Рішення від 02.09.2025 по справі 826/5880/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2025 р. справа № 826/5880/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Національного музею народної архітектури та побуту України про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) приміщень столярного цеху до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (надалі по тексту також позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві, Головне управління) 12.04.2018 звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з адміністративним позовом до Національного музею народної архітектури та побуту України (надалі по тексту також відповідач, НМАП України) про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) приміщень столярного цеху до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведені перевірки відповідача щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки виявлено порушення вимог законодавства, за наслідками яких, на переконання Головного управління, наявна реальна загроза життю та здоров`ю людей. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) приміщень столярного цеху, розташованого на території НМАП України за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Тронька (с. Пирогово) в Голосіївському району до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки.

Одночасно з вказаними вимогами позивач також просив: покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, а також щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки в приміщенні столярного цеху Національного музею народної архітектури та побуту України та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням відповідача, в тому числі, відтермінування зупинення експлуатації приміщення столярного цеху.

Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 20.04.2018 залишено позовну заяву без руху, надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на подання до суду документу про сплату судового збору (а.с.56).

За наслідком розгляду заяви ГУ ДСНС України у м. Києві від 29.05.2018 (а.с.58-59), судом постановлено ухвалу від 12.06.2018 про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви (а.с.57).

Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 12.06.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1), з огляду на скерування позивачем до суду клопотання про приєднання письмових доказів від 01.06.2018 (а.с.60-64).

Головним управлінням ДСНС України у м. Києві подано заяву про долучення доказів від 11.07.2018, зареєстровану канцелярією суду 12.07.2018 (а.с.65-73).

Надалі позивачем на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва скеровувалися клопотання про пришвидшення розгляду справи, одержані судом 31.05.2018 (а.с.76-78), 07.05.2021 (а.с.79), 28.11.2022 (а.с.82).

На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" за №2825-IX від 13.12.2022 скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №826/5880/18. Вказана справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 09.04.2025 (а.с.83). Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №826/5880/18 передано на розгляд судді Чуприні О.В (а.с.84).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025, прийнято до провадження та призначено судовий розгляд справи №826/5880/18 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Національного музею народної архітектури та побуту України про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) приміщень столярного цеху до повного усунення порушень зазначених в акті за №3.

Пунктами 2, 4-6 коментованої ухвали розгляд адміністративної справи №826/5880/18 постановлено розпочати спочатку, витребувано у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національного музею народної архітектури та побуту України оформлені і засвідчені відповідно до вимог статті 94 КАС України копії письмових доказів та письмових пояснень (а.с.85-86).

Від представника Головного управління ДСНС України у м. Києві на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення за №7102-3228/7118.01.5 від 29.04.2025, зареєстровані канцелярією суду 29.04.2025 (а.с.88-96), у яких, серед іншого, зазначено, що станом на 14.04.2025 застосування заходів реагування є актуальним. Надалі відповідачем повторно скеровано коментовані письмові пояснення тотожного змісту разом із долученням копій письмових доказів засобами поштового зв`язку (а.с.97-111).

На виконання ухвали суду від 15.04.2025, представником Національного музею народної архітектури та побуту України із використанням підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи скеровано додаткові пояснення у справі від 27.05.2025, зареєстровані у канцелярії суду 28.05.2025 (а.с.116-137).

В межах таких зауважено, що за наслідком звернення НМАП України, 22.05.2025 проведено позапланову перевірку, відомостями якого підтверджується усунення порушень, окреслених у акті перевірки №3 від 01.02.2018.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви та відзивів на позов, додаткових пояснень, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Посадовими особами Голосіївського районного управління ГУ ДСНС України у місті Києві на підставі наказу Головного управління ДСНС України у місті Києві "Про проведення планових перевірок" за №471 від 07.12.2017 (а.с.24), посвідчення на проведення перевірки за №3 від 01.02.2018 (а.с.30) в період з 06.02.2018 по 19.02.2018 проведено планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приміщення та території Національного музею народної архітектури та побуту України по вул. Академіка Тронько (с. Пирогово) в Голосіївському районі м. Києві.

За результатами проведеної перевірки в акті перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за №3 від 19.02.2018 (а.с.31-36) (надалі по тексту також акт за №3 від 19.02.2018) встановлено ряд порушень Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерством внутрішніх справ України від 31.12.2014 за №1417 (надалі по тексту також Правила №1417), серед яких:

1. Допускається здача приміщень в оренду суб`єктам господарювання без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (пункт 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України).

2. При передачі в оренду приміщень, за домовленості сторін цивільно-правового договору не встановлено права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди згідно із Правилами №1417 (пункт 6 Розділу І Правил №1417).

3. Допускається куріння за межами спеціально відведених місць (на території музею) (пункт 1.19 Розділу ІІІ Правил №1417).

4. Територія музею, а також будинки, споруди, приміщення не в повній мірі забезпечені відповідними знаками безпеки. Крапка. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:2007 IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальние и знаки безопасности" (пункт 8 Розділу ІІ Правил №1417).

5. Для всіх приміщень не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки "Норми визначення категорій приміщень будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони за "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", в тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також в межах зон усередині приміщень та ззовні. Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів, або проектуальними організаціями або спеціалізованими науково-дослідними закладами (пункт 2.9 Розділу ІІІ Правил №1417).

6. На території на в`їздах (виїздах) не оновлена схема території, в якій слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів (пункт 1.15 Розділу ІІІ Правил №1417).

7. Територія музею (частково) захаращена горючим сміттям, відходами, сухою травою, опалим листям, сухим гіллям тощо (пункт 1.1 Розділу ІІІ Правил №1417).

8. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння відсутні вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальние и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги, як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби) (пункт 3.10 Розділ V Правил №1417).

9. Не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавку захисту будівель і споруд" (пункт 1.21 Розділу ІV Правил №1417).

10. Приміщення (адміністративні, столярного цеху та приміщення експозицій) не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від контрольно-приймального приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (пункти 1.2, 5.2 Розділу V Правил №1417).

11. Приміщення та територія не обладнані системою оповіщення про пожежу та гучномовним зв`язком (пункт 1.2 додаток Б Розділу V Правил №1417).

12. Для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акту (один раз на рік). Випробування водопроводу не проведено після ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу (підпункт 5 пункту 2.1 Розділу V Правил №1417).

13. Пожежний резервуар знаходиться в неробочому стані (підпункт 3 пункту 2.1 Розділу V Правил №1417).

14. До природних водоймищ не влаштовано під`їзд з твердим покриттям та майданчиком (пірсом) розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води протягом будь-якої пори року (підпункту 6 пункту 2.1 Розділу V Правил №1417).

15. Приміщення охорони (регіон Полісся) не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником) (пункт 3.9 Розділу V Правил №1417).

16. В приміщенні охорони (регіон Полісся) допускається підвішування світильника, (лампа розжарювання) безпосередньо на струмопровідні проводи (пункт 1.18 Розділу V Правил №1417).

17. В приміщенні доглядача (регіон Полісся) переносний вогнегасник не розміщено шляхом: навішування на вертикальній конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби, підставки або на пожежні щити-стенди (пункт 3.10 Розділу V Правил №1417).

18. В приміщенні доглядача (регіон Поділля) переносний вогнегасник не розміщено шляхом: навішування на вертикальній конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби, підставки або на пожежні щити-стенди (пункт 3.10 Розділу V Правил №1417).

19. В приміщенні доглядача (регіон Карпати) допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі (пункт 1.8 Розділу ІV Правил №1417).

20. В приміщенні доглядача (регіон Карпати) допускається експлуатація електросвітильника зі знятим ковпаком (розсіювачем) (пункт 1.18 Розділу ІV Правил №1417).

21. В приміщенні доглядача (регіон Середня Наддніпрянщина і Південь України) допускається експлуатація електросвітильника зі знятим ковпаком (розсіювачем) (пункт 1.18 Розділу ІV Правил №1417).

22. Спеціальні пожежні щити (стенди) на території музею не доукомплектовані засобами пожежогасіння (до стенду входить: вогнегасники 3 штуки, ящик з піском 1 штука, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м 1 штука, гаки 3 штуки, лопати 2 штуки, ломи 2 штуки, сокири 2 штуки (пункт 3.11 Розділу V Правил №1417).

23. Не всі приміщення забезпечені в повній мірі первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) (пункт 3.9 Розділу V Правил №1417).

24. Пожежні щити (стенди) не забезпечені порядковим номером та номером телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ" (пункт 3.12 Розділу V Правил №1417).

25. Немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщений на об`єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів), не пройшов періодичне обслуговування, яке включає: очищення від пилу, бруду та слідів корозії; відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів; випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання; відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з дотриманням вимог стандартів (пункт 3.14 Розділу V Правил №1417).

26. Дерев`яні конструкції горищного приміщення не оброблено вогнетривкою сумішшю із складанням акту про виконані роботи (пункт 2.5 Розділу ІІІ Правил №1417).

27. Дерев`яні сходи не оброблені вогнетривкою сумішшю із складанням акту про виконані роботи (пункт 2.23 Розділу ІІІ Правил №1417).

28. В приміщенні бухгалтерії допускається використання пошкодженого електрообладнання (розетки) (пункт 1.8 Розділу ІV Правил №1417).

29. Допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (пункт 1.18 Розділу ІV Правил №1417).

30. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомоги опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 Розділу ІV Правил №1417).

31. Допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі (пункт 1.8 Розділу ІV Правил №1417).

32. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (пункт 1.17 Розділу ІV Правил №1417).

33. Допускається захаращення вогнегасника матеріальними цінностями (пункт 3.15 Розділу V Правил №1417).

34. Не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність існуючого пожежного кран-комплекту (пункт 2.2 Розділу V Правил №1417).

35. Існуючий кран-комплект не укомплектований важелем для полегшення відкривання вентиля (пункт 2.2 Розділу V Правил №1417).

36. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола не з`єднані між собою (пункт 2.2 Розділу V Правил №1417).

Як слідує з матеріалів адміністративного позову, наявність саме вказаних порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

Акт перевірки не містить застережень і зауважень, у ньому відсутні пояснення відповідача щодо допущених порушень, разом із тим у такому наявна відмітка про одержання другого примірника 19.02.2018 головним інженером Тимко О.Г., у присутності котрого відбувалася перевірка.

Додатками до акту за №3 від 19.02.2018 слугують Фототаблиці, складені посадовими особами Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві на засвідчення існування порушень, описаних у пунктах 29-36 акту (а.с.39-43).

Надалі, в період з 02.03.2019 по 15.03.2019 посадовими особами Голосіївського районного управління ГУ ДСНС України у місті Києві на підставі наказу Головного управління ДСНС України у місті Києві за №742 від 12.12.2018, посвідчення на проведення перевірки за №27 від 01.03.2019 проведено планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приміщення та території Національного музею народної архітектури та побуту України по вул. Академіка Тронька (с. Пирогово).

За результатами проведеної перевірки в акті перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №221 від 15.03.2019 (а.с.100-110) (надалі по тексту також акт за №221 від 15.03.2019) встановлено ряд порушень Правил №1417, серед яких:

1. При передачі в оренду приміщень, за домовленості сторін цивільно-правового договору не встановлено права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди згідно із Правилами №1417 (пункт 6 Розділу І Правил №1417).

2. Роботу новоутвореного підприємства чи використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості розпочато на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (орендарі) (абзац 1 частини 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України).

3. Територія музею (частково) захаращена горючим сміттям, відходами, сухою травою, опалим листям, сухим гіллям тощо (пункт 1.2 Розділу ІІІ Правил №1417).

4. Допускається куріння за межами спеціально відведених місць (на території музею) (пункт 1.19 Розділу ІІІ Правил №1417).

5. На території на в`їздах (виїздах) не оновлена схема території, в якій слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів (пункт 1.15 Розділу ІІІ Правил №1417).

6. Двері складських (підсобних) приміщень не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО, у порушення вимог ДБН В.1-1-7 (пункт 2.3 Розділу ІІІ Правил №1417).

7. Дерев`яні конструкції горищного приміщення не оброблено вогнетривкою сумішшю із складанням акту про виконані роботи (пункт 2.5 Розділу ІІІ Правил №1417).

8. Дерев`яні сходи не оброблені вогнетривкою сумішшю із складанням акту про виконані роботи (пункт 2.23 Розділу ІІІ Правил №1417).

9. Другий евакуаційний вихід з 2-го поверху адміністративної будівлі не виконаний через двері, з розмірами, не меншими ніж 0.8 х 2.0 м, у порушення вимог ДБН В.1-1-7 (пункт 2.23 Розділу ІІІ Правил №1417).

10. Допускається встановлення на вікнах грат, які не виконані розпашними, легкоземними або розсувними в деяких приміщеннях основної школи, де перебувають люди (пункт 2.16 Розділу ІІІ Правил №1417).

11. Не в повній мірі проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавку захисту будівель і споруд" (пункт 1.21 Розділу ІV Правил №1417).

12. Будівлі та приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від контрольно-приймального приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (пункти 1.2 Розділу V Правил №1417).

13. Приміщення будівель не обладнані системою оповіщення про пожежу та гучномовним зв`язком (пункт 1.2 додаток Б Розділу V Правил №1417).

14. Для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акту (один раз на рік). Випробування водопроводу не проведено після ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу (підпункт 5 пункту 2.1 Розділу V Правил №1417).

15. До природних водоймищ не влаштовано під`їзд з твердим покриттям та майданчиком (пірсом) розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води протягом будь-якої пори року (підпункту 6 пункту 2.1 Розділу V Правил №1417).

16. Наявні пожежні щити (стенди) на території музею не доукомплектовані засобами пожежогасіння, які повинні розміщуватися на пожежному щиті, а саме: вогнегасники 3 штуки, ящик з піском 1 штука, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м 1 штука, гаки 3 штуки, лопати 2 штуки, ломи 2 штуки, сокири 2 штуки (пункт 3.11 Розділу V Правил №1417).

17. Пожежні щити (стенди) не забезпечені порядковим номером та номером телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ" (пункт 3.12 Розділу V Правил №1417).

18. Немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщений на об`єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів), не пройшов періодичне обслуговування, яке включає такі операції: очищення від пилу, бруду та слідів корозії; відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів; випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання; відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з дотриманням вимог стандартів (пункт 3.14 Розділу V Правил №1417).

Акт перевірки не містить застережень і зауважень, у ньому відсутні пояснення відповідача щодо допущених порушень, разом із тим у такому наявна відмітка про одержання другого примірника 15.03.2019 головним інженером Тимко О.Г., у присутності котрого відбувалася перевірка.

За змістом наказу ГУ ДСНС України у м. Києві за №НС/418-71 24 від 16.05.2025, з метою розгляду звернення Національного музею народної архітектури та побуту України за №183/1 від 07.05.2025, доручено провести позапланову перевірку виконання акту планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 15.03.2019 за №221 (а.с.134).

В період з 16.05.2025 по 22.05.2025 посадовими особами Голосіївського районного управління ГУ ДСНС України у місті Києві на підставі наказу Головного управління ДСНС України у місті Києві за №НС/418-71 24 від 16.05.2025 (а.с.134), посвідчення на проведення перевірки за №226 від 16.05.2025 (а.с.135) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки приміщення та території Національного музею народної архітектури та побуту України по вул. Академіка Тронька, 1 (с. Пирогово).

За результатами проведеної перевірки в акті перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №38 від 22.05.2025 (а.с.128-133) (надалі по тексту також акт за №38 від 22.05.2025) встановлено ряд порушень Правил №1417, серед яких:

1. Дерев`яні конструкції горищного приміщення не оброблено вогнетривкою сумішшю із складанням акту про виконані роботи (Адміністративна будівля) (пункт 2.5 Розділу ІІІ Правил №1417).

2. Дерев`яні сходи не оброблені вогнетривкою сумішшю із складанням акту про виконані роботи (Адміністративна будівля) (пункт 2.23 Розділу ІІІ Правил №1417).

3. Другий евакуаційний вихід з 2-го поверху адміністративної будівлі не виконаний через двері, з розмірами, не меншими ніж 0.8 х 2.0 м, у порушення вимог ДБН В.1-1-7 (пункт 2.23 Розділу ІІІ Правил №1417).

4. Будівлі та приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від контрольно-приймального приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (пункти 1.2 Розділу V Правил №1417).

5. Приміщення будівель не обладнані системою оповіщення про пожежу та гучномовним зв`язком (пункт 1.2 додаток Б Розділу V Правил №1417).

6. До природних водоймищ не влаштовано під`їзд з твердим покриттям та майданчиком (пірсом) розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води протягом будь-якої пори року (підпункту 6 пункту 2.1 Розділу V Правил №1417).

7. Наявні пожежні щити (стенди) на території музею не доукомплектовані засобами пожежогасіння, які повинні розміщуватися на пожежному щиті, а саме: вогнегасники 3 штуки, ящик з піском 1 штука, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м 1 штука, гаки 3 штуки, лопати 2 штуки, ломи 2 штуки, сокири 2 штуки (пункт 3.11 Розділу V Правил №1417).

8. Пожежні щити (стенди) не забезпечені порядковим номером та номером телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ" (пункт 3.12 Розділу V Правил №1417).

9. Немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщений на об`єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів), не пройшов періодичне обслуговування, яке включає такі операції: очищення від пилу, бруду та слідів корозії; відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів; випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання; відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з дотриманням вимог стандартів (пункт 3.14 Розділу V Правил №1417).

Акт перевірки не містить застережень і зауважень, у ньому відсутні пояснення відповідача щодо допущених порушень, разом із тим у такому наявна відмітка про одержання другого примірника 22.05.2025 заступником директора з господарської роботи ОСОБА_1 , у присутності котрого відбувалася перевірка.

Голосіївським РУ ГУ ДСНС України у м. Києві видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №38 від 22.05.2025 (а.с.126-127), котре стосується встановлених 9 (дев`яти) порушень у акті перевірки №38 від 22.05.2025, запропоновано до виконання з 15.03.2019, кінцевого строку на усунення порушень не встановлено.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 за №877-V (надалі по тексту також Закон №877-V) та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерством внутрішніх справ України від 31.12.2014 за №1417 (надалі по тексту також Правила №1417) (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (надалі по тексту також органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); спосіб та форми здійснення заходів державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За змістом статті 64 Кодексу цивільного захисту України (надалі по тексту також КЦЗ України, Кодекс), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади і його територіальних органів, які здійснюють вказаний нагляд, серед іншого, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду, цивільного захисту і техногенної безпеки;

У відповідності до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В силу вимог положень постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій" від 16.12.2015 за №1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (надалі по тексту також ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Серед основних завдань ДСНС України є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому позивач наділений повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у вказаній сфері безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також зупинення надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані на підставі частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України).

Серед підстав для звернення в такому випадку до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами, нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання (пункт 1, 4, 10 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення об`єктів і надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В призмі положень частини 2 статті 51 та частина 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України Забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Таким чином, слід дійти висновку, що КЦЗ України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Отже, для правильного вирішення цього спору обов`язковому встановленню підлягають обставини щодо вчинення відповідачем порушень, які, в свою чергу, створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Зокрема, як зауважено в межах постанови Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №826/13895/16, за наслідком аналізу виявлених порушень суду першої інстанції слід зробити висновок про те, чи створюють вони загрозу життю та/або здоров`ю людей, а в разі встановлення обставин часткового усунення відповідачем виявлених порушень необхідний аналіз тієї частини порушень, які не усунуто підприємством, на предмет того чи створюють вони загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відмова в задоволенні позову, що ґрунтується лише на констатації факту того, що відповідачем усунуто частину виявлених порушень, не є належним розглядом справи та, відповідно, не є достатньою правовою підставою для відмови в задоволенні позову.

Окремо наголошено також і на тому, що слід вважати помилковим висновок, за яким належним доказом усунення всіх наявних в акті перевірки порушень є лише результати повторної перевірки, в ході проведення якої посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, тощо.

В контексті спірних правовідносин, що склались між сторонами, необхідно вказати, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні.

Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

За таких обставин, висновок про те, що належним доказом усунення порушення є тільки акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №808/1883/16.

Поміж іншого, Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі №826/14758/17 погодився з тим, що поняття "загрози життю та здоров`ю" є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки судів про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Судом на виконання вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного суду України також взято до врахування позицію Верховного Суду, викладену в межах постановах від 28.05.2019 у справі №819/1850/17, від 21.02.2020 у справі №815/6365/17, за якою під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Так, при обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Разом із тим, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування (указаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05.05.2022 у справі № 160/4988/19, від 19.07.2023 у справі №200/2315/20-а, від 29.02.2024 у справі №420/1984/20, тощо).

Отже, аналіз викладених вище по тексту судового рішення правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Повертаючись до фактичних обставин справи, посадовими особами Голосіївського районного управління ГУ ДСНС України у місті Києві на підставі наказу Головного управління ДСНС України у місті Києві "Про проведення планових перевірок" за №471 від 07.12.2017 (а.с.24), посвідчення на проведення перевірки за №3 від 01.02.2018 (а.с.30) в період з 06.02.2018 по 19.02.2018 проведено планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приміщення та території Національного музею народної архітектури та побуту України по вул. Академіка Тронько (с. Пирогово) в Голосіївському районі м. Києві.

За результатами проведеної перевірки в акті перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за №3 від 19.02.2018 (а.с.31-36) (надалі по тексту також акт за №3 від 19.02.2018) встановлено 36 (тридцять шість) порушень Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерством внутрішніх справ України від 31.12.2014 за №1417, перелік яких наведено судом вище по тексту судового рішення.

Додатками до акту за №3 від 19.02.2018 слугують Фототаблиці, складені посадовими особами Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві на засвідчення існування порушень, описаних у пунктах 29-36 акту (а.с.39-43).

Як слідує з матеріалів адміністративного позову, наявність саме вказаних порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення ГУ ДСНС України у м. Києві з даним позовом.

Надалі, в період з 02.03.2019 по 15.03.2019 посадовими особами Голосіївського районного управління ГУ ДСНС України у місті Києві на підставі наказу Головного управління ДСНС України у місті Києві за №742 від 12.12.2018, посвідчення на проведення перевірки за №27 від 01.03.2019 проведено планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приміщення та території Національного музею народної архітектури та побуту України по вул. Академіка Тронька (с. Пирогово).

За результатами проведеної перевірки в акті перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №221 від 15.03.2019 (а.с.100-110) (надалі по тексту також акт за №221 від 15.03.2019) встановлено 18 (вісімнадцять) порушень Правил №1417.

Здійснюючи порівняння між описовими частинами встановлених порушень у акті за №3 від 19.02.2018 та акті за №221 від 15.03.2019, суд констатує, що протягом вказаного періоду НМАП України повністю або частково усунуто первісно встановлені за наслідком проведення планової перевірки у 2018 році порушення, втім позивачем, окрім цього, у 2019 році з`ясовані обставини виникнення нових порушень (пункти 2, 6, 9, 10 акту за №221 від 15.03.2019).

Представником Національного музею народної архітектури та побуту України із використанням підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи скеровано додаткові пояснення у справі від 27.05.2025, зареєстровані у канцелярії суду 28.05.2025 (а.с.116-137), у яких стверджується про повне усунення порушень, окреслених у акті перевірки №3 від 01.02.2018, свідченням чого, на думку останнього, слугує акт за №38 від 22.05.2025.

За змістом наказу ГУ ДСНС України у м. Києві за №НС/418-71 24 від 16.05.2025, з метою розгляду звернення Національного музею народної архітектури та побуту України за №183/1 від 07.05.2025, доручено провести позапланову перевірку виконання акту планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 15.03.2019 за №221 (а.с.134).

В період з 16.05.2025 по 22.05.2025 посадовими особами Голосіївського районного управління ГУ ДСНС України у місті Києві на підставі наказу Головного управління ДСНС України у місті Києві за №НС/418-71 24 від 16.05.2025 (а.с.134), посвідчення на проведення перевірки за №226 від 16.05.2025 (а.с.135) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки приміщення та території Національного музею народної архітектури та побуту України по вул. Академіка Тронька, 1 (с. Пирогово).

За результатами проведеної перевірки в акті перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №38 від 22.05.2025 (а.с.128-133) (надалі по тексту також акт за №38 від 22.05.2025) встановлено 9 (дев`ять) порушень Правил №1417, серед яких:

1. Дерев`яні конструкції горищного приміщення не оброблено вогнетривкою сумішшю із складанням акту про виконані роботи (Адміністративна будівля) (пункт 2.5 Розділу ІІІ Правил №1417).

2. Дерев`яні сходи не оброблені вогнетривкою сумішшю із складанням акту про виконані роботи (Адміністративна будівля) (пункт 2.23 Розділу ІІІ Правил №1417).

3. Другий евакуаційний вихід з 2-го поверху адміністративної будівлі не виконаний через двері, з розмірами, не меншими ніж 0.8 х 2.0 м, у порушення вимог ДБН В.1-1-7 (пункт 2.23 Розділу ІІІ Правил №1417).

4. Будівлі та приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від контрольно-приймального приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (пункти 1.2 Розділу V Правил №1417).

5. Приміщення будівель не обладнані системою оповіщення про пожежу та гучномовним зв`язком (пункт 1.2 додаток Б Розділу V Правил №1417).

6. До природних водоймищ не влаштовано під`їзд з твердим покриттям та майданчиком (пірсом) розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води протягом будь-якої пори року (підпункту 6 пункту 2.1 Розділу V Правил №1417).

7. Наявні пожежні щити (стенди) на території музею не доукомплектовані засобами пожежогасіння, які повинні розміщуватися на пожежному щиті, а саме: вогнегасники 3 штуки, ящик з піском 1 штука, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м 1 штука, гаки 3 штуки, лопати 2 штуки, ломи 2 штуки, сокири 2 штуки (пункт 3.11 Розділу V Правил №1417).

8. Пожежні щити (стенди) не забезпечені порядковим номером та номером телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ" (пункт 3.12 Розділу V Правил №1417).

9. Немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщений на об`єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів), не пройшов періодичне обслуговування, яке включає такі операції: очищення від пилу, бруду та слідів корозії; відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів; випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання; відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з дотриманням вимог стандартів (пункт 3.14 Розділу V Правил №1417).

Голосіївським РУ ГУ ДСНС України у м. Києві видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №38 від 22.05.2025 (а.с.126-127), котре стосується встановлених 9 (дев`яти) порушень у акті перевірки №38 від 22.05.2025, запропоновано до виконання з 15.03.2019, кінцевого строку на усунення порушень не зазначено.

З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) приміщень столярного цеху, розташованого на території НМАП України за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Тронька (с. Пирогово) в Голосіївському району до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Серед підстав для звернення в такому випадку до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами, нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання (пункт 1, 4, 10 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, за наслідком встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування, так само як і на власний розсуд визначати той захід реагування, що буде достатнім для забезпечення протипожежного захисту, з врахуванням принципу співмірності.

Поруч із наведеним суд вважає за необхідне відзначити, що опис виявлених порушень законодавства, допущених відповідачем, згідно відомостей акту за №3 від 19.02.2018, розрізняє такі на загальні, та ті, що стосуються окремо адміністративної будівлі, а також приміщення столярного цеху, про часткове зупинення експлуатації (роботи) якого просить позивач у адміністративному позові.

Так, виключно приміщення столярного цеху стосуються порушення, окреслені у пунктах 29-36 акту за №3 від 19.02.2018, а саме:

29. Допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (пункт 1.18 Розділу ІV Правил №1417).

30. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомоги опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 Розділу ІV Правил №1417).

31. Допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі (пункт 1.8 Розділу ІV Правил №1417).

32. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (пункт 1.17 Розділу ІV Правил №1417).

33. Допускається захаращення вогнегасника матеріальними цінностями (пункт 3.15 Розділу V Правил №1417).

34. Не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність існуючого пожежного кран-комплекту (пункт 2.2 Розділу V Правил №1417).

35. Існуючий кран-комплект не укомплектований важелем для полегшення відкривання вентиля (пункт 2.2 Розділу V Правил №1417).

36. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола не з`єднані між собою (пункт 2.2 Розділу V Правил №1417).

В той же час, станом на дату проведення крайнього позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, результати якого оформлено актом за №38 від 22.05.2025, вищеперелічені порушення Правил №1417, котрі стосувалися виключно приміщення столярного цеху, відсутні поміж пунктів 1-9 такого.

Суд поділяє думку, викладену в усталеній практиці Верховного Суду з вказаного питання про те, що існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

При цьому захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Згідно приписів частин 1 і 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 КАС України).

У спірному випадку, НМАП України не надано жодного доказу, з яких суд мав би можливість встановити та перевірити обставини щодо дійсного повного та належного усунення порушень Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2014 за №1417, зафіксованих у акті за №38 від 22.05.2025.

З огляду на вказане, станом на дату ухвалення рішення у даній адміністративній справі, Національним музеєм народної архітектури та побуту України залишаються не усунутими 9 (дев`ять) порушень установлених законодавством вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки, викладених у межах коментованого акту перевірки.

Застосовуючи у спірних правовідносинах поняття "порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей", суд виходить із наступних мотивів.

Ані Кодекс цивільного захисту України, ані Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не містить в собі юридичне визначення "конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей", переліку відповідних "небезпечних чинників", "порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки", наявність яких створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Дана категорія понять є оціночною, у зв`язку з чим трактування "загрози життю та здоров`ю людей", що створюється певним порушенням у сфері пожежної безпеки, повинно визначатися контролюючим органом і судом в кожному конкретному випадку окремо.

Пунктом 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено термін пожежна безпека, за змістом якого це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей у сфері пожежної безпеки слід пов`язувати з обставинами і небезпечними чинниками, які безпосередньо можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній же повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення у сфері пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

На переконання суду, позивачем належним чином обґрунтовано наявність підстав для застосування судом заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) приміщень столярного цеху, розташованого на території НМАП України за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Тронька (с. Пирогово) в Голосіївському району до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки.

Відтак, перелічені судом та попередньо виявлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки станом на 22.05.2025 в своїй сукупності і без їх усунення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (як працівникам, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а саме:

не відповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасінні пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним (пункт 1-2 акту №38 від 22.05.2025);

відсутність систем (установок) автоматичної пожежної сигналізації перешкоджає швидкому виявленню та гасінню пожежі, повідомленню (оповіщенню) про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії виникнення пожежі. У разі невиконання цієї вимоги збільшується час виявлення пожежі та оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та понесенню значних матеріальних збитків (пункти 4-5 акту №38 від 22.05.2025);

не виконання даного порушення не дасть змоги швидкому під`їзду пожежним машинам, буде спричинено їх затримку, що може призвести до загрози життю людей, оскільки не дасть змоги здійснити швидке та оперативне рятування людей (пункт 6 акту №38 від 22.05.2025);

норми належності первинних засобів пожежогасіння повинні встановлюватися нормами технологічного проектування, галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням рекомендацій Правил пожежної безпеки України. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). На пожежних щитах необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони. Пожежні щити повинні забезпечувати: захист вогнегасників від попадання прямих сонячних променів; зручність та оперативність зняття закріплених на щиті комплектуючих виробів. Вогнегасними слід встановлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява пожежі (пункт 7 акту №38 від 22.05.2025);

пожежні щити (стенди) не забезпечені порядковим номером та номером телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ", що є порушенням прямої вказівки законодавства (пункт 8 акту №38 від 22.05.2025);

ручний немеханізований пожежний інструмент є складовою комплекту первинних засобів пожежогасіння. Він використовується у випадках, коли без розбирання конструкції будівлі (споруди) неможливо застосувати інші засоби пожежогасіння, евакуювати людей, майно, неможливо видалити дим чи отруйні гази, а також у разі виникнення небезпеки обвалу та необхідності створення розривів для запобігання поширенню полум`я, несправність даного інструменту може призвести до неможливості швидкого гасіння пожежі (пункт 9 акту №38 від 22.05.2025).

Особлива небезпека від пожежі, що створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей, характеризується її небезпечними чинниками. Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки попередить виникнення пожежі, а у разі її виникнення обмежить розповсюдження полум`я, забезпечить оперативну ліквідацію пожежі та безпеку для життя і здоров`я людей від небезпечних чинників пожежі.

Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У Рішенні від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей.

Системно аналізуючи положення частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Суд звертає увагу на те, що у даному випадку не усунені відповідачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки створюють безпосередній ризик виникнення і розвитку пожеж та небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

Суд вжив всіх заходів на з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував у відповідача додаткові пояснення і докази з власної ініціативи (пункти 4-6 ухвали суду від 15.04.2025).

При зверненні до суду із вказаним адміністративним позовом, ГУ ДСНС України у м. Києві просило про застосування заходів реагування до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки, тобто за №3 від 19.02.2018.

В межах розгляду справи, про що зазначено вище по тексту судового рішення, з`ясовано про усунення відповідачем частини порушень (з первинних 36 порушень усунуто 18 порушень), що зафіксовано актом перевірки за №221 від 15.03.2019.

Станом на дату ухвалення судового рішення актуальними залишаються результати позапланового заходу державного нагляду (контролю) Голосіївського районного управління ГУ ДСНС України у місті Києві щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, оформлені актом за №38 від 22.05.2025.

Однак відповідачем не подано суду жодного доказу, які б підтверджували повне усунення чи вжиття заходів на вирішення питання про усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки за №38 від 22.05.2025, що їх сукупно становить 9 (дев`ять) порушень.

Підсумовуючи викладене та приймаючи до уваги те, що станом на дату розгляду справи відповідачем зазначені в акті перевірки за №38 від 22.05.2025 порушення не усунуто, доказів на усунення порушень відповідачем не надано, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов у цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом із тим, вказаний висновок суду жодним чином не припиняє і не звужує зміст обов`язку Національного музею народної архітектури та побуту України щодо невідкладного усунення в повному обсязі усіх порушень, які зафіксовані в акті перевірки за №38 від 22.05.2025, з метою забезпечення належної пожежної безпеки.

Щодо позовних вимог в частині визначення порядку виконання рішення суду, суд виходить із наступного.

Частиною 2 статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Порядок виконання рішення суду визначений законодавством про виконавче провадження.

Таким чином, позовні вимоги щодо визначення порядку виконання рішення суду не підлягають задоволенню.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) приміщень столярного цеху, розташованого на території Національного музею народної архітектури та побуту України, що знаходиться за адресою: вул. Академіка Тронька, 1, м. Київ, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих у акті перевірки за №38, складеного 22.05.2025 Голосіївським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 38620155) вул. Володимирська, 13, м.Київ, 01601;

відповідач Національний музей народної архітектури та побуту України (ідентифікаційний код юридичної особи 03922125), вул. Академіка Тронька, 1, м. Київ, 03143.

Суддя Чуприна О.В.