11/150пн
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.12.2010 р. справа №11/150пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Калантай М.В.
суддів:
Волкова Р.В.Новікової Р.Г.
за участю представників сторін:
від позивача:Воронін І.В. - директор
від відповідача:Василевська Б.П. –дов. від 01.03.10.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-Новотехніка" м. Лисичанськ
на рішення господарського суду
Луганської області
від13.09.2010 року
у справі№11/150пн
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-Новотехніка" м. Лисичанськ
до відповідача :Відкритого акціонерного товариства "Укрхіменерго" м. Сєверодонецьк
провизнання права власності
У судовому засіданні з 07.12.2010 року по 14.12.2010 року була оголошена перерва.
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.09.2010 року у справі №11/150пн (суддя Москаленко М.О.) відмовлено в задоволенні позову (з урахуванням уточнень) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-Новотехніка" м. Лисичанськ до Відкритого акціонерного товариства "Укрхіменерго" м. Сєверодонецьк про визнання права власності на промислове двоповерхове приміщення, площею 1149,3 кв. м, розташоване за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 3а.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма-Новотехніка" м. Лисичанськ, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Позивач наполягає на тому, що викладені у оскаржуваному рішенні висновки про відсутність у відповідача права власності на спірну будівлю та повноважень щодо укладання договору оренди від 20.04.2004 року не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать судовим рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 19.10.2004 року та господарського суду Луганської області від 06.10.2009 року, якими встановлені відповідні факти.
Скаржник стверджує про те, що при прийнятті даного рішення господарським судом першої інстанції не були застосовані приписи статей 328 та 329 Цивільного кодексу України, порушено приписи статей 35 та 43 Господарського процесуального кодексу України
Заявник апеляційної скарги просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач, Відкрите акціонерне товариство "Укрхіменерго" м. Сєверодонецьк, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач наполягає на безпідставності та необґрунтованості мотивів, з яких подана апеляційна скарга. Відповідач стверджує про те, що позивач не намагався скористатись своїм правом на придбання у власність майна, тобто не ініціював укладення договору купівлі-продажу спірного майна. Відповідач просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, що прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2004 між ВАТ "Укрхіменерго" (орендодавець) та ТОВ "Фірма-Новотехніка" (орендар) укладено договір оренди з правом подальшого придбання у власність №15-95/04 (том справи 1, а.с. 12-15) (далі за текстом –договір).
Відповідно до умов договору відповідач передає, а позивач приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно –промислове двоповерхове приміщення з комунікаціями по електро-, водо- та теплопостачанню площею 700 кв. м, вартістю 170000,00 грн., яке знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Енергетиків (район Лисичанської ТЕЦ) Луганської області, що знаходиться на балансі ВАТ "Укрхіменерго". Майно передається в оренду з метою подальшої експлуатації та придбання його у власність орендарем (п.1.1 договору). Згідно п.1.2 договору сума плати, після повної сплати якої орендарем у орендодавця виникає зобов'язання переоформити право власності на орендоване майно, складає 170000 грн. з урахуванням обов'язкових витрат орендодавця на утримання майна до переоформлення права власності (п.1.2).
На виконання умов договору, відповідач за актом приймання-передачі від 14.05.2004 передав позивачу майно, що є предметом даного договору (том справи 1, а.с. 16).
Відповідно до п.3.1 договору за користування предметом оренди встановлено орендну плату у розмірі 20000 грн. за перший місяць оренди (п.3.1 договору), яку орендар зобов'язаний вносити у строки та у сумах, які вказані у розрахунку, що додається до цього договору (п.3.2 договору).
Згідно наданого розрахунку загальна сума договору становить 170000 грн.; орендна плата за перший місяць –20000 грн.; орендна плата за кожний наступний місяць – 2542,38 грн.
Позивач виконував взяті на себе відповідно до п.3.1 договору зобов'язання та сплачував визначені договором платежі, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями (том справи 1, а.с. 24 –119).
Договір сторонами нотаріально посвідчено не було.
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.10.2009 у справі №11/87пд(8/182пд) визнано дійсним договір оренди з правом подальшого придбання у власність №15-95/04 від 20.04.2004, укладений між ТОВ "Фірма-Новотехніка" та ВАТ "Укрхіменерго".
Відповідно до умов пункту 1.2 договору сума плати, після повної сплати якої Орендарем у Орендодавця виникає зобов'язання переоформити право власності на орендоване майно Орендарю, складає 170000 грн. та з урахуванням обов'язкових витрат Орендодавця на утримання майна до переоформлення прав власності.
Умовами пункту 2.2 договору сторони встановили, що передача майна в оренду та в подальшому сплата його вартості у повному обсязі згідно з пунктом 1.2 договору тягне за собою виникнення зобов'язань у Орендодавця переоформити право власності на орендоване майно Орендарю.
Посилаючись на повне виконання умов договору щодо сплати грошових коштів в рахунок сплати вартості майна, що є предметом укладеного сторонами у справі договору, та на невиконання відповідачем обов'язку з переоформлення права власності на спірне майно, позивач звернувся до суду з даним позовом.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що позивачем за договором сплачувалася орендна плата, а не вартість орендованого майна, а тому право власності на спірне майно позивач може набути шляхом укладення з відповідачем відповідного договору купівлі-продажу, проти чого відповідач не заперечує.
Під час судового розгляду господарським судом Луганської області даної справи було встановлено, що на момент укладення договору право власності на спірне майно за відповідачем зареєстроване не було.
Вказана обставина підтверджена наявною у матеріалах справи довідкою Лисичанського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" від 18.08.2010 № 172 (том справи 2, а.с. 26), відповідно до якої право власності на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: м. Лисичанськ, вул.Енергетиків, буд. 3-а, зареєстровано за Відкритим акціонерним товариством "Укрхіменерго" на підставі рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 19.10.2004. Дані про вказану будівлю станом на 20.04.2010 –дату укладення сторонами у справі договору, у БТІ відсутні.
Доказів наявності у відповідача повноважень на передачу в оренду, а тим більше з правом викупу, спірного майна відповідач під час судового розгляду справи не надав.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 19.10.2004 року (том справи 2, а.с. 38) судом встановлений факт, що має юридичне значення, за участю одного учасника судового процесу –заявника ВАТ “Укрхіменерго”, та за ВАТ “Укрхіменерго” визнане право власності на будівлю адміністративно–побутового корпусу інвентарний номер 108221, розташовану за адресою: м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 3.
Як встановлено зазначеним рішенням суду, ВАТ “Укрхіменерго” є правонаступником Державного виробничого підприємства “Укрхіменерго”, а нерухоме майно останнього, в тому числі будівля адміністративно–побутового корпусу інвентарний номер 108221, розташована за адресою: м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 3, до визнання за ВАТ “Укрхіменерго” права власності, знаходилося у державній власності.
Предметом укладеного сторонами у справі договору оренди з правом подальшого викупу є двоповерхове приміщення з комунікаціями по електро-, водо- та теплопостачанню площею 700,0 кв. м, вартістю 170000 грн., яке знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Енергетиків.
Разом з цим у рішенні Лисичанського міського суду йдеться про будівлю, розташовану за адресою: м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 3, право власності за позивачем зареєстроване на будівлю за адресою: м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 3а.
За таких обставин господарський суд Луганської області дійшов до висновку, що право власності на майно, що є предметом укладеного сторонами у справі договору, на момент укладення договору –20.04.2004, у відповідача було відсутнє.
Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін у справі, судова колегія дійшла висновку, що такий висновок суду є помилковим з таких підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідачем у справі не доведено, що право власності на спірне майно на час укладання договору 20.04.2004 року належало іншій особі, і право власності такої особи порушено укладанням зазначеного договору.
У відповідності із статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Рішенням від 19.10.2004 року Лисичанського міського суду у справі № 2-2378/04 було встановлено, що ВАТ "Укрхіменерго" у відповідності із Статутом підприємства, затвердженого 28.01.1994 року, є власником майна, переданого йому засновником у власність. До складу майна увійшов адміністративно-побутовий корпус за інвентарним номером №108221, який розташовано за адресою м. Лисичанськ, вул. Енергетиков,3.
Таким чином, вже станом на 19.10.2004 року ВАТ "Укрхіменерго" був власником майна, що є предметом договору оренди з правом викупу.
Із листа Лисичанського КП БТІ від 11.09.2007 року вбачається, що адреса вул. Енергетиків, буд.3а привласнено будівлі на підставі рішення виконкому №85 від 11.02.2005 року.
В процесі судового розгляду представники сторін, що брали участь у судовому засіданні пояснили, що розмір приміщення, а саме 700 кв. метрів був визначений у договорі оренди орієнтовно у зв'язку із відсутністю технічної документації на приміщення.
В судове засідання відповідачем був наданий технічний паспорт на адміністративну будівлю, яка розташована за адресою м. Лисичанськ, вул.. Енергетиків, 3а, виготовлений станом на 30.05.2005 року.
Загальна площа будівлі складає 1149,3 кв.м., в тому числі
площа першого поверху 465,9 кв.м.
площа другого поверху 363,30 кв.м.,
площа підвального приміщення 320,10 кв.м.
Аналізуючи п.1.1 договору від 20.04.04 року, укладеного між сторонами, судова колегія дійшла висновку, що двоповерхове приміщення, яке передається в оренду, є внутрішнім приміщенням, а саме першим і другим поверхом будівлі. Оскільки в тексті договору не йдеться мова про двоповерхову будівлю, то судова колегія вважає, що підвальне приміщення в оренди не передавалось.
У відповідності із статтею 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи в частині визнання його права власності на промислове двоповерхове приміщення (перший і другий поверхи), розташоване за адресою м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 3а.
Беручи до уваги наведене, господарський суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні позову повністю, тому суд апеляційної інстанції приймає нове рішення про його часткове задоволення.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи та зважаючи на надані сторонами докази, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду –частковому скасуванню, як таке, що прийняте з невідповідністю висновків обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-Новотехніка" м. Лисичанськ на рішення господарського суду Луганської області від 13.09.2010 року у справі №11/150пн - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 13.09.2010 року у справі №11/150пн - скасувати частково.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-Новотехніка" м. Лисичанськ до Відкритого акціонерного товариства "Укрхіменерго" м. Сєверодонецьк про визнання права власності на промислове двоповерхове приміщення, площею 1149,3 кв.м, розташоване за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 3"а" –задовольнити частково.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма-Новотехніка" м. Лисичанськ право власності на промислове двоповерхове приміщення (перший та другий поверхи), розташоване за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ,вул. Енергетиків, 3"а".
В іншій частині залишити рішення господарського суду без змін.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Укрхіменерго" (Луганська область, м. Сєверодонецьк, вул. Енергетиків,68, р/р 2600530130435 в УАК ПІБ м. Сєверодонецька, МФО 304535, ЄДРПОУ 05744691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-Новотехніка" (Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Красна,1, р/р26000060217887 в ЛФ КБ "ПриватБанк" м. Лисичанська, МФО 304795, ЄДРПОУ 13371206) витрати по сплаті державного мита в сумі 1275 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Господарському суду Луганської області видати накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.
Повний текст постанови підписаний 17.12.10.
Головуючий М.В.Калантай
Суддя Р.В.Волков
Суддя Р.Г.Новікова
Надруковано 6 прим.:
1 прим. – у справу;
2 прим. - сторонам;
1 прим. –ГСЛО;
2 прим. –ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2010 |
Оприлюднено | 24.12.2010 |
Номер документу | 12987040 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Калантай М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні