Рішення від 19.08.2025 по справі 916/2305/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2305/25

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Я.О. Кондратюк

за участю представників:

від позивача Вірт С.О.,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю Таїрово Вайнері про стягнення штрафу та пені у загальному розмірі 1893818,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Таїрово Вайнері про стягнення штрафу у розмірі 946909,00 грн., нарахованого згідно з рішенням Антимонопольного комітету України № 403-р від 28.12.2023 р., а також пені в сумі 946909,00 грн., нарахованої за прострочення сплати накладеного вказаним рішенням штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Антимонопольний комітет України за результатами розгляду матеріалів справи № 127-26.4/195-21 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Таїрово Вайнері законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняв рішення від 28.12.2023 № 403-р, яким визнав дії ТОВ Таїрово Вайнері у вигляді використання у своїй господарській діяльності шляхом зазначення (маркування) на етикетках і контретикетках вина власного виробництва позначення Prosecco, яке раніше почали використовувати в господарській діяльності учасники Консорціо ді тутела делла деномінаціоне ді оріджине контролата просекко, без їх дозволу, що може призвести до змішування з діяльністю цих суб`єктів господарювання, порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції, у вигляді неправомірного використання позначень. Так, позивач зазначає, що за зазначене порушення на відповідача накладено штраф у розмірі 946909,00 грн.

Як зазначає позивач, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення Комітету набирають чинності з дня їх прийняття. При цьому позивач вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, особа, на яку накладено штраф рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Так, позивач зауважує, що копія вказаного рішення № 403-р була надіслана відповідачу супровідним листом Комітету від 17.01.2024 р. № 127-26.4/05-531е та отримана відповідачем 26.01.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303516069492. Отже, за ствердженням позивача, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 403-р, закінчився 26.03.2024 р.

Між тим позивач посилається на ч. 1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції, якою визначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення органу Комітету до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Наразі позивач вказує, що відповідач оскаржив рішення № 403-р до Господарського суду міста Києва. Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/3275/24 за позовом ТОВ Таїрово Вайнері до Комітету про визнання недійсним рішення № 403-р, водночас ухвалою суду першої інстанції від 13.06.2024 у справі № 910/3275/24 позов ТОВ Таїрово Вайнері залишено без розгляду. В подальшому, як зазначає позивач, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі № 910/3275/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Таїрово Вайнері на зазначену ухвалу суду першої інстанції; постановою суду апеляційної інстанції від 13.11.2024 у справі № 910/3275/24 апеляційну скаргу ТОВ Таїрово Вайнері задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано. Водночас, як зазначає позивач, ухвалою Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 910/3275/24 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою комітету на зазначену постанову суду апеляційної інстанції; постановою суду касаційної інстанції від 16.01.2025 у справі № 910/3275/24 касаційну скаргу Комітету задоволено, зазначену постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено в силі. Отже, за ствердженням позивача, рішення № 403-р є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції та ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України є обов`язковим до виконання.

Також позивач зазначає, що відповідно до ч. 13 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п`яти днів з дня сплати штрафу та пені суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу та пені. За ствердженням позивача, станом на день подання позовної заяви комітет не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням № 403-р.

Крім того, за ствердженням позивача, нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, має обов`язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій. Отже, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням № 403-р, зупинялось з 25.03.2024 до 13.06.2024 (розгляд справи № 910/3275/24 судом першої інстанції), з 30.09.2024 до 13.11.2024 (розгляд справи № 910/3275/24 судом апеляційної інстанції) та з 18.12.2024 до 16.01.2025 (розгляд справи № 910/3275/24 судом касаційної інстанції).

Так, позивач зазначає, що розмір заборгованості становить 1893818,00 грн. з яких: 946909,00 грн. - розмір штрафу, накладеного рішенням № 403-р; 946909,00 грн. - розмір пені, яка нарахована відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 р. позовну заяву Антимонопольного комітету України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2305/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 01.07.2025 р. о 12:30 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 р. відкладено підготовче засідання на 06.08.2025 р. об 11:00 год. з огляду на неявку представника відповідача у підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2305/25 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 19 серпня 2025 р. о 12:00 год.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином шляхом направлення ухвал суду до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю Таїрово Вайнері в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного документу за вих. № 916/2305/25/34373/25 від 18.06.2025 р., за вих. № 916/2305/25/39160/25 від 09.07.2025 р., за вих. № 916/2305/25/45171/25 від 08.08.2025 р.

Відповідно до відомостей, наявних у КП ДСС, відповідач ТОВ Таїрово Вайнері є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в Електронному суді та має власний кабінет в Електронному суді.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України Про захист економічної конкуренції, Про захист від недобросовісної конкуренції, Про державну допомогу суб`єктам господарювання, цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, а щодо розгляду та вирішення справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання - також з урахуванням вимог Закону України Про адміністративну процедуру.

Положеннями ч. 1 ст. 23 Закону України Про Антимонопольний комітет України визначено, що діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені; з інших підстав, передбачених законом.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України Про захист економічної конкуренції, економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання. Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого суб`єкта господарювання.

Статтею 27 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції передбачено, що процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 48 Закону України Про захист економічної конкуренції за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.

Схожі положення містяться і у ст. 30 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції, якою передбачено, що органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення, зокрема, про визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.

За приписами ст. 20 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом.

Так, відповідно до ст. 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції вчинення суб`єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п`яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб`єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції. Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.

Так, судом з`ясовано, що за результатами розгляду справи № 127-26.4/195-21 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції Антимонопольним комітетом України 28.12.2023 р. було прийнято рішення № 403-р, яким визнано, що ТОВ Таїрово Вайнері вчинило порушення, передбачене статтею 4 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції, у вигляді неправомірного використання в господарській діяльності призначення Prosecco, яке раніше почали використовувати в господарській діяльності учасники Консорціоді тутела делла деномінаціоне ді оріджине контролата просекко, без їх дозволу.

Так, загальна сума штрафу, накладеного на ТОВ Таїрово Вайнері, яке є відповідачем у даній справі, за вказаним рішенням Антимонопольного комітету України склала 946909,00 грн.

Статтею 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення Антимонопольного комітету України № 403-р від 28.12.2023 р. по справі № 127-26.4/195-21 було надіслано на юридичну адресу відповідача ТОВ Таїрово Вайнері, яка значилася на вказаний момент згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 67801, Одеська область, Одеський район, смт. Овідіополь(з), вул. Берегова, буд. 9а, про що свідчить копія супровідного листа за вих. № 127-26.4/05-531 від 17.01.2024 р. Надіслане рішення АМК було отримано 26.01.2024 представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 75).

З огляду на викладене, рішення Антимонопольного комітету України № 403-р від 28.12.2023 р. вважається таким, що вручене відповідачу 26.01.2024 року.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття. Особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов`язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням. Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, накладений на відповідача штраф підлягав оплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення, а документи, що підтверджують оплату штрафу, протягом п`яти днів з дня оплати штрафу мали бути надіслані до Антимонопольного комітету України.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції).

Відповідно до ч. 4. ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції; за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Виходячи з системного аналізу частин першої та четвертої статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції, оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду. Зазначений двомісячний строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18, від 23.01.2020 у справі № 910/4585/19).

З матеріалів справи слідує, що відповідач, отримавши 26.01.2024 копію рішення Антимонопольного комітету України № 403-р від 28.12.2023 р. (згідно із наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення), звернувся до господарського суду з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання цього рішення недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 р. відкрито провадження у справі № 910/3275/24 за позовом ТОВ Таїрово Вайнері до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 403-р від 28.12.2023 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 р. у справі № 910/3275/24 позов ТОВ Таїрово Вайнері залишено без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 р. у справі № 910/3275/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Таїрово Вайнері на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 р.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 р. у справі № 910/3275/24 апеляційну скаргу ТОВ Таїрово Вайнері задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 р. скасовано.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.12.2024 р. у справі № 910/3275/24 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 910/3275/24.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2025 р. постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 910/3275/24 скасовано, ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/3275/24 залишено в силі.

З огляду на викладене, рішення Антимонопольного комітету України № 403-р від 28.12.2023 р. про стягнення з відповідача 946909,00 грн. штрафу є чинним та в силу приписів ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України, ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції - обов`язковим для виконання, а визначений ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції двомісячний строк сплати відповідачем штрафу станом на час розгляду цієї справи судом закінчився.

Разом з тим, накладений рішенням Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 403-р штраф відповідач у добровільному порядку не сплатив. Вказані обставини відповідачем не спростовано, відповідні докази сплати штрафу в матеріалах справи відсутні. Частинами першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на вказане, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача накладеного штрафу в розмірі 946909,00 грн., оплату якого мало бути здійснено у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 946909,00 грн. суд зазначає наступне.

Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, яка встановлює як обов`язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.

Так, згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Тобто, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, від 11.06.2019 у справі № 910/9272/18, від 16.04.2019 у справі № 910/11550/18,від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18 та від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.

Позивачем при розрахунку пені враховано, що нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням № 403-р, зупинялося з 25.03.2024 до 13.06.2024 (розгляд справи № 910/3275/24 судом першої інстанції), з 30.09.2024 до 13.11.2024 (розгляд справи № 910/3275/24 судом апеляційної інстанції) та з 18.12.2024 до 16.01.2025 (розгляд справи № 910/3275/24 судом касаційної інстанції).

Таке нарахування відповідає вищевикладеній сталій позиції Верховного Суду.

Відтак, нарахування пені за прострочення відповідачем сплати штрафу здійснено за період з 14.06.2024 р. по 29.09.2024 р. та з 17.01.2025 р. по 31.03.2025 р. (182 дні) в розмірі 946909,00 грн. (946000,00 грн. х 1,5% х 182 дн.). Однак, з огляду на те, що розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в заявленому розмірі 946909,00 грн.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Антимонопольного комітету України обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 22725,82 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8), понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю Таїрово Вайнері про стягнення 1893818,00 грн. задовольнити.

2.СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю Таїрово Вайнері (67801, Одеська область, Одеський район, смт. Овідіополь(з), вул. Берегова, буд. 9а; код ЄДРПОУ 40837596) штраф у розмірі 946909/дев`ятсот сорок шість тисяч дев`ятсот дев`ять/грн. 00 коп. та пеню в розмірі 946909/дев`ятсот сорок шість тисяч дев`ятсот дев`ять/грн. 00 коп. та зарахувати зазначені суми у дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач: ГУК у м. Києві Солом`янський район, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100).

3.СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю Таїрово Вайнері (67801, Одеська область, Одеський район, смт. Овідіополь(з), вул. Берегова, буд. 9а; код ЄДРПОУ 40837596) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ: 00032767 (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) витрати по сплаті судового збору в сумі 22725/двадцять дві тисячі сімсот двадцять п`ять/грн. 82 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 03 вересня 2025 р. з огляду на перебування судді Петрова В.С. на лікарняному з 25.08.2025 р. по 02.09.2025 р. включно.

Суддя В.С. Петров