Ухвала від 08.09.2025 по справі 925/377/22

УХВАЛА

08 вересня 2025 року

м. Київ

cправа № 925/377/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ?Європостачання?

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Європостачання?

до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс?

про повернення майна з оренди та стягнення 3 809 748,82 грн,

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс?

до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Європостачання?

про визнання договору недійсним та стягнення 113 400,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю ?Європостачання? (далі - Товариство, скаржник) від первісного позову та закрито провадження у справі за первісним позовом у зв`язку із відмовою первісного позивача від позову; прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю ?Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс? (далі - ТОВ ?Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс?) від зустрічного позову та закрито провадження у справі за зустрічним позовом у зв`язку із відмовою позивача від зустрічного позову.

Не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, представник Товариства - адвокат Шокот А. С. 26.11.2024 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив визнати причини пропуску поважними та поновити строк на подання апеляційної скарги; скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 в частині прийняття відмови Товариства від первісного позову та закриття провадження у справі за первісним позовом, а справу направити до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 апеляційну скаргу Товариства залишено без руху та надано скаржнику десятиденний термін з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, представником скаржника адвокатом Шокотом А. С. надано суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали з наступним обґрунтуванням: єдиним представником Товариства (і директором, і засновником) була ОСОБА_1, яка з 2022 року постійно знаходилась за кордоном (копію паспорту з відміткою про перетинання кордону в 2022 році додано до клопотання); протягом всього часу (2022-2024 роках) ОСОБА_1 не мала доступу до Електронного кабінету Товариства в Електронному суді (ЄСІТС); вказаним доступом скористався адвокат Писаренко М., який діяв від імені товариства, однак без повноважень (без укладеного договору); на день подання апеляційної скарги, ОСОБА_1 вже не є директором Товариства; новим директором та власником з 23.08.2024 став Ковальов Р. А.; відтак, провівши аудит господарської діяльності та службове розслідування (висновок службового розслідування від 18.11.2024), новий директор та власник (в одній особі) Товариства звернувся до адвоката Шокота А. С. задля повернення переданого майна в оренду, відшкодування збитків заподіяних Товариству та притягнення винних до відповідальності, в тому числі в кримінальному провадженні; так, лише з матеріалів кримінального провадження новий директор Товариства міг дізнатися про ухвалу про закриття провадження на підставі ніби поданої колишнім директором Товариства ОСОБА_1 заяви про відмову від позову; зважаючи на обставини справи, незаконні дії представника Товариства, а саме адвоката Писаренка М., котрий без повноважень представляв Товариство та повідомив суд і подав відповідну заяву про розгляд справи за відсутності позивача (а саме Товариства в особі ОСОБА_1), зважаючи на постійне перебування ОСОБА_1 за кордоном, зважаючи на воєнний стан в країні, обстріли та постійні відключення світла, зважаючи на зміну власника та директора позивача за первісним позовом, котрому були невідомі вищевказані обставини справи, представник скаржника звернувся до суду з клопотанням про поновлення строків на подачу апеляційної скарги на ухвалу суду від 16.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 визнано поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024, задоволено клопотання Товариства про поновлення строку та відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 апеляційну скаргу Товариства задоволено; скасовано ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 в частині прийняття відмови Товариства від первісного позову та закриття провадження у справі за первісним позовом у зв`язку із відмовою первісного позивача від позову; справу №925/377/22 в частині розгляду первісного позову Товариства ухвалено передати на розгляд до Господарського суду Черкаської області; в іншій частині ухвалу залишено без змін.

ТОВ "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 06.01.2025, в якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції (з урахуванням заяви про усунення недоліків).

Постановою Верховного Суду від 29.04.2025 касаційну скаргу ТОВ "Інтернешнл Дрінкс Продакшн Імпекс" задоволено; ухвалу Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 06.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 скасовано; справу №925/377/22 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024.

Постанова мотивована тим, що поновлюючи строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не зазначив, яка саме причина пропуску строку на апеляційне оскарження визнана поважною та не навів ніякого обґрунтування поновлення такого строку, обмежившись лише посиланням на те, що наведені скаржником причини для поновлення строку на апеляційне оскарження у цій конкретній справі є поважними. Тобто, суд апеляційної інстанції не навів мотивів, за яких вважав причини пропуску строку поважними. Водночас, сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження не є належним мотивуванням поновлення такого строку.

26.05.2025 під час повторного апеляційного розгляду, представником Товариства адвокатом Лосич Т. С. подано клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження із обґрунтуванням нововиявлених обставин, а саме: факту несанкціонованого входу до особистого електронного кабіну ОСОБА_1, оскільки остання не могла перебувати в двох різних країнах, що свідчить про порушення безпеки доступу до особистого електронного кабінету та несанкціоноване втручання з боку третіх осіб (як доказ до клопотання додана відповідь АТ КБ "ПриватБанк"); того, що директор Товариства у всіх поданих заявах, поясненнях та скаргах зазначала, що вона особисто не надсилала заяву про відмову від позовної заяви у справі № 925/377/22 від 15.11.2023, а зазначена дія була вчинена невідомою їй особою без її відома та згоди та посилається на те, що ОСОБА_1 весь час перебувала за кордоном, не мала доступу до Електронного суду, оскільки доступ до останнього був створений не нею, та вона була позбавлена можливості бути ознайомленою із рішеннями суду, з причин неможливості входу до Єдиного реєстру судових рішень України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024; апеляційну скаргу залишено без руху; роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції заяву, в якій потрібно зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали.

13.06.2025 (до суду надійшло 02.07.2025) скаржником було подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній просить поновити строк для подання зазначеної апеляційної скарги та відкрити апеляційне провадження.

Заява аргументована тим, що після розірвання адвокатом Лященко А. М. договору про надання правової допомоги до фактичного виявлення оскаржуваної ухвали, жоден адвокат не представляв інтереси скаржника; також скаржник повторно наголосив на тому, що ОСОБА_1 не мала доступу до Електронного суду, оскільки доступ до останнього був створений не нею; крім того, перебуваючи за кордоном, ОСОБА_1 була позбавлена можливості бути ознайомленою із рішенням суду, з причини неможливості входу до Єдиного державного реєстру судових рішень; до того ж скаржник повторно зазначив про несанкціонований вхід до особистого електронного кабінету ОСОБА_1 , шахрайські дії, вчинені сторонньою особою без волевиявлення законного представника Товариства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства від 13.06.2025 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024; відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України та матеріали справи №925/377/22 повернуто до Господарського суду Черкаської області.

Ухвала мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується факт розірвання договору про надання правової допомоги адвокатом Лященко А. М., однак посилання скаржника на відсутність правової допомоги не підтверджене жодними доказами; в ухвалі від 02.06.2025 Північний апеляційний господарський суд зазначав, що інтереси Товариства в суді першої інстанції представляло декілька адвокатів, крім Лященко А. М. та Писаренка М. О., а скаржник, подавши заяву про усунення недоліків, проігнорував цей факт; повторне посилання скаржником на перебування ОСОБА_1 за кордоном та наявність шахрайських дій щодо Товариства не приймаються судом до уваги, оскільки зазначені підстави були визнані неповажними для поновлення строку ухвалою від 02.06.2025; також суд звернув увагу скаржника на те, що Товариство було точно обізнане про наявність оскаржуваної ухвали місцевого суду від 16.01.2024 з моменту ознайомлення з матеріалами справи - 11.07.2024, проте з апеляційною скаргою звернулося лише 26.11.2024; отже поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали скаржником не наведено.

15.08.2025 (через систему ?Електронний суд?) Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 з підстав порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким прийняти апеляційну скаргу Товариства на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 та передати справу №925/377/22 для подальшого розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Частинами 2, 3 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначаються недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина 2 статті 256 ГПК України).

Згідно цієї норми суд апеляційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку.

Водночас право на поновлення строку оскарження реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку.

Таким чином, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним із елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України").

Як установлено апеляційним господарським судом та вбачається з комп`ютерної програми ?Діловодство спеціалізованого суду?, 11.07.2024 представником Товариства - адвокатом Шокотою Антоном Степановичем до суду першої інстанції подавалося клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №925/377/22 (з можливістю здійснення фотокопії документів, що знаходяться у справі), проте апеляційну скаргу цим же представником Товариства було подано 26.11.2024.

З огляду на те, що скаржник належним чином не обґрунтував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та неможливість подання апеляційної скарги невідкладно після ознайомлення безпосередньо з повним текстом оскаржуваної ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.01.2024 - 11.07.2024, суд апеляційної інстанції визнав зазначені Товариством підстави для поновлення пропущеного процесуального строку не поважними, оскільки вказані обставини свідчать, що можливість подання апеляційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого Товариства, а пропуск строку на апеляційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулася із апеляційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі скарги.

Згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 4 статті 260 ГПК України, якщо заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права під час винесення оскаржуваної ухвали суду.

Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими ЄСПЛ у справах "Levages Prestations Services v. France" ("Леваж Престасьон Сервіс проти Франції") та "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" ("Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії"), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на підставі частини 2 статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Дана ухвала постановлена Верховним Судом у розумні строки після виходу колегії суддів з відпустки.

Керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №925/377/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ?Європостачання? на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов