Постанова

від 14.12.2010 по справі 9/178-10-3437

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/178-10-3437

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Справа № 9/178-10-3437

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Картере В.І., Михайлова М.В.    

(відповідно до розпорядження заступника голови суду від 13.12.2010р. №419 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Пряхіна Н.В., довіреність від 31.12.2009р. №Г-2

від відповідача-1: Кіташевський Д.А., довіреність від 04.01.2010р. №32

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2010 року

у справі №9/178-10-3437

за позовом Відкритого акціонерного товариства „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ”

до відповідачів: 1. Одеської залізниці;

                             2. Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ”

про стягнення 2853,50 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської залізниці та Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ” про стягнення 2853,50 грн. збитків від недостачі вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2010 року у справі №9/178-10-3437 (суддя Мезенцев П.А.) позов ВАТ „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” задоволено. З Одеської залізниці та ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська” на користь позивача солідарно стягнуто 2853,50 грн. вартості недостачі вугілля, 102 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином доведено, що недостача вантажу виникла при перевезенні, про що свідчить комерційний акт АА №053781/886/19, у зв'язку з чим відповідно до ст.ст. 129, 130 Статуту залізниць України, ст. 1190 ЦК України збитки від недостачі вантажу підлягають стягненню солідарно з обох відповідачів.

Відповідач-1 (Одеська залізниця) із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. При цьому скаржник посилається на нез'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи,  неправильне застосування судом норм матеріального права. За доводами скаржника при винесенні рішення судом першої інстанції не враховано, що позивачем при поданні позову до Одеської залізниці був пропущений строк позовної давності.

Апеляційна скарга Одеської залізниці була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 23.11.2010р. колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Тофан В.М., Михайлов М.В., про що 01.11.2010р. винесено відповідну ухвалу.

Відповідно до розпорядження голови суду від 19.11.2010р. №389 справа №9/178-10-3437 була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Шевченко В.В., Михайлов М.В.

Згідно з розпорядженням заступника голови суду від 13.12.2010р. №419 справа №9/178-10-3437 була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Картере В.І., Михайлов М.В.

У судових засіданнях представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача (ВАТ „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ”) у судових засіданнях надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою Одеської залізниці, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 14.12.2010р. за вх.№3008-Д6.

Відповідач-2 (ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська”) та третя особа (ТОВ „Торговий дім „ЕКО-ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ”) в судові засідання не з'явились, про час і місце судових засідань повідомлені господарським судом апеляційної інстанції належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.11.2010р. та від 24.11.2010р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу Одеської залізниці за відсутністю представників відповідача-2 та третьої особи у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників позивача та Одеської залізниці, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Одеської залізниці, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2009р. зі станції відправлення Карахаш Донецької залізниці Відкрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” (вантажовідправник, відповідач-2) у піввагоні №67905216 на адресу ВАТ „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” (вантажоодержувач, позивач) - станція призначення Вигода Одеської залізниці - відправлений вантаж - антрацит АМ в твердому стані у кількості 71000 кг (маса нетто), що підтверджується залізничною накладною №51621722.

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагон засобами відправника (відповідач-2). Вантаж розміщено і закріплено відправником згідно з п. 4.1, 4.3, 8 гл. 1 Додатку 14 до СМГС правильно. Вантаж промаркований вапном. Завантаження нижче бортів.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що при перевезенні цього вантажу на станції Знам'янка Одеської залізниці 08.09.2009р. складений акт загальної форми №21650, згідно з яким по прибуттю потягу, огляду вагону №67905216 з оглядової вишки та зважуванні на тензометричних вагах виявлено різницю у масі 4400 кг. На поверхні вантажу наявне поглиблення. На момент прибуття течі вантажу немає. Наявні старі сліди течі вантажу на поперечній балці вагону ліворуч за ходом потягу над 4 люком. Деформована кришка 4 люка ліворуч за ходом потягу, між кришкою 4 люка та поперечною балкою наявний зазор шириною 50 см на всю довжину кришки люка. Деформація старого походження вкрита іржею. Зазор в 4 люку додатково закладений за допомогою дошки та паклі. Складений акт про технічний стан вагону. Течі вантажу немає. Двері та інші люки щільно закриті. Вагон зданий під охорону, відчеплений на додаткову перевірку.

Тією ж датою станцією Знам'янка Одеської залізниці складений акт загальної форми №21654, відповідно до якого при огляді вагону №67905216 на знеструмленій колії виявлено: за документом значиться завантаження навалом нижче бортів, розмір завантаження відносно висоти бортів не зазначений. Фактично завантаження рівномірне нижче бортів на 200 мм. На поверхні вантажу мається воронкоподібне поглиблення над 4,5,6 люками ліворуч довжиною 3500 мм шириною 2500 мм глибиною 1200 мм. Зазори в люках закладені дошкою та паклею. Захисне маркування нанесене вапном, на місці поглиблення маркування відсутнє. Каток не застосовувався. Течі вантажу немає. Двері та інші люки щільно закриті. Обсяг кузову 73 куб.м. Зданий під охорону, відчеплений на вагову перевірку.

На підставі вищевикладених актів загальної форми 09.09.2009р. станцією Знам'янка Одеської залізниці складений комерційний акт АА №053781/886/19, згідно з яким за документом значиться навантаження навалом нижче бортів, розмір завантаження відносно висоти бортів не зазначений, вага брутто 93400 кг, тара 22400 кг, нетто 71000 кг. При перевірці виявлено: навантаження рівномірне нижче бортів на 200 мм. На поверхні вантажу мається воронкоподібне заглиблення над 4,5,6 люками ліворуч довжиною 3500 мм шириною 2500 мм глибиною 1200 мм. Просипання вантажу відсутнє. Маються старі залишки просипання вантажу на поперечній балці 4 люка ліворуч. Щільна між кришкою 4 люка ліворуч та поперечною балкою на всю довжини кришки люка шириною 50 см закладена дошкою та паклею. Двері та інші люки щільно закриті. Обсяг кузову 73 куб.м. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном, в місці заглиблення маркування відсутнє. Зважування вагону здійснене на 150-тонних вагонних вагах станції. При зважуванні виявилось брутто 88300 кг, тара з брусу 22400 кг, нетто 65900 кг, що складає різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 5100 кг. Зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститися міг.

Окрім того, 08.09.2009р. станцією Знам'янка Одеської залізниці складений акт про технічний стан вагону №479, який свідчить про виявлені несправності вагону №67905216, а саме: „Деформована кришка 4 люка ліворуч за ходом потягу, наявний зазор між кришкою люка та поперечною балкою шириною 50 мм на всю довжину люка. Деформація люків старого походження вкрита іржею”. Причина виникнення несправності - в процесі експлуатації. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник несправність до завантаження бачити міг, проте заходів по усуненню не здійснив.

Як свідчить залізнична накладна №51621722, 12.09.2009р. на станції призначення Знам'янка Одеської залізниці вантаж виданий одержувачу, який в свою чергу звернувся до суду з даним позовом про стягнення вартості недостачі вантажу з перевізника та вантажовідправника.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що між ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська” (вантажовідправник) та залізницею (перевізник) укладений договір перевезення вантажу на користь ВАТ „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ”  (вантажоодержувач), оскільки в силу вимог ч.2 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Водночас матеріали справи свідчать про недостачу вантажу, технічну несправність вагону, в якому здійснювалося перевезення вантажу, про наявність  ознак втрати вантажу при його перевезенні (поглиблення на поверхні вантажу).    

Апеляційний господарський суд вважає, що такі обставини є підставою для відповідальності як вантажовідправника, так і перевізника вантажу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920  ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. У ст. 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України. При цьому, в силу вимог ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

В силу вимог ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Якщо завантаження вагонів здійснюється засобами відправника, то придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником.   

Разом з тим, вимогами абз.2 ч.1 ст. 917 ЦК України передбачено, що відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.          

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, в акті про технічний стан вагону від 08.09.2009р. №479 встановлено, що вантажовідправник міг бачити несправність - деформацію кришка 4 люка ліворуч за ходом потягу, наявний зазор між кришкою люка та поперечною балкою шириною 50 мм на всю довжину люка, деформацію люків старого походження вкриту іржею, та втрата вантажу від такої несправності є можливою, а тому вантажовідправник повинен був відмовитися від використання технічно несправного вагону. Якщо він цього не зробив, відповідальність за недостачу вантажу покладається на відправника.  

Водночас вимогами ст. 113 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за недостачу прийнятого до перевезення вантажу, якщо така недостача виникла з незалежних від залізниці причин. Аналогічні положення щодо звільнення залізниці від відповідальності містяться і у ч.1 ст. 924 ЦК України та ч.1 ст. 314 ГК України.  

Проте апеляційний господарський суд вважає, що недостача вантажу при його перевезенні виникла з причин, що також залежать від залізниці, оскільки в порушення вимог ст. 31 Статуту залізниць України залізниця подала під завантаження технічно несправний вагон, що в свою чергу й призвело до незбереження вантажу при його перевезенні, а відтак, відповідальність за недостачу вантажу покладається і на залізницю.    

Аналогічні положення щодо відповідальності відправника та перевізника за недостачу вантажу у випадку наявності технічної несправності вагону містяться і у п.3.9 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.  

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необхідність покладення відповідальності за недостачу вантажу на обох вантажовідправника та перевізника.

Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції неправомірно не прийнято до уваги пропуск позивачем строку для пред'явлення перевізнику позову, виходячи з наступного.

Так, статтею 136 Статуту залізниць України встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту. Оскільки матеріали справи свідчать про те, що предметом позовних вимог є стягнення з відповідача вартості недостачі вантажу, то до вказаного спору повинні бути застосовані положення п. „а” ст. 134 Статуту залізниць України, в якому встановлено порядок обчислення термінів для заявлення претензій про відшкодування вартості недостачі вантажу.  

Пунктом „а” ст.134 Статуту залізниць України передбачено, що претензії можуть бути заявлені з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу.

Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 314, 316 Статуту залізниць України, апеляційний господарський суд доходить до висновку, що строк пред'явлення до суду позову про стягнення з перевізника вартості недостачі вантажу починається з дня видачі вантажу і становить шість місяців.

Така ж правова позиція викладена у Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства”, а також з цього приводу є практика Верховного Суду України по матеріалам справ і, зокрема, у справі №17/160 від 16.05.2006р. за позовом ТОВ „Лемтранс” до Донецької залізниці.

Із залізничної накладної №51621722 від 06.09.2009р. вбачається, що вагон №67905216 прибув на станцію призначення (станція Вигода Одеської залізниці) 12.09.2009р. і в цей же день вантаж був виданий. Дане підтверджується календарним штемпелем на зворотній стороні накладної. Тобто, право ВАТ „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” на звернення до господарського суду з позовом виникло 12.09.2009р. Таким чином, відповідно до вимог ст. 136 Статуту залізниць України, строк позовної давності для стягнення з відповідача вартості недостачі вантажу сплинув 12.03.2010р.

Водночас, із штемпелю господарського суду Одеської області вбачається, що ВАТ „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” звернулось до господарського суду 06.08.2010р.

Встановлені обставини свідчать, що ВАТ „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” звернулось до господарського суду з позовом після закінчення встановленого строку для пред'явлення перевізнику позову.  

Таким чином, доводи скаржника стосовно того, що суд першої інстанції неправомірно не застосував ст. 136 Статуту залізниць України, якою передбачено шестимісячний строк позовної давності при поданні позовів до залізниць, є правомірними та обґрунтованими.

Водночас апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивач не довів поважності причин пропуску строку позовної давності.

Таким чином, слід відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” до перевізника - Одеської залізниці.

Водночас позовні вимоги ВАТ „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” до вантажовідправника (ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська”) підлягають задоволенню шляхом стягнення з останнього половини вартості недостачі вантажу.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунок вартості недостачі вантажу, наданий позивачем (а.с. 10), відповідно до якого маса відповідальної недостачі, із врахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу, становить 4390 кг, а її вартість 2853,50 грн., виходячи із вартості вантажу 650 грн., в т.ч. ПДВ. Таким чином, стягненню з вантажовідправника - ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська” підлягає 1426,75 грн. (2853,50 грн. / 2).

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Одеської залізниці підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2010 року - зміні, позовні вимоги ВАТ „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” слід задовольнити частково.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати Одеської залізниці по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2010 року у справі №9/178-10-3437 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Відкритого акціонерного товариства „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” (94637, Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівське-1, код ЄДРПОУ 00179648) на користь Відкритого акціонерного товариства „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” (67620, Одеська область, Біляївський район, с. Вигода, вул. Енергетиків, 12/16, код ЄДРПОУ 19356455) 1426 (одну тисячу чотириста двадцять шість) грн. 75 коп. вартості недостачі вантажу, 51 (п'ятдесят одну) грн. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити”.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „ПІВДЕНАТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ” (67620, Одеська область, Біляївський район, с. Вигода, вул. Енергетиків, 12/16, код ЄДРПОУ 19356455) на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 51 (п'ятдесят одну) грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 16 грудня 2010 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

В.І. Картере

М.В. Михайлов