Ухвала від 29.08.2025 по справі 916/831/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання та відхилення вимог кредитора

"29" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/831/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участю секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТК Електрум (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8; код ЄДРПОУ 37780084)

до боржника: Спільного українсько-турецького підприємства Одеські дріжджі у формі закритого акціонерного товариства (65033, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 31; код ЄДРПОУ 24532055)

про банкрутство

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін та учасників:

від ініціюючого кредитора: не з`явився;

від боржника: Пеньковський В.Б.;

заявники: Ільницький В.В.;

від заявників: Головного управління ДПС в Одеській області Кедик М.Г.;

розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий Корольов В.В. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

Судове засідання 29.08.2025 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2025 відкрито провадження у справі № 916/831/25 про банкрутство Спільного українсько-турецького підприємства Одеські дріжджі у формі закритого акціонерного товариства (далі СП Одеські дріжджі, боржник); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном СП Одеські дріжджі строком на 170 календарних днів до 10.10.2025; призначено розпорядником майна боржника СП Одеські дріжджі арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича.

З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України суд 02.05.2025 оприлюднив повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення) СП Одеські дріжджі за № 75976 від 02.05.2025.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 продовжено строк проведення попереднього засідання суду у справі № 916/831/25 на 50 днів.

Охоронно-юридична фірма Порто-Франко у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ОЮФ Порто-Франко ТОВ) звернулася із заявою, сформованою в системі Електронний суд 23.06.2025 (вх. № 3-524/25 від 23.06.2025), про визнання конкурсним кредитором СП Одеські дріжджі із сумою вимог 46 069, 80 грн, з яких 41 225, 00 грн заборгованість за надані охоронні послуги, 4 черга; 4844, 80 грн судовий збір за подання заяви до суду 1 черга; визнання поточним кредитором СП Одеські дріжджі із сумою вимог 147 000, 00 грн, з яких 147 000, 00 грн заборгованість за надані охоронні послуги, 4 черга; включення ОЮФ Порто-Франко ТОВ до реєстру вимог кредиторів.

Заява обґрунтована тим, що заявник надавав боржнику охоронні послуги у відповідності до умов договору № 16 від 01.03.2023 надання охоронних послуг належним чином, проте СП «Одеські дріжджі» регулярно порушувало свої договірні зобов`язання з оплати наданих послуг, у зв`язку з чим у нього утворилась прострочена заборгованість. Вказує, що станом на 13.01.2025 заборгованість СП «Одеські дріжджі» перед ОЮФ Порто-Франко ТОВ складала 320 000,00 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2024-13.01.2025.

За період з 01.01.2025 по 01.05.2025 ОЮФ Порто-Франко ТОВ надало СП «Одеські дріжджі» охоронні послуги за договором на загальну суму 360 000, 00 грн, що підтверджується актами надання послуг та рахунками фактурами за цей період. У зв`язку з відмовою в.о. голови правління СП «Одеські дріжджі» від підписання актів надання послуг у зв`язку з посиланням на припинення трудових відносин з СП «Одеські дріжджі», акти наданих послуг та рахунки-фактури за період січень-квітень 2025 року та подальший період травень-червень 2025 року були направлені поштою на адресою СП «Одеські дріжджі», що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення. При цьому з 01.01.2025 по 22.06.2025 СП «Одеські дріжджі» оплатили на рахунок ОЮФ Порто-Франко ТОВ 638 775,00 грн, у зв`язку з чим заборгованість СП «Одеські дріжджі» перед ОЮФ Порто-Франко ТОВ, яка виникла до відкриття провадження про банкрутство у справі № 916/831/25, тобто до 02.05.2025, складає: 320 000,00 + 360 000,00 638 775,00 = 41 225, 00 грн.

У період після 02.05.2025 року ОЮФ Порто-Франко ТОВ продовжило надавати охоронні послуги СП «Одеські дріжджі» до 19.06.2025 включно, у зв`язку з чим у останнього виникло зобов`язання з оплати цих послуг у розмірі 147 000, 00 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 14.01.2025 19.06.2025, актами надання послуг від 19.06.2025 № 41, від 31.05.2025 № 26, рахунками на оплату від 19.06.2025 № 41, від 31.05.2025 № 26. Листом від 05.06.2025 № 9 ОЮФ Порто-Франко ТОВ повідомило СП «Одеські дріжджі» про розірвання договору № 16 від 01.03.2023 надання охоронних послуг з 20.06.2025. Таким чином поточні вимоги ОЮФ «Порто-Франко» ТОВ до СП «Одеські дріжджі» становлять 147 000,00 грн. Всього конкурсні і поточні вимоги кредитора без урахування судового збору складають: 41 225, 00 + 14 7000,0 0 = 188 225, 00 грн.

Боржник у відзиві, сформованому в системі Електронний суд 18.08.2025 (вх. № 25753/25 від 18.08.2025), вказує про визнання наступних обставин: факту укладення між ним та ОЮФ Порто-Франко ТОВ договору № 16 від 01.03.2023 надання охоронних послуг та передачі ОЮФ Порто-Франко ТОВ під охорону об`єктів СП «Одеські дріжджі»; факту надання ОЮФ Порто-Франко ТОВ охоронних послуг СП «Одеські дріжджі» на об`єктів за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 31. Щодо інших викладених у заяві кредитора обставин і вимог, то враховуючи відсутність доступу до бухгалтерського обліку боржника з технічних причин (відсутність електропостачання підприємства і, як наслідок, відсутність доступу до серверів підприємства) боржник не може надати точних відомостей щодо стану розрахунків між СП «Одеські дріжджі» та ОЮФ Порто-Франко ТОВ і викласти свою позицію щодо цих обставин та вимог.

У відомостях про результати розгляду вимог кредитора розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Корольов Вадим Вячеславович зазначає, що на підставі інформації, що доступна на даний час, конкурсні вимоги ОЮФ Порто-Франко ТОВ мають бути визнані та включені в реєстр вимог кредиторів повністю у загальному розмірі 46 069, 80 грн, з яких: 4 844, 80 грн судовий збір за подання заяви до суду у першу чергу (конкурсні вимоги); 41 225, 00 грн заборгованість за надані охоронні послуги до 02.05.2025 у четверту чергу (конкурсні вимоги).

Посилаючись на ч. 14 ст. 39, ч. 5 ст. 41, ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, вказує, що поточні грошові вимоги у розмірі 147 000, 00 грн заборгованість за надані охоронні послуги після 02.05.2025 підлягають задоволенню в загальному порядку.

Розпорядник майна боржника зазначає, що ОЮФ Порто-Франко є конкурсним кредитором без права вирішального голосу на зборах кредиторів у відповідності до ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розглянувши заяву ОЮФ Порто-Франко ТОВ про грошові вимоги, відзиви на неї, вислухавши учасників справи, суд встановив.

01.03.2023 між ОЮФ Порто-Франко та СП «Одеські дріжджі» був укладений договір № 16 надання охоронних послуг (далі договір), п. 1.1. якого передбачено, що замовник доручає, а агентство забезпечує охорону товарно-матеріальних цінностей, офісних, складських, службових приміщень, далі «об`єкт», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 31, вул. Складська, 3.

Згідно з п. п. 7.1., 7.2. договору замовник зобов`язується проводити оплату за надання охоронних послуг агентством, передбачених п. 1.1. цього договору щомісяця в сумі 69 000, 00 грн без ПДВ. Замовник зобов`язується проводити оплату за надання охоронних послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок агентства щомісяця не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що надані охоронні послуги в звітному місяці оформлюються актом виконаних робіт, який складається в 2-х примірниках і підписується обома сторонами.

За умовами п. 7.4. договору замовник після отримання акту прийому-передачі наданих охоронюваних послуг, зобов`язаний підписати і повернути акт протягом трьох робочих днів виконавцю або направити мотивовану відмову від підписання зазначеного акту, в той же термін.

Згідно з п. 7.5. договору у разі неповернення замовником акту прийому-передачі наданих охоронних послуг та ненадання обґрунтованих заперечень щодо його неповернення в строк, визначений в п. 7.4. цього договору, вважається, що послуги надані в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а акт виконаних робіт таким, як підписаний сторонами.

Положеннями п. п. 8.1., 8.4. договору передбачено, що цей договір вступає в силу х моменту його підписання обома сторонами і діє 3 01.03.2023 по 28.02.2024 включено. Якщо за тридцять робочих днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не вимагатиме його розірвання, цей договір вважається продовженим на тих же умовах, на кожен наступний календарний рік без обмеження кількості пролонгації.

Договір підписаний ОЮФ Порто-Франко ТОВ та СП «Одеські дріжджі» та скріплений відтисками печаток останніх.

Додатковими угодами № 1 від 30.06.2023, № 2 від 01.11.2024, № 3 від 01.01.2025 до договору № 16 надання охоронних послуг за погодженням сторін вносились зміни.

Відповідно до умов додаткової угоди № 3 від 01.01.2025 до договору № 16 надання охоронних послуг за погодженням сторін з 01.01.2025 розділ 7 п. 7.1. договору № 16 від 01.03.2023 читати в наступній редакції: « 7.1. замовник зобов`язується проводити оплату за надання охоронних послуг агентством, передбачених п. 1.1. цього договору щомісяця в сумі: 90 000 грн без ПДВ.

На виконання умов договору заявником надані охоронні послуги боржнику на загальну суму 507 000 грн, що підтверджується актами надання послуг № 2 від 31.01.2025, № 9 від 28.02.2025, № 24 від 31.03.2025, № 25 від 30.04.2025, № 26 від 31.05.2025, № 41 від 19.06.2025.

Вказані акти підписані лише ОЮФ Порто-Франко ТОВ; СП «Одеські дріжджі» не підписані, разом з тим, будь-яких заперечень чи зауважень з боку боржника до вказаних актів не надано.

СП «Одеські дріжджі» було оплачено охоронні послуги на загальну суму 652 804 грн, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 1 від 23.01.2025, № 2 від 23.01.2025, № 3 від 24.01.2025, № 4 від 24.01.2025, № % від 27.01.2025, № 6 від 27.01.2025, № 7 від 28.02.2025, № 8 від 28.02.2025, № 9 від 28.02.2025, № 10 від 28.02.2025, № 11 від 28.02.2025, № 12 від 11.03.2025, № 13 від 11.03.2025, № 14 від 11.03.2025, № 16 від 20.03.2025, № 17 від 20.03.2025, № 18 від 20.03.2025, № 20 від 31.03.2025, № 21 від 31.03.2025, № 22 від 11.04.2025, № 23 від 14.04.2025, № 24 від 29.04.2025, № 25 від 30.04.2025, № 26 від 01.05.2025, № 27 від 02.05.2025, № 28 від 02.05.2025, № 29 від 15.05.2025, № 30 ВІД 16.05.2025, № 31 ВІД 19.05.2025, № 32 від 20.05.2025, № 33 від 26.05.2025, № 34 від 27.05.2025, № 35 від 28.05.2025, № 36 від 29.05.2025, № 37 від 30.05.2025.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період: 14.01.2025 19.06.2025 між ОЮФ Порто-Франко ТОВ та СП «Одеські дріжджі» за договором № 16 від 01.03.2023 дебет 507 000 грн, кредит 638 775 грн, сальдо кінцеве 188 225 грн.

В листі № 9 від 05.06.2025, адресованому в.о. голови правління СП «Одеські дріжджі» Ільницькому В.В., ОЮФ Порто-Франко ТОВ зазначило, що у зв`язку із систематичним порушенням та несвоєчасним виконанням п. п. 7.1., 7.2. договору № 16 від 01.03.2023, а саме несвоєчасною оплатою наданих охоронних послуг, та довело до відома, що згідно п. 8.2. цього договору з 20.06.2025 договір № 16 від 01.03.2023 вважати розірваним в односторонньому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання (борг) у відповідності до ст. 1 КУзПБ це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор згідно з ст. 1 КУзПБ це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ч. 1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду (абз. 2 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).

Ч. 4 ст. 45 КУзПБ передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 7 ст. 45 КУзПБ заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом.

Розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром. Розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника (ч. ч. 7, 8 ст. 45 КУзПБ).

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Відповідно до ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

Ч. 3 ст. 59 КУзПБ передбачено, що з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються: витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст. 251 ЦК України).

В силу ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд, в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ, має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);

- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494)).

Заявник надавав боржнику послуги, які отримувалися ним, що підтверджується актами надання послуг, які в порушення умов договору боржником оплачені частково в сумі 638 755, 00 грн, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 188 225 грн.

При цьому, суд зазначає, що незважаючи на закінчення строку дії договору, господарські правовідносини між сторонами, шляхом вчинення ними конклюдентних дій, продовжились, у зв`язку з чим заявник надавав послуги, а боржник отримував охоронні послуги, про що свідчать наявні у матеріалах справи докази.

Водночас акти надання послуг СП «Одеські дріджді» не підписані, проте враховуючи встановлений договором (п. 7.4.) обов`язок останнього підписати акт прийому-передачі наданих охоронних послуг протягом трьох робочих днів та, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи мотивованої відмови від підписання таких актів з боку боржника, такі акти вважаються підписаними сторонами у відповідності до п. 7.5. договору.

Дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що грошові вимоги ОЮФ Порто-Франко ТОВ є обґрунтовані, підтверджені належними й допустимими доказами; доказів сплати боргу матеріали справи не містять.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд відповідно до постанови від 20.05.2021 по справі № 904/2166/20.

02.05.2025 на офіційному веб-сайті було оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство СП «Одеські дріжджі». Визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство - до 02.06.2025 включно.

Судом встановлено, що заборгованість боржника перед заявником в сумі 41 225 грн згідно актів надання послуг № 2 від 31.01.2025, № 9 від 28.02.2025, № 24 від 31.03.2025, № 25 від 30.04.2025 виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство (до 02.05.2025), а тому є конкурсною заборгованістю.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає грошові вимоги ОЮФ Порто-Франко ТОВ до СП Одеські дріжджі в розмірі 41 225 грн.

Заява ОЮФ Порто-Франко ТОВ про грошові вимоги сформована в системі «Електронний суд» 23.06.2025 та зареєстрована судом за вх. № 3-524/25 від 23.06.2025, тобто із пропуском строку встановленим ст. 45 КУзПБ.

Суд зазначає, що наслідком не дотримання встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку для подання заяви з грошовими вимогами до боржника є позбавлення права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.

Тобто з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальних характер щодо інших законодавчих актів України.

Відповідна правова позиція щодо застосування норм Закону про банкрутство є усталеною та послідовно викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі № 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі № 912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі № 918/756/13, від 24.07.2019 у справі № 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі № 913/982/14, від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17.

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.

Положеннями ч. 14 ст. 39 КУзПБ, ст. 59 КУзПБ законодавець чітко встановив, що поточні вимоги кредитора це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора. При цьому в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов`язання зі сплати обов`язкових платежів, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.02.2025 у справі № 910/628/20.

Судом встановлено, що заборгованість боржника перед заявником в сумі 147 000, 00 грн згідно актів надання послуг № 26 від 31.05.2025, № 41 від 19.06.2025 виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство (після 02.05.2025), а тому є поточною заборгованістю.

Враховуючи те, що боржник перебуває у процедурі розпорядження майном, тоді як заявлені грошові вимоги в сумі 147 000, 00 грн ОЮФ Порто-Франко ТОВ є поточними, тобто строк для їх пред`явлення не настав, така заява подана передчасно до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд відхиляє зазначені грошові вимоги.

Водночас, ОЮФ Порто-Франко ТОВ не позбавлена права звернутися із заявою про визнання грошових вимог до боржника у випадку ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури

Керуючись ст. ст. 1, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати частково конкурсні грошові вимоги Охоронно-юридичної фірми Порто-Франко у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65033, м. Одеса, вул. Желябова, буд. 4/1, ідентифікаційний код юридичної особи: 31210473) до боржника Спільного українсько-турецького підприємства Одеські дріжджі у формі закритого акціонерного товариства (65033, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 31; ідентифікаційний код юридичної особи: 24532055) у сумі 46 069, 80 грн, з яких 41 225, 00 грн заборгованість за надані охоронні послуги, що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів; 4844, 80 грн судовий збір за подання заяви до суду, що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

2. Відхилити грошові вимоги Охоронно-юридичної фірми Порто-Франко у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65033, м. Одеса, вул. Желябова, буд. 4/1, ідентифікаційний код юридичної особи: 31210473) до боржника Спільного українсько-турецького підприємства Одеські дріжджі у формі закритого акціонерного товариства (65033, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 31; ідентифікаційний код юридичної особи: 24532055) у сумі 147 000, 00 грн.

Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили 29 серпня 2025 року та відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повну ухвалу складено та підписано 03 вересня 2025 року.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми Електронний суд: СП Одеські дріжджі, розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Корольова В.В., ОЮФ Порто-Франко ТОВ.

Суддя О.О. Мусієнко