Ухвала від 10.09.2025 по справі 495/1127/23

УХВАЛА

10 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 495/1127/23

провадження № 61-11522ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу Громадської організації «Товариство любителів спортивного риболовства «Сонячний» - причал № 79 на рішення

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 жовтня

2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року

у справі за позовом Громадської організації «Товариство любителів спортивного риболовства «Сонячний» - причал № 79 до ОСОБА_1 , Комунального підприємства «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Управління Державної інспекції архітектури та містобудування в Одеській області, про скасування державної реєстрації та припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

1. 08 вересня 2025 року Громадська організація (далі - ГО) «Товариство любителів спортивного риболовства «Сонячний» - причал № 79, в інтересах якого діє представник - адвокат Швець К. О., через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року, повний текст якої складено 07 серпня 2025 року.

2. Касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 392 ЦПК України.

3. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених

частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

4. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

5. Разом з цим, при поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною першою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування необхідності скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а саме:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

6. При поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд та/або порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

7. Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої

статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

8. При цьому, обов`язковою умовою касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України є обґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

9. У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

10. Підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції заявник вказує пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Крім того, заявник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінки зібраним у справі доказам, проте не зазначає підставою касаційного оскарження пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

11. При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями замість заявника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які останній не навів у касаційній скарзі, або самостійно визначити конкретний випадок, передбачений

частиною другою статті 389 ЦПК України, оскільки вказане свідчитиме про порушення принципу змагальності.

12. З урахуванням наведеного, заявник має уточнити підстави касаційного оскарження разом із доводами на їх обґрунтування.

13. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються: копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

14. Заявником не додано до касаційної скарги доказів надсилання її копії та копій доданих до неї матеріалів ОСОБА_1 , Комунальному підприємству (далі - КП) «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» з урахуванням положень статті 43цього Кодексу. Водночас, заявник звільнений від обов`язку надсилання вказаних документів КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» згідно приписів абзацу третього частини сьомої статті 43 ЦПК України.

15. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються: документи, що підтверджують сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

16. Касаційна скарга не містить документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

17. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, яка подана юридичною особою, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

18. Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

19. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір»

судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

20. Позов у цій справі подано у 2023 році та пред`явлено дві вимоги немайнового характеру.

21. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України

на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становив 2 684 гривень.

22. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною

особою - підприємцем, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

23. Тому заявник має надати докази сплати судового збору у розмірі

8 588,80 грн (2 684 * 2 * 200 % * 0,8).

24. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

25. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

26. За таких обставин заявник має подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, надати докази надсилання її копії та копій доданих до неї матеріалів ОСОБА_1 з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу та документ, що підтверджує сплату судового збору.

27. Відповідно до частини дев`ятої статті 43 ЦПК України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

28. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

29. Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої

статті 393 ЦПК України залишається без руху.

30. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації «Товариство любителів спортивного риболовства «Сонячний» - причал № 79 на рішення

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 жовтня

2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.

Роз`яснити Комунальному підприємству «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації», що воно має обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Калараш