Ухвала від 02.09.2025 по справі 917/1609/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000

адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607 тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

02.09.2025 Справа № 917/1609/25

Суддя Мацко О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кафе Романтика» б/н від 27.08.2025 р. про забезпечення позову у справі № 917/1609/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кафе Романтика», 39605, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Б. Хмельницького, 3Б, код ЄДРПОУ 22533783

до відповідачів: 1. Кременчуцької міської ради, 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, площа Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 24388300,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Європабуд», 39605, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Юря Руфа, 2/7, код ЄДРПОУ 34987714,

про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кафе Романтика» до Кременчуцької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Європабуд» про визнання права власності на нерухоме майно.

Одночасно з пред`явленням позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Кафе Романтика» подано до Господарського суду Полтавської області заяву про забезпечення позову б/н від 16.08.2025 р.

Ухвалою суду від 25.08.2025 р. вказану заяву повернуто позивачу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Кафе Романтика» було повторно подано до Господарського суду Полтавської області заяву про забезпечення позову б/н від 27.08.2025 р. шляхом заборони відповідачам чи будь-яким іншим особам чинити дії щодо демонтажу нерухомого майна позивача будівлі підстанції ТП-50, розташованій за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Хмельницького Богдана, 39, на земельній ділянці, кадастровий номер 5310436100080010198.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на те, що застосування заходів забезпечення позову унеможливить знищення та припинення прав позивача на спірне нерухоме майно та в подальшому забезпечить виконання рішення суду.

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 02.09.2025 р. вказану заяву передано судді Мацко О.С.

Суд розглянув вказану заяву про забезпечення позову та дійшов висновку про наступне:

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість подання заяви про забезпечення позову після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 137 Господарського процесуально кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у такому знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Отже, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Тому при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Всупереч вищенаведеному, позивачем не надано жодних доказів того, що між сторонами дійсно виник спір щодо майна позивача, а саме будівлі підстанції ТП-50, розташованій за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Хмельницького Богдана, 39.

Крім того, до заяви про забезпечення позову б/н від 16.08.2025 р. не додано доказів на підтвердження існування реальних ризиків щодо можливого пошкодження чи знищення вказаного майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Кафе Романтика».

Так, заявник посилається на те, що у листі № 1058 від 02.08.2025 р., надісланому на адресу ТОВ «Кафе Романтика», відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Європабуд» вимагає перенести підстанцію, що фактично призведе до її руйнування, знецінення та унеможливить використання майна за призначенням в майбутньому.

Однак, окрім тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю «Європабуд» про необхідність вжиття усіх необхідних заходів у розумні строки для перенесення потужностей підстанції на орендовану ТОВ «Кафе Романтика» земельну ділянку, у вказаному листі не міститься жодних фактів щодо можливого вчинення відповідачами дій, спрямованих на перенесення ними підстанції власноруч.

Позивачем, окрім посилань на загальні норми процесуального права, які регулюють питання забезпечення позову, не наведено жодних обставин, що свідчили б про те, що застосування таких заходів є дійсно необхідним та що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені.

З огляду на викладене, дослідивши подані позивачем документи, суд дійшов до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кафе Романтика» до заяви про забезпечення позову не додано необхідних доказів на підтвердження фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову.

Згідно зі ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

З огляду на викладене, враховуючи ненадання позивачем доказів на підтвердження обґрунтованості заяви про забезпечення позову, відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кафе Романтика» про вжиття заходів забезпечення позову.

За викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кафе Романтика» б/н від 27.08.2025 р. про забезпечення позову у справі № 917/1609/25.

Ухвала підписана 02.09.2025 р.

Ухвала набирає законної сили 02.09.2025 р. та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України). Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

СуддяО.С. Мацко