Рішення від 02.09.2025 по справі 925/828/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/828/25

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивачів: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Домінік Ко

до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський м`ясокомбінат

про стягнення 313 394,21 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Домінік Ко (вул. Решетилівська, 2, м. Полтава, 36009, код ЄДРПОУ 00382208) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський м`ясокомбінат (вул. Олексія Панченка, 15, кв. 512, м. Черкаси, 18034, код ЄДРПОУ 44785285) у якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський м`ясокомбінат (код ЄДРПОУ 44785285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Домінік Ко (вул. Решетилівська, 2, м. Полтава, 36009, IBAN НОМЕР_1 в АТ Райффайзен Банк, МФО 300335, код ЄДРПОУ 00382208) грошову суму у розмірі 313 394,21 грн (триста тринадцять тисяч триста дев`яносто чотири гривні 21 копійка), з яких: 259 363, 25 грн (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч триста шістдесят три гривні 25 копійок) - інфляційні втрати, 54 030, 96 грн (п`ятдесят чотири тисячі тридцять гривень 96 копійок) - 3 % річних;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський м`ясокомбінат (код ЄДРПОУ 44785285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Домінік Ко (вул. Решетилівська, 2, м. Полтава, 36009, IBAN НОМЕР_1 в АТ Райффайзен Банк, МФО 300335, код ЄДРПОУ 00382208) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 700, 91 грн (чотири тисячі сімсот гривень 91 копійка).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.01.2025 у справі № 925/754/24, яке залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025, за позовом ТОВ «Домінік Ко» (код за ЄДРПОУ 00382208) до ТОВ «Черкаський м`ясокомбінат» (код за ЄДРПОУ 44785285) про стягнення заборгованості за договором поставки позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ «Черкаський м`ясокомбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 44785285, місцезнаходження: 18029, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Панченка Олексія, буд. 15, кв. 512, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінік Ко», ідентифікаційний код юридичної особи 00382208, місцезнаходження: 36009, Полтавська обл., м. Полтава 36009, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Решетилівська, буд. 2 1 300 000 грн. боргу, 29 500 грн. судових витрат. Позов мотивовано порушенням відповідачем порядку та строків оплати товару за договором поставки № 49 від 01.04.2024, з врахуванням протоколу розбіжностей, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Домінік Ко та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкаський м`ясокомбінат.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідачем мав бути оплачений товар на суму 2 907 376, 74 грн з ПДВ до 26 квітня 2024 року. Однак заборгованість в повному обсязі була погашена відповідачем за результатами розгляду Господарським судом Черкаської області справи № 925/754/24 лише 20.05.2025, у зв`язку з чим на підставі ст.ст. 625, 692 ЦК України, позивачем були нараховані інфляційні втрати в розмірі 259 363,25 грн, 3 % річних в розмірі 54 030, 96 грн.

Ухвалою від 17.07.2025 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

31.07.2025 представник відповідача через систему Електронний суд подав відзив на позовну заяву в якому заперечив обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивач не надав детальний та обґрунтований розрахунок штрафних санкцій, а поданий розрахунок не відповідає встановленим вимогам та не містить необхідної інформації, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

01.08.2025 представник позивача через систему Електронний суд подав відповідь на відзив, в якому спростовує заперечення відповідача.

01.09.2025 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами, в якому він також повідомив про те, що позовні вимоги підтримує повністю.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 02.09.2025 ухвалено судове рішення, підписана вступна та резолютивна частини рішення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

01.04.2024 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Домінік Ко, як постачальник, та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Черкаський мясокомбінат, як покупець, уклали договір поставки № 49 (далі Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, визначений у п. 1.2. цього договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар.

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 1.2. товаром за даним договором є харчові продукти, за номенклатурою, у кількості та за ціною, що визначається в додатку №1 до даного договору специфікація (далі товар або харчові продукти). Кожна окрема партія товару, строки постачання, порядок фасування та пакування визначається в заявках покупця та видаткових накладних кожну окрему партію товару. Видаткові накладні формуються за заявками покупця, які узгоджуються засобами зв`язку, які зазначені в розділі 13 даного договору або інші засоби зв`язку представників сторін;

п. 1.6. доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом за рахунок постачальника в місця доставки, що вказують покупцем в заявках;

п. 2.2. розрахунки за цим договором між постачальником і покупцем здійснюються у строк 21 банківський день з моменту отримання товару покупцем, підписання видаткових накладних, та виставлення постачальником рахунку-фактури;

п. 2.4. вартість товару включає в себе вартість транспортно-логістичних послуг пов`язаних з доставкою товару в місця постачання, визначені в заявках покупця;

п.4.4. - перехід права власності на товар та ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару відбувається в момент його передачі, що оформлюється видатковою накладною. Підписанням даного договору покупець підтверджує, наявності у особи, що здійснює фактичне приймання товару, всих необхідних повноважень, пов`язаних з прийманням-передачею товару;

п. 6.1.1. покупець зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату відповідно до п. 2.2. договору, за виключенням випадків встановлених п.5.7.-5.9 даного договору;

п.10.1. договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2024 включно, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення, за умови надання платіжних документів у межах дії договору.

Договір підписаний представниками обох сторін, їх підписи посвідчені їхніми печатками.

Додатками до Договору є: додаток 1 - специфікація, додаток №2 вимоги до якості товару.

01.04.2024 сторонами погоджено протокол узгодження розбіжностей до договору поставки №49 від 01.04.2024.

Відповідно до видаткових накладних: № 100898 від 03.04.2024 на суму з ПДВ 2297340 грн., № 100920 від 03.04.2024 на суму з ПДВ 1103113 грн.13 коп., № 100969 від 08.04.2024 на суму з ПДВ 1276133 грн.48 коп., відповідних податкових накладних: № 16 від 03.04.2024, №17від 03.04.2024, № 77 від 08.04.2024, товарно-транспортних накладних: № 10898 від 03.04.2024, №100920 від 03.04.2024, №100969 від 08.04.2024, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму в т.ч. з ПДВ 4676586 грн 61 коп. який відповідач отримав без зауважень.

В подальшому, у зв`язку з неможливістю оплати отриманого товару, накладними про повернення товару: №36 від 23.04.2024 на суму 221430 грн, № 40 від 24.04.2024 на суму 1196143 грн 75 коп., № 41 від 24.04.2024 на суму 154795 грн 68 коп., № 42 від 24.04.2024 на суму 196840 грн 44 коп. відповідач повернув товар на загальну суму 1769209 грн 87 коп.

В позовній заяві позивач зазначив, що сума заборгованості за отриманий товар відповідача за договором поставки № 49 від 01 квітня 2024 року склала 2907 376,74 грн з ПДВ. У зв`язку з відмовою відповідача добровільно погасити заборгованість, позивачем було подано позовну заяву про стягнення з відповідача, на підставі договору поставки № 49 від 01.04.2024 - 2 907 376,74 грн боргу та відшкодування судових витрат, які складаються із сплаченого судового збору, 20 000,00 грн витрат на правову допомогу. За результатами розгляду справи № 925/754/24 за позовною заявою ТОВ «Домінік Ко» до ТОВ «Черкаський м`ясокомбінат» рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.01.2025 (залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 року) позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський м`ясокомбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 44785285, місцезнаходження: 18029, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Панченка Олексія, буд. 15, кв. 512, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінік Ко», ідентифікаційний код юридичної особи 00382208, місцезнаходження: 36009, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Решетилівська, буд. 2 1 300 000,00 грн боргу, 29 500,00 грн судових витрат.

Під час розгляду справи №925/754/24 та після ухвалення рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2025 відповідачем у повному обсязі була погашена заборгованість наступними платіжними інструкціями:

- № 941 від 17.06.2024 на суму 107 376,74 грн,

- № 1021 від 24.06.2024 на суму 300 000,00 грн,

- № 1179 від 09.07.2024 на суму 200 000,00 грн,

- № 1215 від 12.07.2024 на суму 200 000,00 грн,

- № 1226 від 12.07.2024 на суму 50 000,00 грн,

- № 1261 від 16.07.2024 на суму 150 000,00 грн

- № 1420 від 29.07.2024 на суму 50 000,00 грн,

- № 1639 від 14.08.2024 на суму 50 000,00 грн,

- № 1692 від 19.08.2024 на суму 100 000,00 грн,

- № 1797 від 04.09.2024 на суму 100 000,00 грн,

- № 1850 від 11.09.2024 на суму 100 000 грн,

- № 1976 від 20.09.2024 на суму 100 000,00 грн,

- № 2054 від 04.10.2024 на суму 100 000,00 грн,

- № 5046 від 20.05.2025 на суму 1 329 500,00 грн.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідач мав оплатити товар на суму 2907376,74 грн з ПДВ до 26 квітня 2024 року. Проте, вказана сума в повному обсязі була погашена відповідачем за результатами розгляду Господарським судом Черкаської області справи № 925/754/24 лише 20.05.2025, у зв`язку з чим на підставі ст.ст. 625, 692 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані 259 363, 25 грн. (інфляційні втрати), 54030, 96 грн (3 % річних).

Отже, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних заявлених у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання, що підтверджено рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.01.2025 у справі №925/754/24, яке набрало законної сили.

Статтею 3 Цивільного кодексу України (також по тексту ЦК України) визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю з таких підстав.

Суд встановив, що рішення Господарського суду Черкаської області від 16.01.2025 виконано відповідачем у повному обсязі 20.05.2024. Відповідач мав оплатити товар на суму 2 907 376, 74 грн з ПДВ до 26 квітня 2024 року, проте, вказана сума в повному обсязі була погашена відповідачем лише 20.05.2025, у зв`язку з чим на підставі ст.ст. 625, 692 ЦК України, позивачем були нараховані 259 363,25 грн. (інфляційні втрати), 54 030, 96 грн (3 % річних).

Спірні правовідносини сторін виникли з укладеного між ними Договору поставки № 49 від 01.04.2024.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.4.1. Договору постачальник має право своєчасно отримувати оплату, відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Зазначений пункт кореспондується з п. 7.4. договору, яким передбачено, що за вчинення під час виконання зобов`язань, порушень, не передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

З огляду на існування у відповідача заборгованості за отриманий товар по Договору поставки № 49 від 01.04.2024, що підтверджено судовим рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.01.2025 (яке залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025), відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати сплати відповідачем заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом норми ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов`язання як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.Правові висновки, викладені у постанові КГС ВС від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Такий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга», суд встановив, що нарахування здійснено позивачем вірно.

Враховуючи вищенаведене та несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого позивачем товару за Договором, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 54 030,96 грн та інфляційні втрати в розмірі 259 363,25 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

При зверненні до суду за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 4700,91 грн.

Відповідно до положень частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський м`ясокомбінат, ідентифікаційний код юридичної особи 44785285, місцезнаходження: 18029, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Панченка Олексія, буд. 15, кв. 512, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Домінік Ко, ідентифікаційний код юридичної особи 00382208, місцезнаходження: 36009, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Решетилівська, буд. 2 - 259 363,25 грн інфляційні втрати, 54 030,96 грн - 3 % річних, 4700,91 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 10 вересня 2025 року.

Суддя О.В. Чевгуз