Ухвала від 10.09.2025 по справі 420/16769/24

Справа № 420/16769/24

УХВАЛА

10 вересня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді, Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача в порядку ст. 383 КАС України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 420/16769/24/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

13.09.2024 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі № 420/16769/24, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 15.04.2024 року за № ЕОС 15001-39115667-2024-1 щодо відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову відмовлено.

19.08.2025 року ОСОБА_2 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України по справі № 420/16769/24, в якій просить:

Визнати протиправними рішення від 01.08.2025 №15001-39115667-2025-5 та дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, вчинені на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2024р. у справі № 420/16769/24;

Постановити ухвалу в порядку ст. 249 КАС України, якою зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області усунути причини та умови, що сприяли порушенню ст. 129-1 Конституції України та Закону України № 2980-IX «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» та «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1396», та невиконанню Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2024р. у справі № 420/16769/24 щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду;

Встановити ГУ ПФУ в Одеській області 15-денний строк для надання Одеському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за постановленою ухвалою.

В обґрунтування заяви позивачка вказує, що 18.08.2025, ГУ ПФУ в Одеській області листом повідомило про прийняття рішення від 01.08.2025 №15001-39115667-2025-5 про відмову в призначенні відповідної грошової допомоги. При цьому, підставою для відмови зазначено: «Згідно з актом спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 24.07.2023 із ОСОБА_3 за формою Н-1/ П, затвердженим начальником Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, потерпілий ОСОБА_3 був працівником підприємства «Служба безпеки бізнесу» (товариство з обмеженою відповідальністю). За роз`ясненнями Пенсійного фонду України на теперішній час нормами Закону № 2980 не передбачено призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю працівникам, які працювали на ОКІ, не перебуваючи працівниками ОКІ». Однак, саме питання відсутності прив`язки до трудових відносин осіб та способу їх оформлення із об`єктом ОКІ розглядалося в межах справи №420/16769/24. Судом було розглянуто та прийнято доводи та докази про те, що конкретний спосіб залучення осіб (спосіб оформлення трудових відносин) до виконання робіт/надання послуг на об`єкті інфраструктури Законом України № 2980-IX не встановлений. Трудові відносини з особою, яка працює (виконує посадові (службові, професійні) обов`язки) на об`єкті критичної інфраструктури, можуть бути оформлені в будь-який спосіб, передбачений Кодексом законів про працю України. Головною умовою відповідно до Закону № 2980-IX та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги є виконання особами своїх посадових (службових, професійних) обов`язків на об`єкті критичної інфраструктури (без прив`язки до трудових відносин та способу їх оформлення).

Відповідно до ч. 1, ч.5 та ч. 6 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача та застосування приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Тобто, законодавець, встановлюючи порядок застосування заходів судового контролю у ст.383 КАС України визначив, що останні можуть бути та підлягають застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності саме суб`єкта владних повноважень.

Ця стаття є останньою у розділі IV КАС України Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 383 КАС України, у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

При цьому, згідно зі змістом поданої заяви: відомості щодо п. п. 7 - 9 п. 2 ст. 383 КАС України не передбачені для надання у контексті даної заяви.

Суд звертає увагу, що звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби. Згідно з позицією Верховного Суду (наприклад, постанова по справі №805/1458/17-а від 21 березня 2019 року, від 05 липня 2021 року по справі №260/636/19, від 18 грудня 2020 року по справі № 200/5793/20-а.), звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження стосовно вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, у тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, до якої вдаються тоді, коли позивач вичерпав усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

При цьому, суд зазначає, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.

Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, або виконує неналежним чином, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним чи виконано не належним чином, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові по справі №9901/235/20 від 09 грудня 2021 року.

З огляду на надану заяву, у суду відсутні підстави вважати, що позивачка у повному обсязі виконала вимоги частини 2 статті 383 КАС України, які б зобов`язували суд прийняти до розгляду подану заяву та за наслідками її розгляду ухвалити відповідне рішення.

При здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України, обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання, або неналежного виконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.

У контексті викладеного можна узагальнити, що звернення заявника до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України, коли останній не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону №1404-VIII - є передчасним.

Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вимогам частини 2 статті 383 КАС вона ухвалою суду, прийнятою у порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Враховуючи вищевикладене, оскільки подана представником позивача заява не відповідає вимогам частини 2 статті 383 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення її заявникові без розгляду.

Керуючись ст.ст. 248, 249, 256, 293, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача в порядку ст. 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.В. Бжассо