Ухвала від 08.08.2025 по справі 910/192/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

м. Київ

08.08.2025Справа № 910/192/25За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Мандичев Д.В.

Помічник (за дорученням судді) Голишева У.І.

Помічник (за дорученням судді) Судак С.С.

Представники учасників:

боржник ОСОБА_1 ,

від АТ КБ Приватбанк - Загоруйко А.А.,

від ОСОБА_2 Шило Є.П.,

керуючий реструктуризацією Кучерявий Д.В.,

вільний слухач ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 14.02.2025.

12.02.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про залучення до участі у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.02.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за номером 75316 від 17.02.2025р. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1963 від 15.10.2020). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 09.04.2025 р.

04.03.2025 до суду надійшло повідомлення по справі від Акціонерного товариства Райффайзен Банк.

12.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення по справі від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

12.03.2025 до суду надійшло повідомлення по справі від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

13.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника на суму 22 485 731,60 грн.

13.03.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржника на суму 21 888 194,60 грн.

13.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення по справі від Головного управління ДПС у м. Києві.

17.03.2025 до суду надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. про розгляд заявлених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошових вимог до боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 прийнято заяву ОСОБА_4 про визнання кредитором боржника на суму 22 485 731,60 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 09.04.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 прийнято заяву ОСОБА_5 про визнання кредитором боржника на суму 21 88 194,60 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 09.04.2025.

17.03.2025 до суду надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" з грошовими вимогами до боржника на суму 30 669,88 грн.

17.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника на суму 12 133 448,62 грн.

19.03.2025 до суду надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією про результати розгляду заяв Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк та ОСОБА_2 із грошовими вимогами до боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 прийнято заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання кредитором боржника на суму 30 669,88 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 09.04.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 прийнято заяву ОСОБА_2 про визнання кредитором боржника на суму 12 133 448,62 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 09.04.2025.

24.03.2025 до суду надійшли уточнення керуючого реструктуризацією щодо повідомлення від 14.03.2025 про розгляд вимог конкурсних кредиторів ОСОБА_1

28.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про долучення пояснень щодо заяв кредиторів із грошовими вимогами до боржника, а також декларацій ОСОБА_1 за 2022, 2023 та 2024 роки.

31.03.2025 до суду надійшов звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан ОСОБА_1

08.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. про долучення документів до матеріалів справи.

09.04.2025 до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про розгляд справи без її участі.

09.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про долучення до матеріалів справи проекту реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 визнано кредитором у справі № 910/192/25 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк з грошовими вимогами на суму 36 725,88 грн., з яких: 6 056,00 грн. витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 30 669,88 грн. вимоги другої черги; ОСОБА_5 з грошовими вимогами на суму 21 893 039,40 грн., з яких 4 844,80 грн. витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 21 888 194,60 грн. вимоги другої черги; ОСОБА_4 з грошовими вимогами на суму 22 490 576,40 грн., з яких 4 844,80 грн. витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 22 485 731,60 грн. вимоги другої черги; ОСОБА_2 з грошовими вимогами на суму 12 139 504,62 грн., з яких 6 056,00 грн. витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 12 133 448,62 грн. вимоги другої черги. Встановлено дату проведення зборів кредиторів: 21.04.2025. Визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 04.06.2025.

25.04.2025 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. про долучення документів до матеріалів справи.

29.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про витребування доказів.

05.05.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи плану реструктуризації боргів боржника.

02.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про долучення документів до матеріалів справи, визнання ОСОБА_1 банкрутом, введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Кучерявого Д.В.

04.06.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 відкладено судове засідання на 09.07.2025.

19.06.2025 до суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на заяву ОСОБА_2 про закриття провадження у справі.

09.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 відкладено розгляд справи у судовому засіданні, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на 08.08.2025.

У судове засідання, призначене на 08.08.2025, з`явилися боржник, керуючий реструктуризацією та представники кредиторів.

Щодо клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів ОСОБА_1 , а також заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

У статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, визначених цією Книгою.

За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Так, Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодексу України з процедур банкрутства покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 Кодексу України з процедур банкрутства).

Також, Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

При цьому, своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів. Суд звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

В силу пункту 11 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого, додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів. Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації (зокрема, постанови Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 916/1482/21, від 03.08.2023 у справі № 926/2987-б/20).

Суд також звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 щодо того, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Пунктом 1 частини 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Отже, зі змісту пункту 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.

Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

Наведені висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, яка є усталеною практикою при розгляді справ про неплатоспроможність фізичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства ОСОБА_1 разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надано до господарського суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021-2024 роки.

31.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. від 29.03.2025 про результати перевірки декларацій про майновий стан ОСОБА_1 за 2022, 2023 та 2024 роки, в якому зазначено, що керуючим реструктуризацією виявлено незадекларовані боржником відомості щодо майна ОСОБА_1 та членів її сім`ї.

При цьому, арбітражним керуючим Кучерявим Д.В. у поданому звіті вказано, що 28.03.2025 від боржника надійшли виправлені декларації за 2022, 2023 та 2024 роки, у яких ОСОБА_1 уточнено інформацію щодо рухомого та нерухомого майна боржника та членів її сім`ї. Зокрема, боржником зазначено відомості про належне їй та членам її сім`ї нерухоме майно та про його вартість, інформацію про рухоме майно (транспортні засоби) та його вартість, що належить членам сім`ї ОСОБА_1 , відомості про корпоративні права, що належать членам сім`ї боржника, та про майно боржника, яке перебуває у заставі (іпотеці).

Згідно з висновком керуючого реструктуризацією, викладеним у звіті від 29.03.2025 про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника, відомості про майно боржника та членів її сім`ї у виправлених деклараціях уточнені ОСОБА_1 у повному обсязі.

28.03.2025 (до отримання господарським судом звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан ОСОБА_1 за 2022 2024 роки) до суду надійшло клопотання боржника від 20.03.2025 про долучення до матеріалів справи письмових пояснень про розгляд вимог кредиторів та уточнених декларацій ОСОБА_1 про майновий стан за 2022 2024 роки, підписаних боржником 27.03.2025.

У подальшому 19.06.2025 до Господарського суду міста Києва боржником утретє (після поданої ОСОБА_2 заяви про закриття провадження у справі із посиланням у тому числі на недостовірність зазначених ОСОБА_1 відомостей в уточнених деклараціях про майновий стан боржника) подано уточнені декларації про майновий стан за 2022 2024 роки, підписані боржником 18.06.2025, у додатках до заперечення ОСОБА_1 на заяву ОСОБА_2 про закриття провадження у справі.

09.07.2025 до суду вдруге надійшов звіт керуючого реструктуризацією № 02-26/45 від 09.07.2025 про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника ОСОБА_1 за 2022 2024 роки, у якому зазначено про виявлення наступних невідповідностей у деклараціях боржника за відповідний період, а саме:

1) у декларації за 2022 рік в розділі II Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї в колонці сума одержаного (нарахованого) доходу за рік зазначено дохід боржника в сумі 59 334,45 грн., вид - заробітна плата та зазначено сукупний дохід боржника та членів її сім`ї - 59 334,45 грн.

Разом з тим, у листі ГУ ДПС у м. Києві від 05.03.2025 № 21865/6/26-15-12-06-09-еі зазначено, що боржником та членами її сім`ї за 2022 рік було отримано: боржник 60 663,75 грн., ОСОБА_6 34 300,00 грн., ОСОБА_7 75 400,00 грн.

Відтак, сукупний дохід боржника та членів її сім`ї за 2022 рік складав 170 363,75 грн.

2) у декларації за 2023 рік в розділі II Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї в колонці сума одержаного (нарахованого) доходу за рік зазначено дохід боржника в сумі 6 678,57 грн., вид - заробітна плата та зазначено сукупний дохід боржника та членів її сім`ї - 6 678,57 грн.

Разом з тим, у листі ГУ ДПС у м. Києві від 05.03.2025 № 21865/6/26-15-12-06-09-еі зазначено, що боржником та членами її сім`ї за 2023 рік було отримано: Боржник - 70 545,84 грн., ОСОБА_6 - 75 000,00 грн., ОСОБА_7 - 42 000,00 грн.

Відтак, сукупний дохід боржника та членів її сім`ї за 2023 рік складав 187 545,84 грн.

3) у декларації за 2024 рік в розділі II Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї в колонці сума одержаного (нарахованого) доходу за рік зазначено дохід боржника в сумі 6 678,57 грн., вид - заробітна плата та зазначено сукупний дохід боржника та членів її сім`ї - 6 678,57 грн.

Разом з тим, у листі ГУ ДПС у м. Києві від 05.03.2025 № 21865/6/26-15-12-06-09-еі зазначено, що боржником та членами її сім`ї за 2024 рік було отримано: Боржник - 55 401,52 грн., ОСОБА_6 - 0,00 грн., ОСОБА_7 - 1 465 798,05 грн.

Відтак, сукупний дохід боржника та членів її сім`ї за 2024 рік складав 1 521 199,57 грн.

4) у декларації про майновий стан за 2022 рік у розділі V (Б) Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржника зазначено зареєстровані транспортні засоби за членами сім`ї боржника: за батьком ОСОБА_6 - транспортний засіб - Volkswagen Golf (2000 року випуску), дата набуття 24.12.2021, вартість 104 000,00 грн., за матір`ю ОСОБА_7 - транспортний засіб - Opel Astra (2005 року випуску), дата набуття - невідома, вартість 166 000,00 грн.

Згідно з відповіддю Головного сервісного центру МВС № 31/6423-2143-2025 від 03.03.2025 05.11.2022 транспортний засіб належний ОСОБА_7 - Opel Astra (2005 року випуску) був відчужений.

Разом з тим, у декларації про майновий стан за 2022 рік боржником не зазначено отриманий дохід членом сім`ї ОСОБА_7 від відчуження автомобіля Opel Astra (2005 року випуску).

5) у декларації про майновий стан за 2023 рік у розділі V (Б) Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржника зазначено зареєстровані транспортні засоби за членами сім`ї боржника: за батьком ОСОБА_6 - транспортний засіб - Volkswagen Golf (2000 року випуску), дата набуття 24.12.2021, вартість 104 000,00 грн., за матір`ю ОСОБА_7 - транспортний засіб - Ford Focus (2007 року випуску), дата набуття 02.08.2023, вартість 146 000,00 грн., транспортний засіб - Subaru Outback (2010 року випуску), дата набуття 21.12.2023, вартість 290 000,00 грн., транспортний засіб - Volkswagen Grafter, (2011 року випуску), дата набуття 04.10.2023, вартість - 375 000,00 грн.

Згідно з відповіддю Головного сервісного центру МВС № 31/6423-2143-2025 від 03.03.2025 10.10.2023 транспортний засіб належний ОСОБА_7 - Volkswagen Grafter, (2011 року випуску) був відчужений; 19.08.2023 транспортний засіб - Ford Focus (2007 року випуску) був відчужений.

Разом з тим, у декларації про майновий стан за 2023 рік боржником не зазначено отриманий дохід членом сім`ї ОСОБА_7 від відчуження автомобілів Volkswagen Grafter, (2011 року випуску) та Ford Focus (2007 року випуску).

6) у деклараціях боржника про майновий стан за 2022-2023 роки в розділі IX Відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації членів сім`ї боржника, зазначено, що члени сім`ї володіли частками в статутному капіталі таких товариств: ОСОБА_6 володів 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «Віктор Трейд Компанія» (нова назва ТОВ «Галаксі Омега Постач 2023» - код ЄДРПОУ 44772365) номінальною вартістю 1 000 000,00 грн., ОСОБА_7 володіла 100% частки у статутному капіталі ТОВ Ремістар (нова назва ТОВ Агробуд Стар Проект 2023 код ЄДРПОУ 43860104) номінальною вартістю 500 000,00 грн.

Разом з тим, у деклараціях про майновий стан за 2023-2024 роки боржником не зазначено про отримання доходів членами сім`ї ОСОБА_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від відчуження вказаних часток у статутних капіталах юридичних осіб.

7) як було зазначено боржником у заяві про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, 30.06.2022 між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було укладено Договір позики грошових коштів б/н, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легедою М.М., за реєстровим № 507.

Відповідно до п. 1 Договору Позикодавець передав, а Позичальник отримав від Позикодавця у власність гроші в сумі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок, яка на день передачі грошових коштів відповідає сумі, еквівалентній 34 183,00 (тридцять чотири тисячі сто вісімдесят три) долара США за офіційним курсом Національного банку України.

Разом з тим, у декларації про майновий стан за 2022 рік боржником не зазначено отримання грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн. у позику на підставі Договору від 30.06.2022.

При цьому, арбітражним керуючим Кучерявим Д.В. у вказаному звіті зазначено, що 18.06.2025 ОСОБА_1 разом із запереченнями на заяву про закриття провадження у справі № 910/192/25 надала суду уточнюючі декларації за 2022, 2023 та 2024 роки.

Згідно з висновком керуючого реструктуризацією, викладеним у звіті № 02-26/45 від 09.07.2025 про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника, подані ОСОБА_1 декларації про майновий стан від 18.06.2025 за 2022, 2023 та 2024 роки є правильними з викладеною у повному обсязі достовірною інформацією.

Суд зазначає, що певні неточності в деклараціях про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправлених декларацій.

Однак, у даній справі боржником тричі подавались декларації про майновий стан ОСОБА_1 за 2022, 2023 та 2024 роки, останні з яких (підписані боржником 18.06.2025) надійшли до суду 19.06.2025, тобто вже після подання кредитором ОСОБА_2 заяви від 03.06.2025 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, що свідчить про недобросовісну поведінку боржника.

У запереченнях щодо заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі ОСОБА_1 в частині зазначення неповної/недостовірної інформації у деклараціях про майновий стан за 2022, 2023 та 2024 роки боржником вказано, що нею були подані виплавлені декларації за відповідні періоди у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства. Незначні неточності, на переконання ОСОБА_1 , є технічними та не мали на меті приховування значних активів. Щодо інформації про членів сім`ї ОСОБА_1 , зокрема батьків, боржником вказано, що її матір завжди мала власні доходи та була у різні періоди засновником та кінцевим бенефіціарним власником кількох підприємств. Щодо транспортних засобів, зареєстрованих на батьків, ОСОБА_1 зазначено, що ними займається її брат, який купує, ремонтує, оформляє та продає автомобілі. З метою оптимізації податків і для можливості обліку на фізичну особу він реєструє автомобілі на маму або батька, у чому, на переконання ОСОБА_1 , немає жодного порушення, це звичайна побутова практика. Щодо доходів батьків боржником зазначено, що вони багато років працювали (у тому числі за межами України), накопичували заощадження, за рахунок яких купували собі майно. ОСОБА_1 вказано, що її батьки не зобов`язані звітувати перед боржником про свої кошти, а також стосовно напруженості у стосунках боржника з ними. Інформація про доходи батьків не була зазначена боржником у деклараціях про майновий стан у зв`язку з тим, що вона не була відома ОСОБА_1 . Відомості про відчуження батьками транспортних засобів та часток у статутних капіталах юридичних осіб, а також розмір доходів, отриманих внаслідок такого відчуження, також не були відомі ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме: боржник подає до суду декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту; отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.

При цьому, нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 та від 06.10.2021 у справі №910/15694/20.

Разом з тим, Кодексом України з процедур банкрутства не встановлено можливості для боржника подавати виправлені декларації про майновий стан необмежену кількість разів. Водночас законодавцем прямо встановлено, що керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, доводить результати перевірки до відома боржника, що є підставою для виправлення декларації у строк встановлений законом.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у п. 44 постанови від 21.06.2022 у справі № 903/264/21.

Частиною 3 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства чітко визначено, що керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника, а не робити це багаторазово протягом періоду розгляду справи, у тому числі після подання кредитором заяви про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Як вбачається із поданої ОСОБА_2 заяви про закриття провадження у справі, кредитором перевірено подані ОСОБА_1 уточнені декларації про майновий стан від 27.03.2025 за 2022, 2023 та 2024 роки та виявлено наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а саме:

1. У декларації за 2022 рік в Розділі II Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України в колонці Сума одержаного (нарахованого) доходу за рік зазначено дохід боржника в сумі 59 334,45 грн. заробітна плата та зазначено сукупний дохід членів сім`ї боржника 59 334,45 грн.

Тобто, Боржник вказує що загальний дохід її та членів сім`ї боржника за 2022 рік становить 59 334,45 грн.

Разом з тим, згідно наявного в матеріалах справи № 910/192/25 листа ГУ ДПС України від 05.03.2025 №7599/5/26-15-12-06-07-9 направленого на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 14.02.2025 у справі №910/192/25 вбачається, що Боржником та членами її сім`ї у 2022 році були отримано наступні доходи: Боржник - 60 663,75 грн.; ОСОБА_6 (батько) - 34 300,00 грн.; ОСОБА_7 (матір) - 75 400 грн.

Таким чином, загальний сукупний розмір доходів Боржника та членів її сім`ї у 2022 році становить 170 363,00 грн. замість зазначених у поданій боржником декларації.

Крім того, у Декларації за 2022 рік розділ V(Б) Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржника зазначено наступні зареєстровані легкові автомобілі за членами сім`ї: ОСОБА_6 - Volkswagen Golf (2000 року випуску), дата набуття 24.12.2021 вартістю 104 000,00 грн., ОСОБА_7 - Opel Astra (2005 року випуску), дата набуття невідома, вартістю 166 000,00 грн.

Згідно з доданим до клопотання керуючого реструктуризацією про визнання ОСОБА_1 банкрутом листом Головного сервісного центру МВС №31/6423-5143-2025 від 03.03.2025 05.11.2022 знято з обліку належний ОСОБА_7 транспортний засіб Opel Astra (2005 року випуску) та на підставі укладеного договору зареєстровано за ОСОБА_9 .

Тобто, вказаний транспортний засіб було відчужено у 2022 році та в Декларації не відображено отримання членом сім`ї боржника коштів від відчуження майна, вартість якого згідно Декларації становить 166 000,00 грн.

При цьому, згідно Декларації за 2022 рік від 27.03.2025 вбачається що ані у Боржника, ані у членів сім`ї відсутні вклади у банках, готівкові кошти, електронні гроші та інші активи.

Також, у Декларації за 2022 рік від 27.03.2025 Боржником не зазначено про 1 000 000,00 грн., отриманих на підставі Договору позики від 30.06.2022, що був укладений із ОСОБА_8 .

2. У декларації за 2023 рік в Розділі II Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України в колонці Сума одержаного (нарахованого) доходу за рік зазначено дохід боржника в сумі 6 678,57 грн. заробітна плата та зазначено сукупний дохід членів сім`ї боржника 6 678,57 грн.

Тобто, Боржник вказує що загальний дохід її та членів сім`ї боржника за 2023 рік становить 6 678,57 грн.

При цьому, з листа ГУ ДПС України від 05.03.2025 №7599/5/26-15-12-06-07-9 вбачається, що Боржником та членами її сім`ї у 2023 році були отримано наступні доходи: Боржник - 70 545,84 грн.; ОСОБА_6 (батько) - 34 300,00 грн.; ОСОБА_7 (матір) - 49 000,00 грн.

Таким чином, загальний сукупний розмір доходів Боржника та членів його сім`ї у 2023 році становить 153 845,84 грн. замість зазначених у поданій боржником декларації.

Крім того, у Декларації за 2023 рік розділ V(Б) Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржника зазначено наступні зареєстровані легкові автомобілі за членами сім`ї: ОСОБА_6 - Volkswagen Golf (2000 року випуску), дата набуття 24.12.2021 вартістю 104 000,00 грн., ОСОБА_7 - Volkswagen Grafter (2011 року випуску), дата набуття 02.08.2023, вартістю 375 000,00 грн., Ford focus (2007 року випуску), дата набуття 04.10.2023, вартістю 146 000,00 грн., Subaru Outback (2010 року випуску), дата набуття 21.12.2023, вартістю 290 000,00 грн.

Таким чином, у 2023 році матір Боржника, яка, як і інші члени сім`ї боржника не мала у 2022 році вкладів у банках, готівкових коштів, електронних грошей та інших активів придбала транспортних засобів на загальну суму 811 000,00 грн.

Також, з листа Головного сервісного центру МВС №31/6423-5143-2025 від 03.03.2025 вбачається, що у 2023 році ОСОБА_7 було відчужені наступні транспортні засоби: Volkswagen Grafter (2011 року випуску) (вартість зазначена в Декларації за 2023 рік 375 000,00 грн.) відчужено на користь ОСОБА_10 ; Ford focus (2007 року випуску) (вартість зазначена в Декларації за 2023 рік 146 000,00 грн.) відчужено на користь ОСОБА_11 .

Таким чином, Боржником не зазначено в Декларації за 2023 рік відчуження членом сім`ї транспортних засобів на загальну суму 521 000,00 грн.

Також, згідно Декларації за 2023 рік від 27.03.2025 вбачається що ані у Боржника, ані у членів сім`ї відсутні вклади у банках, готівкові кошти, електронні гроші та інші активи.

Крім того, з Декларації за 2023 рік вбачається, що матір Боржника ОСОБА_7 на підставі Договору купівлі-продажу посвідчений, 31.05.2023 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Лютик Р.В. зареєстрований в реєстрі за №548 придбала нерухоме майно, а саме: Загальна площа (кв.м.), Опис: Група нежитлових приміщень складу та магазину площею 99 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вартість вказаного майна становить 79 737,00 грн.

Разом з тим, з Декларацій за 2022, 2023 роки вбачається, що у власності членів сім`ї Боржника були відсутні будь-які кошти та отримані доходи не дозволяли придбати таке майно.

3. У декларації за 2024 рік в Розділі II Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України в колонці Сума одержаного (нарахованого) доходу за рік зазначено дохід боржника в сумі 38 072,80 грн. заробітна плата та зазначено сукупний дохід членів сім`ї боржника 38 072,80 грн.

Тобто, Боржник вказує що загальний дохід її та членів сім`ї боржника за 2024 рік становить 38 072,80 грн.

Згідно відомостей, зазначених в листі ГУ ДПС України від 05.03.2025 №7599/5/26-15 12-06-07-9, Боржником та членами її сім`ї у 2023 році були отримано наступні доходи: Боржник - 55 401,52 грн.; ОСОБА_7 (матір) - 49 000,00 грн.

Таким чином, загальний сукупний розмір доходів Боржника та членів її сім`ї у 2024 році становить 104 401,52 грн. замість зазначених у поданій боржником декларації.

Крім того, у Декларації за 2024 рік розділ V(Б) Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржника зазначено наступні зареєстровані легкові автомобілі за членами сім`ї: ОСОБА_6 - Volkswagen Golf (2000 року випуску), дата набуття 24.12.2021 вартістю 104 000,00 грн.; ОСОБА_7 - Subaru Outback (2010 року випуску), дата набуття 21.12.2023, вартістю 290 000,00 грн., Toyota Highlander (2010 року випуску), дата набуття 17.04.2024, вартістю 580 000,00 грн.

Таким чином, у 2024 році матір Боржника, яка, як і інші члени сім`ї боржника не мала в 2023 році вкладів у банках, готівкових коштів, електронних грошей та інших активів придбала транспортних засобів на загальну суму 580 000,00 грн.

4. У Деклараціях за 2022, 2023 рокі від 27.03.2025 в Розділі IX Відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації боржника та членів його сім`ї зазначено, що члени сім`ї володіли частками в статутних капіталах господарських товариств, зокрема: ОСОБА_6 володів 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Віктор Трейд Компані» (станом на сьогодні назва ТОВ «Галаксі Омега Постач 2023») (код ЄДРПОУ 44772365) номінальною вартістю 1 000 000,00 грн.; ОСОБА_7 володіла 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Ремістар» (код ЄДРПОУ 43860104) (станом на сьогодні назва ТОВ «Агробуд Стар Проект 2023») номінальною вартістю 500 000,00 грн.

Разом з тим, Боржником в Деклараціях за 2023 та 2024 роки не зазначено відомостей про отримані членами сім`ї доходи від відчуження зазначених вище корпоративних прав.

5. У розділі XIV Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України Декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки суми витрат Боржника та членів її сім`ї перевищують суми задекларованих боржником доходів.

При цьому, Боржником не надано пояснень стосовно походження коштів, які перевищують доходи членів сім`ї.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, який викладений у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов`язків.

У постановах від 22.05.2022 у справі № 916/1482/21, від 03.08.2023 у справі № 926/2987-б/20 Верховний Суд звертав увагу, що інформація, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо має офіційний характер, тож з метою забезпечення повноти та достовірності відомостей та усунення сумнівів у наявності прихованих активів, така інформація має бути отримана боржником та відображена в декларації про майновий стан, а в подальшому належно перевірена керуючим реструктуризацією задля складання звіту про результати перевірки декларації боржника.

Отже, відображена боржником в деклараціях про майновий стан інформація має відповідати правовстановлюючим документам, відомостям з державних реєстрів тощо.

Судом враховано, що 13.03.2025 до суду надійшло повідомлення Головного управління ДПС у м. Києві № 7599/5/26-15-12-06-07-сі від 05.03.2025 на виконання вимог ухвали суду від 14.02.2025 по справі № 910/192/25, до якого долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2022 року по грудень 2024 року щодо боржника та членів її сім`ї.

Таким чином, з 13.03.2025 офіційна інформація щонайменше про доходи ОСОБА_1 та членів її сім`ї за 2022, 2023 та 2024 роки, надана податковим органом, була доступна боржнику для ознайомлення та врахування, однак не була використана/врахована боржником при поданні до господарського суду уточнених декларацій про майновий стан від 27.03.2025 за 2022, 2023 та 2024 роки.

Крім того, у разі обгрунтованої неможливості самостійно отримати/надати інформацію про членів сім`ї, ОСОБА_1 не була позбавлена права звернутися до суду з відповідними клопотанням про витребування таких відомостей. Станом на 08.08.2025 такі клопотання до суду боржником не подавалися.

З огляду на викладене, судом відхиляються доводи ОСОБА_1 стосовно того, що інформація про доходи батьків, а також про відчуження ними транспортних засобів і корпоративних прав, а також грошових коштів, отриманих в результаті відчуження зазначених активів, була невідома боржнику.

Неповнота зазначення боржником майнового стану членів її сім`ї є підставою відповідно до частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства для закриття провадження у справі.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав з якими Кодекс України з процедур банкрутства пов`язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Об`єктивна складова діяльності боржника полягає в аналізі наявних у боржника активів, економічної доцільності та ефективності їх використання для погашення наявного боргу перед кредитором.

Суб`єктивна складова діяльності боржника зводиться до аналізу поведінки боржника, яка повинна бути максимально відкритою щодо кредитора та суду і спрямована на пошук реальних шляхів погашення боргу перед ним до моменту визнання його банкрутом.

Обов`язком суду у вирішенні питання подальшої долі процедури неплатоспроможності є врахування інтересів усіх кредиторів у справі задля забезпечення дотримання їх прав та законних інтересів у максимальному задоволенні своїх вимог до боржника.

Суд критично ставиться до поданих боржником після надходження до суду заяви кредитора про закриття провадження у справі повторних уточнених декларацій (через чотири місяці після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2025) без вказівки про неможливість отримання відповідної інформації з офіційних джерел з урахуванням невчинення ОСОБА_1 чи її представником відповідних активних дій для отримання такої інформації.

Судом також враховано наступні обставини, що мали місце протягом провадження у справі № 910/192/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , а саме:

- боржником не надано на розгляд першим зборам кредиторів проект плану реструктуризації боргів. Натомість, боржником запропоновано продати належне ОСОБА_1 майно, дохід від реалізації якого спрямувати на погашення кредиторської заборгованості, а її залишок списати. Вказані обставини підтверджуються Протоколом зборів кредиторів ОСОБА_1 від 21.04.2025.

- у подальшому боржником подано до суду план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , згідно з положеннями якого боржником запропоновано до погашення кредиторської заборгованості в загальному розмірі 360 000,00 грн. (0,64 % усієї заборгованості боржника) шляхом щомісячного перерахування на користь кредиторів грошових коштів у розмірі 6 000,00 грн. протягом 5 років та прощення її залишку в розмірі 56 199 846,30 грн. (99,36 % усієї заборгованості боржника). Вказані обставини підтверджуються додатком до клопотання ОСОБА_1 від 03.05.2025.

- при цьому, проект плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , поданий боржником разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, окрім щомісячного перерахування боржником на користь кредиторів грошових коштів у розмірі 6 000,00 грн. передбачав також реалізацію нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на праві власності, для задоволення вимог кредиторів, що відповідає положенням ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства. Вказані обставини підтверджується додатком до заяви ОСОБА_1 від 07.01.2025.

- ОСОБА_1 зазначено про небажання одночасно продавати все належне їй нерухоме майно та сплачувати щомісячні платежі задля погашення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. ОСОБА_1 вказано, що вона готова для часткового задоволення вимог кредиторів шляхом або реалізації усього належного їй майна у процедурі погашення боргів боржника, або щомісячного перерахування на користь кредиторів грошових коштів у розмірі 6 000,00 грн. у разі затвердження запропонованого боржником плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 у редакції від 01.05.2025. Вказані обставини підтверджуються Протоколом зборів кредиторів від 05.05.2025.

Таким чином, боржником з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність погіршено запропоновані ОСОБА_1 при поданні до суду заяви від 07.01.2025 умови реструктуризації кредиторської заборгованості, не подано на розгляд перших зборів кредиторів проекту плану реструктуризації та у подальшому запропоновано часткове погашення боргу (0,64 %) та прощення його залишку (99,36 %), що вочевидь призвело би до порушення прав та законних інтересів кредиторів. Такі дії/бездіяльність боржника підтверджують відсутність у ОСОБА_1 наміру ефективно співпрацювати з кредиторами задля досягнення основної мети процедури реструктуризації боргів боржника максимального задоволення вимог кредиторів на справедливих та реальних умовах.

На переконання суду, вказані обставини свідчать про недобросовісне використання боржником судових процедур неплатоспроможності, тому така поведінка боржника не може вважатися добросовісною.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні ЄСПЛ від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши поведінку боржника, з огляду на те, що у деклараціях про майновий стан наведена неповна та недостовірна інформація про доходи боржника та членів її сім`ї, що підтверджується поданими ОСОБА_1 повторними уточненими деклараціями про майновий стан (подання яких не передбачено Кодексом України з процедур банкрутства) від 18.06.2025 за 2022, 2023 та 2024 роки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Також, з огляду на встановлені судом обставини, що вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 за частиною 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, суд відмовляє керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Кучерявому Д.В. у задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника, поданого на виконання рішення зборів кредиторів боржника (Протокол від 05.05.2025), а також залишає без розгляду його клопотання про витребування інформації.

Керуючись п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Кучерявому Д.В. у задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.

2. Задовольнити клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі.

3. Закрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

4. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

5. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1963 від 15.10.2020).

6. Залишити без розгляду клопотання арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. від 25.04.2025 про витребування інформації.

7. Копію ухвали надіслати боржнику, керуючому реструктуризацією, кредиторам, контролюючому органу, визначеному Податковим кодексом України, органам, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, органу державної виконавчої служби, приватним виконавцям, у яких перебувають виконавчі провадження (згідно реєстру боржників), органу державної прикордонної служби, державному органу з питань банкрутства.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 03.09.2025

Суддя Д.В. Мандичев