Рішення від 28.08.2025 по справі 320/33691/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2025 року м. Київ № 320/33691/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 9125418/22972459 від 05.07.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 12.10.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» від 12.10.2022 №1 датою її направлення для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» (код ЄДРПОУ: 22972459) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Від представника позивача адвоката Арсоєва Романа Таймуразовича до Київського окружного адміністративного суду засобами підсистеми «Електронний суд» надійшло клопотання про ухвалення додаткового судового рішення, у якому той просить вирішити питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10800,00 грн.

Розглядаючи вказану заяву суд виходив із такого.

У силу вимог частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Рішення суду від 09.06.2025 ухвалено у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки у суду відсутня необхідність в розгляді питання щодо ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а також те, що рішення суду від 09.06.2025 ухвалено в порядку письмового провадження, суд визнав за необхідне питання про ухвалення додаткового рішення розглянути в порядку письмового провадження.

В силу вимог статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат, зокрема, у рішенні.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Таким чином, із урахуванням наведених вимог процесуального закону, підставою для ухвалення додаткового судового рішення є, зокрема, не вирішення судом питання про судові витрати.

У силу вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 59 Конституції України регламентовано, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до статті 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4); інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6); представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9).

Згідно з положеннями статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу).

Водночас у силу вимог частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «АКТІО» було укладено договір № 2216 від 26.08.2022 про надання правової допомоги.

Так, розділом 5 вказаного Договору визначені гонорар (винагорода) та умови платежів.

Згідно з пунктом 5.2 договору гонорар Адвокатського об`єднання визначається на основі фактично витраченого часу Адвокатським об`єднанням на надання послуг Клієнту, виходячи із погодинної тарифної ставки, наведеної в цьому Договорі, якщо інше не буде прямо узгоджено Сторонами у додаткових угодах до цього Договору чи прямо встановлено Договором.

Відповідно до пункту 5.4. сплата Гонорару за цим Договором здійснюється шляхом перерахування Клієнтом безготівкових коштів у національній валюті України (гривня) на рахунок Адвокатського об`єднання, зазначений у цьому Договорі, якщо інше не буде погоджене сторонами, протягом З (трьох) операційних (банківських) днів з моменту пред`явлення Клієнту до сплати рахунку за надані послуги, передбачені цим Договором та/або додатковими угодами до нього.

Відповідно до звіту про виконану роботу згідно договору № 2216 від 26.08.2022 та додаткової угоди № 8 від 05.09.23, а також детального опису послуг з професійної правничої допомоги, були надані такі послуги:

05.09.2023 - опрацювання матеріалів, наданих Клієнтом, та формування правової позиції щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної за № 9125418/22972459 від 05.07.2023 року та реєстрації податкової накладної № 1 від 12.10.2022 року -1,5 години;

18.09.2023 - підготовка позовної заяви до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправним рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити дії -3,3 години;

22.09.2023 - подання позовної заяви до суду 0,6 годин.

Всього: 5,4 години.

Також суду наданий акт надання послуг № 77 від 12.06.2025, відповідно до якого виконавцем були надані послуги у сфері права згідно договору № 2216 від 26.08.2022 та додаткової угоди № 8 на загальну суму 10800,00 грн, а також рахунок на оплату № 99 від 12.06.2025 на суму 10800,00 грн.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, суд бере до уваги, що адвокатом дійсно надані послуги, які включали в себе аналіз документів клієнта, які мають відношення до обсягу надання правової допомоги, вироблення правової позиції, підготовку позовної заяви, направлення позовної заяви до суду.

Водночас обов`язок доведення неспівмірності цих витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у цьому випадку на відповідачів.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

При цьому розмір і вартість погоджена сторонами та не спростована відповідачами.

Дослідивши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, суд доходить висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10800,00 грн в цій справі є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Керуючись статтями 134, 139, 143, 242, 246, 250-252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

заяву представника позивача адвоката Арсоєва Романа Таймуразовича про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» (ЄДРПОУ: 22972459; адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10800 (десять тисяч вісімсот гривень) 00 грн.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.