Рішення від 08.09.2025 по справі 910/6332/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2025Справа № 910/6332/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження

позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» (03134, місто Київ, проспект Корольова Академіка, будинок 1; ідентифікаційний код 37401646)

до

Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» м. Києва (02121, місто Київ, вулиця Дніпродзержинська, будинок 130; ідентифікаційний код 31722818)

про стягнення 1 165 796,67 грн,

Представники:

від позивача: Дмитренко А.А.;

від відповідача: не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» (далі ТОВ «Регіональна газова компанія»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» м. Києва (далі ШЕУ Дарницького району/відповідач) про стягнення 1 165 796,67 грн майнової шкоди, заподіяної транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судові витрати, у тому числі на проведення експертиз.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.05.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 23.06.2025.

10.06.2025 через систему «Електронний суд» від ШЕУ Дарницького району надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує поти задоволення позову, посилаючись на те, що за підприємством на праві господарського відання не закріплені складові (каналізаційні люки) водопровідної мережі, зокрема, відповідач не здійснює заходи з утримання елементів водопровідних мереж, відповідно не є відповідальною особою за заподіяну шкоду автомобілю позивача.

16.06.2025 через систему «Електронний суд» позивач подав клопотання про участь у судових засіданнях у справі №910/6332/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.06.2025 задовольнив клопотання ТОВ «Регіональна газова компанія» про участь у судових засіданнях у справі №910/6332/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

21.06.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Регіональна газова компанія» надійшла відповідь на відзив.

23.06.2025 через систему «Електронний суд» від ШЕУ Дарницького району надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

23.06.2025 суд відклав підготовче засідання на 21.07.2025.

26.06.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

21.07.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.09.2025.

04.09.2025 через систему «Електронний суд» позивач подав заяву, в якій повідомляє суд про намір протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення суду подати докази, що підтверджують розмір судових витрат.

08.09.2025 у судове засідання з`явився представник ТОВ «Регіональна газова компанія» та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ШЕУ Дарницького району у судове засідання не з`явився, при цьому, через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення судового засідання для надання можливості підготувати позицію щодо заяви позивача про стягнення судових витрат.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання з огляду на те, що позивач лише повідомив суд про намір протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення суду подати докази, що підтверджують розмір судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №23 від 21.02.2002 ділянка дороги по вулиці Харківське шосе, 172 в місті Києві закріплена на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» м. Києва.

Згідно зі ст. 3 Статуту Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» м. Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації №2738, підприємство створено з метою забезпечення безпечного руху транспорту та пішоходів по закріпленій мережі. Предметом діяльності підприємства є виконання необхідного комплексу робіт із технічного нагляду, утримання та ремонту шляхів, підземних пішохідних переходів, вуличної зливної каналізації, каналів, канав, туалетів та інших споруд.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_1 , ТОВ «Регіональна газова компанія» на праві власності належить транспортний засіб Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

05.11.2024 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Харківське шосе, 172 в районі перехрестя з вул. Рибалка в полосі руху в напрямку вул. Вербицького в м. Києві здійснив наїзд на люк оглядового колодязя, який у зв`язку зі зламаним фіксатором мав люфт та половина якого знаходилася над дорогою, про що інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Лисенком О.М. складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та схему місця дорожньо-транспортної пригоди.

За заявою представника позивача, судовим експертом Любарським К.А. проведено дослідження обстановки та механізму дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням Китриша Т.М, за результатом якого надано висновок №005-25 від 11.03.2025, відповідно до якого:

1.В даній дорожній обстановці водій автомобіля Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 Китриш Т.М. з технічної точки зору повинен був рухатись зі швидкістю, яка не перевищувала максимальну дозволену в населеному пункті, а з моменту об`єктивного виявлення небезпеки чи перешкоди для руху застосувати заходи, направлені на уникнення ДТП, тобто діяти у відповідності до вимог п.п. 12.4 та 12.3 ПДР.

2.В даній дорожній обстановці водій автомобіля Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 Китриш Т.М. при заданих характеристиках дорожньої обстановки не мав технічної можливості уникнути наїзду на перешкоду шляхом своєчасного гальмування з причин, викладених у дослідній частині.

3.В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 Китриша Т.М. невідповідностей вимогам п.п. 12.4 та 12.3 ПДР відповідно до яких він мав діяти з технічної точки зору не вбачається і, відповідно його дії не знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП з підстав, викладених в дослідницькій частині.

4.В обставинах досліджуваної ДТП причини її виникнення з технічної точки зору була наявність перешкоди на смузі руху автомобіля Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у вигляді відкритого каналізаційного люку.

Крім того, за заявою ТОВ «Регіональна газова компанія» судовим експертом Абрамкіном Б.П. проведено товарно-транспортну експертизу, за результатом якої надано висновок № 2198, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту ТЗ Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 05.11.2024, на дату проведення розрахунків складає: 1 165 796,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Регіональна газова компанія» зазначає, що пошкодження автомобіля позивача сталось з вини відповідача, яким не було проконтрольовано стан дороги та розташованого на ній оглядового колодязя (люк якого мав зламаний фіксатор та люфт), що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду з цим позовом до ШЕУ Дарницького району про стягнення майнової шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 1 165 796,67 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю (ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, в тому числі, покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, у тому числі: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху ( п. 1 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»).

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

У частині першій статті 24 Закону «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Відповідно до пункту 1 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року (далі - Єдині правила), Дія Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (далі - Правила) поширюються на автомобільні дороги загального користування, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, залізничні переїзди (далі - дорожні об`єкти), у межах смуги їх відведення та червоних ліній відповідно і є обов`язковими для власників дорожніх об`єктів, органів, що здійснюють управління ними, та їх користувачів, а також для підприємств та організацій, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів.

Згідно із п. 1 Єдиних правил ремонт і утримання автомобільних доріг забезпечується Агентством відновлення (автомобільних доріг загального користування державного значення), підприємствами та організаціями, уповноваженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та Севастопольською міською держадміністраціями (автомобільних доріг загального користування місцевого значення), підприємствами або балансоутримувачами, утвореними або визначеними органами місцевого самоврядування відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про благоустрій населених пунктів (вулиць і доріг міст та інших населених пунктів) (далі - підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів).

У відповідності до п. 5 Єдиних правил власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища.

За умовами п. 11 Єдиних правил власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів, зобов`язані, в тому числі:

-своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об`єктів відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14 лютого 2012 р. № 54, ДСТУ 3587:22 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану, ДСТУ 8749:2017 Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт;

-постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух;

-контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями;

-відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху встановлює ДСТУ 3587:2022 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги експлуатаційного стану» (далі ДСТУ 3587:2022).

Цей стандарт поширюється на автомобільні дороги загального користування та вулиці населених пунктів (далі автомобільні дороги) і залізничні та трамвайні переїзди. Цей стандарт установлює вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг за умовами забезпечення безпеки дорожнього руху (п. 1.1. та п. 1.2. ДСТУ 3587:2022).

Згідно зі п. 5.1.1. ДСТУ 3587:2022 автомобільні дороги, залізничні та трамвайні переїзди повинні відповідати рівню вимог до експлуатаційного стану їхніх складових і забезпечувати безпеку учасників дорожнього руху, а також ТЗ під час їхнього руху з дозволеною швидкістю.

У відповідності до п. 5.2.7. ДСТУ 3587:2022 люки оглядових колодязів та дощоприймачі зливостічних колодязів повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.5-26, а лотки водовідвідні для транспортних пішохідних зон ДСТУ Б EN 1433 і розташовуватися не вище рівня дорожнього покриву. Заниження люку оглядового колодязя відносно рівня дорожнього покриття дозволено не більше ніж на 1 см, а дощоприймача зливостічного колодязя та лотка водовідвідного не більше ніж на 2 см.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме на власників або уповноважених ними дорожньо-експлуатаційні організації (у разі передання дороги на баланс таким організаціям) покладений обов`язок постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, та відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Наведене узгоджується із висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №201/1763/22.

Судом вище встановлено, що ділянка дороги по вулиці Харківське шосе, 172 в місті Києві закріплена на праві повного господарського відання за ШЕУ Дарницького району відповідно до Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №23 від 21.02.2002.

Судом також встановлено, що 05.11.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зокрема, водій вказаного автомобіля, рухаючись по вул. Харківське шосе, 172 в районі перехрестя з вул. Рибалка в полосі руху в напрямку вул. Вербицького в м. Києві, здійснив наїзд на люк оглядового колодязя, який у зв`язку зі зламаним фіксатором мав люфт та половина якого знаходилася над дорогою, внаслідок чого транспортному засобу завдано механічних пошкоджень, а позивачу матеріальних збитків у розмірі відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.

Крім того, відповідно до висновку судового експерта № 005-25 за результатами дослідження обстановки та механізму дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в обставинах досліджуваної ДТП причини її виникнення з технічної точки зору була наявність перешкоди на смузі руху автомобіля Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 у вигляді відкритого каналізаційного люку.

Суд зазначає, якщо балансоутримувач дороги, який повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень, допустив бездіяльність, це є підставою для покладення на нього обов`язку відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №639/2132/18.

Таким чином, за висновком суду, до обов`язків Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» м. Києва, як балансоутримувача ділянки дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, віднесено своєчасне виявлення перешкод дорожнього руху та їх усунення, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг.

Наведені висновки суду спростовують доводи відповідача, що останній не є відповідальною особою з утримання елементів водопровідних мереж, зокрема люків.

Отже, на підтвердження вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 позивачем надано суду висновок експерта товарно-транспортної експертизи № 2198 від 30.12.2024, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту ТЗ Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 05.11.2024, на дату проведення розрахунків складає: 1 165 796,67 грн.

За змістом ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частинами 1-4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України.

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин, оскільки ШЕУ Дарницького району не проконтрольовано стан дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого транспортному засобу Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 заподіяно механічних пошкоджень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Регіональна газова компанія» до ШЕУ Дарницького району про стягнення майнової шкоди у розмірі 1 165 796,67 грн є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору та витрати на проведення експертиз покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» м. Києва (02121, місто Київ, вулиця Дніпродзержинська, будинок 130; ідентифікаційний код 31722818) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» (03134, місто Київ, проспект Корольова Академіка, будинок 1; ідентифікаційний код 37401646) 1 165 796 (один мільйон сто шістдесят п`ять тисяч сімсот дев`яносто шість) грн 67 коп. майнової шкоди, 25 800 (двадцять п`ять тисяч вісімсот) грн 00 коп. понесених витрат на проведення товарно-транспортної експертизи та експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди і 13 989 (тринадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 56 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено: 11.09.2025.

Суддя Віта БОНДАРЧУК