Постанова від 27.08.2025 по справі 127/7507/25

Справа № 127/7507/25

Провадження № 22-ц/801/1984/2025

Категорія: 16

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2025 рокуСправа № 127/7507/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М.

Секретар: Закернична А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Вінницької окружної прокуратури

на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2025 року у цивільній справі за позовом Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи Лука-Мелешківська сільська рада, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки,

Ухвалу постановила суддя Ан О. В.

Ухвалу постановлено о 15:10 год у м. Вінниці

Повний текст ухвали складено 28 липня 2025 року,

встановив:

10 березня 2025 року Вінницька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб Лука-Мелешківської сільської ради, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки.

Ухвалою Вінницькогоміського судуВінницької областівід 20березня 2025року позовну заяву залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. Роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб Лука-Мелешківської сільської ради, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 05 травня 2025 року о 12:00 год.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2025 року позовну заяву заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи Лука-Мелешківська сільська рада, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки, залишено без руху. Зобов`язано позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви 10 березня 2025 року. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2025 року позовну заяву заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи Лука-Мелешківська сільська рада, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки, залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі Вінницька окружна прокуратура, пославшись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року стосовно умов та порядку компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.

Висновок щодо визнання відповідача ОСОБА_1 добросовісним набувачем спірного майна є передчасним та помилковим. По-перше, про недобросовісність відповідача ОСОБА_1 свідчить факт входження земельної ділянки у межі м. Вінниці на момент купівлі. По-друге, про недобросовісність відповідача ОСОБА_1 свідчить вартість придбаної нею земельної ділянки, оскільки на момент відчуження у 2024 році, відповідач придбала спірну земельну ділянку за ціною, більш ніж у вісім разів нижче за ринкову вартість станом на 2015 рік, що свідчить про сумнівний характер вчинюваного правочину та про те, що відповідач знав або міг знати, що майно за відплатним договором придбане в особи, яка не має права його відчужувати.

Станом на момент реалізації прокурором повноважень з представництва інтересів держави в суді шляхом звернення з позовом до суду діяла редакція статті 177 ЦПК України, яка визначала перелік документів, що додаються до позовної заяви. Позовна заява прокурора на час подання до суду 10 березня 2025 року відповідала вимогам, викладеним у цій статті. Закон України № 4292-IX від 12 березня 2025 року, яким внесені зміни до ст. 177 ЦПК України, набув чинності 09 квітня 2025 року. Отже, прийняття даного закону та набрання ним чинності відбулось після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі. У разі застосування судом під час підготовчого провадження норми права, яка не підлягає застосуванню, і залишення з цих підстав позову без руху це свідчитиме про незаконну відмову в доступі до правосуддя.

При цьому прокурор акцентує увагу на тому, що на сьогодні Кабінетом Міністрів України не врегульовано механізм реалізації нововведених норм Цивільного кодексу України, а зазначений судом в ухвалі п`ятиденний строк на внесення компенсації на депозитний рахунок суду є завідомо неможливим для виконання, що створює перешкоди позивачам у доступі до суду та захисті права власності Вінницької територіальної громади.

Відповідач ОСОБА_1 надіслала відзив на апеляційну скаргу, підписаний її представником адвокатом Огородником В. В., у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, вважаючи що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а всі доводи апеляційної скарги прокурора не ґрунтуються на законі.

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не надіслали.

У судовому засіданні прокурор Кравчук О. Л. підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Огородник В. В. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та просить залишити її без змін.

Представник третьої особи Лука-Мелешківської сільської ради та третя особа Слюсаренка Р. П., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились; будь-яких заяв чи клопотань не подали.

Представник позивача Вінницької міської ради Шмігленко І. В. подала заяву, у якій просить розгляд справи проводити без участі позивача.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд першої інстанції залишив позов прокурора без розгляду з тих підстав, що прокурор у встановлений судом достатній процесуальний строк не усунув недоліків позовної заяви, про які зазначив суд у постановленій 07 липня 2025 року, а саме що внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду є обов`язковою умовою для вирішення спору, імперативною нормою закону. Крім того, судом було прийнято до уваги внесення змін Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», зокрема й до ч. 4 ст. 177 і ч. 2 ст. 185 ЦПК України, хоча такі були внесені після відкриття провадження у справі, водночас зауважено, що норми вищевказаних статтей ЦК України, підлягатимуть застосуванню судом під час ухвалення судового рішення у даній справі, оскільки мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, добросовісність якого, в свою чергу, може бути спростована виключно в ході розгляду справи.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким статтю 390 ЦК України доповнено ч. 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».

Відповідно до норм ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до положень ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором подано до суду позовну заяву про витребування земельної ділянки за кадастровим номером 0520682800:02:001:0349 у ОСОБА_1 , яку вона набула за відплатним договором (том 1 а. с. 122-123).

У зв`язку з цим суд першої інстанції правомірно застосував при вирішенні даного спору норми ч. 4 ст. 177 ЦПК України, ч. 11 ст.187 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги, що норми ч. 4 ст. 177 ЦПК України не мають зворотної дії в часі та відповідно не підлягали застосуванню при вирішенні даного спору варто відхилити.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року, який набрав чинності 09 квітня 2025року цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його публікування. Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Цими ж перехідними положеннями внесено зміни і до норм ст.177, 185, 265 ЦПК України.

З системного аналізу норм даного закону і його прикінцевих, і перехідних положень можна дійти висновку, що якщо положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, тобто норми ст. 390 ЦК України, то в даному випадку необхідно застосовувати і норми ст. 177, 185, 265 ЦПК України, чинні на час розгляду таких справ в суді першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України.

При цьому в разі незастосування даних норм ЦПК України буде неможливо застосувати та виконати при вирішенні даного спору вимоги ст. 390 ЦК України в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач є недобросовісним набувачем, а відтак не може користуватися гарантіями закону щодо забезпечення виконання рішення про витребування земельної ділянки, апеляційний суд відхиляє. На даній стадії перегляду процесуальної ухвали суду першої інстанції оцінка добросовісності чи недобросовісності дій відповідача при набутті у власність спірної земельної ділянки не може бути предметом розгляду, оскільки ця обставина підлягає встановленню судом при вирішенні спору по суті.

За наведених обставин доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо встановить, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог процесуального закону, підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Вінницької окружної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіІ. В. Міхасішин І. М. Стадник

Повний текст судового рішення складено 28 серпня 2025 року