Постанова від 28.08.2025 по справі 910/18376/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/18376/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" - Щербак Є.М.,

Приватного акціонерного товариства "FC REALTY" - Лакуста О.І.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, Отрюх Б.В., Остапенко О.М.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 (суддя Стасюк С.В.)

у справі №910/18376/20

за заявами 1) Приватного акціонерного товариства "FC REALTY", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад вимог заяв ініціюючих кредиторів та хід розгляду справи

1. У листопаді 2020 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява (далі - Заява-1) Приватного акціонерного товариства "FC REALTY" (далі - ПрАТ "FC REALTY") про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" (далі - ТОВ "Апогей").

2. Заява-1 обґрунтована тим, що боржник неспроможний сплатити борг у розмірі 4000000,00 грн за договором безпроцентної поворотної позики.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 року Заяву-1 про відкриття провадження у справі про банкрутство передано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області.

4. Постановою Північного апеляційного суду від 28.06.2023 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 та зобов`язано Господарський суд Рівненської області направити матеріали справи до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 розгляд справи №910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей" розпочато з підготовчого засідання.

6. У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" (далі - ТОВ "Хімреактив") звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою (далі - Заява-2) про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей", яка обґрунтована наявністю у боржника заборгованості у розмірі 356581579,83 грн за 7-ма договорами відступлення права вимоги.

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 справу №910/13943/24 за Заявою-2 передано до матеріалів справи №910/18376/20 за заявою ПрАТ "FC REALTY" до ТОВ "Апогей" про банкрутство для одночасного розгляду.

8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 приєднано Заяву-2 для одночасного розгляду із Заявою-1.

9. 12.12.2024 ПрАТ "FC REALTY" повторно подало до Господарського суду міста Києва заяву, в якій просило відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей"; визнати вимоги ПрАТ "FC REALTY" до боржника на суму 4000000,00 грн; призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича; залишити без розгляду заяви арбітражних керуючих Гуцал Т.М. та Григор`єва В.В. про призначення розпорядником майна боржника.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

10. 22.10.2018 між ПрАТ "FC REALTY" (позикодавець) та ТОВ "Апогей" (позичальник) укладено договір безпроцентної поворотної позики №6 (далі - Договір позики), в порядку та на умовах, визначених цим договором; позикодавець передає позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 3.1 цього договору на безвідсотковій поворотній основі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у визначений цим договором строк (п. 2.1 Договору позики).

11. Згідно з п. 3.1 Договору позики суми позики за договором становить 6000000,00 (шість мільйонів) грн без ПДВ.

12. Позика передається у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника. Позика перераховується позикодавцем згідно листа позичальника в строк до 31 грудня 2018 року включно. Позика вважається переданою позичальникові в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника (пункти 4.1, 4.2, 4.3 Договору позики).

13. Позика надається позичальнику на строк до 25 березня 2019 року включно (п. 5.1 Договору позики). Позика може повертатися позичальником частинами але не пізніше, ніж останній день строку, зазначений в п. 5.1 (п. 5.2 Договору позики).

14. За умовами п. 10.1 Договору позики, цей договір набирає чинності з моменту надання позикодавцем першої частини суми позики позичальнику і діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

15. ТОВ "Апогей" листом №01-10 від 22.10.2018 повідомило про надання фінансової допомоги в розмірі 6000000,00 грн.

16. Відповідно до платіжного доручення №2145 від 22.10.2018 ПрАТ "FC REALTY" перерахувало на користь ТОВ "Апогей" кошти в сумі 6000000,00 грн.

17. 25.03.2019 між ПрАТ "FC REALTY" та ТОВ "Апогей" укладено додаткову угоду №1 до Договору позики, якою внесено зміни в п. 5.1 договору, шляхом викладення цього пункту в такій редакції: "позичальник зобов`язується повернути отриману фінансову допомогу визначену п. 3.1 даного договору за вимогою позикодавця, в термін не пізніше ніж через 7 (сім) календарних днів з моменту отримання вимоги про повернення позики (особисто в руки, поштою чи засобами електронного зв`язку), шляхом перерахування зазначених коштів на розрахунковий рахунок позикодавця. Вказаний в цьому пункті строк може бути продовжений або скорочений за згодою сторін, шляхом оформлення та підписання додаткової угоди до цього договору".

18. 24.01.2020 вимогою №24-01/20 ПрАТ "FC REALTY" повідомило ТОВ "Апогей" про повернення 4000000,00 грн як позики.

19. Між ПрАТ "FC REALTY" та ТОВ "Апогей" складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2018-16.09.2020.

20. На підтвердження своїх вимог при зверненні з Заявою-1, ініціюючим кредитором подано суду копії таких документів: Договір позики, додаткову угоду від 25.03.2019 до Договору позики; лист від 22.10.2018 №01-10, платіжне доручення від 22.10.2018 №2145 на суму 6000000,00 грн, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2018-16.09.2020, виписки по рахункам.

21. Договір позики та додаткова угода є чинними та обов`язковими до виконання.

22. Факт перерахування грошових коштів в сумі 6000000,00 грн на виконання Договору позики підтверджується платіжним дорученням від 22.10.2018 №2145, випискою по основним рахункам від 22.10.2018 та актом звірки взаємних розрахунків.

23. Однак, свої договірні зобов`язання по поверненню коштів за Договором позики ТОВ "Апогей" належним чином не виконало, повернувши лише частину позики в сумі 2000000,00 грн, заборгувавши 4000000,00 грн.

24. У відзиві на Заяву-1 боржник заперечує факт отримання вимоги.

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

25. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 відкрито провадження у справі №910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей"; визнано грошові вимоги ПрАТ "FC REALTY" до боржника у розмірі 4000000,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Самчука А.М.; залишено без розгляду заяву ТОВ "Хімреактив" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей".

26. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 залишено без змін.

27. Господарські суди з посиланням на приписи ст.ст. 34, 35, 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) дійшли висновку про наявність ознак неплатоспроможності ТОВ "Апогей", відсутність "спору про право", відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей", перелічених у ч. 6 ст. 39 Кодексу.

28. Залишаючи заяву ТОВ "Хімреактив" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 розпочато розгляд справи №910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей" з підготовчого засідання; призначено підготовче засідання суду на 30.01.2024, тоді як Заява-2 надійшла до суду 12.11.2024, тобто більше ніж через дев`ять місяців після того як суд відкрив (розпочав) підготовче засідання.

29. За таких обставин, враховуючи приписи ч. 4 ст. 34 КУзПБ та судову практику, заява ТОВ "Хімреактив" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" залишена судом без розгляду.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

30. ТОВ "Апогей" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025, а справу передати до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей".

31. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

32. Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 04.03.2025 у справі №908/334/24, від 10.07.2024 у справі №910/16845/23, від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, від 02.02.2022 у справі №910/4918/21, від 18.03.2021 у справі №911/1922/20, від 24.11.2021 у справі №902/560/20, від 20.07.2022 у справі №904/6023/21, від 26.10.2022 у справі №911/299/21 щодо застосування ч. 6 ст. 39 КУзПБ у подібних правовідносинах стосовно "спору про право"; не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування приписів ст. 28 та п. 2-1 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ про право ініціюючого кредитора в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство надати пропозицію про призначення розпорядника майна один раз, що викладені у постановах від 04.06.2024 у справі №Б8/180-10, від 17.04.2024 у справі №914/2468/20, від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 16.11.2023 у справі №924/812/22, від 27.06.2023 у справі №903/491/22, від 16.08.2023 у справі №904/794/14 у подібних правовідносинах; не врахували висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 23.11.2021 у справі №641/5523/19, від 10.06.2021у справі №11-104сап21 щодо застосування приписів ст.ст. 236, 238, 282 ГПК України про те, що судом має бути мотивована оцінка прийняття або відхилення кожного аргументу, наведеного учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, апеляційної скарги.

33. Також скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 3 ст. 34 КУзПБ та п. 4-2 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ в редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких законодавчих актів України щодо імплементації директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/2023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" від 19.09.2024 №3985-ІХ про необхідність зазначення в заяві ініціюючого кредитора заінтересованості стосовно боржника в ситуації, коли ця заява подавалась до 01.01.2025, а відкриття провадження по ній відбулось після цієї дати.

34. Скаржник вважає, що заяву ініціюючого кредитора підписано неуповноваженою особою, що є підставою для її повернення судом без розгляду на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, оскільки до заяви ініціюючого кредитора додана копія довіреності від 19.11.2020 за підписом голови правління Ловейкіної Т.О. на представника ОСОБА_1 , в той час як саму заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство від 19.11.2020 підписано іншою особою - ОСОБА_2 .

35. Також скаржник заперечує отримання листа-вимоги ПрАТ "FC REALTY" про повернення боргу. Крім того, скаржник вказує на те, що у сторін є спір щодо строків виконання договору, які фактично не настали.

36. Скаржник вважає, що колишній керівник ТОВ "Апогей" ОСОБА_3 , який підписував Договір позики та додаткову угоду від імені ТОВ "Апогей", не мав права укладати та підписувати такі документи відповідно до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України та статуту ТОВ "Апогей".

37. На думку скаржника, суд першої інстанції в ухвалі від 23.01.2025 безпідставно зазначив про пропуск ТОВ "Хімреактив" строку (до дня підготовчого засідання) подання заяви ініціюючого кредитора у справі №910/18376/20 всупереч п. 14 ст. 32 та ч. 4 ст. 183 ГПК України.

38. На думку скаржника, ПрАТ "FC REALTY" на підтвердження своїх вимог долучило до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство копію платіжного доручення №2145 від 22.10.2018, яка засвідчена невідомою особою, тобто з порушенням п. 5.26 Національного стандарту "ДСТУ 4163-2003".

39. Скаржник зауважує, що ні в ухвалі від 23.01.2025, ні в постанові від 27.05.2025 не визначено правильну суму заборгованості з урахуванням сплати ТОВ "Розповсюдження" на банківський рахунок ПрАТ "FC REALTY" в ПАТ "КБ "Акордбанк" відповідно до платіжної інструкції АТ КБ "Приватбанк" №0.0.4043549964 від 03.12.2024.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

40. ПрАТ "FC REALTY" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

41. ПрАТ "FC REALTY" зауважує, що на час звернення ПрАТ "FC REALTY" до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Апогей" остання відповідала вимогам чинним на той час КУзПБ та ГПК України.

42. Також ПрАТ "FC REALTY" зауважує, що не отримувало грошових коштів від ОСОБА_4 за квитанцією від 28.11.2024 в розмірі 3000,00 грн, оскільки банківський рахунок ПрАТ "FC REALTY" в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк" закрито ще 29.04.2024, а виходячи з приписів ст. 528 ЦК України та фактичних обставин інша особа (ТОВ "Розповсюдження") може виконати обов`язок боржника (ТОВ "Апогей") за Договором позики, тільки якщо боржник покладе такий обов`язок на іншу особу (ТОВ "Розповсюдження"). За наданими документами боржник такий обов`язок на ТОВ "Розповсюдження" не покладав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

43. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей".

44. Керуючись вимогами ст.ст. 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги.

45. КУзПБ встановлює порядок та підстави для здійснення провадження у справі з відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

46. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

47. Положення ст. 1 КУзПБ визначають, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

48. Частинами 1, 2 ст. 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

49. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

50. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 23.09.2021 №910/866/20, від 21.10.2021 у справі №913/479/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20).

51. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 09.06.2022 у справі №922/313/20 (922/3069/21)).

52. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст. 39 КУзПБ.

53. Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

54. Системний аналіз ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

55. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності "спору про право"; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, від 03.09.2020 у справі №910/16413/19).

56. При цьому, якщо КУзПБ підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з`ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в ч. 6 ст. 39 КУзПБ: - вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; - вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; - заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.

57. Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

58. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

59. Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 наголосив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

60. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

61. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

62. Верховний Суд враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо правозастосування ст. 39 КУзПБ, згідно з якою встановлення відсутності "спору про право" щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

63. Правова позиція аналогічного змісту викладена Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, від 25.11.2020 у справі №910/5799/20.

64. Отже, суд не може формально підходити до визначення наявності "спору про право", який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність "спору про право" має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.

65. Задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 24.11.2021 у справі №910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 06.04.2023 у справі №902/560/20).

66. Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника не свідчать про наявність "спору про право", їх розмір та обґрунтованість підтверджуються документами, доданими до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Зокрема, заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором підтверджується Договором позики, додатковою угодою до Договору позики; листом ТОВ "Апогей" від 22.10.2018 №01-10 з проханням надати поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 6000000,00 грн; платіжним дорученням від 22.10.2018 №2145 на суму 6000000,00 грн, актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2018-16.09.2020, виписками по рахункам.

67. Верховний Суд зауважує, що системний аналіз положень ст.ст. 36, 39 КУзПБ з урахуванням ст.ст. 74, 76-77 ГПК України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов`язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора - обов`язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.

68. Тобто положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов`язання покладено саме на боржника.

69. Зокрема, належними доказами платоспроможності боржника як однієї з підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є докази сплати боржником до підготовчого засідання боргу, на підставі якого ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №910/15533/20).

70. Однак, господарські суди не встановили факт погашення боржником заявлених ініціюючими кредиторами вимог до підготовчого засідання у справі.

71. З урахуванням того, що при розгляді заяви з грошовими вимогами до боржника, суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє правомірність заявлених вимог, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що колишній керівник ТОВ "Апогей", який підписував Договір позики та додаткову угоду від імені ТОВ "Апогей", не мав права укладати та підписувати такі документи, оскільки суди під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не розглядали спір про визнання правочину дійсним/недійсним, тоді як боржник не подав доказів про існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

72. З урахуванням викладеного Верховний Суд погоджується з висновком господарських судів про те, що Договір позики та додаткова угода до нього є чинними та обов`язковими до виконання.

73. Щодо доводів скаржника про наявність "спору про право", то у цьому зв`язку Верховний Суд виходить з такого.

74. У постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20 Верховний Суд зазначив, що "спір про право" - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

75. Отже, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який є суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін.

76. Як встановили господарські суди, грошові вимоги кредитора до боржника ґрунтуються на правовідносинах за Договором позики, наявність невиконаного грошового зобов`язання за якими боржником не спростовано.

77. Заперечення боржника мають бути підкріплені доказами (ініційований позов/оспорювання правочинів/первинних документів до звернення кредитора); саме по собі небажання сплачувати заборгованість, претензійне листування не формують спір про право у розумінні ст. 39 КУзПБ.

78. Також Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що заяву ініціюючого кредитора підписано неуповноваженою особою, оскільки до заяви ініціюючого кредитора додана копія довіреності від 19.11.2020 на представника ОСОБА_1, в той час як саму заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство від 19.11.2020 підписано іншою особою - ОСОБА_2, оскільки в матеріалах справи також наявний оригінал довіреності від 19.11.2020 на представника ПрАТ "FC REALTY" - адвоката ОСОБА_2

79. Стосовно доводів скаржника, що директор ТОВ "Апогей" заперечує факт отримання вимоги, то цим обставинам надавалася оцінка господарським судом першої інстанції, який встановив, що матеріалами справи спростовані такі твердження боржника, адже, заявником долучена належним чином завірена копія вимоги, на якій міститься підпис уповноваженої особи ТОВ "Апогей" із зазначенням дати та відтиском печатки.

80. Також є безпідставними доводи скаржника про те, що суд першої інстанції в ухвалі від 23.01.2025 помилково зазначив про пропуск ТОВ "Хімреактив" строку (до дня підготовчого засідання) подання заяви ініціюючого кредитора у справі №910/18376/20, з огляду на таке.

81. Відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №908/964/21 та від 16.08.2022 у справі №910/5335/21:

- днем підготовчого засідання, у розумінні абзацу 1 ч. 4 ст. 39 КУзПБ, незалежно від кількості судових засідань, у яких воно було проведено та завершено з винесенням відповідної ухвали (ч. 5 ст. 39 КУзПБ), є день, на який було призначено проведення (ухвалою про прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, ч. 1 ст. 35 КУзПБ) та коли суд відкрив (розпочав) підготовче засідання, однак не день, коли була винесена ухвала за результатами проведення підготовчого засідання;

- подання іншим кредитором (іншими кредиторами) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 5 ст. 38, ч. 4 ст. 39 КУзПБ) після відкриття судом підготовчого засідання, під час перерви у цьому засіданні (у разі його проведення не в одному судовому засіданні), однак не до дня, на який воно було призначено, є порушенням процедури та встановленого нею процесуального порядку - строку подання іншим кредитором (іншими кредиторами) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство після прийняття до розгляду судом заяви первісного кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство. З урахуванням визначених ст. 118 ГПК України наслідків пропуску процесуальних строків, порушення строку подання іншим кредитором (іншими кредиторами) відповідної заяви не допускає її розгляд судом та оцінку ним відповідних вимог по суті;

- виходячи із системного аналізу положень ст.ст. 35, 37, 38, 39 КУзПБ, якими передбачені можливі наслідки розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідні судові рішення, що ухвалюються за передбачених законом підстав (відмова у прийнятті, повернення, відкликання, залишення без руху, залишення без розгляду заяви, відмова у відкритті провадження за заявою тощо), а також враховуючи положення ч. 2 ст. 118, ст. 226 ГПК України, що застосовуються у справі про банкрутство за правилами ч. 6 ст. 12 ГПК України, суду, який вже приєднав ухвалою до матеріалів справи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство для розгляду одночасно з іншими заявами (первісною тощо), у підготовчому засіданні належить залишити без розгляду заяву "іншого" кредитора, що подана з порушення процесуального порядку (строку, визначеного абзацом 1 ч. 4 ст. 39 КУзПБ), на підставі ст. 38 КУзПБ, ст.ст. 118, 226 ГПК України, які, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькими за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.

82. Враховуючи, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 розпочато розгляд справи №910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей" з підготовчого засідання та призначено підготовче засідання суду на 30.01.2024, а Заява-2 надійшла за до суду 12.11.2024, тобто більше ніж через дев`ять місяців після того як суд відкрив (розпочав) підготовче засідання, суд першої інстанцій обґрунтовано з урахуванням наведеної судової практики Заяву-2 залишив без розгляду.

83. Верховний Суд звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц).

84. Водночас у цій справі суди першої та апеляційної інстанцій всебічно, повно і об`єктивно з`ясували всі обставини, які мали значення для правильного розгляду справи, адже оцінка аргументів учасників справи та наявних у справі доказів була здійснена судами з дотриманням приписів ст. 86 ГПК України.

85. У зв`язку з викладеним, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги в частині заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зокрема, стосовно підтвердження ініціюючим кредитором його вимог копією платіжного доручення №2145 від 22.10.2018, оскільки незгода з наданою судами оцінкою наявних у матеріалах справи доказів, намагання здійснити їх переоцінку в силу вимог ст. 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

86. Щодо доводів скаржника про те, що господарські суди не визначили правильну суму заборгованості з урахуванням сплати ТОВ "Розповсюдження" на банківський рахунок ПрАТ "FC REALTY" 3000,00 грн, Верховний Суд враховує в цьому випадку пояснення ініціюючого кредитора про те, що він не отримував грошових коштів за квитанцією від 28.11.2024 в розмірі 3000,00 грн, оскільки банківський рахунок ПрАТ "FC REALTY" в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк" закрито ще 29.04.2024, а виходячи з приписів ст. 528 ЦК України та фактичних обставин інша особа (ТОВ "Розповсюдження") може виконати обов`язок боржника (ТОВ "Апогей") за Договором позики, тільки якщо боржник покладе такий обов`язок на іншу особу (ТОВ "Розповсюдження"), однак в матеріалах справи відсутні докази про те, що боржник поклав такий обов`язок на ТОВ "Розповсюдження".

87. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком обох судових інстанцій про те, що відповідно до положень ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ, за встановлених обставин, які свідчать про наявність у боржника невиконаних грошових зобов`язань перед кредитором, строк яких настав; відсутність між кредитором та боржником "спору про право" стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора боржником у повному обсязі не задоволені, у суду відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей".

88. Враховуючи викладене, посилання скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у низці постанов суду касаційної інстанції щодо застосування приписів ч. 6 ст. 39 КУзПБ стосовно "спору про право" та стосовно застосування приписів ст.ст. 236, 238, 282 ГПК України про те, що судом має бути мотивована оцінка прийняття або відхилення кожного аргументу, наведеного учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову або апеляційної скарги, Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки зміст оскаржуваної постанови не суперечить висновкам, на які посилається скаржник. Відповідні судові рішення прийняті у кожній окремій справі з урахуванням предмету спору в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин.

89. При цьому, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.

90. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

91. Щодо доводів скаржника про неправильне застосування приписів ст. 28 та п. 2-1 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ стосовно права ініціюючого кредитора в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство надати пропозицію щодо призначення розпорядника майна один раз, які викладені у постановах від 04.06.2024 у справі №Б8/180-10, від 17.04.2024 у справі №914/2468/20, від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 16.11.2023 у справі №924/812/22, від 27.06.2023 у справі №903/491/22, від 16.08.2023 у справі №904/794/14 у подібних правовідносинах, Верховний Суд зазначає таке.

92. Відповідно до п. 2-1 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим ч. 3 ст. 28 цього Кодексу. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

93. Відповідно до встановлених господарськими судами обставин справи, у цій справі питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою ПрАТ "FC REALTY" вирішується "повторно" з огляду на те, що справу спочатку ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 було передано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області, який вперше відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей", а згодом Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.06.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 скасував, а справу №910/18376/20 передав за підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва.

94. Скасовуючи ухвалу господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент звернення ініціюючого кредитора до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" та прийняття вказаної заяви судом до розгляду, місцезнаходження боржника було місто Київ, а 22.12.2020 боржник змінив своє місцезнаходження на місто Рівне.

95. У цьому зв`язку суд апеляційної інстанції з посиланням на ч. 2 ст. 31 ГПК України дійшов висновку, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду. Отже, суд апеляційної інстанції зазначив, що Господарський суд міста Києва згідно з ухвалою від 26.11.2020 прийняв до свого розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" з додержанням правил територіальної підсудності та відповідно до положень КУзПБ, тоді як Господарський суд Рівненської області діє не як суд встановлений законом, що є перепоною у здійсненні належного судового провадження.

96. Отже, суд першої інстанції враховуючи "повторний" розгляд заяви ПрАТ "FC REALTY" від 19.11.2020 про відкриття справи про банкрутство ТОВ "Апогей" через значний сплив часу з моменту її подачі до суду та враховуючи, що ПрАТ "FC REALTY" в заяві від 12.12.2024 просив суд про призначення розпорядником майна боржника арбітражних керуючих Гуцал Т.М. та Григор`єва В.В. залишити без розгляду та призначити розпорядником майна ТОВ "Апогей" арбітражного керуючого Самчука А.М., дійшов висновку про його задоволення.

97. При цьому, відповідно до пояснень ініціюючого кредитора, арбітражна керуюча Гуцал Т.М. подала заяву до господарського суду Рівненської області у цій справі №910/18376/20 про її відсторонення від посади розпорядника майна, а арбітражний керуючий Григор`єв В.В. був відсторонений судом в іншій справі №918/1174/20 у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків розпорядника майна про банкрутство ПрАТ "Укренергозбут" (судові рішення про його відсторонення додані до заяви ТОВ "Апогей" від 28.11.2024), у зв`язку з чим ініціюючий кредитор у своїй заяві від 12.12.2024 просив призначити розпорядником майна ТОВ "Апогей" арбітражного керуючого Самчука А.М.

98. Верховний суд вважає безпідставними доводи скаржника про порушення судами приписів ст. 28 та п. 2-1 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, які викладені у постановах від 04.06.2024 у справі №Б8/180-10, від 17.04.2024 у справі №914/2468/20, від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 16.11.2023 у справі №924/812/22, від 27.06.2023 у справі №903/491/22, від 16.08.2023 у справі №904/794/14, оскільки у наведених справах інші обставини справи, зокрема, у наведених справах не вирішувалося питання щодо заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство повторно протягом тривалого періоду часу. Крім того, норми КУзПБ обмежувального припису щодо можливості ініціюючого кредитора запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого один раз не містять.

99. Також скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 3 ст. 34 КУзПБ та п. 4-2 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ в редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких законодавчих актів України щодо імплементації директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/2023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" від 19.09.2024 №3985-ІХ про необхідність зазначення в заяві ініціюючого кредитора заінтересованості стосовно боржника в ситуації, коли ця заява подавалась до 01.01.2025, а відкриття провадження по ній відбулось після цієї дати.

100. Так, на підставі вказаного закону, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено п. 4---2 такого змісту:

- "4---2. Установити, що процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, розпочаті до дня введення в дію Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/2023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації", здійснюються відповідно до положень цього Кодексу в редакції, що діяла до введення в дію зазначеного Закону.

- Положення цього Кодексу в редакції згідно із Законом України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом.

101. Верховний Суд зауважує, що наведені зміни до п. 4-2 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та зміни до абзацу 1 ч. 3 ст. 34 КУзПБ, який доповнено словами "а також інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника" згідно із Законом України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації", набрали чинності 01.01.2025.

102. З урахуванням тієї обставини, що заява про відкриття провадження у справі була подана до 01.01.2025 наведені норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін, у зв`язку з чим відсутні підстави для формування відповідного висновку до спірних правовідносин сторін.

103. Додатково Верховний Суд враховує, що відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №910/18376/20(918/641/22), від 05.10.2023 у справі №910/18376/20(918/961/22), від 05.10.2023 у справі №910/18376/20(918/875/22) справа №910/18376/20 стала підсудна Господарському суду міста Києва не в процесі розгляду, а була такою із моменту звернення до суду з заявою ПрАТ "FC REALTY" до ТОВ "Апогей" про відкриття провадження у справі про банкрутство, підлягала розгляду Господарським судом міста Києва за правилами виключної підсудності, встановленими ст. 30 ГПК України.

104. Крім того, у постанові Верховного Суду від 31.07.2024 у справі №910/18376/20(918/961/22) вказано, що факт скасування як незаконної ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/18376/20 (про передачу справи за підсудністю) підтверджує ту обставину, у Господарського суду Рівненської області були відсутні підстави вирішувати питання відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" та здійснювати подальший розгляд такої справи, оскільки вказаний суд діяв не як суд, встановлений законом. Скасування як незаконної ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/18376/20 підтверджують втрату юридичної (законної) сили ухвалами Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 про відкриття провадження у вказаній справі про банкрутство ТОВ "Апогей" та від 01.02.2022 про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Григор`єва В.В.

105. Верховний Суд враховує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 розпочато розгляд справи №910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей" з підготовчого засідання, призначено у справі підготовче засідання та запропоновано боржнику надати відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому КУзПБ, а тому доводи ініціюючого кредитора про те, що постановою Верховного Суду від 21.10.2021 у цій справі, яка є чинною, підтверджено наявність підстав відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

106. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі щодо відкриття провадження у справі про банкрутство відповідають вимогам ГПК України та КУзПБ, що не спростовано доводами касаційної скарги, у зв`язку з чим підстави для їх зміни чи скасування відсутні, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

107. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

108. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції.

Судові витрати

109. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі №910/18376/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков