Ухвала від 27.08.2025 по справі 485/124/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_5 ОСОБА_6 на ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14 квітня 2025 року, якою ОСОБА_5 відмовлено у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7 ,

боржник ОСОБА_8 ,

представник

заявника ОСОБА_6 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Снігурівського районногосуду Миколаївськоїобласті від14квітня 2025року потерпілому ОСОБА_5 відмовлено у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник заявника просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою поновити строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Представник заявникавважає,що судом,при прийняттіоскаржуваної ухвали,неповно з`ясовано обставини,що маютьзначення длясправи,неправильно застосовано нормиматеріального права,крім тоговисновки,що викладенів оскаржуваній ухвалі, не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначає, що з вересня 2022 року, потерпілий ОСОБА_5 неодноразово звертався до Снігурівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження шляхом направлення виконавчого листа поштою, але виконавче провадження відкрито не було, про причину невідкриття не повідомлено.

Додає, що у судовому засіданні судом було вказано, про те, що у період, зазначений заявником, коли направлено виконавчий лист, м.Снігурівка знаходилась в окупації, а деокупована була 10.11.2022 р., в подальшому 12.06.2023р. Снігурівський відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області реорганізовано.

Крім того, відправляючи листи до Снігурівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заявник не отримував повідомлень про повернення даних листів, тобто, уповноважена особа листи отримувала, відмови не надсилали, а також не повідомляли, що Снігурівський відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області реорганізовано та існує необхідність звернутись до іншого належного відділу державної виконавчої служби.

Враховуючи вищезазначені обставини, апелянт вважає, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання було пропущено.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

До Снігурівського районного суду Миколаївської області 03.04.2025 р. надійшла заява адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_5 , про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. В заяві представник заявника просив поновити ОСОБА_5 пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа виданого Снігурівським районним судом Миколаївської області 02.12.2021 р. на підставі вироку Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07.07.2021 р., про стягнення на користь ОСОБА_5 відшкодування цивільного позову.

В обґрунтування заяви представник заявника вказав, що вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07.07.2021 р., зокрема, задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди в сумі 103 578,76 грн. та 250000 грн. моральної шкоди. На підставі даного вироку видано виконавчий лист від 02.12.2021 р., однак ОСОБА_5 з 08.09.2022 р. взятий на облік внутрішньо переміщеної особи та проживає в м.Хмельницькому. З вересня 2022 року ОСОБА_5 неодноразово звертався до Снігурівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження шляхом направлення виконавчого листа поштою, але виконавче провадження відкрито не було, про причину не відкриття не повідомлено. Враховуючи зазначені обставини, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання було пропущено з поважних причин.

Дослідивши матеріали провадження, суд першої інстанції встановив, що адвокат ОСОБА_6 , обґрунтовуючи заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа, посилався на неодноразові звернення ОСОБА_5 до Снігурівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області із заявами про відкриття виконавчого провадження та на обставини воєнного стану й статус внутрішньо переміщеної особи. Разом з тим, доказів на підтвердження зазначеного, суду не подано, а наведені посилання не свідчать про існування обставин, що перешкоджали своєчасному пред`явленню виконавчого документа до виконання.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора та ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 535 КПК України, у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. за №1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Оскільки КПК України не регулює поновлення строку пред`явлення виконавчого листа, підлягають застосуванню ст. 433 ЦПК України (поновлення строку за наявності поважних причин).

Поновлення процесуальних строків можливе лише за наявності об`єктивно непереборних перешкод, що заявник має довести, інакше це порушує принцип юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ у справах «Пономарьов проти України», «Устименко проти України»).

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07.07.2021р., окрім іншого, задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди в сумі 103578,76 грн. та 250000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16.11.2021 р. вирок суду залишений без змін, тобто вирок набрав законної сили 16.11.2021 р.

14.12.2021 р. ОСОБА_5 особисто отримав виконавчий лист.

Перевіряючи доводи апелянта, щодо наявності об`єктивних підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, апеляційний суд доходить наступного.

Так, стосовно посилань представника на воєнний стан та статус заявника, як внутрішньо переміщеної особи, то сам по собі факт запровадження воєнного стану та набуття статусу внутрішньо переміщеної особи не є автоматичною підставою для поновлення строку.

В даному випадку апелянт не довів, що саме ці обставини створювали непереборні перешкоди для подання виконавчого листа у межах визначеного законом часу. Навпаки, з матеріалів убачається, що ОСОБА_5 , як потерпілий отримав оригінал виконавчого листа особисто 14.12.2021 р. і мав реальну можливість звернутися як до органу Державної виконавчої служби за місцем виконання, так і до приватного виконавця, у тому числі шляхом поштового відправлення/електронної комунікації. Конкретних доказів, що об`єктивно унеможливлювали подання листа (довідок про припинення роботи органів, відмов, повідомлень про небезпеку пересилання тощо), не надано.

Щодо тверджень про «неодноразові звернення» до Снігурівського відділу Державної виконавчої служби то ці обставини залишилися недоведеними.

Апелянт не надав жодного належного підтвердження факту відправлення/вручення (квитанцій, реєстрів, трек-номерів, описів вкладення, повідомлень про вручення, відповідей органу Державної виконавчої служби). За відсутності таких доказів суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що пред`явлення виконавчого документа до виконання не відбулось, отже строк не переривався (ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Ненадання доказів належної процесуальної сумлінності стягувача (моніторинг Автоматизованої системи виконавчого провадження Мін`юсту, запити щодо стану провадження, звернення до альтернативних органів/приватного виконавця) свідчить про відсутність поважних причин пропуску.

Посилання представника на тимчасову окупацію м. Снігурівки Баштанського району Миколаївської області до 10.11.2022 р. і подальшу реорганізацію відділу Державної виконавчої служби не змінює висновку. Навіть у разі ускладнень у 2022 році, у заявника залишався значний проміжок часу до 16.11.2024 р. для належного пред`явлення виконавчого листа до виконання або для оперативного усунення можливих поштових/організаційних перешкод. Жодних доказів того, що реорганізація фактично унеможливлювала звернення до компетентного органу або приватного виконавця протягом майже 2 років, не надано.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа, то пункт 17.4 Перехідних положень ЦПК України дозволяє видати дублікат лише до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа. Оскільки строк сплив 17.11.2024 р. і підстав для його поновлення не встановлено, правові підстави для видачі дубліката відсутні незалежно від причин втрати оригіналу. Додатково апелянт не надав доказів самої втрати та обставин такої втрати.

Отже, аргументи апелянта зводяться до повторення позиції, розглянутої судом першої інстанції, та не містять нових належних і допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою і вмотивованою, суд правильно визначив норми, які підлягли застосуванню (КПК України, ЦПК України, Закон «Про виконавче провадження»), встановив відсутність доказів пред`явлення виконавчого листа та об`єктивно непереборних перешкод, а також правильно відмовив і в частині видачі дубліката виконавчого листа.

З огляду на викладене, підстав для скасування ухвали та задоволення апеляційної скарги представника немає, ухвала підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга без задоволення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що стягувач не позбавлений права звернутися до суду повторно та поставити питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційнийсуд,

п о с т а н о в и в :

ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14 квітня 2025 року, якою ОСОБА_5 відмовлено у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання залишити без змін, а апеляційну скаргу представника заявника - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3