 р. щодо передачі товару на загальну суму 5 264 987,38 грн. Так, судом досліджено видаткові накладні № 21 від 27.04.2022 р., № 44 від 04.05.2022 р., № 45 від 04.05.2022 р., № 54 від 12.05.2022 р., № 62 від 02.06.2022 р., № 71 від 03.06.2022 р., № 78 від 07.07.2022 р., № 81 від 08.07.2022 р., № 95 від 19.09.2022 р.№ 96 від 19.09.2022 р., № 116 від 28.10.2022 р., № 133 від 10.11.2022 р., № 33 від 25.04.2023 р., № 42 від 03.05.2023 р., № 51 від 09.05.2023 р., № 53 від 15.05.2023 р., № 64 від 25.05.2023 р., № 66 від 01.06.2023 р., № 79 від 09.06.2023 р., № 97 від 03.07.2023 р., № 102 від 12.07.2023 р., № 109 від 28.07.2023 р., № 141 від 01.11.2023 р., № 142 від 03.11.2023 р., № 18 від 08.04.2024 р. та № 51 від 07.06.2024 р. та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договорів поставки № 054/2704 від 27.04.2022 р., № 054/2504 від 25.04.2023 р. та № 054/0804 від 08.04.2024 р. на вищевказану суму.

Позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Аліра-Агро» не сплачено заборгованість за отриманий товар в розмірі 3 078 743,38 грн.

Як зазначено вище, відповідач визнав позовні вимоги ТОВ «АПК «Архат» про стягнення заборгованості у вищезазначеному розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

З огляду на викладені обставини, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Архат» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліра-Агро» 3 078 743,38 грн заборгованості за договорами поставки № 054/2704 від 27.04.2022 р., № 054/2504 від 25.04.2023 р. та № 054/0804 від 08.04.2024 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктами 9.2, 9.3 Договору поставки № 054/2704 від 27.04.2022 р. визначено, що за порушення зобов`язань за цим договором Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного зобов`язання за кожний день порушення виконання. В разі прострочення Покупцем оплати товару Покупець має право вимагати, а Покупець зобов`язаний сплатити штраф за користування грошовими коштами, які належать до перерахування Постачальнику, у розмірі 25% від неоплаченої вартості товару, та які нараховуються на суму заборгованості Покупця за весь період користування ним грошовими коштами.

Аналогічне положення міститься у договорах поставки № 054/2504 від 25.04.2023 р. та № 054/0804 від 08.04.2024 р.

Позивачем наведено розрахунок пені за порушення грошового зобов`язання за договорами поставки № 054/2704 від 27.04.2022 р., № 054/2504 від 25.04.2023 р. та № 054/0804 від 08.04.2024 р. в розмірі 449 954,28 грн та штрафу в розмірі 769 684,84 грн (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 2-8).

Враховуючи визнання позову відповідачем, а також правомірність вказаних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Архат», суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідачем у заяві від 03.07.2025 р. (вх. № 8842 від 04.07.2025 р.) також було викладено клопотання про розстрочення виконання рішення.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про наступне:

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі «Агрокомплекс проти України» зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підгрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.

При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи зі змісту ст. 331 ГПК України, відстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Так, ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення, згідно зі ст. 331 ГПК України, відповідач посилається на тяжке становище Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліра-Агро», яке склалося у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану.

Однак, суд зазначає, що саме лише посилання відповідача на скрутне становище не може прийматись до уваги, оскільки за змістом ст. 331 ГПК України тяжкий фінансовий стан відповідача не є підставою для розстрочки виконання рішення суду, не є винятковою і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, а є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в даних умовах носить загальний характер.

Відповідачем також не обґрунтовано яким чином запровадженням на території України воєнного стану безпосередньо негативно вплинуло саме на підприємницьку діяльність ТОВ «Аліра-Агро».

Крім того, суд зауважує, що обов`язковою умовою надання відстрочки є не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об`єктивної неможливості виконати рішення суду у строк (скрутний матеріальний стан), але й реальна можливість виконання такого рішення у майбутньому.

Натомість відповідачем не обґрунтовано, яким саме чином він буде здійснювати погашення заборгованості перед позивачем, та не надано графіку розстрочення рішення суду в даній справі.

Також суд звертає увагу, що питання про розстрочення/відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 908/1884/19.

Дотримуючись балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліра-Агро» про розстрочку виконання рішення суду.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Архат» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, ставка судового збору за звернення з позовом у даній справі становила 51 580,59 грн (4 298 382,5 грн х 1,5 % х 0,8).

Як зазначено вище, судом позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Архат» у даній справі задоволено в повному обсязі.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Заява про визнання позову була подана відповідачем 04.07.2025 року, тобто до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, 50 % судового збору пропорційно сумі позову, що була визнана відповідачем, у розмірі 25 790,30 грн підлягають поверненню позивачу з бюджету відповідно до статті 130 ГПК України. Витрати зі сплати інших 50 % судового збору в розмірі 25 790,30 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліра-Агро» (37045, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Теплівка, вул. Молодіжна, 8, код ЄДРПОУ 38276297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Архат» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, 52, код ЄДРПОУ 31364117) 3 078 743,38 грн заборгованість за договорами поставки № 054/2704 від 27.04.2022 р., № 054/2504 від 25.04.2023 р. та № 054/0804 від 08.04.2024 р., 449 954,28 грн пеня, 769 684,84 грн штраф, 25 790,30 грн судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Архат» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, 52, код ЄДРПОУ 31364117) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 25 790,30 грн, сплачений за платіжною інструкцією № 436 від 25.04.2025 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 27.08.2025 р.

Суддя О.С. Мацко