Рішення від 28.08.2025 по справі 912/1682/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 рокуСправа № 912/1682/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1682/25

за позовом: Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Є.Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25002 в інтересах держави в особі:

Східного офісу Держаудитслужби, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кропивницький, 25006

та Кіровоградської обласної ради, пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25022

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго", вул. Ельворті, 7, офіс 502, м. Кропивницький, 25002

та Комунального закладу "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" Кіровоградської обласної ради, вул. Металургів, 2а, смт. Нове, м. Кропивницький, 25001

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 23 111,41 грн

Представники:

від прокуратури - Топонар Н.С., службове посвідчення № 075395 від 01.03.2023;

від позивача - Тодорова О.Л., виписка ЄДР самопредставництво;

від відповідача 1 - Гросул Ю.О., ордер серії ВА № 1120247 від 21.07.2025 (в режимі відеоконференції);

від відповідача 2 - Жолобова І.О., директор соціального центру.

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (далі - Держаудитслужба, позивач 1) та Кіровоградської обласної ради (позивач 2), яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" (далі - ТОВ "Кропивницькенерго", відповідач 1) та Комунального закладу "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" Кіровоградської обласної ради (далі - Комунальний заклад "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини", відповідач 2) такого змісту:

- визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 19.01.2024 до Договору № 1 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між ТОВ "Кропивницькенерго" та Комунальним закладом "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" Кіровоградської обласної ради;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 04.07.2024 до Договору № 1 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між ТОВ "Кропивницькенерго" та Комунальним закладом "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" Кіровоградської обласної ради;

- визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 26.12.2024 до Договору № 1 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між ТОВ "Кропивницькенерго" та Комунальним закладом "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" Кіровоградської обласної ради;

- стягнути з ТОВ "Кропивницькенерго" на користь загального фонду обласного бюджету Кіровоградської обласної ради надмірно отримані кошти за договором № 1 від 01.01.2024 у розмірі 23 111,41 грн.

В обґрунтування підстав позову зазначено про недотримання за оспорюваними угодами вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання таких угод недійсними і повернення сплачених за угодами коштів

Ухвалою суду від 25.06.2025 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/1682/25 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, учасникам справи встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Позивачі подали заяви про підтримання позовних вимог Прокурора повністю (а.с. 117-118, 141-142).

Відповідач 1 ТОВ "Кропивницькенерго" позовні вимоги заперечив, про що до справи подано відзив на позов, та подано заяву про зупинення провадження у справі (а.с. 120-135).

Згідно відзиву відповідач 1 навів такі заперечення:

щодо додаткової угоди № 1 від 19.01.2024 - постанови НКРЕКП не мають зворотної дії в часі та не можуть застосовуватися до правовідносин, які виникли до дати набрання ними чинності; станом на дату проведення закупівлі був чинним тариф згідно постанови НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022, який і був включений в ціну одиниці товару; відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної документації; відповідно до пп. 7 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону, зміна регульованих цін (тарифів) є підставою для зміни істотних умов договору у разі встановлення в договорі порядку зміни ціни;

щодо додаткової угоди № 2 від 04.07.2024 - з 01.06.2024 відбулося коливання (збільшення) ціни електричної енергії на ринку, що є документально підтвердженим та що є підставою для збільшення ціни за договором;

щодо додаткової угоди № 3 від 26.12.2024 - вказаною угодою не вносились зміни до ціни товару, а лише було зменшено обсяг товару, що підлягав поставці та зменшено загальну вартість за договором.

У відповіді на відзив Прокурор навів такі аргументи з приводу заперечень ТОВ "Кропивницькенерго": оголошення про торги оприлюднено після прийняття постанови НКРЕКП № 2322 від 09.12.2023, а договір укладено 01.01.2024, тобто після набрання чинності вказаною постановою; отже, при подані пропозиції ТОВ "Кропивницькенерго" вже мало врахувати положення зазначеної постанови, а протилежне свідчить про штучне заниження ціни; відповідач не доводить, що підвищення ціни є не прогнозованим; дії сторін щодо підвищення ціни за вже поставлений товар є незаконними згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України (а.с. 150-152).

У запереченнях на відповідь на відзив ТОВ "Кропивницькенерго" вказав на таке: 25.12.2023 електронною системою закупівель на основі інформації, зазначеної замовниками в запиті пропозицій, було автоматично проведено оцінку пропозицій постачальників та визначено переможця, з яким договір повинен був бути укладений не пізніше 29.12.2023; разом з тим переможець закупівлі ТОВ "Глобал Енерджі Солюшен" відмовився від укладення договору, внаслідок чого договір було укладено з ТОВ "Кропивницькенерго"; вказані обставини не могли були відомі відповідачу 1 та не могли бути ним враховані при застосуванні тарифу на передачу; при укладенні договору не міг бути застосований інший тариф, ніж той, що зазначався у пропозиції та при проведені закупівлі; підвищення ціни з 01.06.2024 повністю відповідає вимогам законодавства та умовам договору (а.с. 168-172).

Відповідач 2 Комунальний заклад "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" відзиву на позов не подав.

22.07.2025 суд розпочав підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача 1 ТОВ "Кропивницькенерго" про зупинення провадження у справі.

22.07.2025 підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті.

14.08.2025 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 28.08.2025.

28.08.2025 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні Прокурор та представник позивача 1 Держаудитслужби позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача 1 ТОВ "Кропивницькенерго" заперечив проти задоволення позовних вимог згідно заперечень, наведених у відзиві на позов.

Представник відповідача 2 Комунальний заклад "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" підтримали заперечення проти позову, які наведено відповідачем 1.

Кіровоградська обласна рада участі в засіданнях суду не брала та в заяві від 25.06.2025 просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача 2.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду Прокурора, позивача 1 і відповідачів, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування.

Відповідно до інформації, розміщеної в системі публічних закупівель "ProZorro", Комунальним закладом "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" оприлюднено 19.12.2023 оголошення № UA- 2023-12-19-017843-a про проведення процедури Запит (ціни) пропозицій щодо закупівлі за предметом "Електрична енергія, вільні ціни, без розподілу" обсягом 55900 кіловат-година з терміном постачання до 31.12.2024 з очікуваною вартістю 355 000,00 грн (а.с. 26-29).

Для участі в закупівлі було подано декілька пропозицій, серед яких пропозиція ТОВ "Кропивницькенерго" (а.с. 30).

Переможцем закупівлі визначено ТОВ "Глобал Енерджі Солюшен", який відмовився від укладення договору, у зв`язку з чим переможцем визнано ТОВ "Кропивницькенерго" (а.с. 31).

01.01.2024 між Комунальним закладом "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" (Споживач) і ТОВ "Кропивницькенерго" (Постачальник) укладено договір № 1 постачання електричної енергії з додатками (далі - Договір) (а.с. 33-38).

Предметом Договору є постачання у 2024 році електричної енергії в кількості 55 900 кВт*год. за ціною 4,7351 грн за 1 кВт*год, без ПДВ та 5,68212 грн за 1 кВт*год з ПДВ, загальна ціна договору 317 630,51 грн.

Строк дії Договору до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

У пункті 13.6. Договору передбачено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язані сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

підпункт 13.6.2. - погодження зміни ціни за одиницю товару в Договорі у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення Договору або останнього внесення змін до Договору в частині зміні ціни за одиницю товару. При цьому, зміна величини регульованих складових по даному Договору не вважається зміною ціни за одиницю товару в зв`язку з її коливанням на ринку.

Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) цін такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в Договорі на момент його укладення.

- підпункт 13.6.7. зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих; цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

У підпунктах 13.6.2.1.-13.6.2.6. Договору погоджено механізм збільшення ціни з підстав, визначених у п. 13.6.2., а у підпунктах 13.6.7.1.-13.6.7.5 механізм збільшення ціни за пунктом 13.6.7.

19.01.2024 між сторонами Договору укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої збільшено ціну за одиницю товару до 4,77857 грн за 1 кВт*год, без ПДВ та 5,734284 грн за 1 кВт*год з ПДВ та зменшено обсяг постачання до 25 000 кВт*год (а.с. 39).

Підставою для збільшення ціни вказано постанову НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2024 рік".

Зазначено, що умови вказаної Додаткової угоди застосовуються з 01.01.2024.

04.07.2024 між сторонами Договору укладено Додаткову угоду № 2 до 6,48027 грн за 1 кВт*год, без ПДВ та 7,776324 грн за 1 кВт*год з ПДВ та зменшено обсяг постачання до 20 531,91 кВт*год (а.с. 40).

Підставою для укладення вказаної Додаткової угоди вказано зміну ціни. Передбачено застосування умов Додаткової угоди з 01.06.2024.

26.12.2024 між сторонами Договору укладено Додаткову угоду № 3, за якою зменшено обсяг постачання електричної енергії та суму Договору з урахуванням зміни ціни згідно Додаткових угод № 1 від 19.011.2024 і № 2 від 04.07.2024 (а.с. 41).

Згідно Актів купівлі-продажу електричної енергії Комунальному закладу "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" в період січень-грудень 2024 року поставлено за Договором 18 822 кВт*год на загальну суму 130 060,27 грн, яка повністю сплачена, що підтверджено копіями відповідних платіжних доручень (а.с. 42-65).

Як стверджує Прокурор, додаткові угоди (оспорювані угоди) до Договору щодо збільшення ціни за одиницю товару не відповідають вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, у тому підлягають визнанню недійсними із застосуванням відповідних наслідків.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо обґрунтованості представництва інтересів держави Прокурором.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною першої якої визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої ст. 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За правилами ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Предметом спору згідно поданого справі позову є визнання недійсними додаткових угод до договору поставки, розрахунок за яким здійснюється комунальним закладом за рахунок бюджетних коштів. Прокурор вказує на незаконне підвищення ціни за оспорюваними угодами, що призводить до безпідставного, додаткового витрачання коштів з бюджету та свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави.

Вказано, що підставою реалізації Прокурором представницьких повноважень є бездіяльність органів, уповноважених на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, в особі визначених Прокурором позивачів.

Виходячи із зазначеного та з урахуванням обґрунтувань Прокурора щодо підстав звернення, суд дійшов таких висновків.

Є слушним твердження Прокурора, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Так, використання коштів з порушенням встановлених норм підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що, у свою чергу, завдає шкоди інтересам держави. Подання позову у таких справах спрямоване на забезпечення правопорядку у сфері публічних закупівель, захисту економічної конкуренції та дотримання всіма учасниками цих правовідносин принципу законності.

Натомість, надмірна формалізація "інтересів держави" може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист інтересів держави там, де це дійсно потрібно.

Суд встановив, що засновником Комунального закладу "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" є Кіровоградська обласна рада.

Розпорядженням Кіровоградської обласної №429 від 20.12.2017 затверджено Положення Комунального закладу "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини", яким передбачено, що утримання центру здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством; центр є підконтрольним та підзвітним Кіровоградській обласній раді (а.с. 66-71).

Центр володіє та користується майном, переданим йому Кіровоградською обласною радою, юридичними та фізичними особами, а також майном, придбаним за рахунок коштів обласного бюджету та інших джерел, не заборонених законом (п. 6.1. Положення).

Суд зазначає, що за ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Це положення відображає соціальну функцію власності, підкреслюючи, що право власності передбачає не лише можливість володіння, користування та розпорядження майном, але й відповідальність власника перед суспільством.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Статтею 18-1 вказаного Закону передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Суд констатує, що рада наділена обов`язком забезпечувати ефективне та раціональне використання бюджетних коштів, а також вживати заходи для запобігання порушенням інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель. Відповідно, на неї покладено відповідальність за здійснення контролю за правомірністю укладених правочинів, їх відповідністю вимогам законодавства та принципам публічних закупівель.

Більш того, відповідно до листа Комунального закладу "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" від 07.07.2025 повідомлено, що оплата електроенергії за Договором здійснювалась за бюджетні кошти (а.с. 72).

З огляду на викладене та оскільки засновником і власником майна Комунального закладу "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" є Кіровоградська обласна рада, то вказана рада наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за належним функціонуванням підпорядкованого комунального закладу, дотриманням ним вимог законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, а також забезпеченням ефективного та правомірного витрачання ним коштів відповідно до встановлених процедур.

Контрольні функції ради поширюються на правомірність укладених правочинів та їх відповідність принципам ефективного використання бюджетних ресурсів, що зумовлює її правову зацікавленість у вирішенні спору.

Вказаний висновок відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

У межах справи №924/564/22 (постанова від 22.08.2023) Верховний Суд досліджував питання належного позивача та дійшов висновку, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес і стосується прав та інтересів широкого кола осіб - мешканців відповідної області. Орган місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень, зобов`язаний забезпечувати раціональне використання комунального майна та інших ресурсів. Укладення підконтрольним такому органу комунальним закладом правочинів, що суперечать законодавству, може призводити до неефективного витрачання бюджетних коштів і порушення економічних інтересів територіальної громади.

Суд також враховує, що чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.4 Господарського процесуального кодексу України, крім учасників правочину (сторін за договором), позивачем у такій справі може бути будь-яка особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

З урахуванням вищевикладеного суд встановив, що Кіровоградська обласна рада є заінтересованою особою у питанні оспорення спірних угод оскільки має повноваження щодо контролю за діяльністю підзвітної установи, у тому числі забезпечення законності фінансових операцій і цільового використання коштів. Окрім того, як вже зазначено, фінансування закупівлі у даному випадку здійснювалось за рахунок коштів обласного бюджету, а тому повернення грошових коштів за пред`явленою вимогою здійснюється на користь відповідного бюджету.

Крім того, за ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

Таким органом є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба), діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ст. 2).

За п. 10 ст. 10 вказаного Закону органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У пункті 8 ч. 1 ст. 10 Закону передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про державну аудиторську службу України, згідно з яким Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп. 4, 9 п. 4 Положення).

Відповідно до п.1 Положення у складі Східного офісу утворені як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій та Кіровоградській областях. Ці управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

З урахуванням наведеного, Східний офіс Держаудислужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

З аналізу положень частин 4, 5 ст. 53 ГПК України та частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" слідує, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Згідно матеріалів справи, Кропивницька окружна прокуратура зверталась до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної ради з листами, в яких повідомляла про виявлені порушення та запитувала про вжитті заходи (а.с. 81-86).

У відповідь на зазначені звернення вказані органи повідомили про відсутність проведення відповідних заходів (а.с. 76-78).

16.06.2025 Прокурор направив Східному офісу Держаудитслужи, Управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Кіровоградській обласній раді повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" ( а.с. 87-88).

Таким чином, Прокурор дотриматися порядку, передбаченого ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру", завчасно повідомив компетентні органи про порушення і такі органи не вжили жодних заходів задля усунення порушень, що свідчить про їх бездіяльність та є достатньою підставою для звернення Прокурора з позовом до суду.

2. Щодо вимог про визнання недійсними оспорюваних угод.

Відповідно до ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.

В ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзацом другим ч. 3 ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, частиною 1 якої встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Договір № 1 від 01.01.2024 укладено відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Вказаний Закону передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Частина 5 ст. 41 Закону передбачає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, наведених у пунктах 1-8 зазначеної норми.

Серед законодавчо визначених випадків зміни істотних умов договору:

за пунктом 2 ч. 5 ст. 41 Закону - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

за пунктом 7 ч. 5 ст. 41 Закону - зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Крім того, слід врахувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Пункт 19 Особливостей містить положення, відповідно до яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19).

Отже, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як "погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку" та "зміна регульованих цін (тарифів)" у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Як встановлено, Додаткова угода № 1 від 19.01.2024 щодо зміни ціни укладена з посиланням на постанову НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2024 рік".

Згідно вказаної постанови установлено Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" тарифи на послуги з передачі електричної енергії на рівні: для користувачів системи (крім підприємств "зеленої" електрометалургії) - 528,57 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість).

За твердженням Прокурора, у даному випадку при подані тендерної пропозиції було штучно занижено ціну, оскільки вже було відомо про зміну тарифів згідно постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322, а тому положення такої постанови мали бути враховані при подані тендерної пропозиції.

Прокурор зазначає, що вказане не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників. Крім того, Постачальником жодним чином не обґрунтовано чому є необхідним укладення додаткової угоди та не доведено, що підвищення ціни є непрогнозованим.

Прокурор зауважує, що на час оголошення закупівлі та дату подання пропозиції ТОВ "Кропивницькенерго", запропонував ціну, яка була найменшою, розраховуючи на невідкладне укладення додаткової угоди та збільшення ціни за одиницю товару в подальшому.

За висновком Прокурора, при укладені Додаткової угоди №1 від 19.01.2024 до Договору не дотримано вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та безпідставно змінено істотні умови договору.

Оцінивши наведені обставини, як підставу для визнання недійсною Додаткової угоди №1 від 19.01.2024, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, виходячи з такого.

Згідно умов Договору, тариф на послугу з передачі є складовою ціни за одиницю товару та зазначений в розмірі 0,48510 грн без ПДВ за 1 кВт/год згідно постанови НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022.

Тобто, вказаний тариф застосовується в Договорі.

Постановою НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322 змінено тариф на послугу з передачі у сторону його збільшення до розміру 528,57 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість).

Отже, у даному випадку підставою для укладення Додаткової угоди №1 від 19.01.2024 є зміна регульованої ціни (тарифу), що законодавчо визначено як підстава для внесення змін до істотних умов договору за умови якщо в договорі про закупівлю порядку встановлено порядок зміни ціни.

Суд констатує, що в підпунктах 13.6.7.1. - 13.6.7.5 пункту 13.6.7. Договору встановлено порядок зміни ціни у разі затвердження НКРЕКП нового тарифу на передачу. Вказаний порядок передбачає розгляд Споживачем письмового звернення Постачальника з проектом додаткової угоди та підписання додаткової угоди.

Згідно підстав позову не повідомляється про порушення визначеного Договором порядку зміни ціни за Додатковою угодою № 1 від 19.01.2024 та, як встановлено, така зміна оформлена підписаною додатковою угодою, що відповідає наведеному вище порядку зміни ціни за Договором.

Суд встановив, що станом на дату подання ТОВ "Кропивницькенерго" пропозиції (20.12.2023) постанова НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322, за якою встановлювались нові тарифи на 2024 рік на послуги з передачі електричної енергії, не набрала чинності.

Так, відповідно до пункту 4 постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322 чітко зазначено, що ця постанова набирає чинності з 01 січня 2024 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Отже, станом на дату подання, розкриття та оцінки тендерної пропозиції ТОВ "Кропивницькенерго" постанова НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322 не набрала чинності.

За вказаних обставин суд вважає, що в учасника ТОВ "Кропивницькенерго" при подані тендерної пропозиції були відсутні правові підстави для врахування в розрахунку нової ціни згідно постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322, оскільки така постанова на дату вчинення відповідної дії була нечинною.

Натомість є правильним врахування чинної на дату подання пропозиції постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788, якою встановлювався розмір тарифу на послуги з передачі на період з з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) в сумі 485,10 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість).

Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

В силу приписів частини 4 ст. 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Отже, згідно вимог законодавства договір про закупівлю має відповідати змісту пропозиції, крім випадків, наведених у зазначеній вище нормі.

Суд встановив, що набрання чинності постановою НКРЕКП, за якою змінюються тарифи, не є тією підставою, яка згідно ч. 4 ст. 41 Закону надає можливим укласти договір на умовах, відмінних від тендерної пропозиції.

За вказаних обставин, у сторін договору були відсутні підстави укладати договір на інших умовах, ніж передбачалось у пропозиції ТОВ "Кропивницькенерго". У протилежному випадку могли виникнути підстави для висновку про нікчемність договору в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону (укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону).

Натомість, зміна регульованого тарифу, що застосовується в Договорі і що має місце в даному випадку внаслідок набрання чинності 01.01.2024 постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322, є законодавчо визначеною підставою для зміни ціни Договору в порядку, який передбачений підпунктами 13.6.7.1. - 13.6.7.5 пункту 13.6.7. Договору.

З урахуванням вищевикладеного суд не встановив порушень законодавства при укладенні Додаткової угоди №1 від 19.01.2024, на наявність яких вказує Прокурор. В свою чергу, твердження ТОВ "Кропивницькенерго" щодо відсутності підстав для визнання недійсною такої додаткової угоди є ґрунтовними.

Відсутність обставин невідповідності Додаткової угоди №1 від 19.01.2024 вимогам законодавства, про які зазначається у позові, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсною Додаткової угоди №1 від 19.01.2024.

Щодо Додаткової угоди №2 від 04.07.2024 суд встановив, що підставою для її укладення стала зміна ціни за одиницю товару, що підтверджувалось Експертним висновком № 28-ЦВ/25 від 08.07.2025 (а.с. 131-135).

Прокурор повідомляє про недотримання під час укладення Додаткової угоди №2 від 04.07.2024 вимог частини 3 ст. 632 ЦК України, а саме - зміна ціни на товар після його постачання.

Суд встановив, що за пунктом 3 Додаткової угоди №2 від 04.07.2024 передбачено її застосування до відносин сторін, які виникли до її укладення, а саме з 1 червня 2024 року.

Застосування зміни ціни саме з 01.06.2024 також передбачено за текстом змін згідно Додаткової угоди № 2 від 04.07.2024 до пункту 2.1. Договору (п. 1.1. угоди), до пункту 1 Додатку № 1 до Договору (п. 1.2. угоди).

Частиною 3 ст. 631 ЦК України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Отже, законодавство допускає поширення дії договору на правовідносини, які існували до його укладення, за волевиявленням сторін, яке наявне у даному випадку.

Разом з цим, за приписами ч.ч. 2, 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Тобто не можна підвищувати ціну за вже поставлений товар.

Вказана норма є імперативною, а отже є обов`язковою для учасників правовідносин.

Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, згідно якого зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

З підстав викладеного, є підтвердженими доводи Прокурора про недодержання під час укладення Додаткової угоди №2 від 31.08.2020 вимог ч. 3 ст. 632 ЦК України, що є підставою для недійсності договору згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України.

При цьому Додаткова угода № 2 від 04.07.2024 підлягає визнанню недійсною повністю, оскільки за різними пунктами свого змісту така Додаткова угода вносить відповідні зміни до Договору і Додатку до нього, тоді як суд не має повноважень за власною ініціативою самостійно коригувати відповідні зміни.

Додаткова угода №3 від 26.12.2024 вносить зміни до Договору, закріплюючи зміну ціни згідно Додаткових угод №1 від 19.01.2024 та №2 від 04.07.2024 по відповідним періодам і сумам.

Оскільки суд встановив підстави для визнання недійсною Додаткової угоди № 2 від 04.07.2024, то Додаткова угода № 3 також підлягає визнання недійсною у зв`язку з порушенням ч. 3 ст. 632 ЦК України.

Суд також враховує, що фактичний обсяг постачання електричної енергії (18 822 кВт*год) перевищує передбачений Додатковою угодою № 3 від 26.12.2024 (16 952 кВт*год), а тому визнання недійсною повністю вказаної додаткової угоди не призводить до будь-яких порушень.

Суд також зазначає, що визнання недійсною додаткової угоди №2 від 04.07.2024 та Додаткової угоди №3 від 26.12.2024, НЕ анулює та не скасовує зміни, які внесені Додатковою угодою №1 від 19.01.2024.

З підстав вищевикладеного в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними Додаткових угод №2 від 04.07.2024 та №3 від 26.12.2024 та обґрунтованість позовних вимог Прокурора у зазначеній частині.

У задоволенні позовної вимоги про визнання недійсною Додаткової угоди №1 від 19.01.2024 суд відмовляє за наведених вище підстав.

3. Щодо вимоги про стягнення коштів.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність Додаткових угод №2 від 04.07.2024 та №3 від 26.12.2024 означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, з урахуванням чинних змін, а отже розрахунок має здійснюватися сторонами відповідно до умов саме останніх змін до Договору. Тобто, розрахунок ціни за одиницю товару має проводитись згідно ціни, яка була змінена з 01.01.2024 згідно Додаткової угоди №1 від 19.01.2024, в розмірі 5,734284 грн/кВт*год з ПДВ.

Відповідно до наданих до справи Актів прийняття-передавання товарної продукції за період з січня по грудень 2024 року поставлено 18 822 кВт*год, вартість якої повністю оплачена Комунальним закладом "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" в сумі 130 060,27 грн.

Однак, правильною вартістю вказаного об`єма електричної енергії є сума 107 930,69 грн з ПДВ (18 822 кВт*год х 5,734284 грн з ПДВ).

За вказаних обставин різниця безпідставно сплачених Комунальним закладом "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" коштів складає 22 129,58 грн (130 060,27 грн - 107 930,69 грн).

Правові підстави для стягнення іншої суми відсутні з огляду на відсутність підстав для визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 19.01.2024.

Суд враховує, що закупівля електричної енергії за Договором здійснювалась за кошти обласного бюджету.

Згідно з п. 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Прокурора у даній справі підлягають задоволенню частково.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачений Прокурором судовий збір покладається на обох сторін (Прокурора, відповідачів) відповідно до задоволених позовних вимог та розподіляється між відповідачами наступним чином:

за вимогами про визнання недійсними Додаткових угод № 2 від 04.07.2024 та № 3 від 26.12.2024 - порівну на обох відповідачів, до яких пред`явлено такі вимоги, як до сторін договору;

за вимогою про стягнення грошових коштів - на відповідача 1 ТОВ "Кропивницькенерг", до якого пред`явлено таку вимогу, та стягується пропорційно розміру задоволеної позовної вимоги.

Про інші судові витрати у справі не заявляється.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 04.07.2024 до Договору №1 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" та Комунальним закладом "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" Кіровоградської обласної ради.

Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 26.12.2024 до Договору №1 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" та Комунальним закладом "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" Кіровоградської обласної ради.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" (код ЄДРПОУ 44763764, вул. Ельворті, 7, офіс 502, м. Кропивницький, 25002) на користь загального фонду обласного бюджету Кіровоградської обласної ради (код ЄДРПОУ 22223982, пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25022) надмірно отримані кошти за Договором № 1 від 01.01.2024 у розмірі 22 129,58 грн

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго"(код ЄДРПОУ 44763764, вул. Ельворті, 7, офіс 502, м. Кропивницький, 25002) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006) 4 741,89 грн судового збору.

Стягнути з Комунального закладу "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" Кіровоградської обласної ради (код ЄДРПОУ 38211960, вул. Металургів, 2а, смт. Нове, м. Кропивницький, 25001) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006) 2 422,40 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Керівнику Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, Кіровоградській обласній прокуратурі, Східному офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Кіровоградській обласній раді, Товариству з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" до електронних кабінетів та Комунальному закладу "Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини" Кіровоградської обласної ради за адресою: вул. Металургів, 2а, смт. Нове, м. Кропивницький, 25001.

Повне рішення складено 29.08.2025.

Суддя В.В.Тимошевська