Постанова від 01.09.2025 по справі 910/3641/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2025 р. Справа № 910/3641/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Тищенко О.В.

Гончарова С.А.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Благодійної організації Благодійний Фонд Район номер 1

на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.05.2025

про повернення позовної заяви

у справі № 910/3641/25 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Благодійної організації Благодійний Фонд Район номер 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Київська бурова компанія

про стягнення 582 232,50 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

24.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Благодійної організації "Благодійний фонд "Район Номер 1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Бурова Компанія" про стягнення грошових коштів у розмірі 582 232,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не було належним чином виконано умови Договорів підряду № DIST1-24-08 LOT 1-2-1-BM та № DIST1-24-08 LOT 1-2-2-BM від 17.07.2024 (надалі Договори), а саме порушено строки виконання робіт за ними. Тому, на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму попередньої оплати за Договорами у розмірі 582 232,50 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/3641/25 позовну заяву Благодійної організації "Благодійний фонд "Район Номер 1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Бурова Компанія" про стягнення грошових коштів у розмірі 582 232,50 грн надіслано за встановленою підсудністю до Господарського суду Київської області.

У подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2025 у справі №910/3641/25 вказану вище позовну заяву та додані до неї документи повернуто Благодійній організації "Благодійний фонд "Район Номер 1".

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем в одному позові було об`єднано вимоги, що випливають із двох окремих Договорів (№ DIST1-24-08 LOT 1-2-1-BM від 17.07.2024 та № DIST1-24-08 LOT 1-2-2-BM від 17.07.2024), які на думку суду не пов`язані спільною підставою виникнення та доказами. Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку, що така позовна заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2025 у справі № 910/3641/25, 10.06.2025 Благодійна організація Благодійний Фонд Район номер 1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 28.05.2025 у справі № 910/3641/25.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Так, в апеляційній скарзі позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправомірно повернуто позов. Зокрема, скаржник вважає, що об`єднання позовних вимог у даному випадку є допустимим, оскільки Договори було укладено з аналогічними умовами, між однаковими сторонами, в один і той самий період, а характер правовідносин, порушення зобов`язань за Договорами та позовні вимоги за ними є однорідними. Крім того, зазначає, що об`єднання позовних вимог спрямоване на ефективність судового процесу та сприятиме реалізації принципу процесуальної економії.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025 матеріали апеляційної скарги Благодійної організації Благодійний Фонд Район номер 1 у судовій справі № 910/3641/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: Головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали господарської справи № 910/3641/25.

25.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/3641/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 28.05.2025 у справі № 910/3641/25 та відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3641/25 за апеляційною скаргою Благодійної організації «Благодійний Фонд «Район номер 1» на зазначену вище ухвалу, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Благодійної організації Благодійний Фонд Район номер 1 слід задовольнити, а ухвалу Господарського суду Київської області від 28.05.2025 у справі № 910/3641/25 скасувати, з наступних підстав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є питання щодо наявності підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, передбачених положеннями ст. 173 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статті 162 Господарського процесуального кодексу у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Даний висновок неодноразово було викладено у постановах Верховного Суду від 24.04.2023 у cправі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у cправі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом повертаючи позовну заяву Благодійної організації Благодійний Фонд Район номер 1 зазначено, що позивачем заявлені вимоги за різними договорами, що не пов`язані підставами виникнення та поданими доказами.

Місцевим господарським судом зроблено висновок, що для вирішення даної справи по суті необхідно окремо по кожному договору досліджувати його умови, докази його виконання, надати оцінку правовідносинам позивача з відповідачем та встановити факти невиконання останнім своїх зобов`язань по кожному договору окремо, що з огляду на обмеженість строків розгляду справи, передбачених статтею 195 Господарського процесуального кодексу України, перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору. Враховуючи наведене вважає, що у позовній заяві об`єднано вимоги, які не відповідають ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки помилковими, оскільки судом першої інстанції не зазначено, яким чином об`єднання таких вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, зважаючи на те, що сторонами Договорів є одні й ті самі суб`єкти, а позов обґрунтовано загальними обставинами про стягнення грошових коштів за порушення строків виконання робіт за Договорами, при цьому надані до позову докази мають схожий характер.

За таких обставин, об`єднання позивачем в одному позові вимог про стягнення грошових коштів за порушення строків виконання робіт за однотипними Договорами сприятиме досягненню процесуальної економії, ефективнішому використанню процесуальних засобів для відновлення порушеного права, а також унеможливить ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Враховуючи наведене, місцевим господарським судом безпідставно вказано на те, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, що може зашкодити досягненню завдань господарського судочинства.

Водночас, за змістом частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Разом з цим, частиною 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

У пункті 2 частини 5 Господарського процесуального кодексу України викладено, що суддя повертає заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

У той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у системному співвідношенні з приписами частини 6 статті 173 цього Кодексу, свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, наявність підстав для роз`єднання позовних вимог за правилами частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви.

Підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України є встановлення господарським судом обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, наведених саме в частинах 4, 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Подібні висновки містять постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 та від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 12.09.2023 у cправі № 904/1513/22.

Вказаного не було враховано місцевим господарським судом, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви Благодійної організації Благодійний Фонд Район номер 1, в якій фактично об`єднано вимоги за однотипними Договорами, з однаковим суб`єктним складом та загальним обґрунтуванням порушенням строків виконання робіт за ними.

З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстав порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог і водночас погоджується з доводами скаржника про ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення без урахування усталених правових висновків щодо застосування норм статей 173, 174 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 6 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У цій справі неправильне застосування місцевим господарським судом матеріального права та порушення норм процесуального права призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду на підставі ст. 280 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги при перевірці в апеляційному порядку знайшли своє підтвердження, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду - скасуванню. Матеріали справи слід повернути до Господарського суду Київської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Судові витрати

Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Благодійної організації Благодійний Фонд Район номер 1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.05.2025 у справі № 910/3641/25 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 28.05.2025 у справі № 910/3641/25 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/3641/25 передати для вирішення питання про відкриття провадження у справі до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяО.М. Сибіга

СуддіО.В. Тищенко

С.А. Гончаров