Ухвала від 27.08.2025 по справі 917/1870/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

27.08.2025 Справа № 917/1870/19

За заявою Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про відстрочку виконання рішення по справі

за позовною заявою Акціонерного товариства "Укртрансгаз", вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021

до Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз", вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37503

про стягнення 15 597 161,68 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Сорока Є.С.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про стягнення заборгованості у сумі 15 597 161,68 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.02.2025 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" (вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37503, код 05524713) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз", вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30019801) 13 062 515,38 грн - основної заборгованості, 979 867,59 грн - пені, 165 339,24 грн - 3% річних, 409 571,88 грн - інфляційних та 233 957,43 грн - витрат зі сплати судового збору.

27.02.2025 до Господарського суду Полтавської області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення понесених судових витрат, в якій АТ "Укртрансгаз" просить суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 350 936,15грн та за розгляд касаційної скарги у розмірі 467 914,86 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.04.2025 ухвалено стягнути з Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" на користь АТ "Укртрансгаз" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 350 936,15грн та судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 467 914,86 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 29.04.2025 у справі №917/1870/19 залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 29.04.2025 у справі №917/1870/19 залишено без змін.

Від Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" по справі надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2025 терміном на один рік (вх. № 9998 від 30.07.2025).

Ухвалою суду від 05.08.2025 прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання на 20.08.2025, 11:00.

05.08.2025 від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду (вх. №10301), в яких посилається на те, що відповідачем в порушення приписів статті 74 ГПК України не надані належні і допустимі докази на підтвердження існування виняткових обставин, які є підставою для відстрочення у розумінні статті 331 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, неможливості перекладати комерційні ризики та його недбалість у веденні власних справ на АТ «Укртрансгаз», а тому вважає, що заява АТ «Лубнигаз» про надання відстрочення виконання судового рішення, задоволенню не підлягає.

06.08.2025 представником позивача подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцї (вх. №10341), яка задоволена судом, про що винесено відповідну ухвалу.

19.08.2025 від представника Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №10770), у зв`язку із перебуванням у відпустці.

Ухвалою суду від 20.08.2025 відкладено розгляд справи на 27.08.2025, 10:00.

В судовому засіданні 27.08.2025 представник відповідача (заявника) надала пояснення щодо поданої заяви про відстрочення; представник позивача оголосив свої заперечення.

Судом встановлено, що заява обґрунтована відсутністю фінансових можливостей боржника для сплати заборгованості в повному обсязі, що зумовлено неспроможністю підприємства виконувати свої зобов`язання за рахунок своїх поточних активів, тобто про неліквідність підприємства. Боржник пояснює також те, що наразі він надає послуги за збитковими тарифами, збитки від застосування яких, органами державної влади йому належним чином не компенсуються, що є додатковим тягарем для нього, для належного виконання рішення суду.

До заяви відповідачем надано копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2025.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про надання розстрочки виконання судового рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 статті 18 ГПК України, також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно до частин 1, 3, 4 статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.

Так, вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Водночас необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача.

При цьому суд враховує, що відповідач, посилаючись на неможливість виконання грошових зобов`язань, не ухиляється від виконання рішення, а лише вказує про тимчасову неможливість виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2025 року.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 920/199/16.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

При цьому, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, але розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, відстрочення судом виконання судового рішення має бути пов`язано з об`єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.

Зі змісту заяви Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про відстрочення виконання рішення та доданих документів вбачається, що господарська діяльність останнього як оператора газорозподільної системи, пов`язана з розподілом природного газу, а отже є достатньо залежною від процесів нормативно-правового регулювання, в тому числі з боку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка є суб`єктом встановлення тарифів на розподіл природного газу операторами газорозподільних підприємств. За таких обставин суд визнає переконливим твердження заявника про існування загрози блокування повноцінної господарської діяльності підприємства при виконанні рішення суду у встановлений строк, тобто існування у боржника обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Окрім того, зі звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2025 вбачається, що накопичені збитки відповідача перевищують його поточні активи, що свідчить про неспроможність підприємства виконувати свої зобов`язання за рахунок своїх поточних активів.

Отже, у даному випадку боржник, посилаючись на скрутний фінансовий стан, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед стягувачем саме на час звернення з відповідною заявою та, що сторони перебувають в однакових умовах військового стану, військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони даної справи.

Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги заперечення Акціонерного товариства "Укртрансгаз", оцінивши всі наведені обставини та надані боржником до заяви докази, суд доходить до висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі та унеможливлюють сплату боржником заборгованості на користь стягувача на теперішній час, що є підставою для відстрочення виконання судового рішення у даній справі.

Також, зважаючи на те, що відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, враховуючи інтереси стягувача, необхідність дотримання розумних строків та забезпечення реального виконання рішення, суд приходить до обґрунтованого висновку про відстрочення виконання рішення суду до 28.02.2026.

У справі, яка розглядається, боржником надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у даній справі.

За таких обставин, відстрочення виконання рішення для боржника у даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення заяви Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про відстрочення виконання рішення суду.

Згідно з частиною 7 статті 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, постановляється ухвала.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2025 (вх. № 9998 від 30.07.2025) по справі № 917/1870/19 задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення суду від 27.02.2025 по справі 917/1870/19 на строк до 28.02.2026.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (статті 235, 255 ГПК України).

Повний текст ухвали складено 01.09.2025.

Суддя Погрібна С.В.