Рішення від 26.08.2025 по справі 370/2566/23

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, с-ще Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (063) 069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2025 р. Справа №370/2566/23

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем Хоменко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у с-щі Макарів Київської області цивільну справу за позовом

заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Олексія Денисюка в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Київська» про усунення перешкод у користуванні майном,

в с т а н о в и в :

10.10.2023 р. заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Олексій Денисюк в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Київська» про усунення перешкод у користуванні майном.

В обґрунтування позову вказав, що Києво-Святошинською окружною прокуратурою встановлено порушення вимог земельного та лісового законодавства при розпорядженні землями лісогосподарського призначення на території Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області.

Установлено, що розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації від 23.07.2008 № 2761 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) для ведення особистого селянського господарства 321 громадянину України, зокрема ОСОБА_2 , загальною площею 787.1955 га в межах Мар`янівської сільської ради Макарівського району Київської області.

На підставі вищевказаного розпорядження Макарівської районної державної адміністрації ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЖ № 871145 від 16.06.2010, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право - власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010991401221 на земельну ділянку площею 5.6715 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим № 3222784500:02:014:0013.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.07.2014, посвідченого державним нотаріусом Макарівської районної державної нотаріальної контори Київської області Омельчук К.А., ОСОБА_1 успадкував після смерті свого батька ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5.6715 га, що розташована на території Мар`янівської сільської ради Макарівського району Київської області, що належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №871145, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 3222784500:02:014:0013.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №310317176, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5.6715 га, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район (нині Бучанський район), Мар`янівська сільська рада, цільове призначення якої: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 3222784500:02:014:0013. Підстава набуття права власності - свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 2-1283, виданий 24.07.2014 Макарівською районною державною нотаріальною конторою Київської області.

Разом з тим, вказана земельна ділянка передана ОСОБА_1 в оренду ТОВ «Агрофірма «Київська», строк дії договору до 16.02.2025.

Вивченням законності передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 встановлено порушення вимог Земельного та Лісового кодексів України.

Тому прокурор з урахуванням заяви про зміну предмету позову просив суд:

Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.07.2014 з індексним номером № 14662593 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013.

Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013.

Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.

Ухвалою суду від 18.10.2023 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України, а третій особі строк для подачі письмових пояснень.

13.03.2024 р. від відповідача в особі його представника адвоката Богданчук О.В. надійшов відзив.

Ухвалою суду від 28.02.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 11.03.2025 р. суд за клопотанням представника відповідача повернувся до стадії підготовчого провадження.

27.03.2025 р. від відповідача в особі його представника адвоката Петришака А.Я. надійшов відзив на позов з урахуванням зміни предмету позову, разом з клопотанням про поновлення строків на його подачу.

Ухвалою суду від 28.03.2025 р. прийнято заяву про зміну предмету позову. Також судом із занесенням до протоколу судового засідання поновлено відповідачу строк на подачу відзиву.

У відзиві відповідач вказав, що позивач надав суду документи щодо належного володіння та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 відповідачем. Як вбачається з матеріалів справи право власності на земельну ділянку набуто відповідачем на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія та номер: 2-1283, видане 24.07.2014 від померлого батька ОСОБА_2 , в якому зазначається, що спадщина складається з «земельної ділянки площею 5,6715 га, що розташована на території Мар`янівської сільської ради Макарівського району Київської області, яка належала померлому на підставі акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 871145 виданого Макарівською державною адміністрацією Київської області 16.06.2009». Указом Президента України прийнято рішення провести розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і кооперативам, у тому числі створеним на базі радгоспів. Сам порядок паювання земель визначено Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08 серпня 1995 року. Розпаювання земель передбачало визначення розміру земельної частки в колективній власності кожного члена сільськогосподарського підприємства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Державний акт на право колективної власності на землю видавався КСП, кооперативу, акціонерному товариству із зазначенням розмірів земельних ділянок, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і в колективній власності громадян. До державного акту додавався список членів підприємства. Після чого кожному члену такого підприємства було передано у власність «пай» умовну земельну ділянку, розмір якої визначався, виходячи із загальної площі земель, переданих сільськогосподарському підприємству, і кількості членів підприємства. Для підтвердження права власності на земельний пай його власнику видавався сертифікат єдиного в Україні зразка, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 № 801. Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, ОСОБА_2 був колгоспником у 1945-1985 роках в колгоспі «КОМУНАР» та в КСП «ШЕПЕЛИЦКЕ» (архівна довідка № 05-02/86 від 14.02.2025) і мав право на розпаювання колгоспних земель. У відповідності до визначеного Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08 серпня 1995 року порядку, ОСОБА_2 отримав сертифікат серія РН № 9388554 від 28 серпня 2000 року, зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) № 48 для ведення особистого селянського господарства, як член колгоспу «Комунар» та КСП «Шепелицьке», яке реорганізовано в 2000 році у СТОВ «Шепелицьке». В подальшому, ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку, як власник сертифікатів на право на земельну частку (пай) для ведення особистого селянського господарства в межах Мар`янівської сільської ради у відповідності до Розпорядження Макарівської райдержадміністрації від 23.07.2008 № 2761 та отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 871145 від 16 червня 2009 року площею 5,6715 га, яка розташована у Макарівському районі Мар`янівської сільської ради. Згідно Розпорядження Макарівської районної державної адміністрації № 2761 від 23.07.2008 «Про передачу у власність земельних ділянок власникам сертифікатів на право на земельні частки», ОСОБА_2 отримав у власність земельні ділянки площею 1,1966 га, 5,6715 га та 1,2816 га, 0,3504 га. Як вбачається з вказаного Розпорядження, воно містить посилання на технічну документацію із землеустрою, яка зберігається в Управлінні земельних ресурсів у Макарівському районі. На підставі даного Розпорядження виготовлені державні акти на право власності на землю з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства». Державний акт складено у двох примірниках, другий примірник зберігається в Управлінні земельних ресурсів у Макарівському районі. Державний акт зареєстровано за № 010991401221 в книзі записів реєстрації Державних Актів. Згідно довідки ДЗК земельна ділянка виділена із земель колективної власності СГ ТОВ «Шепелицький» Мар`янівської сільської ради, Бучанського (Макарівського) району Київської області в межах Мар`янівської сільської ради Макарівського району Київської області. Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 16.09.2024 № 29-10-0.222-8749/2-24 на адвокатський запит від 02.08.2024 згідно схеми поділу земель колективної власності СГ ТОВ «ШЕПЕЛИЦЬКИЙ» технічна документація розроблена ДП «Київський інститут землеустрою», а саме: «Технічна документація із землеустрою щодо складання Державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам власникам сертифікатів на земельну частку (пай) для ведення особистого селянського господарства в межах в межах Мар`янівської сільської ради Макарівського району Київської області». У відповідності до листа ДЗК Головного управління у м. Києві та Київської області № 29-10-0.331-2673/2-25 від 20.03.2025 надано копію «Проекту землеустрою щодо організації території на земельні частки (паї) СГ ТОВ «Шепелицьке» в межах Мар`янівської сільської ради Макарівського району Київської області». Даний Проект датовано 2007 роком. В Проекті зазначені характеристики сільськогосподарських угідь (сіножатей та пасовищ), які підлягають поділу на земельні частки (паї). В розробці Проекту використовувались в тому числі матеріали ґрунтових обстежень. Агровиробничі ґрунти відносяться до (кормових) угіддя а саме: до пасовищ та сіножаті. Жодного натяку на землі зайняті лісом в проекті відсутні. Проект було перевірено і затверджено відповідними державними органами. Згідно плану меж земельної ділянки кадастровий № 322784500:02:014:0013 від А до Б межує з землевласником ОСОБА_3 від Б до В з землевласником ОСОБА_4 від В до Г землі загального користування від Г до А землі загального користування. Крім того, витяг з ДЗК про земельну ділянку містить наступу інформацію: «Категорія земель Землі сільськогосподарського призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки - 01.03 для ведення особистого селянського господарства. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок на підставі якої здійснена державна реєстрація цієї земельної ділянки розроблена 30.10.2007 ТОВ «ТІОН-3» ОСОБА_5 . У відповідності з кадастровим планом земельна ділянка з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 межує від В до Г з землями загального користування, та від Г до А з землями загального користування та має 30 поворотних точок. Експлікація земельних угідь: «12 пасовища площею 5.6715 га». У зв`язку з оформленням спадщини дані Акти серія ЯЖ № 871145 від 16 червня 2009 року на право власності зберігаються у нотаріуса. Згідно відповіді ДП «Ліси України» філія «Макарівське лісове господарство» № 535/20.22-2024 від 19.09.2024 на адвокатський запит Макарівський лісгосп організований в 1986 році, а в 1987 році до складу Макарівського лісгоспу прийняті колгоспні і радгоспні ліси площею 7900,0 га. В 1991 році Макарівський лісгосп перейменований в держлісгосп. Але в матеріалах справи відсутні картографічні матеріали, які б підтверджували передачу саме цієї земельної ділянки Макарівському лісгоспу колгоспом «Шепелицький». З відповіді, наданої Департаментом містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації листом від 20.04.2023 (міститься в матеріалах справи) вбачається, що у Київської обласної державної адміністрації не має даних щодо спірної земельної ділянки, а також доказів, що стосуються спірних правовідносин. Листом № 55/2-1868 від 21.03.2023 прокуратура ставила питання до Філії «Макарівське лісове господарство ДП «Ліси України» чи відносилась земельна ділянка кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 до земель лісогосподарського призначення за матеріалами лісовпорядкування 1993-2014 роках. Філія «Макарівське лісове господарство ДП «Ліси України» не надало достовірної інформації, щодо наявної документації датованої 1993-2014 роком, яка б підтверджувала, що дана земельна ділянка відносилась до земель лісогосподарського призначення. Натомість в матеріалах справи Прокуратура надала: датований 2015 роком «Проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Макарівське лісове господарство», в якому жодного посилання на землі які зареєстровані, як землі лісогосподарського призначення в Державному земельному кадастрі, не має. В свою чергу, згідно ч. 2 ст. 49 ЛК України державний лісовий кадастр ведеться на основі державного земельного кадастру. На публічній кадастровій карті відсутні дані про перетин ділянок земель лісогосподарського призначення з земельною ділянкою з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013, остання ділянка відображена на публічній кадастровій карті. В свою чергу, з витягу з Державного земельного кадастру НВ-9921532982025 кадастровий номер земельної ділянки 322784500:02:015:0002 (власник Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» дата державної реєстрації 29.07.2015 категорія земель «Землі лісогосподарського призначення площа» земель 46.7273 га) вбачається, що дана земельна ділянка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 відповідача: опис меж Від А до А землі комунальної власності (Макарівська селищна рада). Згідно витягу з Державного земельного кадастру НВ-9951506572025 кадастровий номер земельної ділянки 322784500:02:014:0001, місце розташування Київська область Бучанський район Макарівська селищна рада, категорія земель: землі лісогосподарського призначення вид цільового призначення 09.01 для ведення лісового господарства. Дана земельна ділянка межує по абрису від Е до Є з землевласником ОСОБА_1 , а від Є до Ж з землями комунальної власності (Макарівська селищна рада). Таким чином, в земельному кадастрі обліковується земля з цільовим призначенням «для ведення лісового господарства», яка жодним чином не накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства. Отже, відповідач вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, що земельна ділянка кадастровий номер 3222784500:02:014:0013 колись відносилась та відноситься до категорії земель «Землі лісогосподарського призначення» або відносилась до цієї категорії раніше. Більш того, в матеріалах справи відсутні докази, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 передавалась якимось документом Державному спеціалізованому господарському підприємству «ЛІСИ УКРАЇНИ» або його попередникам. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що начебто власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 є Київська обласна державна адміністрації або її попередник. Таким чином, вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 3222784500:02:014:0013 законно передана у власність приватній особі, яка добросовісно сплачує податок на землю та законно розпоряджається своєю власністю шляхом передачі в оренду третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КИЇВСЬКА». Також відповідач вказав, що відповідно до Листа Філія «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України (ДП «Макарівське лісове господарство») № 535/20.22-2024 від 19.09.2024 випливає що, в 1987 році до складу Макарівського лісгоспа прийнято колгоспні і радгоспні ліси площею 7900,00 га. При цьому, позивач не надав до суду жодних доказів передачі меж земельної ділянки з лісом від колгоспу «КОМУНАР» Макарівському лісгоспу. До 1986 року користувачем земельної ділянки (якій в подальшому був присвоєний з кадастровий номером 3222784500:02:014:0013) був колгосп. Як вбачається з Витягу з Держгеокадастру дана земельна ділянка відноситься до «Категорія земель Землі сільськогосподарського призначення». Вид цільового призначення земельної ділянки - 01.03 для ведення особистого селянського господарства. У відповідності з кадастровим планом земельна ділянка з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 межує від В до Г з землями загального користування, та від Г до А з землями загального користування та має 30 поворотних точок. Експлікація земельних угідь: «12 пасовища площею 5.6715 га». Таким чином земельна ділянка не змінювала свого призначення і завжди була пасовищем. При цьому, жодної висадки лісу на даній земельній ділянці лісгоспом ніколи не здійснювалось. При вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України. Крім того, відповідач вважає, що прокурором обрано не належний спосіб захисту порушеного права власності, а саме мав би бути віндикаційний позов до кінцевого набувача. Тому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 22.04.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 16.06.2025 р., який в подальшому відкладено на 11.08.2025 р. та 26.08.2025 р.

У судовому засіданні 26.08.2025 р. прокурор Ілюшенко К.В. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

У судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_6 та Пампуха Л.О. просили відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

Інші належним чином повідомлені учасники справи у судове засідання не з`явилися, причини неявки суд не повідомили.

Вислухавши учасників справи, дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вказав прокурор у позові, Києво-Святошинською окружною прокуратурою встановлено порушення вимог земельного та лісового законодавства при розпорядженні землями лісогосподарського призначення на території Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області. Вивченням законності передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 встановлено порушення вимог Земельного та Лісового кодексів України.

Судом встановлено, що розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації від 23.07.2008 № 2761 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) для ведення особистого селянського господарства 321 громадянину України, зокрема ОСОБА_2 , загальною площею 787.1955 га в межах Мар`янівської сільської ради Макарівського району Київської області (а.с. 21-39 том 1).

На підставі вищевказаного розпорядження Макарівської районної державної адміністрації ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЖ № 871145 від 16.06.2010, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право - власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010991401221 на земельну ділянку площею 5.6715 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим № 3222784500:02:014:0013.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.07.2014, посвідченого державним нотаріусом Макарівської районної державної нотаріальної контори Київської області Омельчук К.А., ОСОБА_1 успадкував після смерті свого батька ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5.6715 га, що розташована на території Мар`янівської сільської ради Макарівського району Київської області, що належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №871145, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 3222784500:02:014:0013 (а.с. 40 том 1).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №310317176 від 20.09.2022, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5.6715 га, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район (нині Бучанський район), Мар`янівська сільська рада, цільове призначення якої: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 3222784500:02:014:0013. Підстава набуття права власності - свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 2-1283, виданий 24.07.2014 Макарівською районною державною нотаріальною конторою Київської області. Разом з тим, вказана земельна ділянка передана ОСОБА_1 в оренду ТОВ «Агрофірма «Київська», строк дії договору до 16.02.2025 (а.с. 41-42 том 1).

Листом від 07.02.2022 №55/1-743вих-22 Києво-Святошинська окружна прокуратура зверталася до Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» щодо надання інформації про те, чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 на землі лісового фонду (а.с. 43-45 том 1).

У відповідь на вказаний лист, ВО «Укрдержліспроект» надано фрагменти з публічної кадастрової карти України, за матеріалами лісовпорядкування 2014 року, з нанесеними межами кварталів та таксаційних виділів ДП «Макарівський лісгосп» по Небелицькому лісництву (а.с. 46, 47 том 1).

Листом від 21.03.2023 №55/1-1868Вих-23 Києво-Святошинська окружна прокуратура зверталася до Філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» щодо надання інформації: чи відносилася земельна ділянка з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 до земель лісогосподарського призначення за матеріалами лісовпорядкування 1993-2014 років (тощо, раніше у випадку наявності) ДП «Макарівське лісове господарство», з відображенням їх на графічних матеріалах; чи приймалось лісогосподарським підприємством рішення про надання згоди на вилучення чи припинення права користування лісовими земельними ділянками виділів 2, 3, 5, 6 кварталу 73, виділів 1, 2, 3, 4, 6, 12, 18, 19 кварталу 74, виділів 2, 3, 9 кварталу 75 Небелицького лісництва ДП «Макарівське лісове господарство» (за матеріалами лісовпорядкування 2014 року); чи змінювалась площа та конфігурація на відповідні квартали та виділи лісництва за матеріалами лісовпорядкування 1993, 2003, 2014 років. На підтвердження просили надати відповідні матеріали (а.с. 48-49 том 1).

Згідно інформації Філії «Макарівське лісове господарство ДП «Ліси України» від 24.03.2023 №04.1-19/128-23, відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року ДП «Макарівський лісгосп» Небелицьке лісництво, земельна ділянка з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 накладається на квартал 74 виділи 4, 12, 18 та обліковується як лісова культура, декоративна галявина, біополяна. У Філії «Макарівське лісове господарство ДП «Ліси України» відсутня інформація щодо надання ДП «Макарівський лісгосп» згоди на вилучення зазначеної земельної ділянки, також відсутня інформація щодо прийняття органами державної влади чи місцевого самоврядування рішень щодо її вилучення (а.с. 50-51 том 1).

Також прокурором подано копію викопіювання з планшету №8 Небелицького лісництва лісовпорядкування 2014 року; копію Проекту організації та розвитку лісового господарства «Макарівське лісове господарство» Небелицьке лісництво (копія таксаційного опису, відомості поквартальних підсумків Небелицького лісництва 2025 року, 2004 року); копію викопіювання з планшету №7 Небелицького лісництва лісовпорядкування 2003 року (а.с. 52-83 том 1).

Згідно листа Філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» №04.1-19/495-23 від 22.08.2023, площа та конфігурація виділів 4, 12, 18 кварталу 74 Небелицького лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2003 та 2014 років не змінювалася (а.с. 94 том 1).

Листом від 07.04.2023 №55/1-2442Вих-23 Києво-Святошинська окружна прокуратура зверталася до Кабінету Міністрів України щодо надання інформації про те, чи приймалося Кабінетом Міністрів України рішення про вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 з постійного користування ДП «Макарівське лісове господарство», а також чи надавалося погодження на зміну цільового призначення (а.с. 95 том 1).

Листом від 11.04.2023 на вказаний запит повідомлено, що таке рішення Кабінетом Міністрів не приймалося (а.с. 96 том 1).

Києво-Святошинською окружною прокуратурою на адресу Київської обласної державної адміністрації скеровано лист від 10.04.2023 за № 55/1-2449вих-23, в якому викладені виявлені порушення вимог законодавства щодо незаконності відведення земельної ділянки лісового фонду та запитано про вжиті заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідної земельної ділянки у розпорядження держави або повідомлення про неможливість звернення до суду з метою захисту інтересів держави в судовому порядку (а.с. 97-98 том 1).

У відповідь на лист, Київська обласна державна адміністрація листом від 20.04.2023 № 293/31.01/31.02.01/2023 повідомила про невжиття заходів цивільно-правового характеру шляхом звернення до суду з позовною заявою, оскільки не володіє даними та підтверджуючими документами, які містять достатню інформацію про спірні земельні ділянки, а також доказами, що підтверджують обставини, які стосуються спірних правовідносин (а.с. 99-101 том 1).

Листом від 21.09.2023 № 55/1-6690Вих-23 Києво-Святошинська окружна прокуратура повідомила Київську обласну державну адміністрацію про намір звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном (а.с. 102-103 том 1).

Так, відповідачем на підтвердження своїх заперечень, викладених у відзиві подано копію схеми з формування території Мар`янівської сільської ради; копію додатку до протоколу загальних зборів власників земельних ділянок села Мар`янівка Макарівського району Київської області, список громадян власників, яким надаються в натурі земельні ділянки в межах Мар`янівської сільської ради; копію схеми розпаювання земельних ділянок КСП «Шепелицький»; довідку № 178 від 16.11.2023 року Макарівської селищної ради (а.с. 135-140 том 1).

У вказаному списку під номером 115 вказаний ОСОБА_2 .

З довідки № 178 від 16.11.2023 року Макарівської селищної ради встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №871145 виданого Макарівською районною державною адміністрацією Київської області від 16.06.2009 року, на схемі паювання земель колективної власності КСП «Шепелицький», земельна ділянка знаходиться під № НОМЕР_1 - сіножаті, площею 5,67 га, належала померлому гр. ОСОБА_2 . Право на земельну частку (пай) згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №871145 виданого Макарівською районною державною адміністрацією Київської області від 16.06.2009 року, передано гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом 24.07.2014 року.

Також, на спростування того, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером № 3222784500:02:014:0013 накладається на квартал 74 виділи 4, 12, 18 та обліковуються як декоративна галявина біополяна, що підтверджується проектом організації та розвитку лісового господарства Небелицького лісництва ДП «Макарівське лісове господарство» за 2015 рік з таксаційним описом та проектом організації та розвитку лісового господарства Небелицького лісництва Макарівського ДЛГ за 2004 рік з таксаційним описом, відповідачем подано: - інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові на земельну ділянку з кадастровим номером № 3222784500:02:014:0013; - викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) щодо земельної ділянки з кадастровим номером № 3222784500:02:014:0013; - лист ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ» Філія «Макарівське лісове господарство» від 19.09.2024 року за вих. № 535/20.22-2024 «Про надання інформації» стосовно виконання земельно-кадастрових робіт в період 1991-2008 рік по межам та конфігурації виділів 4, 12, 18 кварталу 74, що станом на 2014 рік відносились до Небелицького лісництва; - лист Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області» від 16.09.2024 року за вих. № 29-10-0.222-8749/2-24 щодо надання інформації на земельні ділянки, які розташовані на території Мар`янівської сільської ради Макарівського району Київської області; - витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером № 3222784500:02:014:0013 від 26.08.2024 року № НВ-9946875942024; - витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером № 3222784500:02:015:0002 від 31.01.2025 року № НВ-9921532982025 (а.с. 190-209 том 1).

Також, відповідачем на спростування вказаних обставин подано: - довідку старости с. Мар`янівка Мар`янівського старостинського округу Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області від 21 січня 2025 року № 23; - Архівну довідку Комунальної установи «Об`єднаний трудовий архів» Макарівської селищної ради від 14.03.2025 № 05-02/86; - кадастровий Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку з номером № 3222784500:02:014:0001 від 10.03.2025 №НВ-9951506572025; - лист ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № 29-10-0.222 2266/2-25 від 07.03.2025; - лист ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № 29-10-0.331 2673/2-25 від 20.03.2025 (з додатками: проект землеустрою на 20 арк. в 1 прим.) (а.с. 53-73 том 2), а також картографічні матеріали проекту землеустрою щодо організації території на земельні частки (паї) СГ ТОВ «Шепелицький» в межах Мар`янівської сільської ради Макарівського району Київської області (а.с. 95-96 том 2).

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить також з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (в редакції, дійсній на час прийняття розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 23.07.2008 № 2761).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні лісів, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України встановлено пріоритетність норм цього кодексу для застосування до земельних відносин, що виникають при використанні лісів.

Статтею 1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Статтею 7 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 5 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 56 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для заліснення.

Інших випадків, які б передбачали надання у приватну власність земель лісогосподарського призначення, законодавство не містить.

Згідно ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

За статтями 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, з питань лісового господарства.

У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього; природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-. картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.

Згідно ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Порядок вилучення земельних ділянок врегульовано ст. 149 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної власності, для суспільних потреб та у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов`язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і землекористувачами, органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об`єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Отже, рішення про вилучення (припинення права) земельної ділянки за погодженням із землекористувачем має право приймати відповідний орган державної влади, який в силу вимог ст. ст. 6, 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Крім того, згідно п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Отже, розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення для лісогосподарських потреб за межами населеного пункту на даний час покладено на Київську обласну державну адміністрацію, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 122, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Статтею 373 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Разом з цим, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Вищевказаним рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999, передбачено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

У даному позові від імені держави в якості позивача прокурором визначено Київську обласну державну адміністрацію, як власника, та на думку прокурора, поза волею якої спірна земельна ділянка вибула з користування та яку позбавлено можливості розпоряджатись нею, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих сторонами доказів на підтвердження своїх обґрунтувань та заперечень у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення позову, суд виходить з того, що прокурором не доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Судом не встановлено того, що покійний батько відповідача набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 з порушенням вимог законодавства.

Відповідач успадкував вказану земельну ділянку після смерті батька. Відтак судом встановлено, що у власності відповідача правомірно перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013, з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», якою він розпоряджається на власний розсуд, а саме користується своїм правом передачі такої ділянки в оренду.

Прокурором не доведено обставини, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222784500:02:014:0013 належала та/або належить до земель лісогосподарського призначення.

З матеріалів справи не вбачається, що земельна ділянка змінювала своє цільове призначення.

Відтак, суд приймає зазначені доводи відповідачем у відзиві та подані на обґрунтування своїх заперечень докази, які в повній мірі спростовують викладені прокурором у позові обставини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 265, 268, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Олексія Денисюка в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Київська» про усунення перешкод у користуванні майном відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 04.09.2025 р.

Реквізити учасників справи:

Києво-Святошинська окружна прокуратура Київської області: 08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67, код ЄДРПОУ 02909996;

Київська обласна державна адміністрація: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 00022533;

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Київська»: 08034, Київська обл., Бучанський р-н, с. Маковище, вул. Жовтнева, 1, код ЄДРПОУ 30641052.

Суддя Л.В. Білоцька