Постанова від 28.08.2025 по справі 813/7745/14

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 813/7745/14 пров. № А/857/25023/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддівГудима Л.Я., Ніколіна В.В.,

з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року з питань відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства Угерський спиртовий завод про стягнення коштів за податковим боргом,

суддя(і) у І інстанціїКрутько О.В.,

час ухвалення рішення 11 год 04 хв,

місце ухвалення рішенням. Львів,

дата складення повного тексту рішення 02 червня 2025 року,

ВСТАНОВИВ :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі №813/7745/14 задоволено позов Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі ОДПІ), правонаступником якої є Головне управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС), до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» (далі ДП Угерський спиртовий завод) про стягнення коштів з рахунків у банках в сумі 14 664 694,70 грн.

ДП Угерський спиртовий завод звернулося до суду із заявою від 11.02.2015 про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі строком на 1 рік.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 у задоволенні заяви ДП "Угерський спиртовий завод" про відстрочення виконання судового рішення було відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2015 апеляційну скаргу ДП "Угерський спиртовий завод" задоволено. Скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суд від 02.04.2015 з питань відстрочення виконання судового рішення у справі №813/7745/14 та заяву ДП "Угерський спиртовий завод" задоволено. Відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі № 813/7745/14 на один рік, починаючи з 30.06.2015.

Згодом ДП «Угерський спиртовий завод» повторно звернулося до суду із заявою від 29.06.2016 про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі № 813/7745/14 терміном на 2 роки.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 року заяву платника було задоволено частково та надано відстрочку строком на 12 місяців з дати набрання законної сили цією ухвалою.

ДП «Угерський спиртовий завод» знову звернувся із до суду із заявою про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі №813/7745/14 на 1 рік.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 у справі №813/7745/14 заяву було задоволено повністю.

У подальшому ДП «Угерський спиртовий завод» вкотре звернулося до суду із заявою від 01.02.2019 про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі № 813/7745/14 терміном на 1 рік.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 заяву платника задоволено повністю та надано відстрочку строком на 1 рік.

ДП «Угерський спиртовий завод» знову звернулося до суду із заявою від 27.01.2020 про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі № 813/7745/14 терміном на 1 рік.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 заяву платника задоволено повністю та надано відстрочку строком на 1 рік з дати набрання законної сили ухвалою.

Згодом ДП «Угерський спиртовий завод» повторно звернулося із заявою від 22.01.2021 про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі №813/7745/14 терміном на 1 рік.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 заяву платника задоволено та надано відстрочку строком на 1 рік з дати набрання законної сили даної ухвали.

19.01.2022 ДП «Угерський спиртовий завод» знову звернулося до суду із заявою про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі №813/7745/14 терміном на 1 рік.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 заяву платника задоволено повністю та надано відстрочку строком на 1 рік з дати набрання законної сили ухвалою.

ДП «Угерський спиртовий завод» вкотре 19.01.2023 звернулося до суду із заявою про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі №813/7745/14 терміном на 1 рік.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 року заяву платника задоволено повністю та надано відстрочку строком на 1 рік з дати набрання законної сили ухвалою.

Попри те, ДП «Угерський спиртовий завод» звернулося із заявою від 17.05.2023 про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі №813/7745/14 терміном на 1 рік.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 заяву платника задоволено повністю та надано відстрочку строком на 1 рік з дати набрання законної сили ухвалою.

Окрім того, ДП «Угерський спиртовий завод» 27.05.2024 звернулося із заявою про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі №813/7745/14 терміном на 1 рік.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 заяву платника задоволено повністю та надано відстрочку строком на 1 рік з дати набрання законної сили ухвалою.

У подальшому 26.05.2025 ДП «Угерський спиртовий завод» знову звернулося до суду із заявою про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі №813/7745/14 терміном на 1 рік, починаючи з 15.06.2025.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 заяву платника задоволено повністю та надано відстрочку строком на 1 рік, починаючи з 15.06.2025.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що заявник впродовж періоду 2023-2025 років здійснював погашення податкового боргу за минулі періоди на виконання рішення суду у цій справі та інших судових рішень. Загальна сума сплати податкового боргу за минулі періоди на виконання судових рішень за наданою заявником інформацією становить 7 820 197, 38 грн.

На сьогодні підприємство спроможне виконувати у повному обсязі лише поточні зобов`язання (які є першочерговими) для недопущення накопичення нових боргів. Разом із тим, із звітних документів вбачається тенденція виходу підприємства з рівня збитковості, що свідчить про подальшу перспективу погашення податкових боргів у повному обсязі. Завдяки попереднім відстроченням виконання судового рішення відповідач набув мінімальний рівень прибутковості, що надавало можливість здійснювати часткове погашення податкового боргу на виконання судових рішень, що вказує на реальний намір заявника виконувати рішення суду.

За таких обставин, з метою дотримання розумного балансу між інтересами позивача та реальними можливостями ДП «Угерський спиртовий завод» погасити борг, з урахуванням вжитих підприємством заходів для відновлення своєї платоспроможності та погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви про відстрочення виконання вказаного рішення суду.

У апеляційній скарзі правонаступник позивача ГУ ДПС просило зазначену ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви ДП «Угерський спиртовий завод» про відстрочення виконання судового рішення.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що викладені у заяві боржника вимоги про відстрочення виконання судового рішення є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Наполягає на тому, що платник у період із 2015 по 2025 рік неодноразово звертався до суду із заявою про відстрочення виконання постанови суду від 26.01.2015 у справі №813/7745/14, а Львівський окружний адміністративний суд у період з квітня 2015 по 2025 рік вказані заяви задовольняв.

Механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковим заходом, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення. Попри це, платник податків понад вісім років не може виконати рішення суду про стягнення заборгованості, що свідчить про відсутність наміру та бажання виконати постанову суду у повному обсязі, а відстрочення виконання судового рішення створює боржнику можливість ухилятися від виконання постанови суду та надає безпідставно привілейовані умови, загрожує ненадходженням коштів до бюджету України.

При цьому платник посилався на одні і ті ж обставини у заявах про відстрочення виконання рішення у 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роках, однак не виконав свого обов`язку щодо погашення податкового боргу станом на тепер,

При цьому ГУ ДПС вважає, що ДП «Угерський спиртовий завод» ухиляється від виконання рішення суду та уникає його виконання, не шукає жодних способів для погашення заборгованості, що в свою чергу несе втрати до бюджету.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС ДП «Угерський спиртовий завод» підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що майно ДП «Угерський спиртовий завод» є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання. Відповідно до вимог статуту підприємства заявник не є самостійним суб`єктом у вирішенні питань своєї діяльності та є залежний від рішень Фонду державного майна України.

ДП «Угерський спиртовий завод» на підставі розпорядження Львівської обласної військової адміністрації від 20.02.2025 №149/0/5-25ВА визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період з врахуванням нарахувань по заробітної плати, сплати поточних обов`язкових платежів в бюджет (в т. ч. податків, ЄСВ та ін.).

Впродовж періоду 2023-2025 років підприємство здійснило погашення податкового боргу за минулі періоди на виконання цього рішення суду та інших судових рішень у справах №813/5456/14, №813/6339/13-а, №813/2745/14, №823/7745/14 на загальна суму у 7 920 197,38 грн. За наслідками сплати вказаних сум на погашення податкових боргів податковим органом додатково нараховано штрафні санкції на загальну суму 1 648 300,22 грн, яку заявником сплачено згідно з платіжною інструкцією № 10755 від 04.10.2024.

Таким чином, у період з травня 2023 року по травень 2025 року заявник одночасно із сплатою поточних податкових зобов`язань спромігся частково погасити податковий борг на загальну суму 9 568 497,60 грн, що свідчить про реальний намір виконувати рішення суду.

Водночас звертає увагу на те, що на заявника поширюється Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, згідно з яким з 01.01.2020 встановлено норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами та об`єднаннями у розмірі 80 %.

На даний час підприємство спроможне у повному обсязі виконувати лише поточні зобов`язання для підтримання господарської діяльності підприємства та недопущення накопичення нових боргів.

Ненадання відстрочки виконання судового рішення призведе до призупинення господарської діяльності заявника та зупинить надходження в бюджет поточних зобов`язань, позбавить перспективність у виконанні судового рішення за цією адміністративною справою.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У відповідності до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

Аналізуючи зазначену норму, апеляційний суд зазначає, що підставою для відстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).

Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або не доведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

При цьому, питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площинні процесуального права.

Стаття 100 Податкового кодексу України регулює питання розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктом 100.1 статті 100 цього Кодексу розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Вочевидь, вказана норма має суттєві відмінності від положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, перша з яких полягає у тому, що положення статті 100 Податкового кодексу України регулюють питання розстрочення податкового боргу лише контролюючим органом, яким суд адміністративної юрисдикції у питаннях сплати податків не є.

Другою суттєвою відмінністю є та обставина, що у випадку відстрочення сплати податкового боргу податковим органом боржник обтяжений сплатою процентів. У статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України про додаткові нарахування на суму боргу не йдеться.

Окрім того, відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків.

Отже, інститут відстрочення податкового боргу платника податків та відстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання відстрочення виконання судового рішення, суди мають застосовувати положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 2а-25767/10/0570, від 06 вересня 2022 року у справі № П/811/904/17, від 23 листопада 2022 року у справі № 280/5799/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року (справа №916/190/18) дійшла висновку, що відстрочення або розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням.

Таким чином, у випадку, що розглядається, підстави розстрочення боргового зобов`язання судом, передбачені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, не є вичерпними та мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права.

У частині правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про відстрочення виконання судового рішення, яким стягнуто податковий борг.

Відповідно до висновків Конституційного Суду України, викладених в Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Апеляційний суд враховує скрутне матеріальне становище відповідача та неможливість виплати суми податкового боргу одним платежем на час звернення з заявою, а господарська діяльність відповідача надає можливість сплатити податковий борг у майбутньому.

Позивачем не заперечується те, що окрім податкового боргу підприємство має значні фінансові зобов`язання.

Відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій, заявник впродовж періоду 2023-2025 рр. здійснив погашення податкового боргу за минулі періоди на виконання рішення суду у цій справі та інших судових рішень. Загальна сума сплати податкового боргу за минулі періоди на виконання судових рішень за інформацією наданої заявником становить 7 820 197,38 грн.

Окрім того, суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що на заявника поширюються приписи Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року №138, яким з 01.01.2020 встановлено норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами та об`єднаннями у розмірі 80%.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що на сьогодні підприємство спроможне виконувати у повному обсязі лише поточні зобов`язання (які є першочерговими) для недопущення накопичення нових боргів, а не зобов`язань, які виникли за минулі роки. Разом з тим, зі звітних документів вбачається тенденція виходу підприємства з рівня збитковості, що свідчить про подальшу перспективу погашення податкових боргів у повному обсязі.

Суд враховує, що розмір заборгованості, який підлягає стягненню на виконання рішення суду, є значним та стягнення заборгованості у примусовому порядку може призвести до тяжких фінансових наслідків для підприємства, в т.ч. до зупинення його діяльності та накопичення нових боргів.

Суд приймає до уваги, що завдяки попереднім відстроченням виконання судового рішення відповідач набув мінімальний рівень прибутковості, що надавало можливість здійснювати часткове погашення податкового боргу на виконання судового рішення, що вказує на реальний намір заявника виконувати рішення суду.

Окрім того, у ході апеляційного розгляду ДП «Угерський спиртовий завод» надало докази про продовження часткового погашення заборгованості у липні-серпні 2025 року.

Наведені обставини та наявні у справі докази також надають підстави для висновку, що погашення вказаної заборгованості без відстрочення виконання судового рішення у цій справі призведе до негативних наслідків для відповідача, зокрема у вигляді неспроможності виконання зобов`язань з виплати заробітної плати працівників та ймовірності процедури банкрутства. У контексті аналізу цього питання апеляційний суд також зазначає, що право на оплату праці є конституційним правом працівників, регламентованим статтею 43 Основного Закону.

Водночас суд першої інстанції слушно зауважив, що ДП «Угерський спиртовий завод» на підставі розпорядження Львівської обласної військової адміністрації від 20.02.2025 №149/0/5-25ВА визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період з врахуванням нарахувань по заробітної плати, сплати поточних обов`язкових платежів в бюджет (в т. ч. податків, ЄСВ та ін.).

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач ігнорує виконання рішення суду.

Частина 5 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що відстрочення виконання рішення можливе на строк не більше ніж одного року з дня ухвалення відповідного рішення. При цьому, відстрочення виконання рішення має місце як у випадку окремого звернення з заявою так і в резолютивній частині рішення суду відповідної інстанції при ухваленні рішення по суті.

Оскільки у цьому випадку розстрочення відбувається на підставі окремої заяви, за результатами розгляду якої суд приймає ухвалу, строк не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення такої ухвали. Матеріали справи свідчать, що судом першої інстанції відстрочення виконання рішення встановлено у межах вказаного строку.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків судді першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суддя першої інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №813/7745/14 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. Я. Гудим В. В. Ніколін Постанова у повному обсязі складена 01 вересня 2025 року.