Постанова від 27.08.2025 по справі 921/486/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2025 р. Справа №921/486/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів:Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Бабій М.М.

явка учасників справи:

від позивача: Сергійчук Ю.В.;

від відповідача: Мацей А.М.;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Яреха В.А.;

від прокурора: не з`явився,

розглянув апеляційну скаргу державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Подільський лісовий офіс б/н від 22.05.2025,

та апеляційну скаргу Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви б/н від 21.05.2025,

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025, суддя Гевко В.Л., м. Тернопіль, повний текст ухвали складено 15.05.2025

про залишення позовної заяви без розгляду

у справі № 921/486/23

за позовом державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Київ, в особі філії "Подільський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Чернівці,

до відповідача Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, м. Почаїв,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача-1 державна екологічна інспекція в Тернопільській області, м. Тернопіль,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача-2 Тернопільська обласна державна адміністрація, м. Тернопіль,

за участі заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, м. Тернопіль,

про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами та повернення лісової ділянки постійному лісокористувачу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" Філія "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Почаївського Свято - Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, в якій просить:

- розірвати Договір на право довгострокового тимчасового користування лісами від 28 грудня 2012 року, укладений між державним підприємством "Кременецьке лісове господарство" в особі директора Криси Ігоря Тарасовича та Почаївським Свято - Духівським монастирем Тернопільської єпархії Української Православної Церкви;

- зобов`язати Почаївський Свято - Духівський монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви повернути правонаступнику ДП "Кременецьке лісове господарство" філії "Кременецьке лісове господарство" за актом приймання-передачі лісову ділянку 6,0 га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Почаївського лісництва ДП "Кременецьке лісове господарство" та складається з: квартал 43 виділ 1 площа 0,9 га, квартал 43 виділ 2 площа 0,2 га, квартал 43 виділ 3 площа 1,4 га, квартал 43 виділ 5 площа 0,7 га, квартал 40 виділ 17 площа 0,3 га, квартал 40 виділ 17 площа 0,3 га, квартал 40 виділ 12 площа 2,5 га..

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025 клопотання представника Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, заявленого в судовому засіданні 05.05.2025, про залишення позову без розгляду, задоволено частково. Позовну заяву державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси Українив особі філії Подільський лісовий офіс залишено без розгляду, у зв`язку із неявкою без поважних причин представника позивача в судове засідання 28.04.2025. В іншій частині клопотання представника відповідача, заявленого в судовому засіданні 05.05.2025 про залишення позову без розгляду, у зв`язку із неявкою без поважних причин представника позивача у судове засідання 05.05.2025 відмовлено.

Ухвала суду обґрунтована тим, що позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 28.04.2025 о 10:30, не з`явився до суду, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Суд мотивував своє рішення ще тим, що позивач не забезпечив участь у засіданні жодного з наявних представників, які брали участь у справі раніше, та не надав жодних пояснень щодо такої неучасті.

Водночас неявку представника позивача у судове засідання 05.05.2025 суд не розцінив як безпідставну, оскільки вона обумовлена, ймовірно, технічними причинами, що підтверджено поясненнями секретаря судового засідання про неможливість приєднати учасника до відеоконференції, незважаючи на його онлайн-присутність.

Таким чином, суд визнав наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з імперативних приписів статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, що зобов`язують суд залишити позов без розгляду у разі неявки позивача без поважних причин та за відсутності заяви про розгляд справи без його участі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги позивача

22.05.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» б/н від 22.05.2025 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025 про залишення позову без розгляду у справі № 921/486/23.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають істотне значення для справи, і дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду. Зокрема, не було враховано, що представник позивача не з`явився у судове засідання 28 квітня 2025 року з поважних причин у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні, яке тривало понад три години. Представник не мав об`єктивної можливості повідомити суд про свою відсутність, що було спричинено незалежними від нього обставинами.

Крім того, представник позивача неодноразово брав участь у підготовчих засіданнях та розгляді справи по суті, подавав процесуальні документи, надавав пояснення, що свідчить про належне та добросовісне користування процесуальними правами та про наявність у позивача реального інтересу до розгляду справи. Суд першої інстанції також не врахував релевантну практику Верховного Суду (від 02.10.2024 у справі №911/3092/23, від 13.03.2025 у справі №908/6167/15 (908/3314/23), від 09.04.2025 у справі №908/584/24), яка підтверджує, що за таких умов залишення позову без розгляду є надмірним формалізмом та не відповідає завданню господарського судочинства справедливому та ефективному розгляду спору. Застосування відповідних норм у даній ситуації порушує право позивача на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Учасники справи своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не скористались, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача та заперечення позивача

26.05.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви б/н від 21.05.2025 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №921/486/23 в частині відмови в задоволенні їх клопотання.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача в частині визнання повторної неявки позивача на судове засідання 05.05.2025 без поважних причин та неправомірно визнав такі причини поважними.

Апелянт зазначає, що Господарський суд Тернопільської області, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, не врахував, що позивач і його представник були належним чином повідомлені про дату та час судових засідань, однак не з?явилися без поважних причин та без подання заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України є достатньою підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Разом із тим, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням вимог процесуального закону, зокрема не надав належної оцінки фактам повідомлення представника позивача про призначені судові засідання, що підтверджується даними підсистеми «Електронний суд», протоколами судових засідань, офіційними повідомленнями на веб-порталі Судової влади України, а також ухвалами суду про призначення засідань.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025 справу № 921/486/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2025 справу №921/486/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» б/н від 22.05.2025 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025 про залишення позову без розгляду у справі № 921/486/23.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 з підстав, що визначені ч. 2 ст. 260 ГПК України апеляційну скаргу Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви б/н від 21.05.2025 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №921/486/23 залишено без руху.

Ухвалою від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви б/н від 21.05.2025 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №921/486/23.

Ухвалою від 10.07.2025 прийнято до спільного розгляду апеляційні скарги державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Подільський лісовий офіс б/н від 22.05.2025 та Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви б/н від 21.05.2025 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025 про залишення позову без розгляду у справі №921/486/23 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 27.08.2025.

Ухвалою від 04.08.2025 задоволено заяву представника позивача - Сергійчука Ю.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.

Ухвалою від 08.08.2025 задоволено заяву представника відповідача - Мацей А.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.

Ухвалою від 18.08.2025 задоволено заяву представника третьої особи-2 - Ярехи В.А. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.

У судове засідання 27.08.2025 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи-2, інші учасники справи в судове засідання не з`явились хоча належним чином були повідомлені про дату час та місце розгляду справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України.

Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» б/н від 22.05.2025, навів доводи аналогічні викладеним у ній, просив її задоволити.

Також в судовому засіданні 22.05.2025 представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви б/н від 21.05.2025, просив відмовити в задоволенні останньої. При цьому наводив доводи, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви б/н від 21.05.2025, навів доводи аналогічні викладеним у ній, просив її задоволити.

Щодо апеляційної скарги державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» б/н від 22.05.2025 представник відповідача заперечив, просив відмовити в задоволенні останньої.

Представник третьої особи-2 підтримала позицію позивача, просила апеляційну скаргу державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» б/н від 22.05.2025 задоволити, а в задоволенні апеляційної скарги Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви б/н від 21.05.2025 відомовити.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

При розгляді справи у новому складі суду - судді Гевко В.Л., ухвалою суду від 30.08.2024 справу № 921/486/23 прийнято до свого провадження. Розгляд справи №921/486/23 розпочато спочатку із стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 27.09.2024, яке востаннє відкладено на 10.03.2025.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача був присутній на 8ми підготовчих засіданнях (21.10.2024, 12.11.2024, 18.11.2024, 16.12.2024 представник Василишин К.В.; 03.02.2025, 17.02.2025, 24.02.2025, 10.03.2025 представник Сергійчук Ю.В.).

Ухвалою суду від 10.03.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу №921/486/23 до судового розгляду по суті на 24.03.2025.

Ухвалою суду від 24.03.2025, суд не відкриваючи судове засідання по розгляду справи по суті, призначив судове засідання по розгляду справи по суті на 14.04.2025.

Згідно протоколу судового засідання в режимі конференції №4365008 від 14.04.2025 судове засідання проведено за участі представників відповідача Мацея Анатолія Михайловича, представника третьої особи Ярехи Валерії Андріївни, прокурора Куліковської Лілії Богданівни, представника позивача Сергійчука Юрія Вікторовича.

Судове засідання по розгляду справи по суті відкладено та призначено стадію дослідження доказів на 28.04.2025 о 10год. 30хв., про що судом постановлено ухвалу, без оформлення окремого документа.

Оскільки представник позивача Сергійчук Ю.В. був присутній в режимі відео конференції в судовому засіданні 14.04.2025, відповідно про дату відкладення розгляду справи № 921/486/23 був повідомлений.

Ухвалою суду від 23.04.2025 повідомлено учасників справи, що судове засідання по розгляду справи по суті відкладено та призначено стадію дослідження доказів на 28.04.2025 о 10 год. 30хв.

Згідно Довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "Ухвала ГПК" від 23.04.2025 по справі № 921/486/23 було надіслано одержувачу:

-Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" до його електронного кабінету 24.04.2025 13:49;

-Філії "Подільський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України до його електронного кабінету 24.04.2025 13:49.

З наведеного слідує, що позивач був повідомлений про судове засідання по розгляду справи № 921/486/23 по суті, призначене на 28.04.2025 о 10 год.30хв.

Як вбачається із протоколу судового засідання в режимі конференції №4432400 від 28.04.2025 Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/486/23, судове засідання проведено: "За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі): Секретар судового засідання Карпа Маріанна Юріївна (в залі суду), головуючий суддя Гевко Володимир Львович (в залі суду), представник відповідача Мацей Анатолій Михайлович (поза межами приміщення суду), прокурор Куліковська Лілія Богданівна (в залі суду), представник третьої особи Яреха Валерія Андріївна (в залі суду)».

З наведеного слідує, що представник позивача адвокат Сергійчук Ю.В. у судове засідання 28 квітня 2025 року на 10:30 не з`явився.

У матеріалах справи відсутні будь які заяви позивача, чи про відкладення судового засідання призначеного на 28.04.2025 о 10 год. 30хв., у зв`язку з участю у інших судових засіданнях, чи про розгляд без участі представника позивача.

Тобто, представник позивача, який був належним чином повідомлений про судове засідання призначене на 28.04.2025 о 10год 30 хв., не прибув та про причини неявки суд не повідомив, та не просив розглядати справу без його участі.

Як пояснив представник позивача адвокат Сергійчук Ю.В., у запереченнях на усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, його відсутність у судовому засіданні 28.04.2025 о 10год 30 хв. є поважною, оскільки, 28.04.2025 адвокат Сергійчук Ю.В. мав підготовче судове засідання у справі № 906/1163/24 на 10год. 00хв. в Господарському суді Житомирської області, яке тривало з 10год 00хв. до 12год 56хв., відповідно у адвоката Сергійчука Ю.В. не було можливості повідомити Господарський суд Тернопільської області про поважність причини неможливості взяти участі у судовому засіданні.

Позивач - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", Філія "Подільський лісовий офіс "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", в судове засідання 28.04.2025 о 10 год. 30хв., не забезпечив участь повноважного представника.

В судовому засіданні 28.04.2025 судом оголошено перерву до 05.05.2025 о 10год 20хв.

Ухвалою суду від 30.04.2025 повідомлено учасників у справі, що у судовому засіданні по розгляду справи по суті оголошено перерву та призначено стадію дослідження доказів на 05.05.2025 о 10 год. 20хв.

Згідно Довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "Ухвала ГПК" від 30.04.2025 по справі № 921/486/23 було надіслано одержувачу:

-Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" до його електронного кабінету 30.04.2025 20:24;

-Філії "Подільський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України до його електронного кабінету 30.04.2025 20:24.

З наведеного слідує, що позивач був повідомлений, що у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву та призначено стадію дослідження доказів на 05.05.2025 о 10 год. 20хв.

Як вбачається із протоколу судового засідання в режимі конференції №4470388 від 05.05.2025 Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/486/23, судове засідання проведено: "За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі): Секретар судового засідання Романюк Дмитро Олександрович (в залі суду), головуючий суддя Гевко Володимир Львович (в залі суду), прокурор Куліковська Лілія Богданівна (в залі суду), представник третьої особи Яреха Валерія Андріївна (в залі суду), представник відповідача Мацей Анатолій Михайлович (поза межами приміщення суду)».

Як вбачається з протоколу № 4470388 від 05.05.2025 представник позивача участі в судовому засіданні не брав.

Представник позивача, заперечуючи щодо усного клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, зазначив, що 05 травня 2025 року засідання розпочалося згідно відомостей протоколу о 10год 33хв., і в цей час адвокат Сергійчук Ю.В. був онлайн, проте його не було запрошено та приєднано до судового засідання в режимі відеоконференції.

В матеріалах справи наявна пояснювальна записка секретаря судового засідання Дмитра Романюка, в якій секретар пояснив, що у судовому засіданні 05.05.2025 ним, як секретарем судового засідання у справі №921/486/23, здійснювались спроби доєднати представника Сергійчука Ю.В. у судове засідання в режимі відеоконференції у справі № 921/486/23, проте з невідомих причин не вдалося доєднати представника позивача у судове засідання в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 05.05.2025 представник відповідача заявив усне клопотання про залишення позовної заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", Філія "Подільський лісовий офіс "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" без розгляду, у зв`язку з неявкою, без поважних причин, в судові засідання 28.04.2025 та 05.05.2025 представника позивача.

Переглянувши ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права, а саме нормами ГПК України.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Статтею 202 ГПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Згідно з ч. ч. 1, 3 зазначеної норми неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Водночас, в силу ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Підстави залишення позову без розгляду визначені ст. 226 ГПК України.

Так, за п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності (такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 904/11028/15 (904/6582/21).

При цьому зміст ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою (див. постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21).

У постанові від 13.03.2019 у справі №916/3616/15 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду також зауважив, що наведені положення ст. ст. 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Також, здійснюючи тлумачення п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд (постанови від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі №910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 17.05.2023 у справі №910/23821/15) зазначав, що залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом (висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/13094/17).

У той же час, судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення з метою захисту прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, що узгоджується із нормою ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно частини 4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Матеріалами справи підтверджується, що представник позивача брав участь у дев`яти судових засіданнях (з них вісім у підготовчих засідань та одне по суті), подавав заяви процесуального характеру, зокрема про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, отже його дії не свідчили про втрату інтересу до розгляду цієї справи судом, проте не з`явився у судове засідання 28.04.2025.

Щодо неявки представника позивача у судове засідання 05.05.2025, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що його відсутність на засіданні в режимі відеоконференції зумовлена технічними причинами, що підтверджується наявними в матеріалах справи поясненнями секретаря судового засідання. Суд не розцінює цю неявку як без поважних причин та таку, що сталася з вини позивача.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого було неодноразово продовжено.

В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач добросовісно користувався належними йому процесуальними правами та виконував процесуальні обов`язки.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції", заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007), у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України", заява N 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту. Підійшов формально, не врахував стадійність судового процесу, що справа перебувала в стадії дослідження доказів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Подільський лісовий офіс б/н від 22.05.2025 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025 підлягає скасуванню в частині залишення без розгляду позовної заяви з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Водночас апеляційна скарга Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви б/н від 21.05.2025 підлягає залишенню без задоволення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Ухвала Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025 у цій справі підлягає скасуванню в частині залишення без розгляду позовної заяви, апеляційна скарга позивача задоволенню, апеляційна скарга відповідача залишенню без задоволення.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги позивача, апеляційний господарський суд, керуючись статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 422,40 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Подільський лісовий офіс б/н від 22.05.2025 в справі №921/486/23 задоволити.

Апеляційну скаргу Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви б/н від 21.05.2025 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2025 у справі №921/486/23 в частині залишення без розгляду скасувати та передати на розгляд до Господарського суду Тернопільської області справу №921/486/23.

Стягнути з Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (47025, м. Почаїв, вул. Липова, 51, ЄДРПОУ 26427919) 2 422,40 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на користь державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Подільський лісовий офіс (58009, м. Чернівці, вул. Руська, 203А, ЄДРПОУ 45495765) в повернення судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 05.09.2025.

Головуючий суддяБойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.

СуддяЯкімець Г.Г.