Рішення від 08.09.2025 по справі 925/775/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2025 року Справа № 925/775/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна

компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ

до комунального некомерційного підприємства «Чорнобаївська

багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради»,

смт. Чорнобай, Золотоніського району, Черкаської області

про стягнення 18 702 грн. 05 коп.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до комунального некомерційного підприємства «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» про стягнення з відповідача 18 702 грн. 05 коп. заборгованості, а саме: 14 115 грн. 84 коп. суми основного боргу, 1 891 грн. 41 коп. пені, 445 грн. 21 коп. 3% річних та 2 2249 грн. 59 коп. інфляційних втрат, у зв?язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №22-5196/24-БО-Т від 25 грудня 2023 року.Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалу суду від 07 липня 2025 року було доставлено сторонам до їх електронних кабінетів 07 липня 2025 року.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач у своєму відзиві на позов з позовними вимогами частково не погоджується та просив суд зменшити штрафні санкції (пеню) на 90%.

Факт споживання природного газу в розмірах, зазначених в позовній заяві та наявність основного боргу в розмірі 14 115 грн. 84 коп. не заперечує. Відповідач також просив суд врахувати, що комунальне некомерційне підприємство «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» є неприбутковим комунальним некомерційним підприємством, що надає медичну допомогу населенню. Сплата штрафних санкцій, зазначених в позовній заяві призведе до зменшення таких видатків як заробітна плата працівників комунального некомерційного підприємства «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради», зменшення обсягу закупівлі лікарських засобів, медичних матеріалів та виробів медичного призначення, лабораторних реактивів та інше, що є вкрай важливим та необхідним для надання медичної допомоги населенню, в тому числі і військовослужбовцям, враховуючи реалії сьогодення.

Позивач у відповіді на відзив зазначав, що відповідач не спростував заявлених позовних вимог.

Переплату по договору №22-4196/БО-Т від 09 жовтня 2023 року було зараховано в оплату по договору №22-5196/24-БО-Т.

Актом звіряння розрахунків по договору №22-5196/24-БО-Т сторони підтвердили наявну заборгованість.

На думку позивача, розмір штрафних санкцій не є значним, а тому позовні вимоги про стягнення 18 702 грн. 05 коп. є повністю обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 25 грудня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та комунальним некомерційним підприємством «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» (споживач) було укладено договір постачання природного газу №22-5196/24-БО-Т.

Згідно п. 1.1 вищевказаного договору постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об?єм) природного газу у період з січня 2024 року по 15 квітня 2024 року в кількості 4 тис. куб.м.

Згідно п. 4.1. договору поставки, ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553 грн. 89 коп.

Позивач свій обов`язок щодо постави природного газу виконав та поставив відповідачу газ на загальну суму 58 662 грн. 18 коп., що підтверджується копіями актів приймання-передачі природного газу:-від 12 лютого 2024 року на суму 22 931 грн. 44 коп. (за січень 2024 року);

-від 11 березня 2024 року на суму 18 439 грн. 87 коп. (за лютий 2024 року);

-від 10 квітня 2024 року на суму 17 290 грн. 87 коп. (за березень 2024

року);

Акти за лютий та березень 2024 року відповідачем не підписано.

Проте, судом враховано, що відповідно до п.п. 3.5.1-3.5.4 договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 договору.

Крім того, з акту звірки взаєморозрахунків (а.с.44) вбачається, що борг відповідача станом на 31 березня 2024 року по договору №22-5196/24-БО-Т становив 17 290 грн. 87 коп.

У відзиві на позов відповідач фактично визнав борг в розмірі 14 115 грн. 84 коп.

Також з матеріалів справи вбачається, що оплата за поставлений природній газ комунальним некомерційним підприємством «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» була здійснена:

- за січень 2024 року - 01 березня 2024 у сумі 22 931 грн. 44 коп.,

- за лютий 2024 року - 29 березня 2024 року у сумі 18 439 грн. 87 коп.

Крім того, переплату в розмірі 3 175грн. 03 коп. по договору 22-4196/23-БО від 09 жовтня 2023 року було зараховано в рахунок погашення боргу по договору №22-5196/24-БО-Т від 25 грудня 2023 року.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Отже, на момент звернення до суду строк оплати поставленого природного газу настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного виконання на підставі умов договору поставки розрахунку з позивачем за поставлений природний газ.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 14 115 грн. 84 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно пункту 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього

договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 445 грн. 21 коп. 3% річних, нарахованих з 16 травня 2024 року по 31 травня 2025 року, 2 249 грн. 59 коп. інфляційних втрат, нарахованих з 01 червня 2024 року по 31 травня 2025 року та 1 891 грн. 41 коп. пені, нарахованої за період з 16 травня 2024 року по 15 листопада 2024 року на суму простроченого боргу.

Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені судом встановлено, що їх розмір є вірним, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення неустойки до 90% судом враховано наступне:

За положенням ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки господарським судом як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 травня 2018 року у справі №917/1068/17, від 22 січня 2019 року у справі №908/868/18).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 вказала, що у разі коли відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

З огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві та принципи розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Враховуючи загальну ціну договору, суму боргу, строк порушення зобов`язання, суд вважає, що в даному випадку загальний обсяг відповідальності боржника за несвоєчасне виконання договору поставки можна визнати цілком розумним та справедливим, а тому підстав для зменшення неустойки суд не вбачає.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального некомерційного підприємства «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради», вул. Центральна, 221 смт. Чорнобай, Золотоніського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 02005266 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», вул. Шолуденка, 1, м. Київ, ідентифікаційний код 42399676 14 115 грн. 84 коп. основного боргу, 1 891 грн. 41 коп. пені, 445 грн. 21 коп. 3% річних, 2 249 грн. 59 коп. інфляційних втрат та 2 422 грн. 40 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 08 вересня 2025 року.

Суддя А.В.Васянович