Ухвала від 27.08.2025 по справі 569/6189/25

УХВАЛА

27 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 569/6189/25

провадження № 61-10365ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 08 липня 2025 року у справі за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Небесна Сотня - 24» про забезпечення позову у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Небесна Сотня - 24» до Рівненської міської ради, Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року ОСББ «Небесна Сотня - 24» звернулося до суду із позовом

до Рівненської міської ради, Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_1 , у якому просить:

- визнати недійсним укладений 13 березня 2025 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, як продавцем,

та ОСОБА_1 , як покупцем, договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 18,8 кв. м, що розташовані на першому поверсі

в чотирнадцятиповерховому житловому будинку на

АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сергатюк О. В. р. № 183;

- витребувати у ОСОБА_1 нежитлові приміщення загальною площею 18,8 кв. м, що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку, зазначені на технічному плані літерою «А-14» на

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2065593056101.

Одночасно з позовною заявою ОСББ «Небесна Сотня - 24» подало заяву про забезпечення позову, у якій просило вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення загальною площею 18,8 кв. м,

що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку, зазначені на технічному плані літерою «А-14» на

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2065593056101.

Заява обґрунтована тим, що існує загроза відчуження спірного майна

ОСОБА_1 , який має документи про право власності на своє ім`я, тому, довідавшись про звернення ОСББ «Небесна Сотня - 24» до суду, зможе безперешкодно розпорядитися цим майном, що утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. При цьому Рівненська міська рада не маючи права

на відчуження майна, належного співвласникам житлового будинку та незважаючи на звернення ОСББ про припинення відчуження, вже реалізувала спірне майно,

а новий власник вже пропонує його продати власникам нежитлових приміщень,

що розташовані у їхньому будинку.

Рівненський міський суд Рівненської області ухвалою від 31 березня 2025 року відмовив ОСББ «Небесна Сотня - 24» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю належних та достовірних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити

в майбутньому виконання рішення суду, а також відсутністю доказів реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду

про задоволення позову, зокрема того, що відповідач ОСОБА_1 має намір відчужити майно. Судом також взято до уваги, що сама по собі можливість розпорядження майном, яке перебуває у власності відповідача, не дає підстав вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСББ «Небесна Сотня - 24» оскаржило її в апеляційному порядку.

Рівненський апеляційний суд постановою від 08 липня 2025 року скасував ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2025 року.

Заяву ОСББ «Небесна Сотня - 24» про вжиття заходів забезпечення у справі задовольнив.

Наклав арешт на нежитлові приміщення загальною площею 18,8 кв. м,

що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2065593056101.

06 серпня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Штогрін О. В., засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 08 липня 2025 року

у зазначеній справі.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів

у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження

(про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку

про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача,

за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві

і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною першою статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода

на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати

в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі,

якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому,

що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів

з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав

та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом

в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі

№ 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду

в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого

є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі

№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу,

за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того,

щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання

чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася

з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним укладеного 13 березня

2025 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, договору купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 18,8 кв. м,

що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку на АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сергатюк О. В. р. № 183, а також витребування у ОСОБА_1 вказаних нежитлових приміщень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2065593056101.

Встановивши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення

виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви та наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення

позову шляхом накладення арешту на спірні нежитлові приміщення.

Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості ефективного захисту прав позивача, тому постанова апеляційного суду

є обґрунтованою.

Застосовані у розглядуваній справі заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і не перешкоджають користуванню майном, а за наявності, передбачених законом підстав (стаття 159 ЦПК України), відповідач або інша особа, чиї права

або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскарженого судового рішення, додаткового правового аналізу не потребують, висновків суду

не спростовують та на законність судових рішень не впливають.

Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали

(крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову

у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Зі змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення вбачається,

що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо

їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскарженого судового рішення, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 08 липня 2025 року у справі за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного

будинку «Небесна Сотня - 24» про забезпечення позову у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Небесна Сотня - 24»

до Рівненської міської ради, Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі,

яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання

та оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров