Постанова від 02.09.2025 по справі 914/2231/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2025 р. Справа №914/2231/24

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівМатущак О.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Копець Х.А.

розглянувшиапеляційну скаргу Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури б/н від 07.03.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/647/25 від 10.03.2025)

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2025 (повний текст рішення складено 18.02.2025, суддя Березяк Н.Є.)

у справі № 914/2231/24

за позовом: Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури

в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України, м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Айкула(надалі ТОВ Айкула), м. Львів

до відповідача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (надалі РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях), м. Львів

до відповідача-3:Національного університету Львівська політехніка в особі відокремленого структурного підрозділу Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка, м. Львів

про: визнання недійсним договору оренди державного майна та зобов`язання звільнити орендоване майно,

з участю представників:

від прокуратури: Букаловська Л.Є;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Зелінка В.В.;

від відповідача-2 : Жуган І.О.;

від відповідача-3 : не з`явився

ВСТАНОВИВ:

12.09.2024 Перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом (з врахуванням заяви про зміну предмета позову) в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до відповідача-1: ТОВ Айкула, до відповідача-2: РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та до відповідача-3: Національного університету Львівська політехніка в особі відокремленого структурного підрозділу Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 102 від 10.07.2023, укладеного між РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, ТОВ «Айкула» та Відокремленим структурним підрозділом Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка щодо передачі в оренду нежитлових приміщень, які розміщені на першому поверсі лабораторного корпусу №№: 26,5,8,9,79,11,13,80,30,31,32,81 площею 423,9 кв. м та частину приміщення № 33 площею 41,4 кв.м, загальною площею 465,30 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В.Великого,12 та перебувають на балансі Відокремленого структурного підрозділу Фахового коледжу інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка та зобов`язання ТОВ «Айкула» звільнити орендоване майно, шляхом підписання акта повернення з оренди орендованого майна.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що об`єкт оренди передано ТОВ Айкула всупереч забороні, встановленій законодавством про освіту, так як умовами договору передбачено використання орендарем майна за цільовим призначенням на його розсуд (за винятком цільових призначень, передбачених пунктом 7.1 договору № 102 від 10.07.2023) та без погодженої органом управління (МОН України) можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства. На переконання прокурора укладення договору № 102 від 10.07.2023 суперечить вимогам, встановленим частинами 1-3 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, а відтак, договір № 102 від 10.07.2023 має бути визнаний недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України із застосуванням наслідків недійсності - звільнення об`єкта оренди з метою подальшого повернення його закладу освіти (Балансоутримувачу) - Фаховому коледжу інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка, що і стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Звернення прокурора з даним позовом до суду спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у відновленні правових та організаційних основ забезпечення реалізації прав дітей, гарантування права на отримання освіти. У даному випадку порушення інтересів держави полягає у незаконному, нецільовому використанні приміщення освітнього закладу, загрозі збереження існуючої мережі освітніх закладів та їх матеріально-технічної бази, а також забезпечення належних умов для навчання.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України зазначається бездіяльність органу, який уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, а невжиття органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах заходів щодо захисту прав дітей на отримання освіти у закладі освіти зі створеними відповідними умовами для їх функціонування та розвитку такому суспільному інтересу не відповідає, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.02.2025 у справі №914/2231/24 (суддя Н.Є. Березяк) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В ході розгляду справи суд встановив, що нежитлові приміщення на першому поверсі лабораторного корпусу №№: 26,5,8,9,79,11,13,80,30,31,32,81 площею 423,9 кв.м та частина приміщення № 33 площею 41,4 кв.м, загальною площею 465,30 кв.м , за адресою: м. Львів, вул. В.Великого,12 використані для розміщення інженерної лабораторії для роботи з цифровою апаратурою. Балансоутримувачем підтверджено, що спірні нежитлові приміщення використовуються виключно для розміщення інженерної лабораторії з цифровою апаратурою, що дасть змогу проходити практику та стажування студентам коледжу. Відтак, суд дійшов висновку, що приміщення передане в оренду для використання за освітнім призначенням, що відповідає приписам ч. 4 ст. 80 Закону України Про освіту. Додатково суд врахував, що діяльність відповідача-1 не порушує права, інтереси чи обов`язки Коледжу чи будь-яким іншим чином негативно не впливає на діяльність даної установи. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2025 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, висновки викладенні судом не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, вивченням умов договору № 102 від 10.07.2023 скаржником встановлено, що він укладений із порушенням вимог ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту». Так, ч. 4 ст. 80 Закону встановлює імперативну та пряму заборону на використання об`єктів освіти не за освітнім призначенням, а тому договір оренди, який укладено без врахування таких положень та який дозволяє використовувати орендоване майно на розсуд суб`єкта господарської діяльності (якому фактично дозволено використовувати майно для задоволення потреб своєї підприємницької діяльності) суперечить вимогам Законг України «Про освіту». Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано, що договір оренди майна закладів освіти має обмеження щодо використання такого майна і такі обмеження (цільове призначення) повинні бути встановлені у самому договорі. У договорі № 102 від 10.07.2023 не зазначено конкретного цільового освітнього призначення, що надає право відповідачу самостійно, на власний розсуд, використовувати орендоване приміщення. На думку скаржника висновок суду стосовно того, що орендоване приміщення використовується відповідачем-1 для проходження стажування викладачів та практики студентами є помилковим, оскільки така діяльність не передбачена умовами договору та не є частиною оспорюваного правочину. При цьому, саме по собі надання наведених послуг не означає використання приміщення державного закладу освіти виключно за освітнім призначенням.

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Наголошує, що балансоутримувачем підтверджено, що нежитлові приміщення на першому поверсі лабораторного корпусу №№: 26,5,8,9,79,11,13,80,30,31,32,81 площею 423,9 кв.м та частина приміщення № 33 площею 41,4 кв.м, загальною площею 465,30 кв.м, за адресою: м. Львів, вул. В.Великого,12 використовуються виключно для «розміщення інженерної лабораторії з цифровою апаратурою, що дасть змогу проходити практику та стажування студентам коледжу». Між відповідачем-1 та Коледжем діє тісна співпраця про що свідчать підписані договори та угоди на стажування педагогічних працівників та проходження практики студентами. Відповідач-1 також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що для забезпечення інженерної лабораторії з цифровою апаратурою, усім необхідним та сучасним обладнанням, Товариством було взято в оренду велику кількість сучасного обладнання, (договір оренди міститься в матеріалах справи), яке використовується студентами та викладачами Коледжу, що в результаті дає змогу викладачам коледжу підвищити рівень своєї кваліфікації, а студентам, практично засвоїти науковий матеріал та отримати практичні навики та вміння у сфері цифрової інженерії. Відповідач-1 також зауважує, що ТОВ «Айкула» набуло право оренди на нерухоме майно за встановленою Законом України «Про оренду державного та комунального майна" процедурою, а саме за наявності дозволу Міністерства освіти і науки України на передачу такого майна з метою «розміщення інженерної лабораторії з цифровою апаратурою, що дасть змогу проходити практику та стажування студентам коледжу», та шляхом проведення аукціону в електронній торговій системі. Водночас, прокурором не доведено підстав, за яких може бути виправдано втручання у майнове право відповідача-1 на оренду нерухомого майна, оскільки таке втручання є непропорційним тому заходу, якого вимагає прокурор. Просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу також заперечує проти доводів, наведених скаржником та вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що спірне майно передане в оренду без конкретно визначеної мети використання та з переліком встановлених обмежень, тому твердження прокурора про передачу майна в оренду всупереч положенням Закону України "Про освіту" є безпідставним. Доказів проведення відповідачем-1 в межах спірного договору діяльності, яка, на думку прокурора, суперечить положенням Закону України "Про освіту", прокурором та позивачем не надано. Зауважує, що законодавство, яке регулює спірні відносини, не встановлює заборони для осіб, які не належать до кола суб`єктів освітнього процесу, бути орендарями майна, що належить закладам освіти. В матеріалах справи наявна копія акта огляду № 1/2024 від 10.06.2024, який проведено відокремленим структурним підрозділом "Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету "Львівська політехніка" та за результатами якого встановлено, що спірне майно використовується для розміщення інженерної лабораторії для роботи з цифровою апаратурою. Також міститься лист від 17.11.2023 № 288 про скерування до відповідача-1 співробітників коледжу для підвищення кваліфікації у формі стажування без відриву від виробництва (дистанційно) згідно договору від 16.11.2023 № 1/23, копія наказу відповідача-1 від 20.11.2023 № 30 "Про прийняття на практику співробітників коледжу для підвищення кваліфікації", наказу від 20.11.2023 № 179 "Про проходження співробітниками коледжу підвищення кваліфікації", договору від 16.11.2023 № 1/23 про стажування педагогічних працівників ВСП "Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету "Львівська політехніка" в ТОВ "Айкула" та копія угоди від 01.02.2023 № 03/24 на проведення практики студентів закладів фахової перед вищої освіти. Зазначені докази свідчать про використання відповідачем-1 спірного майна у відповідності до положень Закону України "Про освіту" та спростовують доводи прокурора про протилежне. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2025 у справі № 914/2231/24 залишити без змін, апеляційну скаргу Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури - без задоволення.

Позивач та відповідач-3 не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу.

21.07.2025 представник відповідача-1 через систему «Електронний суд» подав до суду апеляційної інстанції заяву (вх. № ЗАГС 01-04/5640/25 від 21.07.2025) про закриття провадження у даній справі відповідно до п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Заява обґрунтована тим, що для дотримання законодавства необхідно було усунути розбіжності між погодженим призначенням та фактичними умовами договору. У зв`язку з цим, 23.06.2025 укладено додаткову угоду до договору №102, якою внесено зміни до пункту 7.1 договору. В новій редакції пункту 7.1 договору чітко зазначено, що «майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд Орендаря для розміщення інженерної лабораторії для роботи з цифровою апаратурою, що дасть змогу проходити практику та стажування студентам коледжу, за винятком таких цільових призначень: 8 - Заклади харчування, кафе, бари, ресторани, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Торговельні об`єкти, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи, 11 - Нічні клуби. Ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год). Сауни, лазні. Організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності. Готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки. Комп`ютерні клуби та Інтернет-кафе, 13 - Пункти обміну валюти, банкомати, платіжні термінали. Торговельні автомати. Розміщення технічних засобів і антен операторів телекомунікацій, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають послуги зв`язку, послуги доступу до Інтернету, телекомунікації, передання сигналу мовлення. Розміщення зовнішньої реклами на будівлях і спорудах. Продаж книг, газет і журналів, 15 Ритуальні послуги. Громадські вбиральні. Збір і сортування вторинної сировини.». З врахуванням наведеного, на переконання відповідача-1 відпали правові та фактичні підстави для підтримання позовних вимог по суті, оскільки спір між сторонами фактично вичерпано.

Колегія суддів, надавши правову оцінку поданій відповідачем-1 заяві, не вбачає правових підстав для закриття провадження у даній справі. При цьому зауважує, що прокурор, який оскаржує рішення у даній справі не підтримав клопотання щодо закриття провадження у справі № 914/2231/24 на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 просять залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач та відповідач-3 не делегували уповноважених представників в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими поштовими відправленнями про вручення ухвали суду від 22.07.2025.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників позивача та відповідача-3.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача-1, відповідача-2 Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та згідно з свідоцтвом про право власності від 12.03.2004 серія САА № 280316 об`єкт оренди (нежитлові приміщення, розміщені на першому поверсі лабораторного корпусу №№: 26, 5, 8, 9, 79, 11, 13, 80, 30, 31, 32, 81 площею 423,9 кв.м та частина приміщення № 33 площею 41,4 кв.м, загальною площею 465.30 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 12) належить до державної форми власності, уповноваженим органом управління є Міністерство освіти і науки України з правом оперативного управління Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Відповідно до наказу Національного університету Львівська політехніка № 686-1-10 від 26.12.2022 Про закріплення майна, з урахуванням наказів МОН України № 231-1-10 від 19.04.2021 Щодо реорганізації структурних підрозділів Національного університету Львівська політехніка, за Фаховим коледжем інформаційних технологій на праві оперативного управління закріплено нерухоме майно згідно з додатком № 1, в якому серед переліку зазначено лабораторний комплекс за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 12 площею 4801,1 кв. м.

31.01.2023 ТОВ Айкула звернулося до Фахового коледжу інформаційних технологій з листом № 202301-0001 з метою укладення договору оренди нерухомого державного майна - перший поверх лабораторного корпусу (№№: 26, 5, 8, 9, 79, 11, 13, 80, 30, 31, 32, 33, 81) загальною площею 465,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 12, що перебуває на балансі Національного університету Львівська політехніка та в оперативному управлінні Відокремленого структурного підрозділу Фахового коледжу інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка під розміщення інженерної лабораторії для роботи з цифровою апаратурою.

З довідки Фахового коледжу інформаційних технологій № 34 від 08.02.2023, яку скеровано на адресу Національного університет Львівська політехніка вбачається, що площа яка планується здаватися в оренду для потенційного орендаря ТОВ Айкула, за адресою: м.Львів, вул .Володимира Великого, 12, а саме вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 465,3 м2 не використовується в діяльності Відокремленого структурного підрозділу Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка більше п`яти років та при передачі в оренду не погіршить соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у закладі.

Листом № 37 від 16.02.2023 Фаховий коледж інформаційних технологій просив Національний університет Львівська політехніка надати дозвіл на передачу в оренду та укладення договору оренди зазначеного нерухомого державного майна з метою розміщення інженерної лабораторії для роботи з цифровою апаратурою.

08.05.2023 листом №1/6448-23 Міністерство освіти і науки України надало дозвіл на укладення вказаного договору оренди державного нерухомого майна з метою розміщення інженерної лабораторії для роботи з цифровою апаратурою, що дасть змогу проходити практику та стажування студентам коледжу.

Львівською обласною прокуратурою за результатами опрацювання офіційного сайту системи он-лайн аукціонів з продажу та здачі в оренду майна ProZorro. Продажі (ЕТС), встановлено, що 19.06.2023 Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській, Закарпатській та Волинській областях проведено аукціон з передачі в оренду державного нерухомого майна нежитлових приміщень, розміщених на першому поверсі лабораторного корпусу №№: 26, 5, 8, 9, 79, 11, 13, 80, 30, 31, 32, 81 площею 423,9 кв.м та частини приміщення № 33 площею 41,4 кв.м, загальною площею 465,30 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 12 та перебувають на балансі Відокремленого структурного підрозділу Фахового коледжу інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка.

За результатами аукціону переможцем оголошено Товариство з обмеженою відповідальністю Айкула, що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону № LLE001-UA-20230609-85187.

10.07.2023 між РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (Орендодавець), ТОВ Айкула (Орендар) та Фаховим коледжем інформаційних технологій (Балансоутримувач) за результатами аукціону укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 102.

Згідно з п. 4.1 розділу І договору об`єктом оренди є нежитлові приміщення, розміщені на першому поверсі лабораторного корпусу №№: 26, 5, 8, 9, 79, 11, 13, 80, 30, 31, 32, 81 площею 423,9 кв. м та частина приміщення № 33 площею 41,4 кв.м, загальною площею 465,30 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 12 та перебувають на балансі Відокремленого структурного підрозділу Фахового коледжу інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка.

Вказане майно, яке стало предметом договору оренди, перебуває у державній власності.

Відповідно до п.6.1 розділу І договору балансова залишкова вартість майна, визначена на підставі фінансової звітності Балансоутримувача станом на 01.05.2023 становить 38 124,85 грн., без ПДВ.

Пунктом 7.1 розділу І договору передбачено, що майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд Орендаря, за винятком таких цільових призначень: 8-Заклади харчування, кафе, бари, ресторани, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи, 11 - Нічні клуби. Ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год). Сауни, лазні. Організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності. Готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки. Комп`ютерні клуби та Інтернет-кафе, 13 - Пункти обміну валюти, банкомати, платіжні термінали. Торговельні автомати. Розміщення технічних засобів і антен операторів телекомунікацій, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають послуги зв`язку, послуги доступу до Інтернету, телекомунікації, передання сигналу мовлення, Розміщення зовнішньої реклами на будівлях і спорудах. Продаж книг, газет і журналів, 15 - Ритуальні послуги. Громадські вбиральні. Збір і сортування вторинної сировини.

Відповідно до п. 12.1 розділу І договору строк дії договору на період воєнного стану та 12 місяців після його припинення чи скасування з дати набрання чинності цим договором.

Пунктом 2.1 розділу II договору обумовлено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписується між Орендарем та Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

10.07.2023 між ТОВ Айкула (Орендар) та «Фаховим коледжем інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» (Балансоутримувач) складено та підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності.

Прокурор стверджує, що договір № 102 від 10.07.2023 укладено з порушенням вимог ч. 4 ст. 80 Закону України Про освіту, оскільки серед видів діяльності Орендаря відсутні ті, які були б пов`язані із освітнім процесом. Орендар - ТОВ Айкула в розумінні положень Закону України Про освіту не є суб`єктом освітнього процесу та не надає освітні послуги. Об`єкт оренди передано в оренду ТОВ Айкула всупереч забороні, встановленій законодавством про освіту, оскільки умовами договору передбачено використання Орендарем майна за цільовим призначенням на його розсуд (за винятком цільових призначень, передбачених пунктом 7.1 договору № 102 від 10.07.2023) та без погодженої органом управління (МОН України) можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Наведені обставини зумовили звернення прокурора з даним позовом до суду, оскільки укладення договору № 102 від 10.07.2023 суперечить вимогам, встановленим чинному законодавству, а відтак Прокурор вважає, що договір № 102 від 10.07.2023 має бути визнаний недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України із застосуванням наслідків недійсності - звільнення об`єкта оренди з метою подальшого повернення його закладу освіти (Балансоутримувачу) - Фаховому коледжу інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка.

При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частиною 4 статті 80 Закону України Про освіту передбачено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Правовідносини з оренди державного майна врегульовані Законом України Про оренду державного та комунального майна.

За приписами ч. 2 ст. 16 Закону України Про оренду державного та комунального майна, орендар, що уклав договір оренди майна за результатами аукціону, має право використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням, крім випадків і з урахуванням обмежень, передбачених Порядком передачі майна в оренду.

Згідно із п. 54 Порядку передачі майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, додаткові умови оренди майна розробляються орендодавцем на підставі пропозицій балансоутримувача, уповноваженого органу управління або з власної ініціативи орендодавця. Можуть бути визначені, серед іншого, такі додаткові умови оренди майна: обмеження щодо використання майна для розміщення об`єктів, перелік яких визначений в додатку 3 у кількості не більш як п`ять груп з відповідного переліку.

Як зазначалось вище, 10.07.2023 між РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (Орендодавець), ТОВ Айкула (Орендар) та Фаховим коледжем інформаційних технологій (Балансоутримувач) за результатами аукціону укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 102.

Відповідно до умов даного договору Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності - нежитлові приміщення на першому поверсі лабораторного корпусу №№: 26,5,8,9,79,11,13,80,30,31,32,81 площею 423,9 кв.м та частину приміщення №33 площею 41,4 кв. м, загальною площею 465,30 кв.м, за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 12, що перебуває на балансі відокремленого структурного підрозділу Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка.

Пунктом 7.1 розділу І Змінювані умови договору сторони погодили, що майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд Орендаря, за винятком таких цільових призначень: 8-Заклади харчування, кафе, бари, ресторани, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи, 11 - Нічні клуби. Ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год). Сауни, лазні. Організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності. Готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки. Комп`ютерні клуби та Інтернет-кафе, 13 - Пункти обміну валюти, банкомати, платіжні термінали. Торговельні автомати. Розміщення технічних засобів і антен операторів телекомунікацій, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають послуги зв`язку, послуги доступу до Інтернету, телекомунікації, передання сигналу мовлення, Розміщення зовнішньої реклами на будівлях і спорудах. Продаж книг, газет і журналів, 15 - Ритуальні послуги. Громадські вбиральні. Збір і сортування вторинної сировини.

Згідно з актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 10.07.2023, на виконання умов договору, Відокремлений структурний підрозділ Фаховий коледж Інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» (Балансоутримувач) передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Айкула» (Орендарю) вищевказані приміщення. Об`єкт оренди знаходиться на балансі Відокремленого структурного підрозділу Фахового коледжу інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка».

Колегія суддів зауважує, що підставою для укладенняспірного договору оренди стала перемога ТОВ «Айкула» на електронному аукціоні №LLE001-UA-20230609-85187. Результати електронного аукціону №LLE001-UA-20230609-85187 не оскаржувались, тобто вищезгаданий електронний аукціон відбувся у спосіб, встановлений законом.

Як вбачається з матеріалів справи, серед видів діяльності ТОА «Айкула» є КВЕД 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.

Згідно з Національним класифікатором України Класифікація видів економічної діяльності ДК 0029:2010, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, вказані види економічної діяльності включені до розділу 85 Освіта (85.5 Інші види освіти).

Клас 85.59 включає освіту, не обумовлену будь-якими рівнями, академічне навчання, діяльність навчальних центрів, які пропонують курси з корекції (додаткової підготовки з певної дисципліни), діяльність курсів з підвищення професійної кваліфікації, навчання мовам і навичкам спілкування, навчання комп`ютерній грамоті, релігійне навчання.

На офіційному сайті Відокремленого структурного підрозділу Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка вказані наступні спеціальності та освітньо-професійні програми: комп`ютерні науки; комп`ютерна інженерія; електронні комунікації та радіотехніка; інжиніринг та програмування в інфокомунікаціях; мережеві технології та інтернет речей; інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

Проте, що приміщення використовуються за цільовим призначенням, свідчить акт огляду №1/2024 від 10.05.2024 орендованого державного майна. За результатами огляду щодо використання орендованого державного майна Балансоутримувачем - Відокремленим структурним підрозділом «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» встановлено, що нежитлові приміщення на першому поверсі лабораторного корпусу №№: 26,5,8,9,79,11,13,80,30,31,32,81 площею 423,9 кв.м та частина приміщення № 33 площею 41,4 кв.м, загальною площею 465,30 кв.м, за адресою: м. Львів, вул. В.Великого,12 використанні для розміщення інженерної лабораторії для роботи з цифровою апаратурою.

Отже, Балансоутримувачем підтверджено, що нежитлові приміщення на першому поверсі лабораторного корпусу №№: 26,5,8,9,79,11,13,80,30,31,32,81 площею 423,9 кв.м та частина приміщення № 33 площею 41,4 кв.м, загальною площею 465,30 кв.м, за адресою: м. Львів, вул. В.Великого,12 використовуються виключно для «розміщення інженерної лабораторії з цифровою апаратурою, що дасть змогу проходити практику та стажування студентам коледжу».

Крім того, використання відповідачем-1 спірного майна у відповідності до положень Закону України "Про освіту" підтверджується також копією листа Відокремленого структурного підрозділу Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка від 17.11.2023 № 288 про скерування до ТОВ «Айкула» для підвищення кваліфікації у формі стажування без відриву від виробництва (дистанційно) згідно договору від 16.11.2023 № 1/23 співробітників коледжу; копією наказу ТОВ «Айкула» від 20.11.2023 № 30 Про прийняття на практику співробітників коледжу для підвищення кваліфікації; копією наказу Відокремленого структурного підрозділу Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка від 20.11.2023 № 179 Про проходження співробітниками коледжу підвищення кваліфікації; копією договору від 16.11.2023 № 1/23 про стажування педагогічних працівників ВСП Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету Львівська політехніка в ТОВ Айкула; копією угоди від 01.02.2023 № 03/24 на проведення практики студентів закладів фахової перед вищої освіти

Вищенаведені обставини свідчать, що приміщення передане в оренду для використання за освітнім призначенням, що відповідає приписам ч. 4 ст. 80 Закону України Про освіту, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.

З врахуванням наведеного, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про те, що серед видів діяльності відповідача-1 відсутні такі, що могли б бути пов`язаними з освітнім процесом, в даному випадку - з освітнім процесом Відокремленого структурного підрозділу "Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету "Львівська політехніка", а твердження Прокурора про неможливість використання відповідачем-1 нерухомого майна за спірним договором з метою надання послуг, які пов`язані із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, є передчасним та не підтверджується матеріалами справи.

Як слушно зауважив суд першої інстанції, діяльність відповідача-1 не порушує права, інтереси чи обов`язки Коледжу чи будь-яким іншим чином негативно не впливає на діяльність даної установи.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

З врахуванням вищенаведених норм права та фактичних обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором не доведено існування обставин, які згідно з ст. 203 ЦК України були б підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок та підставно відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Оскільки вимога про зобов`язання ТОВ Айкула звільнити та передати за актом приймання - передачі Балансоутримувачу спірне приміщення за своєю правовою природою є похідною від первісної (основної) позовної вимоги та, враховуючи відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору, вимога про зобов`язання повернути орендоване приміщення задоволенню також не підлягає.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовуютьвисновків, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2025 у справі №914/2231/24.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

у х в а л и в:

1.Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2025 у справі №914/2231/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук