32/281-10
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2010 року Справа № 32/281-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Соловйовій О.І.
за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 16.12.2010 року:
позивача: Уханенко Л.Д.- предст., дов. від 04.06.2010 року
відповідачів: 1. Синько Г.М.- предст., дов.№17-11/2010/3 від 17.11.2010 року
2. Іванченко І.С.- предст., дов.№90 від 10.12.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Торгівельна група „Майстер” (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2010р. у справі №32/281-10
за позовом: закритого акціонерного товариства „Торгівельна група „Майстер” (м. Дніпропетровськ)
до: 1. Державного вищого навчального закладу „Національний гірничий університет” (м. Дніпропетровськ)
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)
про: визнання договору оренди продовженим
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2010 року (підписано 29.10.2010р.) по справі №32/281-10 (суддя Васильєв О.Ю.) відмолено в позові закритого акціонерного товариства „Торгівельна група „Майстер” (м. Дніпропетровськ) до Державного вищого навчального закладу „Національний гірничий університет” (м. Дніпропетровськ) і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.04.2005 року №12/02-1445-ОД продовженим.
Не погоджуючись з рішенням суду, закрите акціонерне товариство „Торгівельна група „Майстер” (м. Дніпропетровськ) –позивач –подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2010р. по справі №32/281-10 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Скаржник не погоджується із твердженням суду, що ним неправильно обраний спосіб захисту свого порушеного права і посилається при цьому на ст.1 ГПК України, яка надає право на звернення до суду; ст.20 Господарського кодексу України, яка в якості способів захисту права визначає встановлення господарських правовідносин. Вважаючи договір оренди продовженим, позивач і звернувся до суду з таким позовом.
Відповідач-1 –Державний вищий навчальний заклад „Національний гірничий університет” (м. Дніпропетровськ) –у відзиву на апеляційну скаргу і представник відповідача-1 у судовому засіданні пояснив, що вважає рішення суду необґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що заслуговують на увагу. Крім того, відповідач-1 звернув увагу на зміну назви підприємства на підставі Наказу МОН України №811 від 11.08.2010 року.
Відповідач-2 –Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) –у відзиву на апеляційну скаргу і представник відповідача-2 у судовому засіданні пояснив, що заявлені позивачем вимоги є вимогами щодо встановлення певних юридичних фактів, які не можуть розглядатися в порядку господарського судочинства. Крім того, заявлені вимоги не відповідають встановленим ст.16 ЦК України способам захисту порушених прав. Відповідач-2 вважає, що рішення суду відповідає вимогам законодавства і скасуванню не підлягає.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 14.15 21 грудня 2010 року.
Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що позивач звернувся с позовом до відповідачів і просив визнати договір оренди продовженим.
Як правильно зазначив місцевий господарський суд при розгляді справи, згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Такими способами в силу ч.2 ст.16 ЦК України можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Ця норма також визначає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України, статтею 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України. Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Статтею 785 цього кодексу визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1). Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч.2).
Таким чином, місцевим господарським судом зроблений обґрунтований висновок, що оскільки самими нормами права передбачено умови, за яких договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, і на тих самих умовах, які були передбачені договором, і такий спосіб захисту права як звернення в суд з позовом про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна не передбачено нормами права, а у разі виникнення спору щодо користування майном, він має вирішуватись з урахуванням конкретних заявлених позовних вимог, що обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає вимогам закону та не встановлений договором.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанови від 10.03.2010р. по справі №10/143 та від 07.10.2010 року у справі № 32/268-09).
В цьому випадку суд правомірно відмовив в позові, що також підтверджується правовими позиціями Верховного Суду України з цього приводу (постанова від 13.07.04 року по справі №10/732 та від 14.12.04 року по справі №6/11.
За таких обставин рішення суду прийнято у відповідності до вимог матеріального та процесуального права і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга –без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Торгівельна група „Майстер” (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2010 року по справі №32/281-10 залишити без зміни.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М.Бахмат
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2010 |
Оприлюднено | 24.12.2010 |
Номер документу | 12986731 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Євстигнеєв Олександр Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні