8/1355
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "14" грудня 2010 р. Справа № 8/1355
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Давидюка В.К.
судді
за участю представників сторін
від позивача Грачов О.В. - дов. №108 від 13.12.10р.
від відповідача Єщенко І.О. - директор
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтер-Пласт" (с.Мила Києво-Святошинського району Київської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сам Фіш" (смт. Новогуйвинське Житомирської області)
про стягнення 16128,31 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 16128,31 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №05-01/12 від 05.01.09р., з яких 14164,29 грн. - сума основного боргу та 1964,02 грн. - пеня.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Пояснив, що поставка товару відбувалась саме на виконання договору №05-01/12 від 05.01.09р., оскільки інших договірних відносин між сторонами не існувало.
Представник відповідача в засіданні суду суму боргу визнав. Не заперечував, що поставка товару здійснювалась саме на виконання договору №05-01/12 від 05.01.09р.
Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір купівлі-продажу №05-01/12 від 05.01.09р., рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреності, податкові накладні, розрахунок суми боргу, претензію, банківські виписки, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
05.01.09р. між сторонами був укладений договір №05-01/12 від 05.01.09р. (а.с. 7), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити товар на умовах даного договору, в асортименті, кількості та по ціні у відповідності з виставленими рахунками, оформленими на основі письмової заявки покупця, які є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 3.1 даного договору, оплата за товар здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця відповідно до виставлених рахунків.
Покупець здійснює оплату за отриманий товар протягом 14 календарних днів з дня відвантаження продукції зі складу продавця (п.3.2 договору).
На виконання умов даного договору, позивач протягом дії договору поставляв відповідачеві товар у відповідності до письмової заявки, про що свідчать видаткові накладні, довіреності та не заперечувалось представником відповідача в засіданні суду.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 14164,29 грн., про що також не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.
07.09.10р. позивач направив відповідачеві письмову вимогу (претензію) №1 від 06.09.10р. про сплату боргу, яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення (а.с.22-26).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 14164,29 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1964,02 грн. пені.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку прострочення в оплаті за поставлений товар, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що пеня нарахована правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягає задоволенню в сумі 1964,02 грн.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судовому засіданні позовні вимоги визнав.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч.5 ст.78 ГПК України).
Отже, суд, враховуючи, що дії відповідача з визнання позову не суперечать законодавству і не порушують прав, охоронюваних законом інтересів інших осіб, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вони обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, так як він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сам Фіш", 12441, Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвинське, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 32746536
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Інтер-Пласт", 08122, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 23-Б, кімн. №3, код ЄДРПОУ 34628585
- 14164,29 грн. - основного боргу;
- 1964,02 грн. - пені;
- 161,28 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Давидюк В.К.
Дата підписання: " ____"
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2010 |
Оприлюднено | 24.12.2010 |
Номер документу | 12984703 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Давидюк В.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні