Постанова від 28.08.2025 по справі 766/11450/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 766/11450/23

провадження № 61-2188св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі - Херсонська державна морська академія,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської державної морської академії про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за касаційною скаргою адвоката Лисенко Ганни Олександрівни як представника ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 14 січня 2025 року у складі колегії суддів: Кутурланової О. В., Воронцової Л. П., Склярської І. В.,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ Херсонської державної морської академії від 30 жовтня 2023 року № 162-к, яким її, провідного фахівця відділу кадрів, звільнено 31 жовтня 2023 року у зв`язку із скороченням штату працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України; поновити її на посаді провідного фахівця відділу кадрів Херсонської державної морської академії; стягнути з Херсонської державної морської академії на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 листопада 2023 року до дня винесення рішення у справі.

Як на обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на те, що вона перебувала у трудових відносинах з Херсонською державною морською академєю і з 01 вересня 2022 року переведена на посаду провідного фахівця відділу кадрів академії.

31 серпня 2023 року на офіційну електронну адресу позивач отримала попередження про те, що відповідно до Наказу «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності та штату працівників» від 29 серпня 2023 року № 119-к посада провідного фахівця відділу кадрів скорочується, а вона підлягає можливому звільненню з 31 жовтня 2023 року.

Наказом відповідача від 30 жовтня 2023 року № 162-к ОСОБА_1 звільнено з 31 жовтня 2023 року у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Позивач вважає наказ про звільнення незаконним, вчиненим з порушенням процедури скорочення та з порушенням трудового законодавства України.

На час прийняття рішення про скорочення чисельності штату працівників, в тому числі посади провідного фахівця відділу кадрів, у підрозділі окрім неї на посадах провідних фахівців перебували й інші особи, у яких немає утриманців, і за віком є такими, яким залишилось значно більше ніж 3 роки до настання пенсійного віку.

При звільненні відповідач не запропонував їй всіх вакантних посад (іншої роботи), а саме завідувача архіву, начальника організаційно-стройового відділу. Позивач має тривалий безперервний стаж, а тому має переважне право на залишення на роботі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Херсонський міський суд Херсонської області рішенням від 13 вересня 2024 року позов задовольнив. Скасував наказ Херсонської державної морської академії від 30 жовтня 2023 року № 162-к, яким звільнено ОСОБА_1 , провідного фахівця відділу кадрів, 31 жовтня 2023 року у зв`язку із скороченням штату працівників, за пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Поновив ОСОБА_1 на посаді провідного фахівця відділу кадрів Херсонської державної морської академії. Стягнув з Херсонської державної морської академії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 01 листопада 2023 року до 13 вересня 2024 року в сумі 41 874,48 грн, яка визначена без урахування утримання податку та інших обов`язкових платежів. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Допустив негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення позивача є неправомірним. Відповідач не направив ОСОБА_1 разом із попередженням про звільнення переліку всіх вакантних посад, що відповідають її спеціальності та кваліфікації. Відповідач запропонував посади, в яких є потреба в працівниках, а не всі вакантні посади, і лише 31 серпня 2023 року після звернення ОСОБА_1 .

Відповідач порушив вимоги щодо оцінювання продуктивності праці і кваліфікації працівника, адже не врахував безперервний стаж роботи ОСОБА_1 в установі відповідача, не визначив ОСОБА_1 обсяг роботи, тоді як іншим працівникам він був наданий, а оголошення простою не може рахуватись на шкоду працівнику, при оцінюванні його продуктивності та кваліфікації праці. ОСОБА_1 має перевагу в залишенні на роботі, оскільки їй залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку.

Оскільки звільнення позивача є незаконним, вона має право на стягнення середнього заробітку.

Короткий зміст постанови суду апеляційного суду

Херсонський апеляційний суд постановою від 14 січня 2025 року апеляційну скаргу Херсонської державної морської академії задовольнив. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13 вересня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звільнення позивача відбулось із дотримання норм трудового законодавства. У відповідача мало місце скорочення штату працівників, відповідач здійснив ретельний аналіз показників роботи і кваліфікації всіх працівників, позивач була вчасно попереджена про наступне звільнення і до моменту звільнення їй запропоновані всі вакантні посади, які відповідають її кваліфікаційному рівню, які вона не прийняла.

За освітою і стажем роботи ОСОБА_1 не відповідає кваліфікаційним ознакам на посаду завідувача архіву та на посаду начальника організаційно-стройового відділу.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, Лисенко Г. О. як представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 14 січня 2025 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказувала те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 759/18035/21, від 03 квітня 2024 року у справі № 761/12280/22, від 16 червня 2022 року у справі № 274/616/19, від 06 червня 2022 року у справі № 308/12811/19, від 15 березня 2022 року у справі № 947/12999/20, від 20 грудня 2023 року у справі № 185/3675/22, від 09 лютого 2023 року у справі № 686/5292/21, від 10 січня 2024 року у справі № 333/4779/20, від 18 серпня 2021 року у справі № 659/51/20, від 04 вересня 2024 року у справі № 145/219/21, від 25 жовтня 2023 року у справі № 209/2875/21, від 13 грудня 2023 року у справі № 534/625/22, від 22 лютого 2023 року у справі № 463/3825/21, від 21 лютого 2024 року у справі № 761/26371/20.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Висновок апеляційного суду про скорочення посади позивача є безпідставним. Надані відповідачем докази підтверджують лише намір здійснити скорочення посади, і не підтверджують, що таке скорочення було завершено.

Позивач працювала у відповідача понад 15 років, у тому числі майже 11 років на посаді начальника відділу кадрів, однак у порівняльній таблиці весь її стаж не врахований. Порівняння продуктивності праці має проводитись за весь період роботи, а не за окремо вибраний період.

У зв`язку із тим, що позивачу введено простій, порівняння продуктивності праці є необ`єктивними, а оголошення простою не може рахуватись на шкоду працівнику.

Позивач має пріоритетне право залишення на роботі, оскільки вона має тривалий безперервний стаж роботи понад 15 років, та їй залишилось менше трьох років до настання пенсійного віку.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що вакантні посади не повинні пропонуватись у день попередження про звільнення. Вакантні посади відповідач запропонував майже через два місяці після попередження про звільнення та за 6 днів до самого звільнення.

Апеляційний суд не встановив дійсну кількість вакантних посад. В матеріалах справи немає штатного розпису, чи довідки про вакантні посади за період скорочення.

Апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що незапропоновані відповідачем посади (завідуючого архівом і начальника організаційно-стройового відділу) не відповідали кваліфікації позивача.

З 01 листопада 2023 року штатним розписом введено дві нових посади: завідувач навчальної лабораторії кафедри експлуатації суднових енергетичних установок, провідний фахівець відділу виховної роботи. Відповідач ці посади не запропонував та не спростував не відповідність позивача кваліфікаційним вимогам.

В березні 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив від Херсонської державної морської академії, мотивований законністю і обґрунтованістю постанови апеляційного суду.

Позивач не наводить в чому полягає її більша продуктивність праці на посаді провідного фахівця відділу кадрів. Позивач у порівнянні з іншими працівниками не переїхала до місця тимчасового розташування відповідача. Позивач сама ініціювала оголошення їй простою. Відповідач надав позивачу всі вакантні посади.

Посади завідувач навчальної лабораторії кафедри експлуатації суднових енергетичних установок та провідний фахівець відділу виховної роботи були введені після звільнення позивача, а тому не могли бути їй запропоновані.

Позивач не відповідала вимогам на посаду начальника організаційно-стройового відділу, зокрема щодо наявності досвіду роботи з молоддю не менше п`яти років та наявності знань у сфері виховання, психології, військової дисципліни. Позивач підмінює поняття досвіду роботи з молоддю і наявністю підлеглої особи, яка відноситься до категорії «молодь».

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного суду від 25 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

11 березня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Сторони перебували у трудових відносинах з 01 жовтня 2007 року.

З 06 грудня 2011 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу кадрів Херсонської державної морської академії (наказ від 06 грудня 2011 року №309-к).

Наказом Міністерства освіти і науки України від 21 квітня 2022 року № 376 Херсонську державну морську академію тимчасово переміщено на базу Одеського державного аграрного університету (м. Одеса) до завершення дії воєнного стану.

ОСОБА_1 не переїхала до нового місця знаходження навчального закладу до м. Одеса та залишилася у м. Херсоні.

Наказом від 20 червня 2022 року № 111 встановлено простій для всіх працівників, що не можуть працювати дистанційно. Зазначено, що працівники ХДМА, ВСП «Морський фаховий коледж» та Професійно-морського ліцею, які мають змогу дистанційно виконувати свої посадові обов`язки - продовжують виконання таких обов`язків.

Наказом від 29 червня 2022 року № 203-к ОСОБА_1 з 01 вересня 2022 року за власною заявою переведено на посаду провідного фахівця відділу кадрів Херсонської державної морської академії.

ОСОБА_1 подала заяву про оголошення їй простою з 01 вересня 2022 року у зв`язку з відсутністю технічних умов для виконання трудових функцій у повному обсязі.

Згідно з табелем робочого часу ОСОБА_1 з 01 до 14 вересня 2022 року виконувала роботу дистанційно.

Наказом від 13 вересня 2022 року № 241-к оголошено простій ОСОБА_1 не з вини працівника на період з 15 вересня 2022 року до можливості відновити роботу (до моменту закінчення дії воєнного стану), оплачувати простій в розмірі 2/3 посадового окладу.

Наказом від 15 вересня 2022 року № 243-к внесено зміни до наказу № 241-к від 13 вересня 2022 року в частині оплати ОСОБА_1 простою у розмірі 3/4 посадового окладу.

Після деокупації м. Херсона 11 листопада 2022 року позивач не переїхала до місця тимчасового розташування ВНЗ та не перейшла на дистанційний режим роботи.

Наказом від 29 серпня 2023 року № 119-к внесено зміни до штатного розпису Херсонської державної морської академії, а саме: виведено зі штатного розпису шляхом скорочення чисельності посад та працівників з 01 листопада 2023 року, в тому числі провідного фахівця відділу кадрів (одна особа).

31 серпня 2023 року відповідач направив на електронну пошту позивача попередження про заплановане вивільнення на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

31 серпня 2023 року ОСОБА_1 направила лист роботодавцю, в якому вказала про порушення процедури попередження про можливе звільнення, в тому числі щодо факту не запропонування їй вакантних посад.

У листі від 29 вересня 2023 року відповідач повідомив, що наразі в ХМДА відсутні вакантні посади, робота, які відповідають професії чи спеціальності ОСОБА_1 , або інша робота, яку вона може виконувати з урахуванням освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Листом від 24 жовтня 2023 року № 02.1-05/1257 відповідач в додаток до попереднього листа повідомив про наявність вакантних посад: архіваріус (на період до виходу з відпустки для догляду за дитиною основного працівника) та секретар юридичного відділу, місце розташування робочих місць м. Одеса.

Позивач не надала відповіді на ці листи.

Наказом Херсонської державної морської академії від 30 жовтня 2023 року № 162-к ОСОБА_1 , звільнено з посади провідного фахівця відділу кадрів з 31 жовтня 2023 року у зв`язку зі скороченням штату працівників, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Відповідно до порівняльної таблиці продуктивності праці і кваліфікації працівників, які займають посаду провідного фахівця відділу кадрів, станом на 01 серпня 2023 року, продуктивність праці ОСОБА_1 оцінювалась за період її роботи на посаді, що підлягала скороченню, а саме з 01 вересня 2022 року.

В порівняльній таблиці зазначено, що об`єм виконаної роботи у ОСОБА_1 фактично відсутній - 10 робочих днів за 11 місяців роботи. Всі інші працівники працювали дистанційно та виконували роботу на високому організаційному та виконавчому рівні, підвищували рівень своєї кваліфікації шляхом проходження навчання на семінарах, про що свідчать відповідні сертифікати. ОСОБА_1 не отримувала будь-яких заохочень або відзнак.

В період з 14 липня 2023 року до 01 листопада 2023 року ОСОБА_1 працювала за зовнішнім сумісництвом в Херсонському національному технічному університеті (наказ від 14 листопада 2023 року №173-л, від 01 листопада 2023 року № 327-л).

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Стаття 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Процедура звільнення працівника в разі скорочення має відбуватися на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору.

Розірвання трудового договору за цією підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Під час вирішення спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення, тобто чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників та дотримання відповідної процедури. Постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 210/6543/21 (провадження № 61-10117св23).

Суди встановили, що 29 серпня 2023 року Херсонська державна морська академія наказом № 119-к внесла зміни до штатного розпису, а саме вивела зі штатного розпису шляхом скорочення чисельності посад та працівників з 01 листопада 2023 року, в тому числі одну із чотирьох посад провідного фахівця відділу кадрів, яку займала ОСОБА_1 .

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці роботодавець пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (частина перша статті 42 КЗпП України).

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Встановивши, що у відповідача відбулося скорочення чисельності штату працівників; за сукупністю кваліфікації та продуктивності праці на посаді провідного фахівця ОСОБА_1 , в порівнянні з іншими працівниками, має найменші показники; позивач була повідомлена про наступне вивільнення в установлений законом строк; відповідач повідомив її про всі вакантні посади, які вона може виконувати з урахуванням її освіти, кваліфікації та досвіду, позивач не надала відповіді щодо запропонованих посад, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, адже звільнення позивача відбулося з дотриманням норм трудового законодавства України.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач не запропонував вакантні посади разом із попередженням про звільнення не спростовують висновків апеляційного суду, адже позивач не довела, що на день її попередження про звільнення існували інші вакантні посади, які відповідали її освіті, кваліфікації, досвіду та які їй не були запропоновані.

Аргументи касаційної скарги щодо незапропонування їй посад, які введені до штатного розпису з 01 листопада 2023 року не заслуговують на увагу, оскільки ці посади введені після звільнення позивача.

Твердження скаржника про наявність у неї пріоритетного права залишення на роботісуд до уваги також не бере, оскільки позивач має найменші показники в продуктивність праці в порівнянні з іншими працівниками, а більший стаж її роботи на інших посадах не стосується визначення продуктивності праці і не може бути єдиною підставою для надання переваги перед іншими.

Інші аргументи касаційної скарги висновків судів не спростовують, зводяться до незгоди з ними та необхідності здійснення переоцінки встановлених судами фактичних обставин справи, що перебуває поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Висновки судів у цій справі за встановлених судами фактичних обставин не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, що зазначені у касаційній скарзі.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката Лисенко Ганни Олександрівни як представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 14 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов