Ухвала від 28.08.2025 по справі 520/2325/25

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

28 серпня 2025 року Справа № 520/2325/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Приватного підприємства «УКРБАЛПРОМ» про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі № 520/2325/25 за позовом Приватного підприємства «УКРБАЛПРОМ» (вул. Центральна, буд. 168, с. Явірське, Ізюмський район, Харківська область, 64224, код ЄДРПОУ 34329054) до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 40, сел. Донець, Балаклійський район, Харківська область, 64250, код ЄДРПОУ 04397112) про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 по справі №520/2325/25 Адміністративний позов Приватного підприємства «УКРБАЛПРОМ» (вул. Центральна, буд. 168,с. Явірське, Ізюмський район, Харківська область, 64224, код ЄДРПОУ 34329054) до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 40, сел. Донець, Балаклійський район, Харківська область, 64250, код ЄДРПОУ 04397112) про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення LХII сесії VIII скликання Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області № 2795-VIII від 17 вересня 2024 року «Про розгляд вимоги відділу поліції №1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо позбавлення права на пільгу у сплаті податків у зв`язку з забрудненням земель вибухонебезпечними предметами» в частині позбавлення Приватного підприємства «УКРБАЛПРОМ» права на пільгу у сплаті податків у зв`язку з забрудненням земель вибухонебезпечними предметами.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 40, сел. Донець, Балаклійський район, Харківська область, 64250, код ЄДРПОУ 04397112) на користь Приватного підприємства «УКРБАЛПРОМ» (вул. Центральна, буд. 168,с. Явірське, Ізюмський район, Харківська область, 64224, код ЄДРПОУ 34329054) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

До Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача 06.08.2025 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн..

Відповідач 08.08.2025 через систему "Електронний суд" подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в якій заперечує проти задоволення заяви Приватного підприємства «УКРБАЛПРОМ» про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката з огляду на пропуск процесуального строку, встановленого частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для залишення заяви без розгляду.

На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці з 04.08.2025 по 22.08.2025.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки судом прийнято рішення по справі №520/2325/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), питання про ухвалення додаткового судового рішення в даній адміністративній справі розглядається судом без виклику сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Порядок розподілу судових витрат регламентований ст. 139 КАС України.

Згідно із частиною сьомою ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями ч. 3 ст. 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів та лише за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 160/21030/21, а також від 12.08.2020 у справі № 340/2449/19..

Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі N 620/2936/20 зазначив, що правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (за умови попередження про це до прийняття рішення по суті).

Відсутність до закінчення судових дебатів відповідної заяви про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів понесення витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, є наслідком залишення відповідної заяви без розгляду.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у пункті 53 постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України (зміст якої кореспондує положенням частини сьомої статті 139 КАС України) щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу від 07 липня 2023 року у справі № 340/2823/21, у якій сформував такі загальні підходи до стягнення витрат у суді касаційної інстанції. Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів. Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останнім етапом - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.

У постанові від 25 липня 2023 року у справі № 340/4492/22 у розвиток зазначеної вище позиції об`єднаної палати Верховний Суд указав, що, за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині. Зазначення ж у прохальній частині касаційної скарги узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами касаційного розгляду не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення.

Згідно із статтею 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, частина сьома статті 139 КАС України встановлює п`ятиденний строк для подання заяви про розподіл витрат на правничу допомогу.

Рішення у справі №520/2325/25 ухвалене 31.07.2025.

В довідці Харківського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа від 01.08.2025 зазначено, що "Документ в електронному вигляді "КАСУ Судове рішення (Постанова)" від 31.07.25 по справі № 520/2325/25 (суддя Супрун Ю.О.) було надіслано одержувачу Приватне підприємство "УКРБАЛПРОМ" в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 31.07.25 20:36".

Отже, п`ятиденний строк для подання заяви про розподіл витрат на правничу допомогу, встановлений частиною сьомою статті 139 КАС України, сплив 05.08.2025 року.

Проте, представником позивача всупереч вимогам КАС України заяву про стягнення судових витрат з відповідача та документи в якості доказів понесення таких витрат позивачем подано до суду лише 06.08.2025 року, тобто через шість днів після отримання рішення суду.

Абзацом третім частини сьомої статті 139 КАС України імперативно передбачено, що за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Між тим суд зазначає, що згідно з матеріалами справи, у позовній заяві відсутні посилання як на частину сьому статті 139 КАС України, так і на ч. 3 ст. 143 КАС України, а саме про неможливість подачі доказів на підтвердження судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи, а вказівка у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (з урахуванням коефіцієнту 0,8) та витрати на правову допомогу у розмірі 12 000 гривень не може бути визнано судом як належна заява про неможливість подачі доказів на підтвердження судових витрат на правову допомогу під час розгляду справи.

Водночас, усупереч ч. 3 ст. 143 КАС України, як у заяві від 06.08.2025 про стягнення витрат на правничу допомогу, так і у позовній заяві, представником позивача не було наведено жодних, у тому числі поважних причин, які зумовили неможливість подачі доказів понесених витрат на правничу допомогу до закінчення розгляду справи.

Крім того, суд зазначає, що заяв чи клопотань про продовження або поновлення процесуальних строків до суду не надходило.

Верховний Суд в постанові від 12.08.2020 у справі № 340/2449/19 дійшов висновку, що за умови відсутності будь-яких належних і беззаперечних доказів на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України строку подання доказів понесених стороною судових витрат, неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, заява про відшкодування таких витрат підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, вказана позиція є обов`язковою для врахування з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що заява представника позивача підлягає залишенню без розгляду на підставі частини сьомої статті 139 КАС України.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 252, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника Приватного підприємства «УКРБАЛПРОМ» про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі № 520/2325/25 за позовом Приватного підприємства «УКРБАЛПРОМ» (вул. Центральна, буд. 168, с. Явірське, Ізюмський район, Харківська область, 64224, код ЄДРПОУ 34329054) до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 40, сел. Донець, Балаклійський район, Харківська область, 64250, код ЄДРПОУ 04397112) про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст ухвали складено та підписано 28.08.2025.

Суддя Супрун Ю.О.