Рішення від 10.09.2025 по справі 916/2365/25

номер провадження справи 3/130/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2025Справа № 916/2365/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОДОР» (вул. Бугаївська, 60, м. Одеса, Одеська область, 65000; ідентифікаційний код юридичної особи 33387560)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, будинок 11А, кабінет №8, м. Запоріжжя, 69096; ідентифікаційний код юридичної особи 40308189)

про стягнення коштів,

без повідомлення (виклику) представників сторін

РУХ СПРАВИ.

10.07.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшли матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОДОР» про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (скорочене найменування ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС») заборгованості за договором поставки №251 від 24.11.2023 у розмірі 187 399,54 грн, з яких: основний борг в розмірі 156 914,00 грн, інфляційні втрати 8818,51 грн, три процента річні в розмірі 1960,35 грн, штрафні санкції в розмірі 19 706,68 грн, у справі №916/2365/25, які надіслані Господарським судом Одеської області на підставі ухвали суду від 23.06.2025 про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Позивач також просить покласти витрати у справі зі слати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025 справу №916/2365/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2365/25 та присвоєно справі номер провадження 3/130/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

До матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа ухвали суду про відкриття провадження у справі №916/2365/25 від 14.07.2025, до електронного кабінету відповідача 14.07.2025 18:01, вважається отриманим стороною 15.07.2025 (а.с.52).

18.07.2025 від позивача через систему «Електронний суд» подано клопотання про доручення доказів акту №01 від 02.02.2025.

Судом документ долучено до справи.

25.07.2025 від позивача надійшла заява про уточнення позовної заяви щодо неправильного зазначення у прохальній частині позовної заяви договору на підставі якого позивач просить стягнути спірну суму.

Судом враховані уточнення позивача.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Між ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» та ТОВ «ЕВРОДОР» укладено договір поставки №251 від 24.11.2023 щодо постачання товару пального (бензину А-95, дизпалива) за скретч-картками.

Загалом, в рамках виконання вказаного договору між сторонами погоджено та підписано 4 видаткових накладні, і, відповідно, 4 специфікації до них, на отримання скретч-карток, а саме:

Видаткова накладна №0010/0001857 від 15.08.2024 (специфікація №0010/0001857-С) на 2500 л дизпалива на загальну суму 123 725,00 грн;

Видаткова накладна №0010/0002018 від 02.09.2024 (специфікація №0010/0002018-С) на 900 л дизпалива, 5 л дизпалива, 1500 л бензину А-95 на загальну суму 123 678,45 грн;

Видаткова накладна №0010/0002765 від 08.11.2024 (специфікація №0010/0002765-С) на 2500 л дизпалива, 1500 л бензину А-95 на загальну суму 194 210,00 грн;

Видаткова накладна №0010/0003215 від 16.12.2024 (специфікація №0010/0003215-С) на 1200 л бензину А-95 на загальну суму 62 388,00 грн.

Позивачем повністю сплачено виставлені відповідачем рахунки на оплату палива за скретч-картами.

Позивачем частково використано скретч-картки, оскільки, починаючи з кінця 2024 року, відпуск пального на АЗС відповідача не припинився.

Отже, в порушення умов договору відповідач здійснив поставку товару частково, відтак взяті на себе зобов`язання по забезпеченню поставки та передачі пального за скретч-картками на автозаправних станціях не виконав.

04.01.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо невиконання зобов`язань за договором, в якій просив у семиденний термін з моменту отримання претензії забезпечити обмін паливних карток на 3115 л палива або ж повернути сплачені кошти в розмірі 151 141,35 грн, та укласти додаткову угоду про розірвання договору.

Незважаючи на вжиті заходи досудового врегулювання спору, ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим ТОВ «ЕВРОДОР» вимушено звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення вартості неотриманого палива за договором поставки №251 від 24.11.2023 у розмірі 187 399,54 грн, з яких: основний борг в розмірі 156 914,00 грн, інфляційні втрати 8818,51 грн, три процента річні в розмірі 1960,35 грн, штраф в розмірі 19 706,68 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був укладений договір, чи був поставлений товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі мав бути поставлений товар), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань з боку відповідача, які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

24.11.2023 між ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальник, відповідач у справі) та ТОВ «ЕВРОДОР» (Покупець, позивач у справі) укладено договір поставки №251, за умовами якого (п.1.1) відповідач (Постачальник) зобов`язався передати позивачеві (Покупцю) у власність Товари, а позивач зобов`язався сплатити і прийняти вказаний Товар (далі Договір поставки).

Найменування: згідно накладних на товар (п.1.2 Договору поставки).

Одиниця вимірювання: літр (п. 1.3.Договору поставки)

Кількість: згідно накладних на товар (п.1.4 Договору).

Відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (п. 1.5 Договору поставки).

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору.

Розділом 4 Договору поставки сторони узгодили порядок здійснення оплати та отримання довірчих документів.

Зокрема (п.4.1) оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Отримання Покупцем довірчих документів (скетч-карток) після отримання оплати узгоджено у спосіб: або на торгівельній точці Постачальника (п.4.5), або з доставкою «Нова Пошта» (п.4.6 Договору поставки).

Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки), п. 5.1 Договору поставки.

Місце поставки (передачі) товарів, згідно з п. 5.2 Договору поставки: передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.

Відповідно до п. 5.3 Договору поставки умови постачання Товару самовивезення. Покупець зобов`язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.

Згідно з п. 6.3 Договору поставки Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору.

Відповідно до п. 7.2 Договору поставки за несвоєчасне чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов`язання за кожен день прострочення.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками Сторін (за умова наявності печатки у сторін). Даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік і на тих же умовах (п.п.10.1, 10.2 Договору поставки).

Позивач на підставі рахунка-фактури №0010/0001330 від 09.08.2024 здійснив оплату на користь відповідача на суму 123 725,00 грн за дизпаливо, що підтверджується платіжною інструкцією №300 від 13.08.2024.

На виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв скретч-картки за Договором на суму 123 725,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №0010/0001857 від 15.08.2024 та специфікацію №0010/0001857-С на 2500 л дизпалива відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної.

Позивач на підставі рахунка-фактури №0010/0001467 від 29.08.2024 здійснив оплату на користь відповідача в розмірі 123 725,00 грн за дизпаливо та бензин А-95, що підтверджується платіжною інструкцією №311 від 29.08.2028.

На виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв скретч-картки за Договором на суму 123 678,45 грн, що підтверджується видатковою накладною №0010/0002018 від 02.09.2024 та специфікацією №0010/0002018-С на 2405 л палива (дизпаливо, бензин А-95) відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної.

Позивач на підставі рахунка-фактури №0010/0001972 від 06.11.2024 здійснив оплату на користь відповідача на суму 194 210,00 грн за дизпаливо,бензин А-95, що підтверджується платіжною інструкцією №847 від 06.11.2024.

На виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв скретч-картки за Договором на суму 194 210,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №0010/0002765 від 08.11.2024 та специфікацію №0010/0002765-С на 4000 л дизпалива та бензину А-95 відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної.

Позивач на підставі рахунка-фактури №0010/0002305 від 12.12.2025 здійснив оплату на користь відповідача в розмірі 62 388,00 грн за бензин А-95, що підтверджується платіжною інструкцією №1068 від 13.12.2024.

На виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв скретч-картки за Договором на суму 62 388,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №0010/0003215 від 16.12.2024 та специфікацію №0010/0003215-С на 1200 л бензину А-95 відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної.

У порушення умов договору відповідач здійснив поставку товару не в повному обсязі, відтак взяті на себе зобов`язання по забезпеченню поставки та передачі дизельного палива та бензину А-95 за скретч-картками на автозаправних станціях не виконав.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов поставки нафтопродуктів за скретч-картками, позивач 04.01.2025, з метою досудового врегулювання спору, направив відповідачу претензію за вих.№010111-25 від 04.01.2025 з вимогою невідкладно забезпечити обмін паливних скретч-карток на 3115 л палива або повернути сплачені кошти в розмірі 151 141,35 грн, а також скласти додаткову угоду на дострокове розірвання договору. Строк виконання вимог претензії встановлено 7 (сім) календарних днів з моменту отримання претензії.

За даними позивача, які не спростовані відповідачем, позивачем не використано скретч-картки на пальне на загальну суму 156 914,00 грн, а саме:

за видатковою накладною №0010/0003215 від 16.12.2024 1140 л * 51,99 грн = 59 268,60 грн;

за видатковою накладною №0010/0002765 від 08.11.2024 1380 л бензину * 46,90 грн = 64 722,00 грн;

за видатковою накладною №0010/0002018 від 02.09.2024 60 л дизпалива * 50,49 грн = 3029,40 грн;

за видатковою накладною №0010/0001857 від 15.08.2024 520 л дизпалива * 49,49 грн = 25 734,80 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині передачі товару в повному обсязі стало підставою звернення позивача до суду про стягнення сплачених за товар коштів в розмірі 156 914,00 грн, а також інфляційних втрат в розмірі 8818,51 грн, трьох процентів річних в розмірі 1960,35 грн, штрафу в розмірі 19 706,68 грн.

Доказів погашення суми позову відповідач на час розгляду справи суду не надав.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо суми основного боргу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №251 від 24.11.2023, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору поставки зобов`язання щодо оплати товару виконані в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №300 від 13.08.2024 на суму 123 725,00 грн, №311 від 29.08.2028 на суму 123 725,00 грн, №847 від 06.11.2024 на суму 194 210,00 грн, №1068 від 13.12.2024 на суму 62 388,00 грн.

Зі свого боку, відповідачем передано позивачеві на виконання умов договору на суму 502 001,45 грн, що підтверджується видатковими накладними та специфікаціями до них, а саме:

видатковою накладною №0010/0001857 від 15.08.2024 та специфікацію №0010/0001857-С на 2500 л дизпалива відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної;

видатковою накладною №0010/0002018 від 02.09.2024 та специфікацією №0010/0002018-С на 2405 л палива (дизпаливо, бензин А-95) відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної;

видатковою накладною №0010/0002765 від 08.11.2024 та специфікацію №0010/0002765-С на 4000 л дизпалива та бензину А-95 відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної;

видатковою накладною №0010/0003215 від 16.12.2024 та специфікацію №0010/0003215-С на 1200 л бензину А-95 відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної.

Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).

Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Згідно з п.3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.

Тож, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.

За умовами Договору (п.п. 1.1, 5.3, 5.4, 6.3) видача товару здійснюється за скретч-картками АЗС (автозаправні станції) згідно переліку АЗС, який доводиться до відома Покупця шляхом розміщення та оновлення (змінюється в односторонньому порядку) Продавцем на вебсайті Продавця або шляхом надання Покупцю в письмовій формі актуального переліку, чинного на дату вимоги.

За даними позивача, які не спростовані відповідачем, останній, в порушення умов договору, не здійснює відпуск дизельного пального та бензину А-95, у зв`язку із чим позивачем не використано скретч-карток на загальну суму 156 914,00 грн, а саме:

за видатковою накладною №0010/0003215 від 16.12.2024 1140 л * 51,99 грн = 59 268,60 грн;

за видатковою накладною №0010/0002765 від 08.11.2024 1380 л бензину * 46,90 грн = 64 722,00 грн;

за видатковою накладною №0010/0002018 від 02.09.2024 60 л дизпалива * 50,49 грн = 3029,40 грн;

за видатковою накладною №0010/0001857 від 15.08.2024 520 л дизпалива * 49,49 грн = 25 734,80 грн.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 1 ст. 667 ЦК України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов`язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі № 5011-42/13539-2012/3-30гс13.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із недоотриманням пального позивач звертався до відповідача з претензією 28.02.2025, яка залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, з викладених обставин вбачається не виконання відповідачем умов договору щодо належної поставки товару та виникнення у нього зобов`язання із компенсації позивачу вартості скретч-карток, що не були отоварені.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Суд відзначає, що відповідачем не спростовано, як переліку невикористаних позивачем талонів, так і не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий та підлягає сплаті позивачу, вважає його вірним та арифметично правильним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору поставки, оскільки позивачем не було отримано палива за скретч-картками на загальну суму 156 914,00 грн, а відтак у відповідача виник обов`язок з повернення позивачу 156 914,00 грн за пальне, вартість якого сплачена.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем оплачено вартість товару, однак відповідач визначений договорами товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива на суму 156 914,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Пунктом 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у такого боржника в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму «інфляційних втрат» як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Ураховуючи невиконання відповідачем основного грошового зобов`язання, суд вбачає наявність правових підстав для застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат за період січень-травень 2025 року в розмірі 8818,51 грн та трьох процентів річних за період 13.01.2025-13.06.2025 в розмірі 1960,35 грн.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок в юридичній інформаційно-пошуковій системі «Законодавство» інфляційних збитків за січень-травень 2025 року та трьох процентів річних за 152 дні прострочення виконання зобов`язання з повернення коштів, виходячи з обґрунтованої суми боргу 156 914,00 грн, суд встановив, що розрахунок виконано арифметично правильно.

Оскільки мало місце неналежне виконання зобов`язань відповідачем щодо повернення коштів, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення трьох процентів річних в розмірі 1960,35 грн та інфляційних втрат в розмірі 8818,51 грн.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до п. 7.2 Договору поставки за несвоєчасне чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов`язання за кожен день прострочення.

Так, у зв`язку з порушенням умов Договору поставки позивачем направлено відповідачу претензію вих.№010111-25 від 04.01.2025 щодо повернення вартості палива згідно не отоварених скретч-карток.

Позивачем заявлено стягнення пені за період за загальний період 13.01.2025 до 13.06.2025 в розмірі 19 706,68 грн.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок в юридичній інформаційно-пошуковій системі «Законодавство» пені за заявлений позивачем період, суд встановив, що розрахунок виконано арифметично правильно ,у зв`язку із чим вимоги в цій частині слід задовольнити.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться Договором поставки №251 від 24.11.2023 (а.с.12-13), рахунками та платіжними інструкція про оплати (а.с.19, 26, 29); видатковими накладними та специфікаціями до них (а.с.14, 20, 27, 29); претензією (на звороті а.с.34-35); фото-перелік невикористаних скретч-карток (а.с.15-18, 21-25, 28); розрахунком (а.с.26-36).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми боргу не надав.

Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст. ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню повністю, як вимога про стягнення вартості непоставленого товару в розмірі 156 914,00 грн основного боргу, 8818,51 грн інфляційних втрат, 1960,35 грн трьох процентів річних та 19 706,68 грн пені.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд.11А, м. Запоріжжя, 69096; ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОДОР» (вул. Бугаївська, 60, м. Одеса, Одеська область, 65000; ідентифікаційний код юридичної особи 33387560) заборгованість з основного боргу в розмірі 156 914,00 грн (сто п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.), інфляційні втрати в розмірі 8818,51 грн (вісім тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 51 коп.), три процента річні в розмірі 1960,35 грн (одна тисяча дев`ятсот шістдесят гривень 35 коп.), пеню в розмірі 19 706,68 грн (дев`ятнадцять тисяч сімсот шість гривень 68 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд.11А, м. Запоріжжя, 69096; ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОДОР» (вул. Бугаївська, 60, м. Одеса, Одеська область, 65000; ідентифікаційний код юридичної особи 33387560) суму судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та витрати з правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 10.09.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяС.І. Педорич