Постанова від 22.08.2025 по справі 439/1059/23

Справа № 439/1059/23 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.

Провадження № 22-ц/811/1751/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю: представника апелянта ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бродівська управляюча компанія», Бродівська міська рада Львівської області, Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про усунення перешкод у користуванні підвальним приміщенням,,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідачки: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні підвальним приміщенням.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2023 року провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бродівська управляюча компанія», Бродівська міська рада Львівської області, Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про усунення перешкод у користуванні підвальним приміщенням, закрито.

Вказану ухвалу суду оскаржила ОСОБА_2 .

Вважає, що ухвалу суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Покликається на те, що в позовних вимогах просила суд не лише демонтувати самовільно зведену дерев`яну стіну, але й звільнити підвальне приміщення та усунути перешкоди в користуванні підвальним приміщення. Враховуючи наведене, вважає рішення суду передчасним..

Просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судове засідання 18 серпня 2025 року належним чином повідомлений апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Бродівська управляюча компанія», Бродівська міська рада Львівської області, Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області у цій справі не з`явився, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення судового засідання не подавали.

За змістомст. 372 ч. 2 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи,не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, в силу вимогст. 371 ч. 1 ЦПК Україниапеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянутапротягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажною причину неявки у дане судове засідання ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бродівська управляюча компанія», Бродівська міська рада Львівської області, Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області на підставі ст.ст. 371- 372 ЦПК Україниухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніхза присутністю представника апелянта ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта Балуш М.Б., на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що таку слід задовольнити.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам.

Закриваючи провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та відповідач вирішили спір в позасудовий спосіб, а отже предмет спору відсутній, що відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

При перегляді даної цивільної справи, колегія суддів вважає за доцільне звернутися до правових висновків, які викладені у постановах Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №686/20582/19-ц та від 15 квітня 2020 року у справі № 538/1426/13-ц про таке.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що позивач та відповідач вирішили спір в позасудовий спосіб, отже предмет спору у справі відсутній.

Колегія суддів з огляду на вищевикладене зазначає, що звертаючись із позовною заявою ОСОБА_2 просила суд усунути перешкоди в користуванні спільною власністю шляхом зобовязання відповідача демонтувати самовільно зведену дерев`яну стіну із дверима в загальному коридорі підвалу багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; а також звільнити приміщення загального коридору підвалу будинку за номером: АДРЕСА_2 .

Зміст позовних вимог зводиться до того, що позивачці, яка проживає в багатоквартирному будинку обмежено доступ до підвального коридору з якого знаходиться вхід до її особистої підвальної комірки.

Подання відповідачем до суду акту від 03 листопада 2023 року, який складений співвласниками багатоквартирного будинку за номером АДРЕСА_2 про демонтаж зведеної дерев`яної стіни не свідчить про те, що між сторонами відсутній спір. До того ж, позивач заперечувала щодо закриття провадження у справі з підстави, визначеної пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, що також свідчить про те, що спір між сторонами не вирішений.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.

Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином не дослідив матеріали справи, не врахував вищенаведені обставини, у зв`язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про закриття провадження, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 6, 379, 381-382 ЦПК України, Львівський апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2023 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бродівська управляюча компанія», Бродівська міська рада Львівської області, Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про усунення перешкод у користуванні підвальним приміщенням - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 22.08.2025 року.

Головуючий Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.