Ухвала від 07.08.2025 по справі 757/29317/25-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/29317/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5517/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївмолпром» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024000000001701 від 20.08.2024 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024000000001701 від 20.08.2024 року.

Накладено арешт на майно, виявлене 05.06.2025 року під час проведення обшуків на території ТОВ «Миколаївмолпром» за адресою: АДРЕСА_1, Вознесенського району, Миколаївської області, а саме: 9 пачок масла солодковершкового селянського 72,5%, вагою 200 грамів кожна; 9 брикетів сировини, схожої на масло, вагою 180 грамів кожен; 9 брикетів сировини, схожої на масло з маркуванням «масло солодковершкове селянське 72,5%», вагою 180 грамів кожен; зразки вагою 1066, 718, 838, 1074, 532, 566, 578,758, 570, 634, 634, 628, 566, 542, 820, 644, 534, 604, 490, 716, 664, 646, 626, 642, 730, 570, 540, 782 грамів сировини схожої на солодковершкове масло; зразки вагою 1380, 1605, 1265, 1190, 1050, 1320, 1890, 1185, 1245, 1265, 875, 1015 грамів сиру твердого сичужного 50%, які належать ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745, смт. Чорний острів, вул. Антонівське шосе, 7, Хмельницька область).

Визначено, що ухвала підлягає виконанню слідчим/прокурором у кримінальному провадженні № 12024000000001701 від 20.08.2024 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ТОВ «Миколаївмолпром» - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ТОВ «Миколаївмолпром» код ЄДРПОУ: 05409745 не погоджується з оскаржуваною ухвалою та вважає, що вона підлягає скасуванню, оскільки є незаконною, необґрунтованою такою, що фактично санкціонувала незаконні дії органів досудового розслідування під час проведення обшуку, які полягають у порушенні норм КПК України, перевищенні повноважень та порушенні ухвали від 23.05.2025 року в частині вилучення товару.

На думку скаржника, оскаржувана ухвала винесена з порушенням вимог ст. ст. 98, 170, 171, 173 КПК України, без перевірки обставин та за відсутності підстав для накладення арешту, у зв`язку з чим підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Апелянт зазначає, що тимчасове вилучення товару, під час обшуку суперечить ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 23.05.2025 року у справі №757/24045/25-к, якою розглядалось клопотання про надання дозволу на обшук.

Посилається на те, що відповідно до оскаржуваної ухвали вилученню підлягали зразки молочної продукції, яка призначена для забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік.

Тобто вилученню підлягали зразки молочної продукції, якою військові повинні харчуватись у 2024 році.

2024 рік закінчився за 6 (шість) місяців до обшуку і вилучення товару, і відповідно продукція, що підлягала поставці до ДОТ МОУ та призначена для харчування військовослужбовців у 2024 році, повинна була бути виготовлена і поставлена саме у 2024 році.

Крім того, така продукція повинна була бути поставлена у 2024 році саме тими підприємствами, з якими ДОТ МОУ уклав контракти.

Адвокат зауважує, що ТОВ «Миколаївмолпром» контракти з ДОТ МОУ не укладав, для ДОТ МОУ продукції не виготовляв та відповідно не поставляв.

Тобто ухвалою слідчого судді надано право на вилучення зразків лише тої продукції, яка призначена для харчування військових у 2024 році.

Дозволу на вилучення іншої продукції, зокрема виробництва 2025 року, ухвалою не надано.

З огляду на наведене логічним є висновок, що не можливо забезпечити харчування у 2024 році продуктами, які вироблені у 2025 році.

Також зазначає, що оскільки на підприємстві відсутня продукція, яка повинна забезпечити харчування військовослужбовців у 2024 році та не здобуто доказів, що вилучені зразки сировини та товару мають відношення до поставок до ДОТ МОУ з метою харчування військових у 2024 році, то вилучення продукції, виготовленої через 6 (шість) місяців після завершення 2024 року та ще й продукції, яка не має жодного відношення до поставок до ДОТ МОУ, свідчить про вилучення зразків сировини та товару, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення в ухвалі від 23.05.2025 року.

Відповідно вказане свідчить, що слідчими під час обшуку було вилучено зразки сировини та товару, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі від 23.05.2025 року.

Крім цього посилається на те, що при здійсненні обшуку слідчі повинні керуватись ухвалою від 23.05.2025 року, якою надано дозвіл на проведення обшуку слідчим групи слідчих, які відповідно до постанови про визначення групи слідчих здійснюють досудове розслідування, та прокурорам, що входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Однак, при проведенні обшуку жодним з групи слідчих, які брали участь у проведенні обшуку не надано жодного документу, який би підтвердив, що особи, які проводять обшук, входять до групи слідчих чи прокурорів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному проваджені №12024000000001701.

Зазначене свідчить, що повноваження осіб, які здійснювали обшук, жодним чином не підтверджено, а дії осіб, які не входять до групи слідчих у кримінальному провадженні №12024000000001701, є незаконними, а докази, здобуті з порушенням порядку, визначеного законом, є недопустимими.

Також ухвалою від 23.05.2025 року передбачено вилучення документів, які стали підставою для укладання з ДОТ МОУ Державних контрактів про закупівлю №96/07- 24-ХП від 30.07.2024, №59/05-24-ХП від 29.05.2024, №115/12-24-ХП від 09.12.2024, №63/05-24-ХП від 29.05.2024, №64/05-24-ХП від 29.05.2024, №109/12-24-ХП від 05.12.2024.

Оригінали контрактів (договорів) ДОТ МОУ про закупівлю №96/07-24-ХП від 30.07.2024 укладений з ТОВ «КонтрактПродрезерв 5» (Код ЄДРПОУ 35601826), №59/05-24-ХП від 29.05.2024 укладений з ТОВ «ГранПрі ЛТД» (Код ЄДРПОУ 43744363), №115/12-24-ХП від 09.12.2024 укладений з ТОВ «Гарна Страва» (Код ЄДРПОУ 39422516), №63/05-24-ХП від 29.05.2024 укладений з ТОВ «Асікс Груп» (Код ЄДРПОУ 41514045), №64/05-24-ХП від 29.05.2024 укладений з ТОВ «Асікс Груп» (Код ЄДРПОУ 41514045), №109/12-24-ХП від 05.12.2024 укладений з ТОВ «Асікс Груп» (Код ЄДРПОУ 41514045).

Отже, вилученню підлягали протоколи розбіжностей, переписка та документи, якими сторони обмінювались з метою укласти договір та безпосередньо конкретні контракти про закупівлю, з конкретними номерами, датами та з конкретними сторонами, а саме ДОТ МОУ та ТОВ «КонтрактПродрезерв 5» (Код ЄДРПОУ 35601826), ТОВ «ГранПрі ЛТД» (Код ЄДРПОУ 43744363), ТОВ «Гарна Страва» (Код ЄДРПОУ 39422516), ТОВ «Асікс Груп» (Код ЄДРПОУ 41514045).

В ухвалі суду не зазначено, що ТОВ «Миколаївмолпром» є стороною вищезазначених контрактів. Жодних доказів належності ТОВ «Миколаївмолпром» до сторони вищезазначених контрактів також не зазначено, як і не здобуто в процесі обшуку.

В процесі обшуку не вилучено жодного документу, який би свідчив, що ТОВ «Миколаївмолпром» є стороною вищезазначених контрактів, чи здійснював поставку продукції безпосередньо до ДОТ МОУ.

В процесі обшуку було вилучено документи, стосовно процедури виробництва продукції, однак зазначені документи не мають жодного відношення до поставки продукції ТОВ «Миколаївмолпром» до ДОТ МОУ та накладні на придбання продукції працівниками підприємства, для власних потреб, що також не є доказом поставки продукції до ДОТ МОУ.

Отже, ТОВ «Миколаївмолпром» не здійснював поставку продукції ДОТ МОУ.

Оскільки ТОВ «Миколаївмолпром» не є стороною вищезазначених контрактів, то на підприємстві відсутні, як самі контракти, так і документи, які стали підставою для укладання вищезазначених контрактів.

А отже, у ТОВ «Миколаївмолпром» відсутні документи на поставки продуктів харчування до ДОТ МОУ за Контрактами.

Вилучені в результаті обшуку документи не мають ніякого відношення до вищезазначених Контрактів та поставок за цими контрактами.

В оскаржуваній ухвалі не надано належної оцінки тому факту, що особи, які здійснювали обшук на території виробничих потужностей з виробництва харчових продуктів та вилучення зразків сировини та товару, не мали медичних книжок, які б підтвердили, що вони здорові та їх перебування у приміщеннях з виробництва харчових продуктів та контакт з харчовими продуктами не є небезпечним.

Перебування осіб, які не пройшли медичний огляд та не мають медичних книжок в підтвердження цього, на території з виробництва харчових продуктів заборонено.

При здійсненні вилучення сировини працівники поліції та СБУ були без захисного спецодягу, одягу та рукавичок, які убезпечують можливість забруднення продукту.

При цьому слідчі та працівники СБУ по черзі виходили курити на подвір`я, а потім тими ж руками, якими тримали сигарети, без будь якого їх обробітку спеціальними засобами знезараження, по черзі різали сировину, яка у подальшому упаковувалась для проведення її дослідження в рамках кримінального провадження.

Працівники СБУ це робили у тактичних рукавичках, які невідомо де до цього використовувались та невідомо з якими бактеріями і мікроорганізмами контактували.

Ніж, яким різали сировину з метою відібрання зразків, носили всі присутні і слідчі, і працівники СБУ, і навіть поняті, зокрема понята ОСОБА_8 , носила ніж у тактичних рукавичках.

При цьому, ніж яким різали сировину, з метою відібрання зразків, жодного разу за весь процес відбору зразків не стерилізувався і не дезінфікувався.

Відповідно при такому відборі зразків продукція, яка була відібрана для дослідження вже не відповідає вимогам безпечності, оскільки слідчими, працівниками СБУ, понятими занесено у відібрану сировину якісь мікроорганізми не виключено кишкову паличку, стафілокок, чи якісь інші хвороботворні мікроорганізми.

Відповідно дослідження вилучених з порушенням умов стерильності зразків не дасть об`єктивного дослідження та об`єктивного висновку.

Також при вилученні сировини з сирного цеху працівником СБУ, якого називали «Стас» було здійснено наліплена на круг сировини етикетку, якою маркується готова продукція.

Зазначена вище інформація, більш детально, була викладена у запереченні на протокол обшуку від 06.06.2025 року, та проігноровано в суді першої інстанції.

Скаржник зазначає, що підставою для проведення обшуку була Ухвала від 23.05.2025 року, а тому при здійсненні обшуку слідчі повинні керуватись виключно цією ухвалою.

Апелянт посилається на те, що обшук було проведено за адресою: АДРЕСА_1 , про це зазначено у протоколі обшуку, а майно вилучено за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 .

Проте, обшук повинен бути проведений виключно в тому приміщенні, яке вказано в ухвалі слідчого судді, неправильність адреси (літери приміщення згідно даних технічної інвентаризації; номеру офісу тощо) може свідчити про незаконність проведення обшуку.

Відповідно, оскільки обшук за адресою: АДРЕСА_2 не проводився, то вилучення майна за іншою адресою, свідчить про порушення порядку, визначеного законом.

Все вищезазначене свідчить, що вилучення Товару здійснено з порушенням порядку, визначеного законом, а тому такі докази є недопустимими.

А відповідно до ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Адвокат ОСОБА_6 наголошує, що клопотання слідчого про накладення арешту та постанова слідчого про визнання речовими доказами грошових коштів, на яку посилається суд в оскаржуваній ухвалі, мотивовані обставинами, які не відповідають дійсності та не доведені доданими прокурором до клопотання жодними доказами.

Суд посилається на твердження прокурора про те, що ДОТ МОУ, здійснюючи функції щодо забезпечення тилових потреб Збройних сил України, закуповує у суб`єктів господарювання виріб, схожий на масло/сир з розрахунку 300-400 грн. за кілограм, в той час як ринкова вартість такого продукту, яка надходить до кінцевого споживача, структурного підрозділу ЗС України, становить близько 170 грн. за кілограм.

Внаслідок штучного завищення суб`єктами господарювання через підконтрольні підприємства з ознаками фіктивності вартості молочної продукції, яка поставляється на ДОТ МОУ за період 2024 року, державі можливо заподіяно матеріальної шкоди на суму близько 600 млн. грн.

Зокрема встановлено, що ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), ТОВ «Гран Прі ЛТД» (код ЄДРПОУ 43744363), ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826) та ТОВ «ГАРНА СТРАВА» (код ЄДРПОУ 39422516) є одними з основних постачальників харчових продуктів (в т.ч. кисло-молочних виробів, а саме вершкового масла та сиру твердого) на адресу ДОТ МОУ.

Відповідно до офіційних даних тендерних закупівель щодо надання послуг з поставки ДОТ МОУ продуктів харчування для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік, замовником яких виступав ДОТ МОУ, встановлено, що ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 4041514045), ТОВ «Гран Прі ЛТД» (код ЄДРПОУ 43744363), ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826) та ТОВ «ГАРНА СТРАВА» (код ЄДРПОУ 39422516) є переможцями закупівельних тендерів.

Зазначено, що за результатами проведення тендерних закупівель за 2024 рік ДОТ МОУ уклав державні контракти із вищезазначеними юридичними особами.

Так встановлено, що основними виробниками та посередниками виробників, сирного продукту та спреду, який по ланцюгу постачань надходить до структурних підрозділів ЗС України є ПП «ЯРМІЛК» (код ЄДРПОУ 45064525), ТзОВ «МолГал» (код ЄДРПОУ 41528283), ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745), ТОВ ТД «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 34807883), ТОВ «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 40427397), ТОВ «ДМ3» (код ЄДРПОУ 41559065), ТОВ Спарта 2015 (код ЄДРПОУ 39625877), ТОВ «Аспрод» (код ЄДРПОУ 44676441).

Отже, жодного прямого договору між ТОВ «Миколаївмолпром» з ДОТ МОУ не укладалося.

Проте суд копіює твердження прокурора та в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали зазначає наступне, що водночас у діях посадових осіб ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745), ТОВ ТД «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 34807883), ТОВ «ДМ3» (код ЄДРПОУ 41559065) вбачаються факти внесення до бухгалтерського та податкового обліку завідомо неправдивих відомостей щодо проведення господарських операцій з придбання товарно - матеріальних цінностей, необхідних для подальшого надання послуг ДОТ МОУ, хоча, як зазначено вище, товариствами скаржника жодні послуги ДОТ МОУ не надавалися.

Надалі суд зазначає, що за результатами аналізу фінансово - господарських операцій вбачається відсутність походження товарів/послуг, що в свою чергу можливо призвело до розтрати коштів, що фінансуються з державного бюджету.

Отже, суд арештовує товар скаржника спираючись на припущення про можливі розтрати коштів, а не про доведений факт цих розтрат.

Також скаржник посилається на те, що станом на цей момент ТОВ «Миколаївмолпром» піддається необґрунтованому процесуальному примусу, що пов`язаний з обмеженням його права власності та незаконному втручанні у виробничий процес.

Не зважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано Товар речовими доказами, вилучені 05.06.2025-06.06.2025 року в ході проведення обшуку, прокурором у клопотанні не доведено таку мету арешту вилученого товару, як збереження речових доказів.

Як клопотання прокурора, так і постанова слідчого про визнання вилученого майна речовими доказами, містять лише опис встановлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінальних правопорушень, без жодного обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України, товар визнано речовими доказами.

Не містить такого обґрунтування і оскаржувана ухвала слідчого судді.

Адвокат вказує на те, що відомості про причетність ТОВ «Миколаївмолпром» до вчинення кримінального правопорушення, за якими здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, у матеріалах клопотання відсутні.

Крім цього зазначає, що клопотання про арешт майна надійшло до суду 20.06.2025 року, тобто прокурором було пропущено строк для накладення арешту на майно скаржника.

Відповідно, строк передбачений ч. 9 ст. 170, ч. 5 ст. 171 КПК України для накладення арешту майна пропущено.

Отже, товар мав бути негайно повернений скаржнику, проте судом було проігноровано дані норми КПК України і незаконно задоволено клопотання прокурора.

Представник ТОВ «Миколаївмолпром» зазначає, що арештований належний товариству товар не відповідає критеріям речового доказу.

Зазначає, що посадові особи ТОВ «Миколаївмолпром» не є підозрюваними чи обвинуваченими у даній кримінальній справі.

Також відсутні будь-які дані про намагання ТОВ «Миколаївмолпром» позбутися майна або перешкодити досудовому розслідуванню.

Водночас, вилучене під час обшуку майно та документи ТОВ «Миколаївмолпром» не підпадають під ознаки речових доказів, визначені ст. 98 КПК України.

З огляду на те, що товар лише формально визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, без зазначення яким критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, воно відповідає, правові підстави для накладення арешту на дане майно були відсутні.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу).

Зі змісту ухвали вбачається, що у клопотанні про арешт майна відсутній висновок (з посиланням на конкретні матеріали кримінального провадження) щодо того, чи може товар бути використаний саме як доказ у кримінальному провадженні: яку саме обставину з тих, які стороні обвинувачення належить довести, вони можуть підтвердити та яким чином на цій здатності може негативно позначитись невжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження.

На думку апелянта, наведене безумовно вказує на необґрунтованість накладення арешту на товар скаржника.

Таким чином, мотивів накладення арешту на товар скаржника, саме в контексті їх збереження як речових доказів, органом досудового розслідування не надано.

На думку апелянта, слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не перевірено вказані обставини, які свідчать про відсутність правових підстав для накладення арешту на товар з метою збереження речових доказів, на яку посилається орган досудового розслідування, а органом досудового розслідування не доведено можливості використання товару скаржника, як доказів під час кримінального провадження, що свідчить про те, що арешт було накладено необґрунтовано.

На обгрунтування доводів скарги щодо поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає про те, що повний текст оскаржуваної ухвали було отримано представником скаржника 09.07.2025 року, у зв`язку з чим, скаржник був фактично позбавлений можливості знати до дня отримання повного тексту даної ухвали про обставини та доводи, якими суд обґрунтував оскаржувану ухвала, що позбавило можливості викласти свої доводи в апеляційній скарзі у встановлені КПК України строки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Миколаївмолпром» - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об`єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.

Як зазначено у поданій апеляційній скарзі та підтверджується матеріалами справи, копію повного тексту оскаржуваної ухвали представником власника майна отримано 09.07.2025 року.

При цьому апеляційна скарга подана 14.07.2025 року, тобто в межах п`ятиденного строку, визначеного КПК України.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скарги представника власника майна ТВО «Миколаївмолпром» - адвоката ОСОБА_6 про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.06.2025 року, відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001701 від 20.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи низки суб`єктів господарювання, діючи умисно, за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, заволоділи бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем під час постачання продукції до державних установ, що не відповідає встановленій якості та по завищеній вартості.

Так, проведеними заходами отримано фактичні дані щодо вчинення службовими особами юридичних осіб приватного права дій, спрямованих на заволодіння чужим майном - коштами державних органів, установ та організацій, отриманих на виконання укладених державних контрактів (договорів) щодо постачання виробів молочної продукції для потреб в т.ч. Збройних Сил України, в умовах воєнного стану.

Встановлено, що Державний оператор тилу Міністерства оборони України код ЄДРПОУ 44830311 (далі - ДОТ МОУ), здійснюючи функції щодо забезпечення тилових потреб Збройних сил України (далі - ЗС України), закуповує у суб`єктів господарювання виріб, схожий на масло/сир з розрахунку 300-400 грн. за кілограм, в той час як ринкова вартість такого продукту, яка надходить до кінцевого споживача, структурного підрозділу ЗС України, становить близько 170 грн. за кілограм.

Внаслідок штучного завищення суб`єктами господарювання через підконтрольні підприємства з ознаками фіктивності вартості молочної продукції, яка поставляється на ДОТ МОУ за період 2024 року державі можливо заподіяно матеріальної шкоди на суму близько 600 млн. грн.

Зокрема встановлено, що ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), ТОВ «Гран Прі ЛТД» (код ЄДРПОУ 43744363), ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826) та ТОВ «ГАРНА СТРАВА» (код ЄДРПОУ 39422516) є одними з основних постачальників харчових продуктів (в т.ч. кисло-молочних виробів, а саме вершкового масла та сиру твердого) на адресу ДОТ МОУ.

Відповідно до офіційних даних тендерних закупівель щодо надання послуг з поставки ДОТ МОУ продуктів харчування для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік, замовником в яких виступав ДОТ МОУ, встановлено, що ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), ТОВ «Гран Прі ЛТД» (код ЄДРПОУ 43744363), ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826) та ТОВ «ГАРНА СТРАВА» (код ЄДРПОУ 39422516) є переможцями закупівельних тендерів.

Так, за результатами проведення тендерних закупівель за 2024 рік ДОТ МОУ уклав державні контракти із наступними юридичними особами: ДЕРЖАВНИЙ КОНТРАКТ (ДОГОВІР) ПРО ЗАКУПІВЛЮ № 96/07-24-ХП від 31.07.2024 укладений з ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826), щодо постачання продуктів харчування, в тому числі молочної продукції для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах, на загальну суму 728 595 000 грн.;

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРАКТ (ДОГОВІР) ПРО ЗАКУПІВЛЮ № 59/05-24-ХП від 29.05.2024 укладений з ТОВ «Гран Прі ЛТД» (код ЄДРПОУ 43744363), щодо постачання продуктів харчування, в тому числі молочної продукції для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах, на загальну суму 762300000 грн.

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРАКТ (ДОГОВІР) ПРО ЗАКУПІВЛЮ № 115/12-24-ХП від 09.12.2024 укладений з ТОВ «ГАРНА СТРАВА» (код ЄДРПОУ 39422516), щодо постачання продуктів харчування, в тому числі молочної продукції для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах,, на загальну суму 1 299 600 000 грн.

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРАКТ (ДОГОВІР) ПРО ЗАКУПІВЛЮ № 63/05-24-ХП від 29.05.2024 укладений з ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), щодо постачання продуктів харчування, в тому числі молочної продукції для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗСУ в стаціонарних та польових умовах, на загальну суму 1149120000 грн.

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРАКТ (ДОГОВІР) ПРО ЗАКУПІВЛЮ № 64/05-24-ХП від 29.05.2024 укладений з ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), щодо постачання продуктів харчування, в тому числі молочної продукції для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗСУ в стаціонарних та польових умовах, на загальну суму 2434050000 грн.

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРАКТ (ДОГОВІР) ПРО ЗАКУПІВЛЮ № 109/12-24-ХП від 05.12.2024 укладений з ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), щодо постачання продуктів харчування, в тому числі молочної продукції для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах, на загальну суму 968850000 грн.

Також встановлено, що основними виробниками та посередниками виробників, сирного продукту та спреду, який по ланцюгу постачань надходить до структурних підрозділів ЗС України є ПП «ЯРМІЛК» (код ЄДРПОУ 45064525), ТзОВ «МолГал» (код ЄДРПОУ 41528283), ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745), ТОВ ТД «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 34807883), ТОВ «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 40427397), ТОВ «ДМЗ» (код ЄДРПОУ 41559065), ТОВ Спарта 2015 (код ЄДРПОУ 39625877), ТОВ «Аспрод» (код ЄДРПОУ 44676441).

За результатами аналізу фінансово - господарських операцій вбачається відсутність походження товарів/послуг, що в свою чергу можливо призвело до розтрати коштів, що фінансуються з державного бюджету.

При цьому встановлено, що ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745), ТОВ ТД «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 34807883), ТОВ «ДМЗ» (код ЄДРПОУ 41559065) не мають достатньої виробничої потужності на виробництво такої кількості молочних продуктів, що постачається на адресу ДОТ МОУ. Так, службовими особами ТОВ «Миколаївмолпром», ТОВ ТД «ДМСЗ» та ТОВ «ДМЗ» в порушення вимог Національних стандартів (ДСТУ) та інших нормативних документів, а також умов договорів, постачається молочна продукція, вироблена з додаванням немолочних жирів.

У зв`язку із відсутністю достатньої виробничої потужності на виробництво такої кількості молочних продуктів, що постачається на адресу ДОТ МОУ, ТОВ «Миколаївмолпром» та ТОВ ТД «ДМСЗ» закуповують у ТОВ «Молокозавод «САМБІРСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 00424415) спред, який в подальшому постачається на адресу TOB «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ».

Вказана протиправна діяльність із завищення цін на молочну продукцію, а також виробництва та постачання до ДОТ МОУ молочної продукції низької якості вчиняється учасниками організованої групи, до складу якої входять керівники, службові особи, співробітники вищевказаних підприємств та інших наразі невстановлених СГД з ознаками фіктивності.

В рамках проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження отримано зразки молочної продукції, яка поставлена на адреси військових частин ЗС України, за контрактами, укладеними ДОТ МОУ з ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), ТОВ «Гран Прі ЛТД» (код ЄДРПОУ 43744363), ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826) та ТОВ «ГАРНА СТРАВА», а виробниками вказаної молочної продукції є ПП «ЯРМІЛК» (код ЄДРПОУ 45064525), ТзОВ «МолГал» (код ЄДРПОУ 41528283), ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745), ТОВ ТД «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 34807883), ТОВ «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 40427397), ТОВ «ДМЗ» (код ЄДРПОУ 41559065), ТОВ Спарта 2015 (код ЄДРПОУ 39625877), ТОВ «Аспрод» (код ЄДРПОУ 44676441).

В подальшому вказані зразки молочної продукції направлено на судову експертизу харчових продуктів, відповідно до висновку якої надані на дослідження продукти мають вкрай високий вміст немолочних жирів (93-99 % від загального вмісту жиру), склад яких не відповідає вимогам Національних стандартів (ДСТУ) та інших нормативних документів, а також не відповідає маркуванню яке є на упаковці наданих продуктів.

Отже, сукупність обставин дає підстави вважати, що посадові особи та бенефіціарні власники юридичних осіб ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), ТОВ «Гран Прі ЛТД» (код ЄДРПОУ 43744363), ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826) та ТОВ «ГАРНА СТРАВА», ПП «ЯРМІЛК» (код ЄДРПОУ 45064525), ТзОВ «МолГал» (код ЄДРПОУ 41528283), ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745), ТОВ ТД «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 34807883), ТОВ «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 40427397), ТОВ «ДМЗ» (код ЄДРПОУ 41559065), ТОВ Спарта 2015 (код ЄДРПОУ 39625877), ТОВ «Аспрод» (код ЄДРПОУ 44676441) та інші невстановлені особи, діючи умисно за попередньою змовою між собою вчинили дії щодо заволодіння коштами державного бюджету, що спричинило тяжкі наслідки.

05-06.06.2025 року на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2025 року проведено обшук на території ТОВ «Миколаївмолпром» за адресою: АДРЕСА_1, Вознесенського району, Миколаївської області, в ході якого вилучено: 9 пачок масла солодковершкового селянського 72,5%, вагою 200 грамів кожна; 9 брикетів сировини схожої на масло, вагою 180 грамів кожен; 9 брикетів сировини схожої на масло з маркуванням «масло солодковершкове селянське 72,5%», вагою 180 грамів кожен; зразки вагою 1066, 718, 838, 1074, 532, 566, 578,758, 570, 634, 634, 628, 566, 542, 820, 644, 534, 604, 490, 716, 664, 646, 626, 642, 730, 570, 540, 782 грамів сировини схожої на солодковершкове масло; зразки вагою 1380, 1605, 1265, 1190, 1050, 1320, 1890, 1185, 1245, 1265, 875, 1015 грамів сиру твердого сичужного 50%.

06.06.2025 року винесено постанову про визнання речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, відповідно до якої 9 пачок масла солодковершкового селянського 72,5%, вагою 200 грамів кожна; 9 брикетів сировини схожої на масло, вагою 180 грамів кожен; 9 брикетів сировини схожої на масло з маркуванням «масло солодковершкове селянське 72,5%», вагою 180 грамів кожен; зразки вагою 1066, 718, 838, 1074, 532, 566, 578,758, 570, 634, 634, 628, 566, 542, 820, 644, 534, 604, 490, 716, 664, 646, 626, 642, 730, 570, 540, 782 грамів сировини схожої на солодковершкове масло; зразки вагою 1380, 1605, 1265, 1190, 1050, 1320, 1890, 1185, 1245, 1265, 875, 1015 грамів сиру твердого сичужного 50%, визнано речовими доказами.

11.06.2025 року призначено судову експертизу харчових продуктів, яку направлено для виконання до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо визначення вмісту у відібраних зразках продукції харчових жирів тваринного та рослинного походження та їх масової частки немолочних жирів від загального відсотку жиру кожного об`єкту дослідження окремо, щодо змісту маркування і відповідності національним стандартам та іншим нормативним документам.

20.06.2025 року (клопотання датоване 17.06.2025 року) прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024000000001701 від 20.08.2024 року.

Клопотання обґрунтоване з посиланням на те, що враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тимчасово вилучені під час проведення обшуку зразки молочної продукції у вигляді масла вершкового та сиру твердого мають значення у кримінальному провадженні як речові докази, оскільки відповідають критеріям ст. 98 КПК України, а тому підлягають збереженню органом досудового розслідування на час слідства та розгляду судом.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024000000001701 від 20.08.2024 року.

Накладено арешт на майно, виявлене 05.06.2025 року під час проведення обшуків на території ТОВ «Миколаївмолпром» за адресою: АДРЕСА_1, Вознесенського району, Миколаївської області, а саме: 9 пачок масла солодковершкового селянського 72,5%, вагою 200 грамів кожна; 9 брикетів сировини схожої на масло, вагою 180 грамів кожен; 9 брикетів сировини схожої на масло з маркуванням «масло солодковершкове селянське 72,5%», вагою 180 грамів кожен; зразки вагою 1066, 718, 838, 1074, 532, 566, 578,758, 570, 634, 634, 628, 566, 542, 820, 644, 534, 604, 490, 716, 664, 646, 626, 642, 730, 570, 540, 782 грамів сировини схожої на солодковершкове масло; зразки вагою 1380, 1605, 1265, 1190, 1050, 1320, 1890, 1185, 1245, 1265, 875, 1015 грамів сиру твердого сичужного 50%, які належать ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745, смт. Чорний острів, вул. Антонівське шосе, 7, Хмельницька область).

Визначено, що ухвала підлягає виконанню слідчим/прокурором у кримінальному провадженні № 12024000000001701 від 20.08.2024.

Задовольняючи дане клопотання, подане в межах кримінального провадження № 12024000000001701 від 20.08.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою його збереження як речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Так, задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, виявлене 05.06.2025 року під час проведення обшуків на території ТОВ «Миколаївмолпром» за адресою: АДРЕСА_1, Вознесенського району, Миколаївської області, оскільки вказане майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України та визнане речовими доказами постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_9 від 06.06.2025 року у даному кримінальному провадженні.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто його власник, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що судом першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, та враховано, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникненню майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу власника майна з можливістю арешту такого майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводів апеляційної скарги представника власника майна адвоката ОСОБА_6 , у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізації мету досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України.

Твердження апелянта про непричетність ТОВ «Миколаївмолпром» до кримінального правопорушення не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Встановлені прокурором фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення про те, що вилучене майно, зокрема пачки масла, брикети сировини, схожої на масло, зразки сировини, схожої на вершкове масло, зразки сиру твердого сичужного, є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому зазначене майно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, доводи апелянта про відсутність в матеріалах провадження будь-яких об`єктивних доказів на підтвердження вчинення кримінальних правопорушень є передчасними та такими, що не є предметом оцінки слідчого судді під час розгляду клопотання про арешт майна.

Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу власника майна з можливістю арешту такого майна.

Слід зауважити і на тому, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі усіх причетних до вказаного кримінального правопорушення осіб.

Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Твердження апелянта про те, що арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, є безпідставними, так як встановлені прокурором фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що тимчасово вилучене майно, зокрема пачки масла, брикети сировини, схожої на масло, зразки сировини, схожої на вершкове масло, зразки сиру твердого сичужного, є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що постанова від 06.06.2025 року про визнання майна речовими доказами носить формальний характер, так як вказана постанова слідчого, а також клопотання прокурора про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, всупереч твердженням представника власника майна, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема, посилання на те, що воно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та має значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом.

Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2025 року не було прямо надано дозвіл на вилучення саме цієї молочної продукції та її зразків, оскільки ухвалою надано дозвіл на вилучення молочної продукції, виробленої у 2024 році, не є визначеною законом підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Як убачається з положень ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

У відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

З урахуванням наведеного, відсутність майна у переліку, щодо якого прямо було надано дозвіл на відшукання та вилучення в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2025 року про дозвіл на обшук, не є перешкодою для тимчасового вилучення такого майна та звернення у подальшому з клопотанням про його арешт, тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

Щодо доводів скарги про порушення строку на подання слідчим клопотання про накладення арешту, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже зазначено, відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Вказана норма закону, виходячи з її змісту, не передбачає неможливості розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна в разі порушення строків звернення з таким клопотанням до суду, а лише регулює дії слідчого та прокурора у випадку недотримання ними зазначеної норми закону. За умови доведеності прокурором передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно, факт порушення встановленого законом строку звернення з клопотанням до суду сам по собі не являється достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого чи прокурора про арешт майна.

Посилання апелянта на порушення процедури проведення обшуку, тобто проведення обшуку за невірною адресою та не уповноваженими працівниками органу досудового слідства, та як наслідок недопустимість доказів, які були отримані під час обшуку, не свідчать про неправильність висновків, викладених слідчим суддею, оскільки вказані посилання апелянта фактично зведені до оскарження законності проведеного обшуку, що не є предметом даного апеляційного розгляду, натомість оцінка законності проведеної такої слідчої (процесуальної) дії, а також належності та допустимості отриманих унаслідок такої слідчої дії відомостей, може бути надана під час розгляду кримінального провадження по суті.

Не спростовують висновків слідчого судді і доводи апеляційної скарги про неспівмірність обмеження прав власника майна ТОВ «Миколаївмолпром» завданням кримінального провадження, оскільки на переконання колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження, з огляду на встановлені обставини даного кримінального провадження, зважаючи на те, що на час прийняття рішення вони вимагали вжиття такого методу державного регулювання, як накладення арешту на вищезазначене майно.

Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається апелянт, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївмолпром» - адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року.

Апеляційну скаргу представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївмолпром» - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4