Постанова від 28.08.2025 по справі 921/287/25

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2025 р. Справа №921/287/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желік М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Збаразької міської ради

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2025 (повну ухвалу складено 13.06.2025, суддя С.О. Хома) про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

у справі № 921/287/25

за позовом Збаразької міської ради, Тернопільська обл, м. Збараж

до відповідача Приватне підприємство «Райремцентр Нове село», Тернопільська обл., с. Нове Село

про стягнення заборгованості 81828,02 грн та судові витрати

за відсутності представників сторін:

Збаразька міська рада звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства (далі ПП) «Райремцентр Нове село» 81828,02 грн заборгованості за вимогою Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області № 131900-13/461-2025 від 19.02.2025. В обґрунтування своїх позовних вимог міськрада зазначає, що внаслідок завищення ПП «Райремцентр Нове село» обсягу виконаних ремонтно-будівельних робіт за договором закупівлі робіт №310 від 27.09.2021 на капітальний ремонт із впровадженням заходів з енергозбереження у адміністративній будівлі Збаразької міської ради, проведено зайвих виплат на суму 81828,02 грн, чим завдано збитків Збаразькій міській раді на вказану суму.

11.06.2025 позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суб`єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, до набрання чинності рішенням у цій справі заборонити вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо ПП «Райремцентр Нове Село» (код ЄДРПОУ 41303113), а саме - щодо припинення (ліквідації) юридичної особи.

13.06.2025 Господарський суд Тернопільської області постановив ухвалу, якою відмовив Збаразькій міській раді в задоволенні її заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки дійшов до висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не має належного зв`язку з предметом позову щодо стягнення 81828,02 грн заборгованості.

Збаразька міська рада не погодилась з постановленою ухвалою місцевого господарського суду та оскаржила її в апеляційному порядку, позаяк вважає, що при постановленні вказаної ухвали внаслідок неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, має місце не з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Так, апелянт зазначає, що з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань йому стало відомо, що 21 лютого 2025 року щодо приватного підприємства «Райремцентр Нове Село» (код ЄДРПОУ 41303113) внесено рішення засновників щодо припинення даної юридичної особи, строк визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог 21 червня 2025 року. Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється, зокрема, шляхом ліквідації. Стаття 112 Цивільного кодексу України визначає послідовність задоволення вимог кредиторів, однак у практиці існує значний ризик того, що після внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, виконання робіт стає неможливим. Таким чином, міськрада вважає, що вчинення державним реєстратором, приватним та державним нотаріусом, іншими суб`єктами, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань чи будь-якими іншими особами, наділеним функціями державного реєстратора у відповідності до норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» реєстраційних дій щодо припинення (ліквідації) відповідача є безпосередньо пов`язаним з предметом позову, оскільки може істотно ускладнити або унеможливити фактичне виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог. За таких обставин, позивач просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, а його заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволити.

Відповідач своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав, участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги

Позивач, 13.08.2025 через систему «Електронний суд» подав на розгляд суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, у зв`язку із неможливістю забезпечити його участь в судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги в сукупності з матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити таке:

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом ст. 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання про накладення арешту, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеному у постанові від 12.02.2020р. у справі №381/4019/18.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 зробила висновок про те, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві ефективний захист його порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Господарське процесуальне законодавство передбачає, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до правового висновку, наведеного Верховним Судом у постановах від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20, при вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Позивач, звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в обґрунтування своєї позиції зазначає, що з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань йому стало відомо, що 21 лютого 2025 року щодо приватного підприємства «Райремцентр Нове Село» (код ЄДРПОУ 41303113) внесено рішення засновників щодо припинення даної юридичної особи, строк визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог 21 червня 2025 року.

За умовами статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється, зокрема, шляхом ліквідації.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Цивільного кодексу України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи

Порядок ліквідації юридичної особи визначений ст. 111 Цивільного кодексу України, а ст. 112 цього кодексу визначає порядок задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовними вимогами майнового характеру про стягнення з відповідача 81828,02 грн заборгованості за вимогою Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області № 131900-13/461-2025 від 19.02.2025 про відшкодування зайвих виплат, у зв`язку із завищенням Приватним підприємством «Райремцентр Нове село» обсягу чи вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на виконання договору закупівлі робіт за №310 від 27.09.2021 на капітальний ремонт із впровадженням заходів з енергозбереження у адміністративній будівлі Збаразької міської ради.

З огляду на рішення засновників відповідача про припинення юридичної особи є значний ризик того, що після внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, стягнення грошових коштів (за умови задоволення позовних вимог) стане неможливим, що, в свою чергу, унеможливить виконання рішення суду у цій справі. Вказане свідчить про безпосередній зв`язок між реєстраційними діями щодо припинення юридичної особи відповідача та предметом даного судового позову.

Статтями 124 та 129-1 Конституції України регламентовано, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всі території України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов`язковість судового рішення є однією зі складових принципу правової визначеності, а також реалізації в дії права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» підставою для відмови у державній реєстрації є, зокрема, наявність в Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.

За вказаних обставин, судова колегія вважає доцільним задоволити заяву Збаразької міської ради про забезпечення позову та до набрання чинності рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/287/25 заборонити суб`єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відносно ПП «Райремцентр Нове Село» (код ЄДРПОУ 41303113), а саме - щодо припинення (ліквідації) юридичної особи.

Зважаючи на вказане, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд при розгляді заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі допустив неповне з`ясування обставин справи, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви позивача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2025 у даній справі, відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а заява Збаразької міської ради про забезпечення позову - задоволенню.

Керуючись ст. 269, 271, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХ В А Л И В:

Апеляційну скаргу Збаразької міської ради задоволити.

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2025 про відмову в забезпеченні позову у справі №921/287/25 скасувати.

До набрання чинності рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/287/25 заборонити суб`єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відносно ПП «Райремцентр Нове Село» (код ЄДРПОУ 41303113), а саме - щодо припинення (ліквідації) юридичної особи.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.

повна постанова складена 04.09.2025

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік