Рішення від 08.09.2025 по справі 926/2535/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

08 вересня 2025 року Справа № 926/2535/25

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С., за участю помічника судді Петровської В., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши справу №926/2535/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гофротара Плюс (81700, Львівська обл., Жидачівський р-н, м.Жидачів, вул.Друкарська, 4)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Оіл Трейд (58025, м.Чернівці, вул.Я.Мудрого, 78)

Про стягнення заборгованості в сумі 193767,62 грн

За участі представників:

Від позивача: Цап М.П. представник (дов. від 28.07.2025р.)

Від відповідача: не з`явився

Судове засідання проведене в режимі відеоконференції в системі відеоконференцзв`язку EasyCom.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Гофротара Плюс звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Оіл Трейд про стягнення заборгованості за договором поставки №0107/2/2024 від 01.07.2024 року в розмірі 193767,62 грн, з яких: 165555,20 грн основного боргу, 9420,77 грн пені, 911,69 грн 3% річних, 16555,52 грн штрафу та 1324,44 грн інфляційних втрат.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 01.07.2024 року між ним сторонами укладено договір №0107/2/2024, відповідно до якого позивач зобов`язується виготовити та поставити продукцію відповідачу, а останній прийняти її і оплатити товар. Позивач умови договору поставки виконав в повному обсязі та поставив товар на загальну суму 415555,20 грн, однак відповідач оплату провів частково, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 165555,20 грн, у зв`язку із чим позивачем нараховано пеню в сумі 9420,77 грн, 3% річних в сумі 911,69 грн, штраф в сумі 16555,52 грн та збитки завданні інфляційними процесами в сумі 1324,44 грн, які просить стягнути у судовому порядку.

30.07.2025 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№2535, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Гушилик С.

Ухвалою суду від 04.08.2025 року задоволено заяву представника позивача (вх.№2579) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

Ухвалою суду від 18.08.2025 року відкладено судове засідання на 08.09.2025 року.

В судовому засіданні 08.09.2025 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Про час, дату та місце розгляду справи відповідача повідомлено, шляхом надіслання ухвал суду в електронній формі до його Електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку електронного листа та оприлюдненням в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень, а також поштовим зв`язком на юридичну адресу відповідача: 58025, м.Чернівці, вул.Я.Мудрого, 78, яка була отримана останнім, проте, останній своїми процесуальними правами на подання відзиву не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Як визначено ч.11 ст.242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя №845/0/15-21 від 17.08.2021 року, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІТС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Згідно з п.42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 року у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

За змістом ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі №921/6/18).

З наведеного суд констатує, що в розумінні ст.ст.120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

З врахуванням вище викладеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить висновків про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Гофротара Плюс (далі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Голден Оіл Трейд (далі покупець) укладено договір поставки №0107/2/2024 (далі договір), у відповідності до якого постачальник зобов`язується виготовити і поставити продукцію, а покупець прийняти її і оплатити відповідно до умов даного договору (п.1.1 договору).

У відповідності до розділу 3 договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, яка додається до договору. Продукція, виготовлена за цим договором, відвантажується автотранспортом постачальника. У випадку зміни цін на сировину, енергоносії, комплектуючі та інші витрати, ціна на продукцію згідно цього договору може бути змінена на основі домовленості шляхом підписання додаткової угоди.

Розрахунок за цим договором між постачальником і покупцем здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100% оплати по факту отримання продукції (п.4.1 договору).

За порушення умов договору винна сторона відшкодовує спричинені ним збитки, у тому числі неотриманий прибуток, в порядку, передбаченому чинним законодавством. Покупець за договором несе наступну відповідальність: за протермінування термінів оплати, обумовлених у цьому договорі, покупець повинен оплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми протермінованого платежу за кожен день протермінування; у випадку протермінування оплати більше 20 днів покупець крім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від протермінованої заборгованості (п.п.6.2, 6.3, 6.3.1, 6.3.2 договору).

Згідно п.8.1 договору, договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2024 року, після чого буде продовжуватися з року в рік, якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри припинити його дію за 60 днів до прогнозованого закінчення дії договору, та до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

В період дії договору, постачальником поставлено покупцю товар на загальну суму 415555,20 грн, що підтверджується видатковими накладними №1433 від 31.12.2024 року, №27 від 03.01.2025 року та товаро-транспортними накладними №00000012952 від 30.12.2024 року на суму 324666,00 грн та №00000000040 від 03.01.2025 року на суму 21630,00 грн.

Покупець здійснив оплату товару частково на суму 306972,27 грн (56972,27 грн від 09.12.2024р., 60000,00 грн від 12.12.2024р., 60000,00 грн від 18.03.2025р., 20000,00 грн від 19.03.2025р., 50000,00 грн від 16.04.2025р., 10000,00 грн від 09.05.2025 року та 50000,00 грн від 21.05.2025р.), у зв`язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 165555,20 грн.

15.05.2025 року позивач направив відповідачу претензію №1505/1 з вимогою про оплату заборгованості до 22.05.2025 року.

Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2024 року по 21.07.2025 року, сторонами підтверджено наявну у відповідача перед позивачем заборгованість в розмірі 165555,20 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.1 ст.689 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивач на піставі видаткових накладних №1433 від 31.12.2024 року, № 27 від 03.01.2025 року та у відповідності до умов договору поставив відповідачу продукцію на загальну суму 415555,20 грн, проте останній неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором та здійснив лише часткову оплату за отриману продукцію в сумі 306972,27 грн, що підтверджено банківською випискою та підписаним актом звірки розрахунків, у зв`язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 165555,20 грн.

Таким чином, факт отримання товару підтверджується матеріалами справи, а докази повного погашення по поставці товару не надано.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 165555,20 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме: пені в розмірі 9420,77 грн та штрафу в розмірі 16555,52 грн, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог п.п.6.3.1, 6.3.2 договору за протермінування термінів оплати, обумовлених у цьому договорі, покупець повинен оплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми протермінованого платежу за кожен день протермінування; у випадку протермінування оплати більше 20 днів покупець крім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від протермінованої заборгованості.

Судом встановлено, що позивач 15.05.2025 року звернувся до відповідача з претензією про погашення заборгованості, яка отримана стороною в той же день, а тому позивач здійснив нарахування пені за період з 23.05.2025 року по 28.07.2025 року в сумі 9420,77 грн та провів нарахування штрафу від суми заборгованості по накладним: №1433 від 31.12.2024 року сума боргу 139599,20 х 10%=13959,92 грн і №27 від 03.01.2025 року сума боргу 25956,00 х 10%= 2595,60 грн, що разом склало 16555,52 грн.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до норм ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.1-3 ст.549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Згідно вимог ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже зазначалось судом раніше, у відповідності до вимог п.п.6.2, 6.3, 6.3.1, 6.3.2 договору за порушення умов договору винна сторона відшкодовує спричинені ним збитки.

Приписами ч.1 ст.612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Договір, згідно ст.629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом здійснено перевірку розрахунку штрафних санкцій зробленого позивачем та встановлено, що під час його проведення позивачем, вірно визначена сума штрафу в розмірі 16555,52 грн та сума пені в розмірі 9420,77 грн, а відтак вимога про їх стягнення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача за період з 23.05.2025 року по 28.07.2025 року 3% річних в сумі 911,69 грн та інфляційних збитків в сумі 1324,44 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 1324,44 грн та здійснивши власний розрахунок за допомогою програми ipLex, суд вважає розрахунок позивача арифметично не вірним, так інфляційні за період з 23.05.2025 року по 28.07.2025 року складають 1090,68 грн і саме вони підлягає задоволенню, а решта вимог в сумі 233,76 грн (1324,44-1090,68) на переконання суду, нараховані позивачем помилково, а відтак підлягають залишенню без задоволення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 911,69 грн за період з 23.05.2025 року по 28.07.2025 року, суд вважає його таким, що відповідає приписам чинного законодавства, є арифметично вірним у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих 3% річних підлягають задоволенню.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Всупереч наведеним нормам, відповідачем позовні вимоги спростовані не були.

Відповідно ст.ст.13, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведені законодавчі приписи, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, які відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір за приписами ч.4 ст.129 ГПК України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 42, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Гофротара Плюс (81700, Львівська обл., Жидачівський р-н, м.Жидачів, вул.Друкарська, 4) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Оіл Трейд (58025, м.Чернівці, вул.Я.Мудрого, 78) про стягнення заборгованості в сумі 193767,62 грн - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Оіл Трейд (58025, м.Чернівці, вул.Я.Мудрого, 78, код 45583023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гофротара Плюс (81700, Львівська обл., Жидачівський р-н, м.Жидачів, вул.Друкарська, 4, код 43571975) основну заборгованість в розмірі 165555,20 грн, пеню в розмірі 9420,77 грн, 3% річних в розмірі 911,69 грн, інфляційні в розмірі 1090,68 грн, штраф в розмірі 16555,52 грн та 3021,94 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне рішення складено та підписано 10.09.2025 року.

Суддя Світлана ГУШИЛИК