Рішення від 02.09.2025 по справі 539/4203/25

Справа № 539/4203/25

Провадження № 2-а/539/101/2025

РІШЕННЯ

іменем України

02 вересня 2025 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Джадан І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Пелих Н.М.,

представника відповідача Кравець Л.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського відділу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Лубенського відділу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення.

В позові вказано, що рішенням начальника Лубенського відділу УДМС України в Полтавській області №5330100100000524 від 13.08.2025р. про примусове видворення з України вирішено примусово видворити його, громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з України.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.08.2025 р. у справі №539/4001/25 він був затриманий строком на шість місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою забезпечення примусового видворення.

Станом на сьогодні він перебуває у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.

Він не був затриманий за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України, будь-яких інших порушень законодавства України з прикордонних питань ним не вчинялося. Немає підстав вважати, що його дії становлять загрозу для національної безпеки України, громадського порядку, охорони здоров`я, прав та інтересів громадян України. Рішення про примусові повернення його до країни походження (третьої країни) відносно нього також не приймалося.

Документом, що посвідчує його особу, є паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , що був виданий 25.04.2018р. посольством росії в Україні, терміном дії до 25.04.2023р.

Вважає, що підстав для застосування до нього такої міри відповідальності як примусове повернення чи примусове видворення немає, а тому оскаржуване рішення винесене з порушення законодавства про правовий статус іноземців (осіб без громадянства).

Він є уродженцем російської федерації, але у 1992 році прибув до України, і з того часу проживає на території України у с. Козубівка Лубенського (раніше Хорольського) району Полтавської області. Нерухомого майна у власності не має, тому і питання реєстрації місця проживання насьогодні не вирішено. Ведення сільського господарства забезпечує його достатній для проживання дохід. До кримінальної та адміністративної (окрім питань, пов`язаних з реєстрацією) відповідальності не притягувався.

Строк дії паспортного документу громадянина рф для виїзду за кордон у нього закінчився 25.04.2023 р., тобто в період дії правового режиму воєнного стану на території України.

З початком війни росії проти України між двома країнами були розірвані дипломатичні відносини, посольство і консульські установи рф на території України припинили функціонування, що виключає можливість продовжити дію паспорта громадянин рф. Відсутність документа, що посвідчує особу (паспорта) позбавляє можливості оформлення візи та отримання посвідки на проживання.

Офіційно візовий режим для громадян росії в Україні запроваджено з 01.07.2022р., до цього часу діяла міжурядова угода 1997р. про безвізовий режим, у зв`язку з чим дозвіл на проживання в України громадянам рф не вимагався.

З початком повномасштабного вторгнення громадянам рф, які проживали на території України, вирішення усіх дозвільних на проживання в Україні питань, значно ускладнені, а у разі відсутність (закінчення терміну дії) паспорта громадянина рф взагалі є неможливим.

При зверненні до міграційної служби за роз`ясненням, як йому вийти із такої ситуації та оформити офіційне проживання в Україні його повідомляли, що треба чекати закінчення війни, бо на даний час вирішити це не можливо. На період війни необхідно з`являтися до міграційної служби для оплати штрафу за порушення правил проживання на території України без відповідних документів. З цього 13.08.2025 р. для нього стало несподіванкою винесення рішення про примусове видворення з України.

Він не бажає покидати Україну, бо вважає її своєю батьківщиною. Має тут налагоджений побут, сім`ю і бажання і надалі проживати в цій країні.

Він майже все життя постійно проживає в Україні, вважає себе українцем, неухильно дотримується її законів, не вчиняє дії, які б посягали на національну безпеку чи порушення громадського порядку в Україні. Неможливість оформлення дозвільних документів для проживання в Україні, продовження строку дії паспорта як документу, який посвідчує особу, на період війни між росією та Україною існує через незалежних від нього причини, а тому вважає, що рішення про його примусове видворення з України є безпідставним та необґрунтованим.

Позивач прохає суд визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського відділу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 13.08.2025 року №5330100100000524 про примусове видворення з України громадянина російської федерації ОСОБА_1

29.08.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив згідно якого вбачається, що відповідач позов не визнає, заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, прохає відмовити в його задоволенні. Вказує, що 13.08.2025 у м. Лубни виявлено факт порушення правил перебування в Україні громадянина російської федерації ОСОБА_1 .. Перевіркою встановлено, що вищевказаний іноземний громадянин є громадянином російської федерації, в`їхав в Україну в 1992 році. Останнім часом проживав по паспортному документу громадянина російської федерації НОМЕР_1 , виданому 25.04.2018 посольством росії в Україні, терміном дії до 25.04.2023. На сьогоднішній день у ОСОБА_1 відсутні документи на право перебування/проживання на території України. Попередньо, 21.01.2022 громадянина російської федерації було притягнуто до адміністративної відповідальності Хорольським сектором УДМС у Полтавській області та винесено постанову ПН МПТ 001560 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1870,00 грн. Громадянин російської федерації ОСОБА_1 порушує законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства та суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України. 13.08.2025 громадянина російської федерації ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до частини другої статті 203 КУпАП. В ході спілкування з зазначеним вище іноземним громадянином стало відомо, що він в останній час проживає за адресою: АДРЕСА_1 . До органів ДМС України з заявою про продовження строку перебування в Україні та визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту - не звертався, документального підтвердження підстав для подальшого перебування в Україні та документів на право проживання в Україні вищезазначена особа не надала. Як повідомив вказаний вище іноземний громадянин, обставини, які б заборонили примусово видворити його з України, визначені ч. 1 ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відсутні. Термін дії паспорта гр. рф ОСОБА_1 № 51 6487285 закінчився 25.04.2023 року. 13.08.2025 Лубенським відділом УДМС в Полтавській області прийнято рішення про примусове видворення громадянина російської федерації ОСОБА_1 . З метою забезпечення примусового видворення громадянина російської федерації ОСОБА_1 , Лубенським відділом 13.08.2025 до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області подано адміністративний позов про адміністративне затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на шість місяців. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.08.2025 позовні вимоги Лубенського відділу Управління Державної міграційної служби в Полтавській області до ОСОБА_1 про затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування задоволено, затримано ОСОБА_1 строком на шість місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення примусового видворення. Вказує, що починаючи з 1992 року, як зазначає сам позивач, жодних дій щодо узаконення свого перебування на території України ОСОБА_1 не вживав, у встановленому порядку з відповідною заявою про набуття громадянства до органів ДМС не звертався, доказів на підтвердження своїх тверджень не надав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Пелих Н.М. позов підтримали, прохали його задовольнити, обґрунтовували свої вимоги обставинами викладеними в позові.

Представник відповідача Кравець Л.Д. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення даного позову, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву. Зазначила, що у позивача відсутні чинні документи для виконання рішення про примусове повернення, а тому було прийняте рішення саме про примусове видворення.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Так, Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Згідно ч. 8 ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

Згідно ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Згідно ч. 4 ст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців. У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну чи їх примусове видворення за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів чи підрозділів, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, що підтверджується паспортом громадянина російської федерації НОМЕР_1 , виданому 25.04.2018 посольством росії в Україні, терміном дії до 25.04.2023. (а.с. 6)

На час розгляду справи позивач фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Відносно громадянина російської федерації ОСОБА_1 Лубенським відділом УДМС в Полтавській області 13.08.2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МПТ №003557 за виявлене порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, який останнього разу в`їхавши на територію держави Україна в 1992 р., перевищив встановлений строк перебування в Україні більш як на 30 днів. (а.с. 9)

Згідно постанови Лубенського відділу УДМС в Полтавській області від 13.08.2025 року ПН МПТ №003553 позивача ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 203 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. 00 коп.

При цьому, 13.08.2025 року Лубенським відділом УДМС України в Полтавській області було прийнято рішення №5330100100000524 про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13)

Згідно рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.08.2025 року адміністративний позов Лубенського відділу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області до ОСОБА_1 про адміністративне затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою забезпечення примусового видворення задоволено. Затримано громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на шість місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою забезпечення примусового видворення. (а.с. 10-12)

Відповідно службової записки завідувача Сектору з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції апарату УДМС України в Полтавській області №5301.5/12380-225 від 30.07.2025 громадянин рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до Сектору з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції апарату УДМС України в Полтавській області не звертався.

На даний час у громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні документи на право перебування/проживання на території України.

Представником позивача надано суду докази на підтвердження проживання ОСОБА_1 на території України, а саме на території Андріївського старостинського округу виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області з 1997 року по теперішній час.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що позивач вчиняв дії щодо узаконення свого перебування на території України, у встановленому порядку звертався з відповідною заявою про набуття громадянства до органів ДМС.

Щодо можливості прийняття міграційним органом рішення про примусове видворення позивача, без попереднього прийняття рішення про примусове повернення, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Так, з вищевикладених положень міграційного законодавства вбачається, що примусове повернення не застосовується до іноземців, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

При цьому, міграційний орган може приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, зокрема, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення.

Тобто, за відсутності в іноземця документів, які посвідчують особу та дають право на виїзд з України, міграційний орган не приймає рішення про його примусове повернення, а такий іноземець затримуються у встановленому порядку з метою ідентифікації, документування та примусового видворення.

В даному випадку, сторонами у справі не заперечується, що позивач не має діючого паспортного документу, що стало підставою для поміщення позивача до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що міграційним органам правомірно не прийнято рішення про примусове повернення позивача до прийняття оскаржуваного рішення про примусове видворення, так як позивач не мав би можливості виконувати відповідне рішення без паспортного документу.

Крім того суд враховує, що на території України з 24 лютого 2022 року триває військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою до введення воєнного стану.

Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про тимчасову неможливість України виконувати взяті на себе зобов`язання, зокрема, щодо міжнародного захисту іноземців.

Більш того, поточна безпекова ситуація в Україні свідчить про те, що життю або здоров`ю позивача у будь-який момент перебування в Україні загрожує реальна небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства у міжнародному збройному конфлікті.

Таким чином, суд вважає, що видворення позивача у будь-яку третю безпечну країну, безумовно нестиме меншу загрозу для позивача у порівнянні з його подальшим перебуванням в Україні.

З аналогічних підстав, щодо пропорційності оскаржуваного рішення, суд наголошує, що в умовах дії воєнного стану, здійснення міграційним органом посиленого контролю у сфері дотримання іноземцями та особами без громадянства міграційного законодавства України є необхідним, виправданим та таким, у якому існує нагальна потреба, а як наслідок відповідає легітимній меті його здійснення ефективному реагуванню держави на загрози її безпеці.

Враховуючи викладене вище, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 77, 243-246, 250, 289 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Лубенського відділу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом десяти днів з дня його складення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 08.09.2025.

Суддя Т.Д. Бєссонова