Рішення від 05.09.2025 по справі 480/3492/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2025 року м. Суми Справа № 480/3492/24

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Сидорук А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Комунальної організації обласний комунальний заклад "Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи"; Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України"; про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Позивач 29.04.2024 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення КО ОКЗ ''Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи'', щодо втрати професійної працездатності у 25 %, захворювання пов`язане з захистом Батьківщини позивачу, що оформлено довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступнею втрати професійної працездатності у відсотках від 12.01.2024 серії 12 ААА № 024879;

- визнати протиправним та скасувати відповідь ДЗ ''Центральна медико-експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України'' від 19.03.2024 № 56-18/13/-844;

- зобов`язати КО ОКЗ ''Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи'' провести контрольний огляд позивачу на предмет встановлення йому групи інвалідності.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивач неодноразово приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. В 2024, під час виконання службових обов`язків, позивач отримав поранення. Позивач неодноразово проходив медичне лікування в закладах охорони здоров`я. Перший відповідач визначив позивачу ступінь втрати професійної працездатності - 25%, захворювання пов`язане із захистом Батьківщини. Натомість діагнози позивача у своїй сукупності, на його переконання, підпадають під встановлення групи інвалідності та застосування значно більшого % втрати працездатності. Позивач не погодився з таким рішенням МСЕК, а тому направив заяву на переогляд рішення до другого відповідача. Другим відповідачем надано позивачу відповідь, в якій зазначено, що не вбачається підстав для контрольного переогляду.

06.05.2024 судом відкрито провадження у справі, вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

27.05.2024 від першого відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Відзив відповідачем мотивовано тим, що комісією лікарів-експертів правомірно було проведено огляд позивача, за результатами чого позивачу встановлено 25% втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Враховуючи скарги хворого, а також надані документи, об`єктивні обстеження, результати інструментальних методів дослідження та встановлений діагноз, лікарі-експерти визначили, що ступінь функціональних порушень з боку центральної нервової системи та опорно-рухового апарату обмежують життєдіяльність позивача в легкому ступені та не дають підстав для встановлення групи інвалідності. У зв`язку з оскарженням позивачем рішення першого відповідача, медико-експертна справа позивача була направлена до Центральної МСЕК. За результатами розгляду скарги позивача рішення першого відповідача залишено без змін.

10.06.2024 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій позивач просить суд вимоги позивача задовольнити у повному обсязі. Позивач зазначає, що рішення першого відповідача не містить мотивів щодо підстав не встановлення позивачу групи інвалідності. З моменту отримання травми позивач постійно здійснює лікувально-реабілітаційні заходи, що свідчить про важкість травми.

12.07.2024 до суду надійшли заперечення першого відповідача, в яких відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що позивач не надав на обласну МСЕК медичних висновків, які б свідчили про ушкодження, що призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій. Тому ч.13 ст.7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" № 2961-ІV не може бути застосована.

31.01.2025 до суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи. Суд долучив докази до матеріалів справи.

Другий відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву не скористався. Тому суд, у відповідності до норми ч.6 ст.162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановлені судом фактичні обставини.

У періоди з 24.10.2022 до 31.12.2022 та з 01.01.2023 до 27.01.2023 позивач, як військовослужбовець НГУ в/ч НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією РФ, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 22.05.2023 (а.с.20).

27.01.2023 під час виконання службових обов`язків, а саме заходу на вогневу позицію на околиці м.Бахмут, позивач потрапив під ворожий мінометний обстріл, внаслідок чого отримав поранення, що підтверджується актами про розслідування нещасного випадку та про нещасний випадок, довідкою форми 100 та випискою медпункту в/ч НОМЕР_1 (а.с.21-28).

Згідно з постановою медичної (військово-лікарської комісії) ДУ Територіальне медичне об`єдання МВС України по Харківській області від 21.09.2023 № 221: акубаротравма 27.01.2023 з відновленням функції слуху; остеохондроз; спондилоартроз попереково-крижового відділу хребта (операція 28.03.2023) задній інструментальний спондилодез L5-S1; люмбалгія з помірним порушенням функцій хребта, є травмами позивача, пов`язаними із захистом Батьківщини (а.с.19).

18.12.2023 начальником медичної служби в/ч НОМЕР_1 видано направлення на проходження позивачем МСЕК для визначення групи інвалідності або встановлення відсотку працездатності (а.с.96).

Першим відповідачем було здійснено огляд позивача МСЕК, що зафіксовано в акті від 12.01.2024 № 95 (а.с.120, 120a). На підставі акту першим відповідачем було прийнято довідку від 12.01.2024 серії 12 ААА № 024879 про встановлення позивачу 25% ступеня втрати професійної працездатності, а саме у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини (а.с.17-18).

Позивач не погодився з вказаним рішенням, а тому 12.01.2024 подав заяву першому відповідачу про направлення його на Центральну МСЕК (а.с.104).

15.01.2024 перший відповідач направив другому відповідачу медико-експертну справу позивача для винесення остаточного рішення (а.с.116).

19.03.2024 другий відповідач склав акт огляду МСЕК № 486 (а.с.118-119).

Листом від 19.03.2024 другий відповідач повідомив позивача, що розглянувши надану справу комісія вважає, що рішення першого відповідача від 12.01.2024 прийняте у відповідності до вимог п.27 Положення, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 та наказів МОЗ України від 05.09.2011 № 561 та від 05.06.2012 № 420 (а.с.117).

Висновки суду та їх мотиви.

Спірні правовідносини врегульовано, зокрема Положенням про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317 (в редакції постанови КМУ від 07.07.2023 № 685).

Суд звертає увагу, що при розгляді даної справи судом не досліджується медичний критерій (стосовно діагнозу та його правомірності, а також відсотку втрати працездатності та групи інвалідності), а лише юридичний процедуру прийняття і відповідність спірного рішення вимогам законодавства. З урахуванням обраного позивачем способу захисту, то суд в першу чергу досліджує процедуру здійснення розгляду другим відповідачем перегляду рішення першого відповідача від 12.01.2024. Також рішення про ненадання позивачу статусу інвалідності позивач не оскаржує, а тому вказане не є предметом спору.

Відповідно до п.1 Положення це положення визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності (п.6 Положення).

Підпунктом 1 п.11 вказаного Положення передбачено, що міські, міжрайонні, районні комісії визначають: ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків; потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого; медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Згідно з абз.2 п.13 Положення центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми.

Пунктом 15 Положення передбачено, що комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Пунктами 17-19 Положення встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських комісій (у тому числі в разі проведення огляду у складних випадках) приймається більшістю голосів членів комісій. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням, викладає свою думку в письмовому вигляді, яка додається до акта огляду. На вимогу такого члена комісії акт огляду надсилається МОЗ (п.22 Положення).

Отже, у разі оскарження особою рішення обласної МСЕК, Центральна МСЕК зобов`язана провести повторний огляд особи та прийняти саме колегіальне рішення комісією щодо скасування, підтвердження або зміни попереднього висновку чи формування нового висновку, яке, у розумінні норми п.19 ч.1 ст.4 КАС України, є індивідуальним актом. Колегіальне рішення забезпечує всебічний і об`єктивний аналіз всіх обставин завдяки участі кваліфікованих фахівців. Це гарантує його правомірність і обґрунтованість.

Cуд зазначає, що акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.03.2024 № 486 не заповнений у відповідності з вимогами наказу МОЗ України від 30.07.2012 № 577, оскільки з його змісту вбачається, що не зазначені результати експертного огляду, скарги, медико-соціальний анамнез, дані об`єктивного обстеження у МСЕК, дані лікарів інших спеціальностей та інше. Тому суд дійшов висновку, що позивач не оглядався Центральною МСЕК та нею не було прийнято рішення у формі індивідуального акту.

Отже, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності другого відповідача щодо не проведення позивачу повторного огляду та не прийняття рішення, яка не відповідає критеріям правомірності, які встановлені нормою ч.2 ст.2 КАС України. Тому суд визнає протиправною таку бездіяльність та зобов`язує другого відповідача провести повторний огляд позивача та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині вимог, то суд відмовляє, оскільки рішення першого відповідача від 12.01.2024 серії 12 ААА № 024879 прийняте у відповідності до норм законодавства та відповідає встановленій формі. Зміст рішення першого відповідача на медичний критерій не досліджувалось судом, оскільки суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Тим більш, є логічним, щоб не суд, а саме спеціальний орган, який може і повинен надати оцінку медичному критерію вирішив вказане питання, що зроблено ним не було і саме в цьому і полягала зазначена вище бездіяльність.

Суд звертає увагу позивача, що у разі погіршення його стану здоров`я він не позбавлений права на звернення для здійснення повторного огляду. У разі повторних звернень позивачу необхідно визначитися з предметом досліджень щодо встанволення групи інвалідності або відсотку втрати працездатності, оскільки вказані питання регулюються різними нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що на момент ухвалення даного рішення, відповідачі перебувають у стані припинення, проте не є припиненими. У випадку передачі прав та обов`язків другого відповідача до іншої особи, то суд звертає уагу позивача на його право звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в порядку норми ст.379 КАС України.

Судові витрати.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, даний спір виник внаслідок неправомірної поведінки другого відповідача, то суд на підставі норми ч.8 ст.139 КАС України, стягує з нього судовий збір у повному обсязі у сумі 1211,20 грн.

Керуючись нормами ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до відповідачів: Комунальної організації обласний комунальний заклад "Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи"; Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України"; про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державного закладу "Центральна медико- соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" щодо не проведення ОСОБА_1 повторного огляду та не прийняття рішення за результатами оскарження рішення Комунальної організації обласний комунальний заклад "Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи" від 12.01.2024 серії 12 ААА № 024879

3. Зобов`язати Державний заклад "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" (вул. Юрія Коцюбинського, 9, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 38260065) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) повторний огляд та прийняти рішення за результатами оскарження рішення Комунальної організації обласний комунальний заклад "Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи" від 12.01.2024 серії 12 ААА № 024879.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачів: Комунальної організації обласний комунальний заклад "Сумський обласний центр медико-соціальної експертизи"; Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" (вул. Юрія Коцюбинського, 9, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 38260065), за рахунок бюджетних асигнувань, 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано суддею 05.09.2025.

Суддя А.І. Сидорук