Ухвала від 28.08.2025 по справі 761/33653/23

Справа № 761/33653/23

Провадження № 2/761/1472/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Анохіна А.М.,

при секретарі судового засідання Лазуренко А.В.,

за участі представника позивача Глущенка А.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Шарко Д.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження питання про залишення позовної заяви без руху за клопотанням представника відповідача Шарко Д.Р., за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, знесення об`єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває на розгляді позовна заява Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, знесення об`єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

Представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без руху.

В обгрунтування клопотання, адвокат зазначила, що 09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України №4292-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" від 12 березня 2025 року (надалі - Закону № 4292-ІХ), яким внесені зміни, в тому числі до ЦПК України. Вважає, що є необхідність у залишені позовної заяви без руху та встановити позивачеві спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості майна, оцінка якого, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

В судовому засідання представник відповідача підтримала подане клопотання.

Відповідач в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив задовольнити.

Представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на письмові заперечення.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали позовної заяви, прийшов до наступного висновку.

Законом України № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року, який набув чинності 09 квітня 2025 року, було внесено зміни, зокрема, до ст. ст. 261, 388, 390 і 391 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 391 ЦК України, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 390 ЦК України, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Згідно п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292-ІХ, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

- нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

- нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Відповідно до чинної ч. 4 ст. 177 ЦПК України, у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Оскільки вказаний закон має зворотну силу, а провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України), коли судом може бути застосована лише та процесуальна норма, яка є чинною на момент проведення тієї чи іншої процесуальної дії та/або прийняття процесуального рішення, а відтак, вирішуючи питання про відповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, судом встановлено, що позовна заява вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України не відповідає.

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.

За положеннями ст. 1 ЦПК України, зокрема, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З урахуваннням зазначеного, суд не погоджується із запереченнями представника позивача, оскільки керується прямим приписом процесуального Закону, який має зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна. Зазначена норма має імперативний характер, прямо зобов`язує позивача внести кошти на депозит суду та надати документи на підтвердження цього. Вимога щодо внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості майна підлягає застосуванню у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна на день набрання чинності цим Законом.

Слід зазначити, що внесення коштів це процесуальна передумова розгляду позову, а не оцінка його обґрунтованості. Мета нововведення - забезпечити баланс інтересів сторін на час розгляду справи, враховуючи можливі наслідки втрати майна у разі його витребування чи переходу права власності. Внесення коштів не є автоматичним визнанням правоти відповідача, це гарантійний механізм, який спрямований на баланс прав сторін на випадок задоволення позову, а не підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості вимог.

Так, внесення суми депозитних коштів прямо залежить від оцінки майна, яка має бути виконана у відповідності до законодавства, станом на дату подання заяви, яка у відповідності до Закону України № 4292-ІХ, не була надана суду.

Таким чином, позивачу необхідно:

- надати до суду експертно-грошову оцінку майна;

- в разі збільшення вартості спірного майна, відповідно до експертно-грошової оцінки, доплатити розмір судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» (ст.4), документ підтверджуючий доплату судового збору надати до суду;

- внести на депозитний рахунок суду, за реквізитами визначеними на сайті Шевченківського районного суду м. Києва, грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, надати суду документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду зазначених грошових коштів.

Виходячи з вищезазначеного і відповідно до ч. 11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 12 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

В разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч.13 ст. 187 ЦПК України).

З урахуваннням зазначеного, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача Шарко Д.Р. про залишення позовної заяви без руху задовольнити. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 02.09.2025.

Суддя Андрій АНОХІН