Рішення від 02.09.2025 по справі 918/399/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/399/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Редько К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-АГРОТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП"

про стягнення 6 316 133,17 грн

у судове засідання з`явились представники:

- від позивача: Міщенко О.В. (в режимі ВКЗ);

- від відповідача: Семенюк М.О. (в залі суду);

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позовна заява ТОВ "НІКА-АГРОТРЕЙД" до ТОВ "ІНТЕХ-ГРУП" про стягнення 6 316 133,17 грн - боргу за Договором №НА-000057 поставки нафтопродуктів.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позов обґрунтований тим, що між сторонами існують господарські правовідносини на підставі Договору №НА-000057 поставки нафтопродуктів від 24.09.2024. У період з 24.09.2024 по 14.11.2024 позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 19 481 499,94 грн, а відповідач здійснив оплати на суму 14 383 842,56 грн. Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 5 097 657,38 грн.

Крім того, позивачем нараховано 414 043,63 грн інфляційного збільшення, 727 470,09 грн штраф у розмірі подвійної облікової ставки, 76 961,97 грн - 3% річних.

У відзиві відповідач погоджується із розміром боргу за поставлений товар у сумі 5 097 657,48 грн та із розміром інфляційного збільшення у сумі 414 043,64 грн.

Щодо решти нарахованих сум, то вважає їх спірними. Вважає, що розмір пені становить 688 287,74 грн, а не 727 470,09 грн.

Крім того, просить зменшити розмір пені просить зменшити до 50 000,00 грн і 3% річних до 38 480,98 грн.

Процесуальні дії у справі.

06.05.2025 позов ТОВ "НІКА-АГРОТРЕЙД" надійшов до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою від 08.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.06.2025.

Ухвалою від 03.06.2025 підготовче засідання відкладено на 17.06.2025.

17.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення процесуального строку на його подання.

Ухвалою від 17.06.2025 у задоволенні клопотання ТОВ "ІНТЕХ-ГРУП" про поновлення строку на подання відзиву на позов - відмовлено, визнано поважною причину пропуску ТОВ "ІНТЕХ-ГРУП" строку на звернення з відзивом на позов, прийнято відзив і долучено його до матеріалів справи.

З метою надання позивачу можливості скористатися правом надання відповіді на прийнятий судом відзив, ухвалою від 17.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів - до 06.08.2025 включно, підготовче засідання відкладено на 29.07.2025.

20.06.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.

26.06.2025 від відповідача надійшли заперечення.

Ухвалою від 29.07.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено її до розгляду по суті на 19.08.2025.

Ухвалою від 19.08.2025 судове засідання відкладено на 02.09.2025.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали доводи і вимоги, викладені у процесуальних заявах по суті спору.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

24.09.2024 між ТОВ "Ніка-Агротрейд", як постачальником, та ТОВ "Інтех-груп", як покупцем, укладено Договір №НА-000057 поставки нафтопродуктів (надалі по тексту Договір поставки).

Відповідно до п.1.1. Договору поставки, Постачальник зобов`язується поставити та передати, а Покупець прийняти і оплатити на умовах та в строки, згідно Договору, нафтопродукти, надалі по тексту Товар, найменування, кількість, ціна яких вказується в відповідній Специфікації до цього Договору та первинних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему товарну партію.

Згідно з п.1.2. Договору поставки, номенклатура Товару, його кількість, ціна, умови поставки встановлюються Сторонами за взаємною згодою й зазначаються в Додаткових угодах та/або Специфікаціях до даного Договору, які являються невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.2.3 Договору поставки, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою №1 від 10.10.2024 до Договору поставки, Товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Покупцем по кількості та якості, а ризики втрати чи загибелі Товару такими, що перейшли від Постачальника до Покупця:

при поставці Товару залізничним транспортом на умовах СРТ датою відвантаження Товару, яка визначається відміткою (штемпеля) залізничної станції пункту відвантаження, що проставляється в залізничній накладній та/або квитанції про прийом вантажу (Товару) при прийомі Товару до перевезення;

при поставці Товару залізничним транспортом на умовах DAP, DDP дати штемпеля станції призначення на залізничній накладній про прибуття Товару на станцію призначення;

при поставці Товару автомобільним транспортом на умовах DAP, DDP датою видаткової накладної, що підтверджує прибуття Товару у вказане Покупцем місце- призначення;

при поставці Товару автомобільним транспортом на умовах EXW, FCA датою видаткової накладної, що підтверджує завантаження Товару на транспорт Покупця у вказаному місці-призначення.

Відповідно до п.4.2 Договору поставки, оплата вартості товару здійснюється Покупцем згідно виставлених Постачальником рахунків, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в терміни/строки та порядку, що вказані у відповідній Специфікації до Договору поставки.

Відповідно до п.5.2 Договору поставки, у випадку прострочення пкупцем строків (термінів) оплати Товару, визначених умовами цього Договору та /або Специфікаціями до нього, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення платежу.

В період з 24.09.2024 по 14.11.2024, на виконання умов Договору поставки, позивач передав, а відповідач отримав товару загальною вартістю на 19 481 499,94 грн, що підтверджується:

- Специфікаціями №1 від 24.09.2024, №2 від 26.09.2024, №3 від 02.10.2024, №4 від 04.10.2024, №5 від 10.10.2024, №6 від 11.10.2024, №7 від 12.11.2024, №8 від 12.11.2024;

- видатковими накладними №НА-00003434 від 25.09.2024; №НА-00003433 від 25.09.2024; №НА-00003447 від 27.09.2024; №НА-00003509 від 03.10.2024; №НА-00003508 від 03.10.2024; №НА-00003542 від 07.10.2024; №НА-00003587 від 11.10.2024; №НА-00003586 від 11.10.2024; №НА-00003624 від 15.10.2024; № НА-00003623 від 15.10.2024; № НА-00003622 від 15.10.2024; №НА-00003621 від 15.10.2024; №НА-00003620 від 15.10.2024; №НА-00003619 від 15.10.2024; №НА-00003934 від 12.11.2024; №НА-00003945 від 14.11.2024.

У свою чергу, відповідачем здійснено оплати на виконання Договору поставки на загальну суму 14 383 842,56 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №309 від 25.09.2024 на суму 2 386 706,50 грн, №317 від 27.09.2024 - 1 250 084,00 грн, №497 від 01.10.2024 - 71 889,46 грн, №333 від 08.10.2024 - 1 075 162,50 грн, №337 від 09.10.2024 - 1 100 000,00 грн, №531 від 11.10.2024 - 400 000,00 грн, №540 від 14.10.2024 - 1 000 000,00 грн, №541 від 14.10.2024 - 1 000 000,00 грн, №542 від 14.10.2024 - 1 000 000,00 грн, №543 від 14.10.2024 - 1 000 000,00 грн, №544 від 14.10.2024 - 1 000 000,00 грн, №545 від 14.10.2024 - 1 000 000,00 грн, №546 від 14.10.2024 - 1 420 000,00 грн, №566 від 30.10.2024 - 100 000,00 грн, №647 від 19.12.2024 - 200 000,00 грн, №398 від 26.12.2024 - 200 000,00 грн, №14 від 16.04.2025 - 180 000,00 грн.

Таким чином, відповідачем не здійснено оплату товару на 5 097 657,38 грн.

Вказана заборгованість обліковується у позивача за специфікаціями №4 від 04.10.2024 у розмірі 462 861,96 грн. (прострочення з 09.10.2024 згідно з умовами специфікації), №5 від 10.10.2024 2 549 957,50 грн. (прострочення з 15.10.2024), №7 від 12.11.2024 804 435,82 грн (прострочення з 15.11.2024), №8 від 12.11.2024 1 280 402, 20 грн. (прострочення з 15.11.2024).

Наявність даної заборгованості стала підставою для звернення ТОВ "НІКА-АГРОТРЕЙД" з даним позовом до суду.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Як встановлено з матеріалів справи, між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору.

Як унормовано положеннями ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).

Згідно з нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини на підставі Договору №НА-000057 поставки нафтопродуктів від 24.09.2024, згідно якого ТОВ "Ніка-Агротрейд", як постачальник зобов`язується поставити та передати, а ТОВ "Інтех-груп", як покупець, прийняти і оплатити на умовах та в строки, згідно Договору, нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в відповідній Специфікації до цього Договору та первинних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему товарну партію.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 525 ЦК України, та ч.6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4.2 Договору поставки, оплата вартості товару здійснюється Покупцем згідно виставлених Постачальником рахунків, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в терміни/строки та порядку, що вказані у відповідній Специфікації до Договору поставки.

Як встановлено з матеріалів справи, за результатами господарської співправці, в період з 24.09.2024 по 14.11.2024, на виконання умов Договору поставки, позивач передав, а відповідач отримав товару загальною вартістю на 19 481 499,94 грн, оплативши при цьому лише 14 383 842,56 грн, допустивши таким чином заборгованість у розмірі 5 097 657,38 грн.

Вказана заборгованість обліковується у позивача за специфікаціями №4 від 04.10.2024 у розмірі 462 861,96 грн. (прострочення з 09.10.2024 згідно з умовами специфікації), №5 від 10.10.2024 2 549 957,50 грн. (прострочення з 15.10.2024), №7 від 12.11.2024 804 435,82 грн (прострочення з 15.11.2024), №8 від 12.11.2024 1 280 402,20 грн. (прострочення з 15.11.2024).

Отже, наявність простроченої заборгованості підтверджена належними та допустимими доказами. Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 097 657,38 грн - основного боргу за спірним Договором поставки.

Наявність даної заборгованості визнається відповідачем.

Крім основної заборгованості, ТОВ "НІКА-АГРОТРЕЙД" нарахувало 414 043,63 грн інфляційного збільшення, 727 470,09 грн штраф у розмірі подвійної облікової ставки, 76 961,97 грн - 3% річних.

За ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 ст. 232 ГК України, передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2024 року по справі №911/952/22 виснувала, що якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений ч.6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, установлений договором.

У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення") нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України.

Згідно п.5.2. Договору, у випадку прострочення покупцем строків оплати Товару, визначених умовами цього Договору та/або Специфікаціями до нього, Покупець повинен оплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Отже, згідно умов Договору пеня має нараховуватись у межах 6-місячного строку з моменту порушення зобов`язання.

Проте, згідно із Розрахунком штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних Позивачем було нараховано пеню за межами 6-місячного строку передбаченого законодавством: вірно заначено початкову дату (09.10.2024), проте кінцева дата (28.04.2025) виходить за межі 6-місячного строку, який закінчився 08.04.2025.

Розрахунки пені в межах 6-місячного строку здійснено судом за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE та встановлено, що арифметично вірною є пеня у розмірі 640 879,74 грн, а тому в цій частині позов підлягає до задоволення. Відповідно, у задоволенні позову в частині стягнення решти пені в розмірі 86 590,35 грн - слід відмовити.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши розрахунок позивача, суд зазначає, що період прострочення товариством визначено вірно (09.10.2024 - початок прострочення заборгованості на суму 462 861,96 грн, 15.10.2024 - початок прострочення заборгованості на суму 2 549 957,50 грн, 15.11.2024 - початок прострочення заборгованості на суму 2 084 838,02 грн, 28.04.2025 - дата, визначена кінцевою).

Отож, розрахунки, 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE. Останні є арифметично вірними в заявлений позивачем період.

Наявність і розмір інфляційних втрат визнається відповідачем та підлягає стягненню в повному обсязі.

Приймаючи рішення, судом було враховано клопотання ТОВ "Інтех-груп" щодо зменшення розміру пені, заявленої до стягнення до 50 000,00 грн і 3% річних до 38 480,98 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки необхідно, зокрема, брати до уваги поважність причин несвоєчасного виконання боржником зобов`язання, поведінку боржника, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Обґрунтовуючи наявність підстав для зменшення пені і 3% річних, зазначає про те, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення інфляційного збільшення у розмірі 414 043,64 грн і це визнається відповідачем, а тому компенсує позивачу втрати від знецінення коштів.

Загальна вартість поставленого товару становить 19 481 499,94 грн, оплачено за поставлений товар 14 383 842,46 грн, тобто договір виконано на 73,83%. Також, після прострочення оплати відбуваються, що підтверджує сам позивач та свідчить про не ухилення відповідача від виконання умов цього договору.

Крім того, на даний час у відповідача складний фінансово - майновий стан, що підтверджується зверненнями до суду інших контрагентів відповідача, а тому надмірно нараховані інфляційні збільшення, пеня, відсотки річних, що сукупно становлять 20% від заборгованості за договором та які включаються до складу основного зобов`язання, в цьому випадку призведуть до неможливості відновлення нормального функціонування боржника та здійснення розрахунків з іншими контрагентами, працівниками підприємства.

Надаючи оцінку вказаним твердженням боржника, суд звертає увагу останнього на положення ч.2 ст. 617 ЦК України, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відсутність грошових коштів не є винятковою обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише відповідача, а й позивача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.

В той же час, на необхідність дослідження судом фактичних обставин справи та саме виняткових обставин для зменшення пені та 3% річних вказувала Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 та від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Проте заявником не вказано у чому полягає винятковість обставин, які останній пов`язує з можливістю зменшення штрафних санкцій і 3% річних.

Так само, оцінивши господарські правовідносини сторін за спірним договором, судом не встановлено будь-яких виняткових обставин, які б давали право на зменшення пені і 3% річних.

У п.72 постанови Великої Палати Верховного Суду по справі 910/14524/22 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.

Оцінивши твердження відповідача, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені і 3% річних.

З огляду на вказане суд відмовляє в клопотанні ТОВ "Інтех Груп" про зменшення розміру пені і 3% річних, а тому останні підлягають до стягнення у повному обсязі.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч.4 ст. 236 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову: про стягнення з відповідача на користь позивача 6 229 539,83 грн заборгованості, з яких: 5 097 654,48 грн основна заборгованість, 640 879,74 грн пеня, 76 961,97 грн 3% річних, 414 043,64 грн інфляційні втрати; у стягненні 86 590,35 грн пені суд відмовляє.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 75 793,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №625 від 02.05.2025, 74 754,52 грн, з яких підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог (98,62%).

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" (вул. Київська, 36, офіс 914, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33027, код ЄДРПОУ 34847453) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-АГРОТРЕЙД" (вул. Мечнікова, 2, А, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 42163583) 6 229 539 (шість мільйонів двісті двадцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн 83 коп.

3.У решті позову щодо стягнення пені у розмірі 86 590,35 грн відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" (вул. Київська, 36, офіс 914, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33027, код ЄДРПОУ 34847453) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-АГРОТРЕЙД" (вул. Мечнікова, 2, А, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 42163583) 74 754 (сімдесят чотири тисячі сімсот п`ятдесят чотири) грн 52 коп. судового збору.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 11 вересня 2025 року.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК