Постанова від 12.08.2025 по справі 295/12756/22

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/12756/22 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.

Категорія 44 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/12756/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Управляючакомпанія «Виробничежитлове ремонтно-експлуатаційнепідприємство-5»,про відшкодуванняшкоди,завданої залиттямквартири, за апеляційноюскаргою представника ОСОБА_4 -адвоката СтаховаАндрія Олексійовича,на рішення Богунського районногосуду м.Житомира від21січня 2025року та додаткове рішення цього ж суду від 11лютого 2025року, які ухвалені під головуванням судді Полонця С.М.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року позивачі звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .

7 серпня 2022 року відбулося залиття вказаного житлового приміщення внаслідок потрапляння в приміщення квартири рідини з квартири АДРЕСА_2 , яка розташована у цьому житловому будинку, поверхом вище.

Квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Вказали, що внаслідок залиття квартири їм завдано збитків, оскільки в приміщенні кухні було пошкоджено стелю із гіпсокартону, віконні укоси, стіни; в приміщенні першої житлової кімнати пошкоджено натяжну стелю, конструкцію із гіпсокартону, шпалери на стінах, підлогу з ламінату, а також меблі; в приміщенні другої житлової кімнати пошкоджено стелю із гіпсокартону; в приміщенні коридору пошкоджено стелю із гіпсокартону, шпалери на стінах, підлогу з ламінату.

Вказані пошкодження були зафіксовані відповідним актом, складеним комісією ТОВ «УК ВЖРЕП-5». Також проведено експертну оцінку збитків та придбано будівельні матеріали для ремонту й укладено договір на виконання робіт по ремонту приміщень квартири.

Враховуючи вищезазначене, просили стягнути із ОСОБА_4 43719 грн. на відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття квартири.

У травні 2023 року позивачі звернулися до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій зазначили, що висновком судового експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 15.05.2023 року №583/05-2023, вартість завданої матеріальної шкоди внаслідок залиття приміщень квартири АДРЕСА_4 , що сталося 7 серпня 2022 року та відображено в акті №10 від 09 серпня 2022 року, складає 112660,88 грн.

Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили суд стягнути з відповідачки в рівних частках на їхню користь завдані внаслідок залиття квартири 112660,88 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21 січня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як співвласників квартири АДРЕСА_4 , в рівних частках, завдані внаслідок залиття їх помешкання матеріальні збитки в сумі 112660 грн. 88 грн.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в рівних частках, судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. та витрати, пов`язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи, в розмірі 4779 грн. 60 коп.

Додатковим рішенням цього ж суду від 11 лютого 2025 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в рівних частках, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат Стахов А.О., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та додаткове рішення й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, зазначає, що судом в порушення норм процесуального права було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог. Так, первинно ціна позову у даній справі становила 43719 грн. Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного провадження. В подальшому після проведення у справі кількох судових засідань та надходження до матеріалів справи висновку експерта в судовому засіданні 15.06.2023 року протокольною ухвалою суду було прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої ціна позову становить 112660,88 грн. Ця ж сума була стягнута судом оскаржуваним рішенням.

Натомість, відповідно до п. 2 ч. 2 статті 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Отже, встановивши, що заява про збільшення позовних вимог була подана позивачем з пропуском строку для її подання, суд повинен був залишити її без розгляду, а не приймати до розгляду та в подальшому задовольняти позов в частині збільшеної суми.

Натомість, прийняття такої заяви мало прямим та очевидним наслідком неправильне вирішення справи в частині суми, яка була стягнута на користь позивачів та збільшилась внаслідок такого порушення майже втричі, що є прямим порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

В подальшому було подано ще одну заяву про збільшення позовних вимог, яка вже протокольною ухвалою суду від 11.11.2024 року була залишена без розгляду саме з підстав пропуску строку для її подання.

Таким чином, в двох абсолютно аналогічних ситуаціях суд застосував діаметрально протилежні підходи. При цьому, приймаючи до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, судом не вирішувалося питання про поновлення процесуального строку.

Суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.12.2022 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін. Аналогічне клопотання містилось в тексті позовної заяви по справі.

Ухвалою суду від 27.12.2022 року було здійснено перехід до розгляду справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. В подальшому після надходження до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та клопотання про виклик свідків, після усвідомлення позивачем свого наміру відносно призначення у справі експертизи, а також подання клопотання про залучення третьої особи, з огляду на що справа почала втрачати ознаки малозначної, позивачем було подано клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Таке клопотання ухвалою суду від 09.01.2025 року було залишено без задоволення.

Здійснюючи розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд, вочевидь, керувався ціною позову. Водночас, критерій ціни позову є не єдиним, що підлягає врахуванню при вирішенні питання про порядок розгляду справи.

Так, за змістом ч. З статті 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 2) значення справи для сторін - як для сторони позивачів, так і для відповідача дана справа мала важливе значення, оскільки для позивачів мова йшла про відшкодування збитків, завданих їх єдиному житлу, що, вочевидь, є нетиповою та неординарною подією для пересічної людини, тоді як для відповідача мова йшла про потенційні суттєві витрати, пов`язані з відшкодуванням; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо дана справа має кілька томів, в її рамках було допитано ряд свідків, проведено три експертизи. Власне, справа перебувала в провадженні суду першої інстанції майже два роки. Вочевидь, що на стадії можливого переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження відповідно до клопотання позивача такий перебіг подій міг бути спрогнозований судом. 6) кількість сторін та інших учасників справи - у даній справі 3 позивачі, відповідач та третя особа, що організаційно ускладнює як процедуру розгляду справи, так і процесуальний обмін документами, що могло бути враховано судом. Власне, на такий випадок законодавцем і було передбачено даний критерій в процесуальному законі. 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - свою думку з даного процесуального питання позивач висловив, однак судом таку враховано не було.

При цьому, розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження є не формальним порушенням, а цілком таким, що мало вплив на вирішення справи по суті.

Зокрема, у разі здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження не мало б місце попередньо описаних порушень норм процесуального права в частині прийняття заяви позивача про збільшення позовних вимог, оскільки тоді строк для вчинення такої дії обмежувався б підготовчим засіданням.

Власне, більшість процесуальних дій судом у даній справі вживалось як такі, мали б вживатись в ході підготовчого провадження - призначення експертиз, вирішення питання долучення доказів та виклику свідків.

Розгляд справи за правилами спрощеного провадження, в якому підготовче засідання не проводиться, по суті «розмив» у даній справі часові межі для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які сторони могли б вживати для повноцінної підготовки справи до розгляду по суті в рамках загального позовного провадження.

Більшість клопотань сторони відповідача, направлені на встановлення істини у спорі та реалізації процесу доказування відсутності своєї вини, були відхилені судом, саме з підстав розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. За таких обставин, такий розгляд справи по суті нашкодив самому процесу та привів до помилкових висновків суду, з процесуальних формальностей.

Суд першої інстанції протокольною ухвалою від 29.06.2023 року відмовив у приєднанні доказу відповідача (акта № 10 із зазначенням інформації «причина затоплення не встановлена»)(така інформація відображена в протоколі судового засідання за відповідну дату).

В свою чергу, такий доказ був поданий у встановленому процесуальному порядку разом з відзивом на позовну заяву.

Всупереч вимогам ЦПК України та принципу змагальності сторін, а також засадам судочинства, згідно з якими докази оцінюються судом в нарадчій кімнаті, суд фактично на стадії прийняття даного доказу надав йому оцінку, посилаючись на відсутність його оригіналу у сторони.

Таким чином, суд фактично позбавив сторону можливості доказування, проявивши упередженість відносно сторони відповідача, з огляду на що важливі для правильного вирішення справи обставини залишились невстановленими судом.

Суд в порушення норм процесуального права визнав один із висновків експерта необґрунтованим.

В тексті оскаржуваного судового рішення зазначено, що висновок судового експерта Юрова А.Н. від 27.11.2023 року №28/23 не приймається судом до уваги, оскільки визнаний ухвалою суду від 28.11.2023 року необґрунтованим та таким, що викликає сумніви в його правильності.

В текстірішення міститьсяописка вчастині датиухвали,адже висновокексперта буловизнано необґрунтованимухвалою судувід 07.03.2024року,в якійсуд вказав,що судомвстановлено,що судовийексперт ЮровА.Н.під часскладення своговисновку зарезультатами проведення судової будівельно-технічноїекспертизи від27.11.2023року №28/23не врахуваввартості пошкодженоїелектромережі вквартирі АДРЕСА_5 ,не усунувпротиріч увизначенні розмірувартості ремонтупо кошторисномурозрахунку матеріальної шкоди в розмірі 99714,00 грн. і розміру відновлювального ремонту (матеріальної шкоди) в розмірі 87726,56 грн., що завдано співвласникам вищевказаної квартири внаслідок залиття рідиною 07.08.2022 року. Крім того, судовий експерт не встановив причину залиття квартири позивачів.

При цьому, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 повідомив, що встановити технічну причину залиття неможливо у зв`язку зі спливом значного проміжку часу. Мотивом для цього, як повідомив суду експерт, стало те, що комісія не виявила ніяких слідів затоплення в квартирі відповідача. Експерт вказав, що слідів ремонту або прориву мереж в квартирі відповідача не видно, гіпотетично таке залиття могло відбутись з технічного поверху. Експерт вказав, що акт № 10 складено з порушеннями вимог законодавства в частині відображеної в ньому інформації, що, безумовно, також вплинуло на висновок експерта.

Залучені у справі експерти чітко вказали на неможливість встановлення джерела витоку рідини через сплив часу та відсутність прямих доказів.

Іншими словами, суд фактично вимагав встановити причину затоплення у експерта тоді, коли експерт, діючи об`єктивно та неупереджено, такого висновку надати не міг.

Судом встановлено, що залиття квартири позивачів відбулось внаслідок попадання рідини з верхньої квартири АДРЕСА_2 , що належить на праві власності відповідачці, про що складено відповідний акт.

При цьому, суд виходить з того, що акт №10 про наслідки залиття житлового приміщення від 09.08.2022 року є належним та допустимим доказом, який підтверджується також показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Дані докази в своїй сукупності доводять причинний зв`язок між завданням шкоди та виною відповідача. Будь-яких доказів на спростування зазначених у акті відомостей про події залиття, причини та обсяги пошкоджень, відповідачка суду не надала.

Такі висновки суду свідчать про неправильність встановлення суттєвих для правильного вирішення справи обставин та вказують лише на те, що протягом всього розгляду даної справи суд фактично не з`ясовував істину у спорі, а готував мотивування та підґрунтя для задоволення позовних вимог, абстрагуючись від об`єктивного з`ясування обставин та оцінки доказів.

Вказуючи на те, що залиття відбулось з квартири відповідачки, суд неправильно оцінив висновок експертів від 03.10.2024 року №794/10-2024, в якому вказано, що технічною причиною затоплення (залиття) квартири АДРЕСА_4 , що відбулось 07 серпня 2022 року, з урахуванням відображених в акті №10 від 09 серпня 2022 року обставин, являється витік рідини, що потрапляла зверху, з боку приміщень або суміжних конструктивних складових вище розташованої квартири АДРЕСА_2 . У зв`язку з відсутністю слідів протікання водоносних інженерних мереж у квартирі АДРЕСА_2 , а також ознак виконання ремонтних робіт на зазначених мережах, відсутністю інших прямих ознак витоку рідини, а також зі значним розривом у часі між датою залиття та датою огляду експертами, встановити джерело вищевказаного витоку не вбачається можливим.

Так як зазначає суд, в ході судового засідання судові експерти Малий О.В. та ОСОБА_9 пояснили, що під час проведення експертизи ними було встановлено, що джерело потрапляння води було зверху, при цьому брався до уваги акт про залиття квартири.

Однак вказаний факт не свідчить, що така рідина потрапляла безпосередньо з квартири відповідачки, що давало б можливість покласти на неї відповідальність. Фактично висновок суду в цій частині базується лише на припущенні, оскільки квартира відповідачки розташована вище над квартирою позивачів.

Жодним іншим висновком експерта не було встановлено, що залиття відбулось прямо та безпосередньо з квартири АДРЕСА_2 .

Суд неправильно оцінив показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , встановивши, що їх покази підтверджують відображені в акті відомості.

Так, свідок ОСОБА_7 повідомила, що акт складався не в день затоплення (затоплення відбулось 07.08.2022 року, тоді як акт складено 09.08.2022 року). Остання не була присутня у день затоплення.

Крім того, слід наголосити, що свідок ОСОБА_7 надала суду неправдиві свідчення. Це полягає у наступному: факт залиття квартири АДРЕСА_5 відбувся пізно ввечері 06.08.2022 року. Так як відповідачка не проживає за вказаною адресою, їй стало відомо про залиття лише 07.08.2022 року. Того ж дня, близько 11:00 год., вона разом із чоловіком прибули до своєї квартири. Там були присутні власники квартири АДРЕСА_5 . та АДРЕСА_6 , пізніше прибув ОСОБА_8 ( на той час не був працівником ТОВ «УК» «ВЖРЕП №5»). Ані ОСОБА_6 , ані ОСОБА_7 того дня у квартирах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_7 не було. Акт про залиття квартири складався 09.08.2022 року.

Зазначений факт ОСОБА_7 підтвердила у своїх поясненнях.

Фактично, під час огляду квартири АДРЕСА_7 були присутні лише головний майстер ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , а майстер ОСОБА_7 , юрист ОСОБА_10 , слюсар ОСОБА_11 були лише підписантами Акта № 10 від 09.08.2022 року.

Свідок ОСОБА_6 вказала, що «в квартирі АДРЕСА_2 було сухо, жодних плям не було».

Свідок ОСОБА_7 вказала, що «причину залиття встановити не можна було, припускається факт, що не були закриті крани, в результаті чого відбулося залиття».

Отже, показання свідків суперечать як акту № 10, так і висновкам суду. Фактично свідки не змогли однозначно повідомити про те, що саме стало причиною залиття, а базували свій висновок про залиття з квартири АДРЕСА_2 лише на припущеннях, а не на об`єктивних даних.

Фактично суд поклав на сторону відповідача надмірний та заздалегідь недосяжний стандарт доказування.

Зауважує, що до відзиву на позовну заяву відповідачкою було долучено копію іншої редакції акта № 10, в якій вказано аналогічні відомості, окрім однієї принципової складової - «причину затоплення не встановлено». Вказано, що «винуватець шкоди від підпису відмовився», однак хто є таким винуватцем, в акті не вказано.

Свідок ОСОБА_7 , відповідаючи на питання відносно вказаного документу, підтвердив наявність його підпису на такому документі, а на запитання, який саме акт вважати вірним, вказав «не готовий сказати», висловивши припущення, що акт із зазначенням інформації «причина затоплення не встановлена» був чорновим варіантом. На чому базувався такий «чорновий варіант», свідок суду не повідомив.

В подальшомукопія такогоакта булапередана позивачампо справі,які надіслалифотокопію вказаногодокументу відповідачув додаткудля електронноголистування Viber, що було з`ясовано в судовому засіданні зі слів позивача ОСОБА_1 та не заперечувалось позивачами.

Натомість судова практика однозначно виходить з того, що складений з порушеннями акт про залиття не може вважатись належним і допустимим доказом по справі.

Також вказує, що у додатковому рішенні зазначено про те, що від представника відповідачки надійшли заперечення проти задоволення клопотання про приєднання доказів та заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких він просить відмовити у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з необґрунтованістю та поданням з порушенням процесуального порядку, розгляд заяви проводити за відсутності відповідача та його представника.

Натомість, такі заперечення та доводи, викладені в них, залишились судом поза увагою та ним не надано в додатковому рішенні взагалі будь-якої оцінки.

Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, окрім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Посилається на постанову Верховного Суду від 25.07.2023 року у справі № 340/4492/22, згідно з якою поведінка платника щодо ненадання доказів понесення судових витрат на правничу допомогу, які вже були наявні станом на час ухвалення судового рішення, як і неповідомлення суду про їх надання після ухвалення судового рішення, зумовила відмову у їх відшкодуванні з контролюючих органів.

Ненадання детального розрахунку виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) позбавляє суд можливості оцінити такі витрати на предмет їх доцільності у даній справі.

Окрім цього, докази не містять точної суми понесених витрат кожним з позивачів, тоді як квитанція від 20.11.2022 року містить посилання лише на те, що всі три позивачі в повному обсязі оплатили вартість правничої допомоги в розмірі 10000 грн.

В свою чергу, судом не було перевірено повноваження представника - адвоката Левчук Т.В., на участь у вказаному судовому засіданні 11.02.2025 року. Відповідно до умов угоди про надання правничої допомоги від 20.11.2022 року, укладеної між позивачами та адвокатом Левчук Т.В., остання бере на себе обов`язок здійснювати представництво до ухвалення судового рішення по суті.

Таким чином, представництво на засіданні 11.02.2025 року не охоплювалось вказаним договором, оскільки мало місце вже після винесення рішення по суті спору, що однозначно свідчить про відсутність повноважень представника позивачів, на що суд увагу не звернув.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_4 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в рівних частках

Власником квартири АДРЕСА_3 , що розташована поверхом вище, є ОСОБА_4

09.08.2022 року комісією ТОВ «УК «ВЖРЕП-5» складено акт №10 про наслідки залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_8 .

У вказаному акті зазначено, що комісією була обстежена квартира АДРЕСА_4 , на предмет залиття з розташованої вище квартири АДРЕСА_2 , 07 серпня 2022 року.

Комісією встановлено, що внаслідок залиття квартири АДРЕСА_5 пошкоджено стелю, підлогу, меблі, електропроводку.

В день залиття квартири АДРЕСА_5 , 07.08.2022 року у квартирі АДРЕСА_2 , яка знаходиться поверхом вище, в присутності власників квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_6 та слюсаря управляючої компанії наявних пошкоджень сантехобладнання та мереж загального користування в квартирі АДРЕСА_2 не виявлено. Причина затоплення в акті вказана: потрапляння рідини з верхньої квартири АДРЕСА_2 .

Опис обсягу заподіяної шкоди: в кухні залиті стіни з вагонки, стеля з гіпсокартону, віконні укоси; в 1-й житловій кімнаті, площею 15,6 кв.м., залита натяжна стеля та конструкції із гіпсокартону, пошкоджені шпалери на стінах, залита та пошкоджена підлога із ламінату, меблі; в 2-й житловій кімнаті, площею 10,0 кв.м., залита стеля із гіпсокартону; в коридорі після залиття пошкоджені шпалери на стінах, стеля із гіпсокартону, підлога з ламінату.

Також вказано про те, що власник квартири АДРЕСА_2 від підпису відмовився.

11 листопада 2022 року ОСОБА_1 направив на адресу ОСОБА_4 письмову претензію, в якій просив відшкодувати завдані матеріальні збитки у розмірі 43719 грн.

У відповіді на вказану претензію ОСОБА_4 повідомила, що для подання такої претензії насамперед необхідно встановити причини залиття та винуватця, залучити його безпосередньо чи через його представників до процедури визначення суми завданих збитків, а вже у подальшому висувати претензії. Крім того, згідно з актом №10 про наслідки залиття від 9 серпня 2022 року 09.08.2022 року, складеного представниками управляючої компанії, встановлено відсутність наявних пошкоджень сантехобладнання та мереж загального користування в квартирі АДРЕСА_2 не виявили. Причина затоплення не встановлена, як і не названо винуватця залиття.

Згідно з висновком судового експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 15 травня 2023 року №583/05-2023, вартість завданої матеріальної шкоди внаслідок залиття приміщень квартири АДРЕСА_4 , що сталося 7 серпня 2022 року та відображено в акті №10 від 9 серпня 2022 року про наслідки залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_8 , згідно з результатами проведеного обстеження, складає 112660,88 грн., в т.ч. ПДВ (20%): 18776,81 грн.

Згідно з листом КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради від 4 липня 2023 року, в будинку по АДРЕСА_8 , 5 серпня 2022 року мало місце тимчасове відключення водопостачання. Причиною відключення стала заявка від мешканця будинку про витік води у зв`язку з поривом на водопровідній мережі, для чого було направлено аварійну бригаду для перекриття води в колодязі. Станом на 6 серпня 2022 року ремонтні роботи по усуненню пориву мережі були виконані та водопостачання було повністю відновлено.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27 листопада 2023 року №28/23 при візуально-інструментальному обстеженні квартири АДРЕСА_3 , та аналізу наданих на дослідження матеріалів ознак порушення герметичності систем, які виражаються у вільних витоках води із деформованих трубопроводів, арматури та з`єднань, не виявлено. Ознак проведеного ремонту на водоносних інженерних мережах, які виражаються у порушенні цілісності фарбувального шару на трубопроводах та запірної арматури, наявності хомутів, не виявлено. В разі відсутності таких ознак, визначити технічну причину залиття, яке відбулося через проміжок часу, більше року не видається можливим.

Також вказано, що складений комісією УК «ВЖРЕП-5» акт від 9 серпня 2022 року №10 про залиття квартири АДРЕСА_4 , не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в ньому не відображено всю передбачену законодавством інформацію, а саме: не зазначені конкретно причини залиття квартири АДРЕСА_5 , немає висновку комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Вартість відновлювального ремонту, проведення якого необхідно для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття рідиною і відновлення оздоблювальних покриттів в приміщеннях квартири АДРЕСА_4 , згідно візуально-інструментального обстеження, станом та в цінах на момент проведення дослідження становить 87726,56 грн.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення додаткової судової комісійної будівельно-технічної експертизи від 3 жовтня 2024 року №794/10-2024, технічною причиною затоплення (залиття) квартири АДРЕСА_4 , що відбулось 7 серпня 2022 року з урахуванням відображених в акті №10 від 9 серпня 2022 року обставин, є витік рідини, що потрапляла зверху, з боку приміщень або суміжних конструктивних складових вище розташованої квартири АДРЕСА_2 .

У зв`язку з відсутністю слідів протікання водоносних інженерних мереж у квартирі АДРЕСА_2 , а також ознак виконання ремонтних робіт на зазначених мережах, відсутністю інших прямих ознак витоку рідини, а також зі значним розривом у часі між датою залиття та датою огляду експертами, встановити джерело вищевказаного витоку не вбачається за можливе.

Також експертами зазначено, що на підставі наданих на дослідження матеріалів та за результатом проведення візуально-інструментального обстеження, 7 серпня 2022 року залиття квартири АДРЕСА_4 , з боку приміщень або суміжних конструктивних складових вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , мало місце бути.

Розмір матеріальної шкоди, що завдано позивачам, як співвласникам квартири АДРЕСА_4 , внаслідок залиття рідиною вказаної квартири 7 серпня 2022 року, з урахуванням результатів проведеного візуально-інструментального обстеження, а також беручи до уваги обсяг наданих на дослідження матеріалів, в діючих цінах на момент проведення дослідження, складає 121718,04 грн. Орієнтовна вартість ремонтно-будівельних робіт по усуненню дефектів підвісної стелі у приміщенні коридору складає 11055,80 грн. Орієнтовний розмір матеріальної шкоди, завданої пошкодженням приміщень вказаної квартири внаслідок залиття з урахуванням витрат на усунення дефектів підвісної стелі у приміщенні коридору складає 132773,84 грн.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що 9 серпня 2022 року вона в складі комісії відвідала квартиру АДРЕСА_5 , в якій коридор, кухня та кімната були залиті, в іншій кімнаті стеля, зовнішня стіна фасаду будинку також була мокра. У квартирі АДРЕСА_2 через декілька днів сантехніка була в задовільному стані, пошкоджень не було, як і на каналізаційній трубі, слідів залиття не було. Акт №10 від 9 серпня 2022 року є чинним.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона в якості майстра управляючої компанії разом з сантехніком та інженером 7 серпня 2022 року відвідала квартиру АДРЕСА_5 , в якій все було мокре. На кухні укоси мокрі, стіни і підлога мокрі. В квартиру АДРЕСА_2 поверхом вище не піднімалися. Акт про залиття складала інженер.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком відповідачки. Вони 7 серпня 2022 року приїхали до будинку, де побачили ОСОБА_1 із сусідом із сьомого поверху. В їх квартирі все було сухо, підлога, шахта сухі. Позивач із сусідом подивилися і пішли. У квартиру позивачів не заходили. Сантехнік запустив воду, подивився, що в їх квартирі все добре. З 24 лютого 2022 року в квартирі відповідачки постійно ніхто не проживав.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він працює в управляючій компанії близько півроку. ОСОБА_1 подзвонив йому і повідомив, що його квартиру затоплює. Він перекрив воду, зайшов у квартиру АДРЕСА_5 , де зі стелі текла вода по стінах, також була вода на підлозі. Після перекриття води пішов додому. ОСОБА_13 у квартирі не були порвані, стояк теж не пошкоджений. Можлива причина залиття не закритий кран. При складанні акта про затоплення він не приймав участі. В шість годин ранку наступного дня ще текла вода і десь об 11-12 годині включив воду. В квартирі АДРЕСА_2 під мийкою в кухні була вологість, на підлозі води не було.

В судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_14 пояснив, що у висновку, складеному ним, визначено два типи якості ламінату та відповідно дві вартості для кожного виду. Ним було встановлено, що шпалери частково відстали від стіни. Їх два види фотошпалери і звичайні, вартість їх визначалася за аналогічними типами на ринку. Терміни експлуатації лінолеуму не передбачають його замокання. Під час складання висновку експертизи був нарахований фізичний знос на матеріали, в коридорі виявлені більші ознаки фізичного зносу. Цінову політику визначено ним відповідно до рекомендацій Мінрегіонбуду.

Судовий експерт ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що в резолютивній частині складеного ним висновку експертизи вказано вартість відновлювального ремонту, яка з врахуванням фізичного зносу будівельних матеріалів становить 87726,56 грн. Ним застосовано коефіцієнт фізичного зносу будматеріалів 0,7. В квартирі ознак ремонту не було видно, стан задовільний, паркет без ознак здуття, ознак пориву та зварки не виявлено, шланги старі. Акт про залиття є необґрунтованим та суперечить показам свідків.

В судовому засіданні судові експерти ОСОБА_15 та ОСОБА_9 пояснили, що під час проведення експертизи ними було встановлено, що джерело потрапляння води було зверху, при цьому брався до уваги акт про залиття квартири. Зворотній клапан в квартирі АДРЕСА_2 просто так не ставиться. Залиття квартири через загальнобудинкові мережі потребує фіксації в певних документах, чого не було в даному випадку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що залиття належної позивачам квартири сталося внаслідок потрапляння рідини з квартири АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище. Наявні у справі докази у сукупності доводять причинний зв`язок між спричиненням шкоди та виною ОСОБА_4 .

При цьому, суд зазначив про те, що матеріали справи не містять доказів того, що залиття належної позивачам квартири відбулося не з квартири АДРЕСА_2 , а з іншого приміщення, а також того, що залиття даної квартири відбулося внаслідок неналежного обслуговування внутрішньобудинкової системи опалення та водопостачання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі. У частині другій цієї статті зазначається, що збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтями 81 та 82 ЦПК України встановлені правила розподілу доказування між сторонами та звільнення сторони від доказування.

За загальним правилом, передбаченим статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначене правилодіє,якщо в нормах матеріального права відсутня вказівка на перерозподіл обов`язків щодо доказування.

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Із огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладений обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач, у свою чергу, повинен довести наявність шкоди та її розмір.

Відтак у даній справі ОСОБА_4 мала довести відсутність своєї вини у вчиненні шкоди, а позивачі зобов`язані довести розмір такої шкоди.

Відповідачкою не спростовані надані позивачами докази як на підтвердження факту залиття, так й щодо обсягу пошкоджень та розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття належної ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартири.

Статтею 1192 ЦК України визначені способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При визначенні розміру матеріальної шкоди суд обгрунтовано взяв до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи від 15.05.2023 року №583/05-2023, який за часом складення найбільше серед інших висновків експертизи у справі наближений до події залиття та який складений без врахування проведених позивачами ремонтно-будівельних робіт щодо відновлення стелі коридору.

Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи позивачами надано: угоду про надання правничої допомоги від 20.11.20222 року; квитанцію від 20.11.2022 року, видану адвокатом Левчук Т.В. про те, що позивачі в повному обсязі оплатили вартість правничої допомоги за ведення цивільної справи в розмірі 10000 грн.; акт виконаних робіт при наданні правничої допомоги у цивільній справі №295/12756/22 на стадії досудової підготовки та розгляду справи судом першої інстанції від 24.01.2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; посвідчення адвоката; документ про нагородження адвоката Левчук Т.В. орденом «Видатний адвокат України»; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд, взявши до уваги вказані докази, а також врахувавши складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшов вірного висновку про стягнення з відповідачки на користь позивачів в рівних частках витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст.259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_4 -адвоката СтаховаАндрія Олексійовича,залишитибез задоволення,а рішення Богунського районногосуду м.Житомира від21січня 2025року та додаткове рішення цього ж суду від 11лютого 2025року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: