Рішення від 18.06.2025 по справі 911/2893/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2893/23

Розглянувши матеріли справи за позовом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

до Фонду державного майна України

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

Державної установи «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості»

про скасування реєстрації права власності.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача: Хлівна Л.С.;

від відповідача 1: Ломако Є.О.;

від відповідача 2: Зікрата М.М.;

від відповідача 3: Козуліна А.В.

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2893/23 за позовом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до Фонду державного майна України Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державної установи «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості» про скасування реєстрації права власності.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.10.2023 року відкрито провадження у справі № 911/2893/23 за правилами загального позовного провадження.

В ході підготовчого провадження у справі № 911/2893/23 судові засідання відкладались з метою з`ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачами 1, 2, 3 подані відзиви на позов, якими відповідачі заперечували позовні вимоги та просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав неналежності обраного способу захисту права та його невідповідності змісту порушеного права.

Також, в ході розгляду спору судом витребувано у Відділу з питань державної реєстрації Бучанської районної військової адміністрації Київської області реєстраційної справи єдиного майнового комплексу Державної установи «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості» та зобов`язано сторін надати обґрунтовані письмові пояснення з підтверджуючими документами щодо розташування об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 3222410600:01:010:5408.

В ході підготовчого провадження у справі з наданих сторонами пояснень та заперечень судом встановлено, що фактично підставами позовних вимог про скасування права власності на нерухоме майно - адміністративно-лабораторний корпус загальною площею 6 053,4 кв.м за адресою Київська область, Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29 (реєстраційний номер 2630349932080), що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3222410600:01:010:5408, та скасування номеру відомостей про речове право 47776529, позивачем визначено відсутність на земельній ділянці з кадастровим номером 3222410600:01:010:5408, яка належить до комунальної власності, об`єктів нерухомості, які зареєстровані на такій земельній ділянці.

Відповідачі 1, 2 не надали суду обґрунтованих пояснень з приводу розташування об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 3222410600:01:010:5408, посилаючись на відсутність у них відомостей про земельні правовідносини.

Відповідач 3 у відзиві на позов припускає існування технічної помилки щодо зазначення відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3222410600:01:010:5408 при вчиненні оскаржуваної реєстраційної дії, однак обґрунтованих пояснень з підтверджуючими документами щодо розташування об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 3222410600:01:010:5408 не надав.

Таким чином, враховуючи, що позивач в обґрунтування підстав позову зазначає саме той факт, що спірний об`єкт нерухомого майна неправомірно зареєстрований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222410600:01:010:5408, яка не надавалась для таких цілей і на такій земельній ділянці не обліковуються об`єкти нерухомості, в підготовчому судовому засіданні 31.01.2024 судом встановлено необхідність з`ясування фактів, які мають істотне значення для повного і всебічного вирішення спору, зокрема, щодо наявності на земельній ділянці у м. Вишневому Київської області з кадастровим номером 3222410600:01:010:5408 об`єктів нерухомості чи їх частин.

З огляду на викладене, з метою встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність застосування спеціальних знань неюридичного спрямування для встановлення фактів, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2024 у справі № 911/2893/23 призначено судову земельно-технічну експертизу для встановлення факту наявності чи відсутності на земельній ділянці у м. Вишневому Київської області з кадастровим номером 3222410600:01:010:5408 об`єктів нерухомості чи їх частин, реєстрація права власності на які оскаржується у позові. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, зупинено провадження у справі № 911/2893/23 на час проведення судової експертизи.

05.02.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов супровідний лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 1612/6270-4-24/41 від 29.01.2025 року з доданими до нього матеріалами справи № 911/2893/23 та висновком експертів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.02.2025 поновлено провадження у справі № 911/2893/23 та витребувано у сторін пояснення по суті спору з врахуванням результатів судової експертизи.

За наслідками підготовчого провадження позивач позовні вимоги підтримав, зазначив, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази. Відповідачі 1, 2, 3 проти позову заперечували, посилаючись на неналежність обраного способу захисту права, його невідповідності змісту порушеного права та порушення прав відповідачів задоволенням позову в обраний у ньому спосіб захисту.

На виконання вимог ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України судом під час підготовчого провадження у справі № 911/2893/23 вирішено питання та вчинено усі дії, необхідні для підготовки справи до розгляду по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.06.2025.

У судовому засіданні 18.06.2025 позивач позовні вимоги підтримав, відповідачі 1, 2, 3 проти позову заперечували.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 18.06.2025 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Вишнева міська рада Бучанського району Київської області звернулась до суду з позовом до Фонду державного майна України Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державної установи «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості», у якому просить: скасувати право власності на нерухоме майно адміністративно-лабораторний корпус загальною площею 6 053,4 кв.м за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29 (реєстраційний номер: 2630349932080) на земельній ділянці з кадастровим номером 3222410600:01:010:5408 та скасувати номер відомостей про речове право 47776529.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області 08.09.2023 надійшло повідомлення від Фонду державного майна України щодо оголошення аукціону з приватизації Єдиного майнового комплексу Державної установи «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості».

10.09.2023 на сайті Прозорро було розміщено інформаційне повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про продаж об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державної установи «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості» (код за ЄДРПОУ 05468498) за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Святошинська, 29.

Найменування об`єкта приватизації: єдиний майновий комплекс державної установи «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості». Місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Святошинська, 29. Ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 05468498.

З даного інформаційного повідомлення, а саме з розділу «відомості про земельну ділянку» позивачу стало відомо, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування об`єкта нерухомого майна адміністративно-лабораторного корпусу загальною площею 6053,4 кв.м за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29 (реєстраційний номер: 2630349932080) 3222410600:01:010:5408 (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.09.2022 № 309064263). Площа земельної ділянки 0,1032 га. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Однак, позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3222410600:01:010:5408 знаходиться в комунальній власності Вишневої міської територіальної громади і не надавалась Державній установі «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості» в користування чи у власність.

На сесії Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, рішенням № 1-01/ХХ17-22 від 15.06.2017 було надано дозвіл Комунальному підприємству «Управління комунального господарства Вишневої міської ради Бучанського району Київської області» на розробку проекту землеустрою на дану земельну ділянку. Після розробки зазначеного проекту земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3222410600:01:010:5408.

Таким чином, в інформаційному повідомленні та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, неправомірно зазначено, що нежитлова будівля, адміністративно-лабораторний корпус, загальною площею 6053,4 кв.м за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29, розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером: 3222410600:01:010:5408.

Також позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3222410600:01:010:5408 вільна від забудови (на ній немає розміщеного нерухомого майна). Відповідна земельна ділянка з кадастровим номером: 3222410600:01:010:5408 знаходиться поруч об`єкта нерухомості.

Згідно із листом Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області від 23.08.2023 № 29-10-0.222-7677/2-23 на території Київської області земельні ділянки за державною установою «Український дім фарфорово-фаянсової промисловості» не обліковуються.

За інформацією Державної установи «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості», наданою листом від 13.03.2023 б/н, відповідно до Рішення Ірпінської міської Ради депутатів трудящих від 30.06.1964 № 689 Українському науково-дослідному інституту стекольної і фарфоро-фаянсової промисловості відведено земельну ділянку площею 4,0 га під будівництво лабораторного корпусу. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою не виготовлявся, технічна документація не розроблялась, кадастровий номер не присвоювався.

Таким чином, позивач стверджує про незаконність реєстрації нерухомого майна з розміщенням даного майна на належній позивачу земельній ділянці, що знаходиться в іншому місці від майнового комплексу.

Наведене, за твердженням позивача, порушує його права на відповідну земельну ділянку, створює перешкоди у користуванні нею, тому відповідні права підлягають захисту в порядку ст. 152 Земельного кодексу України та ст. 391 Цивільного кодексу України.

В ході розгляду спору відповідач 1 подав відзив, у якому проти позову заперечував, посилаючись на невідповідність обраного способу захисту права змісту порушено права. Зазначає, що позивачем не спростовано належність державі права власності на спірний об`єкт нерухомості і відповідне право власності не стосується прав позивача, тому вимога про скасування такого права власності безпідставна і неправомірна. З приводу зазначення у реєстраційних відомостях земельної ділянки з кадастровим номером 3222410600:01:010:5408, відповідач 1 припустив існування технічної помилки, яка підлягає виправленню в інший спосіб і не є підставою для скасування права власності на будівлю. При цьому, відповідні реєстраційні відомості стосуються саме об`єкту нерухомості і не породжують жодних прав щодо земельної ділянки.

З аналогічних підстав проти позову заперечував відповідач 2.

Відповідач 3 у відзиві надав пояснення, що 05.09.2022 відбулася реєстрація нерухомого майна на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 64707640 від 06.09.2022 12:35:24, приватним нотаріусом Загвоздіною Альоною Миколаївною, Вишгородський районний нотаріальний округ, Київська обл. було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, адміністративно-лабораторний корпус площею 6053 кв.м за державою, в особі Фонду державного майна України. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2630349932080. Право господарського відання належить Державній установі «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості» (відповідачу 3).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (від 28.01.2024 № 36350680) даний об`єкт було зареєстровано раніше в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 19712900, 26.07.2007 на підставі Свідоцтва про право власності від 29.01.2003, виданого Виконкомом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Тобто фактично 06.09.2022 відбулося перенесення інформації про право власності на зазначене вище нерухоме майно зі старого Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В графі про земельні ділянки місця розташування зазначено кадастровий номер: 3222410600:01:010:5408.

Відповідач 3 також припускає існування технічної помилки, що жодним чином не спростовує та не є підставою для скасування права власності на адміністративну будівлю та відомостей про речове право.

Також відповідач 3 зауважує, що на момент подання позову, відсутній такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування права власності, скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а тим більш скасування номера з відомостей про речове право 47776529, про яке просить суд позивач (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/2589/19).

Враховуючи той факт, що фактично відсутній спір між сторонами про право власності на нерухоме майно адміністративно-лабораторний корпус загальною площею 6053,4 кв.м за адресою: Київська обл., Бучачский р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29 (реєстраційний номер: 2630349932080), відсутні підстави для скасування права власності та відомостей про речове право на наведену будівлю.

За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи складено Висновок експертів № 4694/24-41 від 24.01.2025, відповідно до якого встановлено на місцевості межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222410600:01:010:5408. Під час огляду встановлено, що в межах земельної ділянки наявний об`єкт нерухомого майна (будівля із червоної цегли) площею 18 кв.м.

Як зазначає відповідач 3, в ході аналізу правовстановлюючих та технічних документів на нерухомість, що перебувають у розпорядженні Державної установи «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості» вбачається, що відповідно до Свідоцтва про право власності від 28.01.2003 № 4/6 нежилі приміщення адміністративно-лабораторного корпусу загальною площею 6304,3 м.кв., який знаходиться у м. Вишневе по вул. Святошинській, 29 належать державі в особі Верховної ради України та на праві повного господарського відання Державному Українському науково-дослідному інституту фарфоро-фаянсової промисловості.

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» № 20979460 від 19.11.2008 вказане право власності підтверджується та зазначено про зменшення площі на 0,1 кв.м за рахунок уточнення площ.

Видача вказаного Витягу з реєстру прав власності та уточнення площ відбулося за наслідками проведення технічної інвентаризації Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», за наслідками якої станом на 11.11.2008 виготовлено Технічний паспорт на виробничий будинок за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська 29. Власник - Держава в особі Верховної Ради України, на праві повного відання Державний Український науково-дослідний інститут фарфоро-фаянсової промисловості. Назва об`єкту адмін-лаборат. корупс літ.А.

У вказаному Технічному паспорті міститься поверховий план, судячи з якого, приміщення, про яке йде мова у Висновку експертів, є повітряно-забірною камерою, яка через повітровідвід сполучається з підвалом адміністративно-лабораторного корпусу Державної установи «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості».

Також відповідач 3 зауважує, що вказана обставина не могла залишитись поза увагою позивача під час формування земельної ділянки з кадастровим 3222410600:01:010:5408, зокрема під час розробки проекту землеустрою, який мав враховувати наявність будівель, споруд та інженерних мереж як над землею так і під нею. Наведене свідчить про недостовірність наведених у позові обставин та недобросовісність дій позивача.

Відповідач 3 також наголошує, що реєстрація прав стосувалася саме нежитлової будівлі адміністративно-лабораторного корпусу, не стосується і не породжує прав на земельну ділянку. Земельна ділянка не вибувала з права комунальної власності Вишневої територіальної громади, так само не вибувала з володіння та користування останньої, що фактично не заперечується позивачем.

У зв`язку з чим, відповідач 3 зазначає, що позов Вишневої міської ради з наведеними у ньому способами захисту: про скасування права власності та скасування державної реєстрації речового права, спрямований на втручанням у мирне володіння майном.

Вишнева міська рада у своїх поясненнях щодо Висновку експертизи № 4694/24-21 від 24.01.2025, зазначає про відмінність виявленого об`єкту будівлі площею 18 кв.м від зареєстрованого об`єкту адміністративно-лабораторного корпусу та відсутність відомостей про його статус.

Відповідач 3 надав додаткові пояснення з підтверджуючими документами щодо виявленої експертизою будівлі на спірній земельній ділянці. Зокрема, за наявними у Державної установи «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості» документами, будівля, про яку йде мова у Висновку експертизи, є повітряно-забірною камерою захисної споруди цивільного захисту з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Перед проведенням приватизації споруда цивільного захисту була виділена з майнового комплексу Державної установи «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості», як така, що приватизації не підлягає.

Фонд державного майна України, як держатель Єдиного реєстру об`єктів державної власності, надав Витяг з Єдиного реєстру суб`єктів державної власності щодо державного майна, з якого вбачається, що за адресою Київська область, м. Вишневе, вул. Святошинська, б. 29 знаходиться державне майно «бомбосховище» площею 376,5 м.кв., балансоутримувачем якого є Державна установа «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості», а суб`єктом управління, який здійснює управління майном є Міністерство економіки України.

Відповідачем 2 надано Технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту з господарським допоміжними будівлями та спорудами від 12.08.2022, з якого вбачається, що повітряно-забірна камера, є складовою цього бомбосховища.

Таким чином, відповідна будівля є державним майном, управління яким здійснює Міністерство економіки України, а балансоутримувачем є Державна установа «Український дім фарфоро-фаянсової промисловості». В свою чергу відомості про управителя та балансоутримувача цього майна містяться у Єдиному реєстрі об`єктів державної власності. Таким чином власник вказаного майна є відомим та встановленим.

З приводу тверджень позивача, що рішення Ірпінської міської Ради депутатів трудящих від 30.06.1964 № 689, яким Українському науково-дослідному інституту стекольної і фарфоро-фаянсової промисловості відведено земельну ділянку площею 4 га під будівництво лабораторного корпусу не було реалізовано і не містить жодної схеми та/або плану, з якого можна було б встановити дійсне місцезнаходження земельної ділянки, суд зауважує наступне.

Згідно з п. 1 Перехідних положень Земельного кодексу України рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Також, в ході розгляду спору відповідачі висловили намір мирного врегулювання сторонами спору щодо виправлення технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом виключення інформації про кадастровий номер спірної земельної ділянки. Однак, позивач відмовився від мирного врегулювання спору і наполягає на задоволенні позовних вимог саме у обраний у позові спосіб.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Непорушність цього права означає передусім невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону будь-яких порушень прав власника щодо його майна всупереч інтересам власника та його волі (речення перше, друге абзацу другого пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 листопада 2004 року № 16- рп/2004).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція)).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Також, відповідно до ч. 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент розгляду спору) визначено, що у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.

Виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

Відповідно до ч. 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент розгляду спору) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

В будь-якому випадку, захист права має бути спів мірним і законним, не створювати загрози порушення прав інших осіб.

Натомість, обраний позивачем спосіб захисту є неспівмірним і не відповідає порушувати змісту порушеного права, задоволення позову призведе не тільки до виключення з реєстру відомостей про земельну ділянку, а й інших правових наслідків скасування записів про речове право, щодо якого відсутні спір. При цьому, таке до виключення з реєстру відомостей про земельну ділянку не призведе до ефективного захисту права позивача, оскільки фактично має місце помилка у відомостях державного реєстру, для виправлення якої чинним законодавство визначено інший порядок.

За таких обставин, позовні вимоги Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про скасування права власності на нерухоме майно адміністративно-лабораторний корпус загальною площею 6 053,4 кв.м за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29 (реєстраційний номер: 2630349932080) на земельній ділянці з кадастровим номером 3222410600:01:010:5408, неправомірні, безпідставні і не підлягають задоволенню. Змісту порушеного права позивача відповідає інший спосіб захисту, який чітко визначений у ч. 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Інформація про земельну ділянку не є об`єктом оскаржуваного речогово права власності на нерухоме майно адміністративно-лабораторний корпус загальною площею 6 053,4 кв.м за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29, тому не може бути підставою для скасування речового права в цілому та номеру відомостей про речове право 47776529.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги безпідставні та не обґрунтовані, відповідачами спростовані, тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачем судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 29.08.2025.

Суддя Т.П. Карпечкін